Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №440/7842/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/7842/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/7842/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

13.06.2026 ОСОБА_1 звернувся з вищезазначеним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ТЦК) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 19.03.2014 по 28.02.2018 із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року та з 01.03.2018 по 19.09.2021 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 65 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язати ТЦК нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 19.03.2014 по 28.02.2018 із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року, а з 01.03.2018 по 19.09.2021 включно - із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 65 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум.

Мотивуючи цей позов, заявник вказує на обставини порушення його права на виплату в повному обсязі індексації, передбаченої ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

01.07.2026 до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача висловив свої заперечення проти задоволення позову, оскільки індексація грошового забезпечення позивача з січня 2016 року по лютий 2018 року становить 0,00 грн щомісячно, тоді як у період з 01.03.2018 саме березень 2018 року є базовим місяцем для нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям (а.с. 26-28).

Розгляд справи судом здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Громадянин України ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Карлівка Карліського району Полтавської області, проходив військову службу у складі ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а в подальшому - ІНФОРМАЦІЯ_5 на різних посадах з 19.03.2014 по 15.09.2021.

На звернення позивача з приводу виплати індексації грошового забезпечення відповідач у листі від 21.05.2026 №9/2/6877 повідомив, що нарахована позивачу індексація за період з березня 2014 року по листопад 2015 року виплачена одночасно з виплатою грошового забезпечення за відповідний місяць, що вказано в довідках про нараховане грошове забезпечення. За період 2016 - 2018 року відповідно до норм і правил, визначених Порядком №1078, індексація становить 0,00 грн щомісячно. При цьому в даному випадку, оскільки індексація за березень 2018 року становила 0,00 грн і відбувається підвищення грошового забезпечення за березень 2018 року в абсолютному виразі за рахунок постійних складових, визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", то у відповідності до вимог пункту 5 Порядку №1078 березень 2018 року є місяцем підвищення грошових доходів (грошового забезпечення) і, відповідно, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з квітня 2018 року. Право на виплату індексації відбулося у грудні 2018 року, оскільки індекс споживчих цін за квітень-жовтень 2018 року не перевищував встановлений поріг індексації (103%). Виплата індексації за 2019 рік - вересень 2021 року проводилася одночасно з виплатою грошового забезпечення за відповідний місяць, що вказано у довідках про нараховане грошове забезпечення (а.с. 12-14).

Довідками відповідача від 21.05.2026 №9/2/6847 та №6848 підтверджено, що позивачу у 2014-2015 роках нараховувалася індексація грошового забезпечення в сумі 5548,60 грн (а.с. 15-16). Згідно з довідками від 21.05.2026 №9/2/6849, №9/2/6850, №9/2/6851 за 2016-2018 роки позивачу індексація нарахована лише в грудні 2018 року у розмірі 71,08 грн (а.с. 17-19), згідно з довідками від 21.05.2026 №9/2/6852, №9/2/6853, №9/2/6854 у 2019 - 2021 роках індексацію позивачу нараховано у загальній сумі 8185,03 грн (а.с. 20-22). Згідно з довідкою від 21.05.2026 №9/2/6851, у лютому 2018 року грошове забезпечення позивача становило 11329,20 грн, а в березні 2018 року - 11893,70 грн (а.с. 19).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 19.03.2014 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року та щодо не нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 19.09.2021 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з такого.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено Законом України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон №2011-ХІІ).

Частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону №2011-XII, грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Переходячи до безпосереднього аналізу предмету позову, суд розпочинає з вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 19.03.2014 по 28.02.2018 включно із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року.

Так, згідно зі ст. 1 Закону України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі - Закон №1282-XII), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст. 2 Закону №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Частинами 1, 2 статті 5 Закону №1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону №1282-XII, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (надалі - Порядок №1078).

Згідно з п. 11 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з п. 4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2020 у справі №825/565/17, проаналізувавши вищенаведені правові норми, зазначив, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

На час виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294 (надалі - Постанова №1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Постанова №1294 набрала чинності 01.01.2008 та діяла до дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців - 01.03.2018.

Тобто, з 01.12.2015 базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.

З урахуванням вищевикладеного суд стверджує, що відповідач, здійснюючи нарахування індексації, починаючи з 01.12.2015, повинен був застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені Порядком №1078.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 200/9297/19-а.

Разом з цим, відповідно до законодавства, чинного до 01.12.2015, порядок обрахунку «базового місяця» обраховувався за іншим правилами та відповідно базовий місяць січень 2008 року не застосовувався, а тому позовні вимоги про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 19.03.2014 по 30.11.2015 застосуванням базового місяця січень 2008 року є незаконними та необґрунтованими, тому не підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу, і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.

Аналіз вищенаведених норм законодавства свідчить на користь висновку про те, що підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах.

У даному випадку суб`єкту владних повноважень необхідно вираховувати розмір підвищення доходу і визначати різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідної особи.

Отже, для вирішення питання щодо наявності підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.

Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу. При цьому до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 Порядку №1078.

Відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку №1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

Суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства України проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Законом №1282-ХІІ та Порядком №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації.

У свою чергу пунктом 6 Порядку №1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. У Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.

З урахуванням вищевикладених обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач протиправно не застосував місяць для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача січень 2008 року за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.

Аналіз положень Закону №2011-XII та Закону №1282-ХІІ свідчить на користь висновку про те, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” в редакції від 24.02.2018, яка набрала чинності з 01.03.2018, змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.

При цьому, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у березні 2018 року становив 101,1%, у квітні 2018 року становив 100,8%, у травні 2018 року 100,0%, у червні 100,0%, у липні 99,3%, у серпні 100,0%, у вересні 101,9%, у жовтні 101,7%.

Таким чином, лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% (100,8% х 100,0% х 100,0% х 99,3% х 100,0% х 101,9% х 101,7% х 100) було перевищено, а тому у позивача виникає право на індексацію заробітної плати. При цьому, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно проводити з грудня 2018 року.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 31.05.2022 у справі №400/4491/20, від 09.06.2022 у справі №600/524/21-а.

Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядок №1078 у період існування спірних правовідносин (з 01.03.2018 до 02.10.2022) не містили такого поняття як "фіксована сума індексації".

Зазначений термін використовувався у додатку 4 "Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів" до Порядку №1078 і лише в редакції, що діяла до 15.12.2015.

Саме такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 15.06.2022 у справі №520/4061/21.

Разом з тим, відповідно до абзаців 3 - 5 пункту 5 Порядку №1078, сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078, до визначеної (абзацами 4 та 5 пункту 5 Порядку №1078) суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації (103 відсотка).

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає суду підстави зробити висновок про те, що нарахування та виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язком для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Верховний Суд у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21 зазначав, що з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає лише тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

У цьому контексті касаційний суд указав, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 особа (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, роботодавець мав вирішити питання чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці, однак цього зроблено не було.

У зв`язку з цим суд при вирішенні спірного питання враховує: розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача у березні 2018 року (Б); співставлення розміру підвищення доходу (А) та суми можливої індексації (Б).

При цьому розмір підвищення доходу у березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення у березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу у березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування і виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

У такому випадку, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, сума індексації-різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Судом встановлено, що у лютому 2018 року грошове забезпечення позивача склало 11329,20 грн, а у березні 2018 року – 11893,70 грн, що підтверджується довідкою від 21.05.2026 №9/2/6851 (а.с. 19).

Таким чином дохід позивача у березні 2018 року підвищився на 564,50 грн.

Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення у березні 2018 року склала 253,3%.

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як добуток прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.03.2018 на величину приросту індексу споживчих цін, поділеного на 100.

Таким чином, сума можливої індексації складає 4463,15 грн (1762,00 грн х 253,30% / 100), яка є більшою за розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року (579,58 грн), що у свою чергу вказує на наявність підстав для нарахування і виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Отже у даному випадку, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, сума індексації-різниці у березні 2018 року позивача складає 3898,65 грн, яка розраховується як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу (4 463,15 грн - 564,50 грн).

Тож починаючи з березня 2018 року сума індексації-різниці з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 має виплачуватися позивачу у розмірі 3898,65 грн аж до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення зі служби.

Проте відповідач указаних вимог Порядку №1058 не дотримався, не нарахував та не виплатив позивачу належні суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 15.09.2021.

Спірний період з 01.03.2018 по 15.09.2021 (а не по 19.09.2021, як помилково вважає позивач) включно складає 3 роки 6 місяців 15 днів або 42 місяці 15 днів.

Отже, сума індексації-різниці, яка мала бути нарахована та виплачена позивачу за період з 01.03.2018 по 15.09.2021 включно, становить: 3 898,65 грн х 42 місяці + (3 898,65 грн / 30 день х 15 днів) = 163 743,30 грн + 1 949,33 грн = 165 692,63 грн.

Відповідно до довідок від 21.06.2026 №9/2/6851, №9/2/6852, №9/2/6853, №9/2/6854 за періоди з 2018 по 2021 р.р. ОСОБА_1 нараховано індексацію грошового забезпечення у загальній сумі 8256,11 грн (а.с. 19-22).

Відтак різниця індексації, яку слід виплатити позивачу, становить 157 436,52 грн (165692,63 грн - 8256,11 грн).

Обираючи спосіб захисту порушених прав позивача, суд керується приписами п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, згідно з якими, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно, наслідком визнання протиправною бездіяльності відповідача є покладення судом на нього обов`язку вчинити певні дії на відновлення порушеного права позивача у спосіб, передбачений законом.

Таким обов`язком відповідача у спірних правовідносинах є зобов`язання нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 3898,65 грн в місяць у загальній сумі 157 436,52 грн за період з 01.03.2018 по 15.09.2021 включно відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 з вирахуванням податків і зборів.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову у спосіб, визначений судом.

Позивач звільнений від сплати судового збору у спорі про стягнення заробітку, інших судових витрат не поніс, тому підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 у справі №440/7842/26 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 28.02.2018 із встановленням базового місяця – січень 2008 року.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно з установленням базового місяця – січень 2008 року та виплатити індексацію грошового забезпечення (за вирахуванням фактично виплачених сум).

4. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у розмірі 3898,65 грн в місяць у загальній сумі 157436,52 грн за період з 01.03.2018 по 15.09.2021 включно відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 з вирахуванням податків і зборів.

5. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 3898,65 грн в місяць у загальній сумі 157436,52 грн за період з 01.03.2018 по 15.09.2021 включно відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 з вирахуванням податків і зборів.

6. В решті вимог - позов залишити без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

СуддяЄ.Б. Супрун