Суд: Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: оренди
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №176/1440/26
Суддя: Гусейнов К. А.
справа №176/1440/26
провадження №2-др/176/24/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
Іменем України
07 жовтня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Гусейнова К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жовті Води заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Руденка Сергія Павловича про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС» про стягнення заборгованості з орендної плати, інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2026 року задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС» про стягнення заборгованості з орендної плати, інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС» на користь ОСОБА_1 заборгованість за Договором оренди землі від 02 серпня 2018 року за період з 01 січня 2025 року по 01 серпня 2025 року у загальному розмірі 7 719,86 грн, з яких: 7 163,35 грн – сума основного боргу з орендної плати; 239,37 грн – інфляційні втрати; 143,07 грн – 3% річних; 174,07 грн – пеня, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 064,96 грн.
25 вересня 2026 року від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Руденка Сергія Павловича до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій представник позивача просить стягнути з Сільськогосподарського ТОВ «ВЕЛЕС» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 грн, понесені у зв`язку з розглядом справив суді першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч.3 ст. 270 ЦПК України).
Від представника позивача адвоката Руденка С.П. на адресу суду надійшла заява про розгляд питання про ухвалення додаткового рішення без участі позивача та його представника. Просив заяву про ухвалення додаткового рішення у справі в частині розподілу витрат на правничу допомогу задовольнити повнітю.
Від представника відповідача Сільськогосподарського ТОВ «Велес» адвоката Король Т.В. на адресу суду надійшла заява, в якій вона просила розглянути справу без її участі та без участі відповідача. В заяві зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі. Разом з цим, представник відповідача вважає, що позивачем не надано доказів сплати вказаних коштів. У зв`язку з цим просить відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі.
За ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Положенням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Слід зазначити, що витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат і всі норми процесуального кодексу, які стосуються судових витрат відносяться також до витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.
До суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано: копію Договору про надання правничої допомоги №18/03/2025-ВТ від 18.03.2026 року; копію Додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги; копію Акту приймання-передачі наданих послуг від 24.09.2026 року, в якому зазначено, що загальна вартість послуг з надання професійної правничої допомоги складає 12000 грн; ордер на надання правничої допомоги від 01.04.2026 року; свідоцтво Руденка С.П. про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.138-143).
Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 12000,00 грн, суд приймає до уваги викладене нижче.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Згідно постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
Тому суд, при розподілі витрат на професійну правничу допомогу, враховує клопотання представника відповідача про відмову в стягненні судових витрат на правову допомогу, а також те, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з позивача на користь відповідача до 5000,00 грн витрат на правову допомогу. Саме такий розмір витрат є об`єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.270 ЦПК України суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Руденка Сергія Павловича про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС» про стягнення заборгованості з орендної плати, інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені – задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС» про стягнення заборгованості з орендної плати, інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС» (ЄДРПОУ 30844570, місцезнаходження: 85520, Донецька область, Волноваський район, село Комар, вул.Єгорова, будинок 7) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua