Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №213/2996/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №213/2996/26

Суддя: Попов В. В.

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2996/26

Номер провадження 2/213/2103/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Попова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу №213/2996/26 за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Чапала Юрій Олександрович до Інгулецького відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ОТП БАНК" про зняття арешту з майна,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовної заяви.

Представник позивача в інтересах позивача звернувся до суду з вищезазначеним позовом, де просить зняти (скасувати) арешт та заборону на відчуження нерухомого майна ОСОБА_1 , зареєстровані у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за записом про обтяження №11315226 від 22.06.2011, внесеним на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.11.2010, винесеної Інгулецьким ВДВС та вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження №11315226, який зареєстрований 22.06.2011 Дніпропетровською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови Інгулецького ВДВС про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н, 30.11.2010. В обгрунтування позову зазначає, що виконавче провадження, в межах якого був накладений арешт, завершене понад дванадцять років тому, кредитна заборгованість повністю погашена, відсутні будь-які відкриті виконавчі провадження чи інші процедури примусового виконання, а наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про арешт нерухомого майна істотно обмежує позивача у здійсненні правомочностей власника, оскільки унеможливлює повне та вільне розпорядження належним їй майном.

Процесуальні дії у справі.

14.07.2026 позовна заява отримана судом.

20.07.2026 позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. За клопотанням представника позивача витребувано докази у справі.

06.08.2026 до суду надійшли докази, які витребовувались.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.

Заяви, клопотання.

Будь-яких заяв (клопотань) від сторін не надходило.

Відповідачі відзив на позов не подали.

У зв`язку з ненаданням відповідачами відзиву, суд приходить до висновку про вирішення справи за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області від 08.05.2009 у справі №2-39/09, яке змінено рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.12.2009 з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ЗАТ "ОТП БАНК" стягнуто заборгованість за кредитним договором №ML-0AU/1398/2006 від 13.01.2006.

Відповідно до інформації з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 09.04.2025 наявний запис про обтяження (арешт всього нерухомого майна) ОСОБА_1 за №11315226, який зареєстрований 22.06.2011 Дніпропетровською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови Інгулецького відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н, 30.11.2010.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав від 12.06.2023 та свідоцтва про право на спадщину за законом, позивач є власником 41/300 частки квартири АДРЕСА_1 .

На скаргу позивача, Національний банк України надав відповідь про те, що права вимоги за кредитним договором №ML-0AU/1**8/2006 від 13.01.2006 до позичальника та фінансового поручителя були відступлені ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 12.11.2010. Разом із тим АТ «ОТП Банк» повідомило Національний банк України, що заборгованість за зазначеним кредитним договором повністю погашена.

Інгулецький відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі листами від 01.05.2025 та 31.07.2026 повідомив, що виконавче провадження №21372891 з примусового виконання виконавчого листа №2-39, виданого Широківським районним судом Дніпропетровської області завершене на підставі п.8 ч.1 ст.49 ЗУ "Про виконавче провадження" та є знищеним. У відділі відсутні на виконанні відсутні відкриті виконавчі провадження, боржником у яких є ОСОБА_1 .

Інших доказів щодо предмету спору суду сторонами не надано.

Зміст спірних правовідносин.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які випливають з порушення права позивача на розпорядження належним їй майном, внаслідок не зняття з нього арешту.

Норми права, які застосовує суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Як зазначено в ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд зобов`язаний враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У Постанові Верховного Суду від 03.06.2026 у справі №932/5808/25 висловлена правова позиція, що арешт майна боржника є похідним заходом примусового виконання судового рішення, який не може існувати автономно та безстроково за відсутності відкритого виконавчого провадження або реальної можливості виконання судового рішення. Після закінчення виконавчого провадження та спливу строків пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні правові підстави для подальшого обмеження права власності боржника шляхом збереження арешту, оскільки такий арешт втрачає свою правову мету та перетворюється на непропорційне втручання у право на мирне володіння майном.

Відповідно до ч.5 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" арешт може бути знятий за рішенням суду.

Висновок суду.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, суд дійшов такого висновку.

Обґрунтовуючи рішення, суд керується правовими висновками, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», і зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.ст.12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Підстави звільнення від доказування визначені статтею 82 цього Кодексу. Так, згідно з частиною четвертою цієї статті, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з викладеного вище, враховуючи те, що виконавчі провадження на виконанні в Інгулецькому відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, де боржником є позивач, не перебувають, та наявність даного арешту на майно позивача суттєво обмежує її права як власника на розпорядження належним їй майном, суд дійшов до висновку про необхідність здійснити захист прав позивача як власника майна шляхом зняття з нього арешту.

Разом з тим, вимоги позивача про вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про обтяження, не можуть бути задоволені, оскільки саме вказане судове рішення є підставою для вилучення запису про арешт, тобто, ця вимога стосується порядку виконання рішення, яка реалізується державним реєстратором.

Суд, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат.

Питання щодо розподілу судових витрат позивачем не порушувалось.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Чапала Юрій Олександрович до Інгулецького відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ОТП БАНК" про зняття арешту з майна - задовольнити частково.

Зняти арешт та заборону на відчуження нерухомого майна ОСОБА_1 , зареєстровані у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за записом про обтяження №11315226 від 22.06.2011, внесеним на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.11.2010, винесеної Інгулецьким відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: Чапала Юрій Олександрович, адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Інгулецький відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса: вул. Груні Романової, буд.22 А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 34545923.

Відповідач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОТП БАНК", ЄДРПОУ 21685166, місцезнаходження: вул. Жилянська, 43, м. Київ.

Повне судове рішення складено 08.10.2026.

Головуючий суддя В.В. Попов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua