Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №208/5227/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/5227/26

провадження № 2/208/4747/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді - Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Якимчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 208/5227/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулось до Заводського районного суду міста Кам`янського із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 21 лютого 2025р. між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір Кредитної лінії № 8825998.

Згідно з п.п 2.1 Кредитного договору, за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту.

26.01.2026 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та позивачем укладено Договір факторингу № 26/01/26, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 26.01.2026 до Договору факторингу № 26/01/26 від 26.01.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 24 852,81 грн., з яких:

10 191,91 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

8 810,89 грн. – сума заборгованості за відсотками;

5 850,01 грн. – неустойка

12 лютого 2025р. між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит № 73174739.

Згідно з п.п 2.1 Кредитного договору, за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк , шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту.

26.01.2026 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та позивачем укладено Договір факторингу № 26/01/26, у відповідності до умов якого первісний кредитор відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №2 від 26.01.2026 до Договору факторингу № 26/01/26 від 26.01.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 29208,55 грн., з яких:

7 207,33 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

11 454,01 грн. – сума заборгованості за відсотками;

8 072,21 грн. – сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Кредитом;

2 475,00 грн. – комісія за надання Кредиту.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь позивача (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості:

за Кредитним договором № 8825998 в розмірі 24852,81 грн., з яких: - 10 191,91 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; - 8 810,89 грн. – сума заборгованості за відсотками; - 5 850,01 грн. – неустойка.

за Кредитним договором № 73174739 в розмірі 29208,55 грн., з яких: - 7 207,33 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; - 11 454,01 грн. – сума заборгованості за відсотками; - 8 072,21 грн. – сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Кредитом; - 2 475,00 грн. – комісія за надання Кредиту.

Всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі: 54061,36 грн та судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Як вбачається із відповіді № 2698959 від 05.05.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру - відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із відповіддю № 2698947 від 05.05.2026 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як внутрішньо переміщена особа зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 07.05.2026 року відкрито провадження у справі № 208/5227/26 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.

В прохальній частині позовної заяви позивач просить розгляд справи провести за відсутності позивача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, в судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи неодноразово повідомлявся шляхом направлення повістки через «Укрпошта» на адресу місця проживання відповідача як ВПО, що в розумінні ч. 8 ст. 128 ЦПК України, є належним повідомленням про розгляд справи, причини своєї неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Разом з тим, судом відповідач повідомлявся шляхом здійснення оголошень на офіційному сайті «Судова влада».

Заяв та клопотань про проведення розгляду справи за його відсутності не подав.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено такі обставини:

Щодо кредитного договору № 8825998.

21.02.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії «Надійний» № 8825998.

Відповідно до п. 2.1 цього Договору Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі - «Кредит») на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк кредиту») шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів або достроково, а також сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 2.2 Договору параметри кредиту визначені таким чином: сума кредиту - 13 000 грн, строк кредитування - 360 днів, розмір першого обов`язкового платежу - 5 947,50 грн. Період сплати мінімального обов`язкового платежу дорівнює строку сплати Позичальником процентів за користування Кредитом та становить 30 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування Кредитом, нараховані за 30 календарних днів користування, підлягають сплаті в останній із 30 днів користування. Кількість мінімальних обов`язкових платежів становить 11. Дата сплати першого обов`язкового платежу - 22.03.2025. Процентна ставка - фіксована 0,95%. Розмір неустойки - 650 грн.

Вказаний кредитний договір підписано відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 456217.

Відповідно до паспорта споживчого кредиту сума кредиту становить 13 000 грн, строк кредитування - 360 днів, процентна ставка - 0,95% на день, 346,75% річних, комісія за надання кредиту - 17,25% від суми кредиту, що становить 2 242,50 грн. Інші платежі (неустойка, що застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту) - 650 грн на день.

Паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 008721.

Згідно з листом ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 14.04.2026 підтверджено прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції - ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», та завершення операції з такими реквізитами: дата - 21.02.2025; номер платежу - 91bba791-9dfd-464e-9d22-cd55bfd12903; сума - 13 000,00 грн; отримувач - ЕПЗ № 4149491881, Кльопова Людмила, 4149491881.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним первісним кредитодавцем, заборгованість відповідача становить: заборгованість за тілом кредиту - 10 191,91 грн, заборгованість за процентами - 8 810,89 грн, заборгованість за неустойкою - 5 850,01 грн. Загальна сума заборгованості - 24 852,81 грн.

26.01.2026 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та позивачем укладено договір факторингу № 26/01/26, відповідно до якого Клієнт відступив Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах боржників. Перехід прав вимоги відбувається з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі відповідного реєстру боржників, після чого Фактор набуває статусу кредитора щодо відповідних боржників.

26.01.2026 сторонами підписано акт приймання-передачі Реєстру боржників № 1 за договором факторингу № 26/01/26, відповідно до якого Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр боржників у кількості 3 798. Згідно з платіжною інструкцією № 23757 від 30.01.2026 на виконання умов договору факторингу позивачем сплачено 8 723 637,84 грн.

Згідно з Реєстром боржників № 1 від 26.01.2026 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором № 8825998 від 21.02.2025 на загальну суму 24 852,81 грн, з яких 10 191,91 грн - тіло кредиту, 8 810,89 грн - відсотки, 5 850,01 грн - неустойка.

Щодо договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73174739.

12.02.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73174739.

Відповідно до п. 2.1 договору Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику грошові кошти у власність на погоджений строк, а Позичальник - повернути відповідну суму кредиту та сплатити проценти і комісію за надання кредиту.

Згідно з п. 2.2 договору сума кредиту становить 16 500 грн, строк кредитування - 30 днів, процентна ставка - 0,250 % на день, комісія за надання кредиту - 15 %, що становить 2 475 грн. Дата повернення кредиту - 13.03.2025. Проценти за понадстрокове користування кредитом - 4 % на день, пеня - 4 %.

Кредитний договір, додаток № 1 та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем електронними підписами одноразовими ідентифікаторами 77604 та 68410 відповідно.

У подальшому сторонами укладалися додаткові угоди, якими змінювався строк кредитування та дата повернення кредиту, а саме: 13.03.2025 укладено додаткову угоду № 14453072, якою строк кредитування продовжено до 60 днів, а датою повернення кредиту визначено 12.04.2025; 07.04.2025 укладено додаткову угоду № 14650830, якою строк кредитування продовжено до 85 днів, дата повернення кредиту - 07.05.2025; 07.05.2025 укладено додаткову угоду № 14882527, якою строк кредитування продовжено до 115 днів, дата повернення кредиту - 06.06.2025; 05.06.2025 укладено додаткову угоду № 15087869, якою строк кредитування продовжено до 144 днів, дата повернення кредиту - 05.07.2025; 04.07.2025 укладено додаткову угоду № 15284985, якою датою повернення кредиту визначено 03.08.2025, денну процентну ставку - 1 %; 02.08.2025 укладено додаткову угоду № 15478990, якою строк кредитування продовжено до 202 днів, дата повернення кредиту - 01.09.2025, денна процентна ставка - 1 %; 01.09.2025 укладено додаткову угоду № 15688457, якою строк кредитування продовжено до 232 днів, дата повернення кредиту - 01.10.2025.

Згідно з квитанцією АТ «ТАСкомбанк» 12.02.2025 на платіжну картку № НОМЕР_3 зараховано 16 500 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним первісним кредитодавцем, заборгованість відповідача становить 29 208,55 грн, з яких 7 207,33 грн - тіло кредиту, 11 454,01 грн - проценти, 8 072,21 грн - проценти за понадстрокове користування, 2 475 грн - комісія.

26.01.2026 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та позивачем укладено договір факторингу № 26/01/26.

26.01.2026 сторонами підписано акт приймання-передачі Реєстру боржників № 2 за договором факторингу № 26/01/26, відповідно до якого Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр боржників у кількості 5 090, у зв`язку з чим до Фактора перейшли відповідні права вимоги, і він набув статусу кредитора щодо боржників.

Згідно з Реєстром боржників № 2 від 26.01.2026 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором № 73174739 від 12.02.2025 на загальну суму 29 208,55 грн, з яких 7 207,33 грн - тіло кредиту, 11 454,01 грн - відсотки, 8 072,21 грн - проценти за понадстрокове користування, 2 475 грн - комісія.

До правовідносин суд застосовує такі норми права.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205,207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресові на пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Так, з матеріалів справи вбачається, що кредитні договори, додатки № 1 до них (таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки), а також паспорта споживчого кредиту та додаткові угоди до кредитного договору № 73174739 підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За таких обставин суд вважає, що сторонами погоджено всі істотні умови кредитного договору, оскільки дані електронні договори містить істотні умови щодо суми кредиту, дати його видачі, строк надання коштів, розмір процентів та умови кредитування, при цьому вказаний договір недійсним або неукладеним не визнавався, доказів цього не надано.

Суд звертає увагу на те, що відповідач жодних доказів на спростування належності як банківської картки № НОМЕР_3 доказів не надала, здійснювала погашення заборгованості, що підтверджує отримання останньою кредитних коштів. Доказів втрати чи заволодіння ідентифікаційними даними чи банківськими картками чи фінансовим номером телефону матеріали справи не містять, також не спростовано, що кредитні кошти надходили на банківську карту відповідача зазначену при укладенні договору.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 та 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до статей 512, 514, 1077, 1078 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою шляхом відступлення права вимоги (факторингу), при цьому до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу.

З матеріалів справи вбачається, що між первісними кредиторами та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу, на підтвердження чого позивачем надано договір факторинг, акт приймання-передачі реєстрів боржників № 1 та № 2, реєстри боржників, у яких містяться відомості про відповідача, а також платіжну інструкцію, що підтверджує оплату за договором факторингу. Вказаний договір у встановленому законом порядку недійсними не визнавалися, а тому відповідно до статті 204 ЦК України є правомірними.

Суд зазначає, що неповідомлення боржника про відступлення права вимоги не є підставою для відмови у задоволенні позову. Відповідно до частини другої статті 516 та статті 1082 ЦК України правовим наслідком такого неповідомлення є те, що у разі виконання боржником зобов`язання первісному кредиторові таке виконання вважається належним. Водночас матеріали справи не містять доказів того, що після переходу права вимоги відповідач здійснював будь-які платежі на користь первісного кредитора.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив набуття права вимоги за спірним кредитним договором.

Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2023 року у справі №201/6750/16 наголосив, що при визначенні розміру заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у даному випадку зроблений позивачем розрахунок заборгованості та його правильність), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду.

Звертаючись до суду позивач просив стягнути за кредитним договором № 8825998 заборгованість в розмірі 24852,81 грн., з яких: 10191,91 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 8810,89 грн – сума заборгованості за відсотками; 5850,01 грн – неустойка.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості у період 19.09.2025 року по 27.09.2025 року відповідачу нараховано неустойки у розмірі – 6500 грн. З вказаного розрахунку вбачається що відповідачем вносились кошти на погашення заборгованості, частина з яких зарахована на погашення заборгованості по неустойки в розмірі 650 грн.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Отже на правовідносини між позивачем та відповідачем щодо стягнення штрафних санкцій за договором № 8825998 поширюються положення п. 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, тому підстави для стягнення з відповідача неустойки відсутні.

Оскільки позивачем, усупереч положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного стану здійснювалося нарахування штрафних санкцій, суми, сплачені відповідачем у рахунок погашення такої заборгованості, не можуть зараховуватися в рахунок погашення кредитної заборгованості. Відтак, з метою правильного визначення фактичного розміру заборгованості за кредитом, відповідні платежі підлягають зарахуванню в рахунок погашення основної суми кредиту (тіла кредиту).

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти за кредитом № 8825998 в добровільному порядку ТОВ «ФК «ЄАПБ» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, таким чином, суд вважає, що заявлена позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором № 8825998 підлягає частковому задоволенню в розмірі 18352,80 грн, з яких:

9541,91 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

8810,89 грн. – сума заборгованості за відсотками.

Звертаючись до суду, позивач просив стягнути за кредитним договором № 73174739 в розмірі 29208,55 грн., з яких:

7207,33 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

11454,01 грн. – сума заборгованості за відсотками;

8072,21 грн. – сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Кредитом;

2475,00 грн. – комісія за надання кредиту.

Згідно розрахунку відповідачу за період з 02.10.2025 року по 29.10.2025 року щоденно нараховано відсотки за понадстрокове користування кредитом у розмірі 288,29 грн.

Додатковою угодою від 01.09.2025 № 15688457, строк кредитування продовжено до 232 днів, дата повернення кредиту - 01.10.2025 року.

З огляду на викладене, подальше нарахування позивачем заборгованості за період з 02.10.2025 року по 29.10.2025 року суд вважає необґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) зроблено такі висновки, що «компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (див. пункт 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19). Отже, сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору. Кредитор у зобов`язанні має створити умови для виконання боржником свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (див. частину першу статті 613 ЦК України). Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (пункт 57).

Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав)».

Верховним судом у постанові від 19.09.2020 року у справі № 686/18977/17 зазначено, що «положеннями частини другої статті 536, частини другої статті 625 та статті 627 ЦК України не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Однак, диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням частини другої статті 625 ЦК України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом обчислення процентів за умовами договору.

Отже, положеннями ЦК України передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення, зокрема, у розмірі певного проценту за кожен день прострочення».

Користування кредитом - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.

Умовами укладеного сторонами договору позики не передбачено розмір процентів річних від простроченої суми, як міри відповідальності за ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Ураховуючи викладені обставини суд вважає, що проценти за понадстрокове користування кредитом у розмірі 8072,21 грн нараховані позивачем не є процентами як мірою відповідальності, передбаченими ст. 625 ЦК України.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по процентам за понадстрокове користування у розмірі 8072,21 грн. задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «ФК «ЄАПБ» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, таким чином, суд вважає, що заявлена позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором № 73174739 пілягає стягненню в розмірі 21136,34 грн, з яких:

7207,33 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

11454,01 грн. – сума заборгованості за відсотками;

2475,00 грн. – комісія за надання кредиту.

Також суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Позивачем понесені судові витрати у розмірі 2662,40 гривень.

Враховуючи прийняття рішення про часткове задоволення позовних вимог, згідно до ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам (73,05%) в розмірі 1944,88 грн

Керуючись вимогами ст.ст. 10, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості:

за кредитним договором № 8825998 в розмірі 18352,80 грн, з яких:

9541,91 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу;

8810,89 грн – сума заборгованості за відсотками.

За кредитним договором № 73174739 в розмірі 21136,34 грн, з яких:

7207,33 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

11454,01 грн. – сума заборгованості за відсотками;

2475,00 грн. – комісія за надання кредиту.

Всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі: 39489,14 грн.

В іншій частині вимог - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони по справі:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2.

Відповідач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 .

Суддя В.Г. Гречана