Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №440/4653/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/4653/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Гринько Я.О.,

представника позивача – Єгоров С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, в якій просить: визнати протиправним та скасувати наказ начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 01 квітня 2026 року № 36/к про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Підставою для звернення до суду позивач зазначає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин внаслідок протиправного, як на її переконання, накладення дисциплінарного стягнення.

Мотивуючи заявлений позов, вказує на те, що наказом начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 01 квітня 2026 року № 36/к до заступника керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 застосовано дисциплінарні стягнення: за фактом порушення правил етичної поведінки — попередження про неповну службову відповідність (частина четверта статті 66 Закону України «Про державну службу»); за фактом підроблення документів, а саме: наказу про надання частини щорічної основної відпустки ОСОБА_1 та табеля обліку використання робочого часу Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області за липень 2025 року, а також встановленого факту прогулу державного службовця —оголошено догану (частина третя статті 66 Закону України «Про державну службу»); позбавлено заступника керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 премії за квітень 2026 року. Позивач стверджує, що оскаржуваний наказ в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення правил етичної поведінки не відповідає встановленим законом вимогам щодо повного та всебічного з`ясування обставин можливого дисциплінарного проступку та доведення вини позивача у його вчиненні. Зазначений наказ, як вважає позивач, не містить належного опису фактичних обставин, які б підтверджували вчинення дисциплінарного проступку державним службовцем. Позивач звертає увагу, що під час проведення дисциплінарного провадження не встановлено, які саме конкретні дії позивача призвели до порушення правил етичної поведінки, які причини та умови сприяли їх вчиненню, а також які саме документи та матеріали підтверджують факт вчинення відповідного дисциплінарного проступку. Крім того, позивач констатує, що в оскаржуваному наказі відсутня конкретизація дій позивача, не визначено їх зміст, час, місце та спосіб вчинення, що унеможливлює встановлення складу дисциплінарного проступку. Позивач зауважує, що іншою підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності зазначено нібито підроблення документів, а саме: наказу про надання частини щорічної основної відпустки ОСОБА_1 та табеля обліку використання робочого часу Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області за липень 2025 року, а також нібито встановлений факт прогулу державного службовця. Позивач стверджує, що в оскаржуваному наказі не зазначено, коли саме відбувся нібито прогул державного службовця, не визначено його тривалість, а також не конкретизовано обставини його вчинення. Таким чином, враховуючи наведене правове регулювання, що обставини відсутності держслужбовця на роботі можуть фіксуватись, а відповідно й доводитись, виключно шляхом складання відповідних актів у порядку, визначеному Правилами внутрішнього службового розпорядку. Таким чином, на думку позивача, матеріали дисциплінарного провадження не містять належних та допустимих доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виявився у відсутності на роботі, що стало підставою прийняття оскаржуваного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Позивач звертає увагу, що дисциплінарною комісією ТУ ДСА України в Полтавській області дисциплінарне провадження проведене формально і упереджено, до уваги дисциплінарної комісії вибірково взято деякі обставини та документи. Дисциплінарна комісія, вважає позивач, не в повній мірі дослідила всі обставини справи та дійшла до не об`єктивного висновку про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку. Також позивач зауважує, що 19.03.2026 звернувся до голови дисциплінарної комісії з листом, поданим відповідно до ст. 76 Закону України «Про державну службу» та п. 31.1 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, з проханням надати для ознайомлення висновок дисциплінарної комісії з метою подання зауважень. Листом від 23.03.2026 у задоволенні зазначеного прохання позивачу відмовлено. Крім того, представнику позивача Єгорову С.А. також відмовлено у наданні висновку дисциплінарної комісії. Окрім того, на переконання позивача, окремої уваги заслуговує те, що наказом від 01 квітня 2026 року № 36/к заступника керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у період її тимчасової непрацездатності.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі 440/4653/26 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

11.05.2026 представник відповідача через систему "Електронний суд" подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання дій протиправним та скасування наказу. Представник відповідача у відзиві зазначив, що спір між сторонами виник з приводу незгоди з наказом начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 01 квітня 2026 року № 36/к про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Пояснює, що 23 січня 2026 року за вх № 619/26 на адресу ТУ ДСА України в Полтавській області надійшла колективна скарги секретарів канцелярії Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 21 січня 2026 року на дії заступника керівника апарату суду ОСОБА_1 . Наказом в.о. начальника ТУ ДСА України в Полтавській області від 03.02.2026 №9/к утворено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ ТУ ДСА України в Полтавській області. Наказом в.о. начальника ТУ ДСА України в Полтавській області від 03.02.2026 №10/к порушено дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 . Відповідно до подання дисциплінарної комісії за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 , Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 23.03.2026 дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність в діях позивача дисциплінарних проступків, визначених пунктами 2,12 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIІI, а саме порушення правил етичної поведінки державних службовців, та підроблення документів, а саме: наказу про надання частини щорічної основної відпустки ОСОБА_1 та табеля обліку використання робочого часу Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області за липень 2025 року, а також встановленого факту прогулу державного службовця та підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності і рекомендувала застосувати за фактом порушення правил етичної поведінки — попередження про неповну службову відповідність (частина четверта статті 66 Закону України «Про державну службу»); за фактом підроблення документів, а саме: наказу про надання частини щорічної основної відпустки ОСОБА_1 та табеля обліку використання робочого часу Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області за липень 2025 року, а також встановленого факту прогулу державного службовця — догану (частина третя статті 66 Закону України «Про державну службу»). Наказом начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 01 квітня 2026 року № 36/к, відповідно до статті 154 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 65, 66, 77 Закону України «Про державну службу», пункту 5 розділу ІІ Положення про преміювання державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» та «В», працівників патронатної служби, працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, а також робітників, зайнятих обслуговуванням Комсомольського міського суду Полтавської області, затвердженого наказом керівника апарату Комсомольського міського суду Полтавської області від 03.03.2025 № 17.1-г, за результатами розгляду колективної скарги працівників канцелярії Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області та доповідної записки керівника апарату цього ж суду, у межах порушеного дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 , до заступника керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 застосовано дисциплінарні стягнення: за фактом порушення правил етичної поведінки — попередження про неповну службову відповідність (частина четверта статті 66 Закону України «Продержавну службу»); за фактом підроблення документів, а саме: наказу про надання частини щорічної основної відпустки ОСОБА_1 та табеля обліку використання робочого часу Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області за липень 2025 року, а також встановленого факту прогулу державного службовця — оголошено догану (частина третя статті 66 Закону України «Про державну службу»); позбавлено заступника керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 премії за квітень 2026 року. Відповідач у поданому суду відзиві стверджує, що дисциплінарне провадження проведено повно та об`єктивно, з`ясовані всі обставини вчинення дисциплінарного проступку, з належним встановленням обставин подій, характеру цих дій, обставин, за яких вчинені такі дії. А тому відповідач вважає наказ начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 01 квітня 2026 року № 36/к таким, що прийнятий обґрунтовано а позовні вимоги є необґрунтованими та до задоволення не підлягають.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2026 заяву представника позивача від 09.06.2026 про виклик та допит свідка задоволено. Викликано в судове засідання для допиту як свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Встановлено наступний порядок з`ясування обставин справи та дослідження доказів під час розгляду справи по суті: допит свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; дослідження письмових доказів. Закрите підготовче провадження в адміністративній справі № 440/4653/26 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу. Призначено справу № 440/4653/26 до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду на 10:00 18 серпня 2026 року.

Розгляд справи в судовому засіданні відкладався.

23.09.2026 після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладення ухвалення та проголошення судового рішення до 29.09.2026 року на 09 год. 45 хв.

29.09.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце цього засідання, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, поданий 11.05.2026 представником відповідача через систему "Електронний суд" відзив на позовну заяву в прохальній його частині містить клопотання розгляд справи проводи за відсутність представника ТУ ДСА України в Полтавській області.

Суд керуючись статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив продовжити розгляд справи за даної явки.

Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши письмові докази, допитавши свідків, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

З матеріалів справи судом встановлено, що наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 24 липня 2017 року № 67/к призначено ОСОБА_5 , секретаря судового засідання Комсомольського міського суду Полтавської області, на посаду заступника керівника апарату цього ж суду, за строковим трудовим договором, на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника та присвоєно ОСОБА_5 24.07.2017 року 6 ранг державного службовця (категорія посад «Б») /а.с. 103 (зворот); т.1/.

Наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 06 липня 2018 року № 52/к переведено ОСОБА_5 , заступника керівника апарату Комсомольського міського суду Полтавської області, призначену за строковим трудовим договором, на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника, на посаду заступника керівника апарату Комсомольського міського суду Полтавської області на умовах безстрокового трудового договору, з 09 липня 2018 року /а.с. 104; т. 1/.

Наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 01 квітня 2019 року № 22.1-а внесені зміни до трудової книжки та інших документів кадрового обліку заступника керівника апарату Комсомолського міського суду Полтавської області ОСОБА_5 , змінивши в них прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » /а.с. 104; т.1/.

Наказом голови Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 29 квітня 2025 року № 19.1-г з 25 квітня 2025 року змінено найменування «Комсомольський міський суд Полтавської області» на «Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області» /а.с. 122 (зворот); т. 1/.

23.01.2026 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області одержано скаргу працівників канцелярії Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області щодо, як на їх переконання, неналежної поведінки заступника керівника апарату суду ОСОБА_1 , якою просили проведення службової перевірки по факту викладених у скарзі обставин дій заступника керівника апарату суду ОСОБА_1 , та наголошували, що результатом цькування, тиску, приниження людини є втрата людиною почуття власної гідності та зневіра /а.с. 80; т.1/.

Наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 03 лютого 2026 року № 9/к утворено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у територіальному управлінні Державної судової адміністрації України в Полтавській області, категорії «Б» - керівників апаратів місцевих судів Полтавської області та їх заступників /а.с. 81 (зворот); т. 1/.

Наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 05 лютого 2026 року № 10/к, керуючись статтею 68 Закону України «Про державну службу», частиною 4 статті 154 «Про судоустрій та статус суддів» та на підставі колективної скарги працівників апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 21.01.2026, яка надійшла до територіального управління 23.01.2026 за вх. № 619/2026, порушено дисциплінарне провадження стосовно заступника керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 , яким, серед іншого запропоновано заступника керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Мандригеі О.О. надати голові дисциплінарної комісії письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження до 16.02.2026 /а.с. 82; т.1/.

Згідно протоколу № 2 засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 11 лютого 2026 року, комісією ухвалено рішення розпочати формування дисциплінарної справи заступника керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Мандригеі О.О. та надати начальнику управління пропозиції щодо накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Зобов`язано керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області надати на ім`я голови дисциплінарної комісії до 16.02.2026 документи /а.с. 93; т.1/.

12.02.2026 територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області отримані електронною поштою надані Голові дисціплінарної комісії територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області пояснення заступника керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Мандригеі О.О. з додатками /а.с. 94-98; т.1/.

13.02.2026 керівником апарату на виконання листа від 11.02.2026 № ЕП-05/139/26-вих., з метою формування дисциплінарної справи надіслані копії документів, у тому числі характеристику заступника керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Мандригеі О.О., пояснювальних та доповідних записок працівників апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області: секретаря суду Оксани Остапенко, старшого секретаря суду Юрія Зубаня, секретаря суду Ірини Єременко, пояснення секретаря суду Інни Гирі /а.с. 100 (зворот) – 114; т.1/.

12.02.2026 територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області одержана доповідна записка керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 02.02.2026, в якій зокрема повідомлено про те, що заступником керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 здійснена підробка документів, а саме наказу № 18.2-б від 07.07.2025, щодо надання частини щорічної основної відпустки терміном 4 календарних дні з 08.07.2025 по 11.07.2025 та табелю обліку робочого часу за липень 2025 року, та про відсутність заступника керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Мандригелі О.О. на роботі в період з 08.07.2025 по 11.07.2025. /а.с. 116; т.1/.

Рішенням комісії оформленим Протоколом № 3 засідання дисциплінарної комісії від 20.02.2026 року ухвалено розгляд та перевірку фактів, викладених у доповідній записці керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Данила Ковтуна, провести в рамках порушеного дисциплінарного провадження /а.с. 115-116; т1/.

Листом голови дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ТУ ДСА України в Полтавській області від 20.02.2026 № ЕП-05-171/2026-вих. запропоновано керівнику апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської матеріали у зв`язку із формуванням дисциплінарної справи, порушеної за результатами розгляду колективної скарги секретарів Горішньоплавнівського міського суду Полтавської матеріали на дії заступника керівника апарату суду Мандригелі О.О. /а.с. 120; т.1/.

Рішенням комісії оформленим Протоколом № 4 засідання дисциплінарної комісії від 03.03.2026 року ухвалено звернутись до начальника управління з пропозицією продовжити строк формування дисциплінарної справи ОСОБА_1 на десять календарних днів (по 12.03.2026) /а.с. 121; т1/.

02.03.2026 дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ТУ ДСА України в Полтавській області одержані пояснення керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської матеріали разом із доданими документами /а.с. 121; т.1/.

Наказом начальника ТУ ДСА України в Полтавській області від 03.03.2026 № 17/к продовжено тривалість формування дисциплінарної справи ОСОБА_1 на 10 календарних днів по 12.03.2026 включно відповідно до пункту 27 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністів України від 04.12.2019 № 1039 /а.с. 144; т.1/.

04.03.2026 дисциплінарною комісією ТУ ДСА України в Полтавській області отримані, надіслані супровідним листом керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської матеріали, зокрема, власноруч написані пояснення працівників апарату суду, які підтверджують факт відсутності на робочому місці заступника керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської Мандригелі О.О. у період з 08.07.2025 по 11.07.2025 /а.с. 144-145 (зворот); т.1/.

Протоколом № 5 засідання дисциплінарної комісії ТУ ДСА України в Полтавській області від 18.03.2026 прийняті рішення, згідно яких: - взяти до уваги та керуватися характеристикою заступника керівника апарату ОСОБА_1 , складеною керівником апарату суду ОСОБА_8 , безпосереднім керівником державного службовця, відповідно до підпункту 3 пункту 25 Порядку; - в діях заступника керівника апарату суду ОСОБА_1 вбачається наявність дисциплінарного проступку, який полягає у цькуванні, тиску, приниженні людської гідності (цім твердженням повинна була надана оцінка окремо для кожного порушення: щодо цькування, щодо тиску, щодо приниження https://www.kmu.gov.ua/news/miniust-poiasniuie-shcho-take-mobinh-na-roboti-ta-iak-rozpiznaty-tskuvannia-i-zakhystyty-svoi-prava, 22 січня 2026 року Верховний Суд у справі № 642/2981/24 тобто відповідач встановивши ознаки мобінгу, за який передбачена самостійна відповідальність порядок встановлення обмежився висновком про порушення ч. 4 ст. 66 З-ну «Про державну службу») стосовно секретаря суду О. Остапенко, а отже, наявні підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, відповідно до вимог частини 4 статті 66 Закону України «Про державну службу», а саме попередження про неповну службову відповідність; - в діях заступника керівника апарату суду ОСОБА_1 вбачається наявність дисциплінарного проступку, який полягає у факті підробки нею документів, а саме: наказу № 18.2-б від 07.07.2025 про надання частини щорічної основної відпустки ОСОБА_1 , табелю обліку використання робочого часу за липень 2025 року та підтверджений факт прогулу державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, відповідно до вимог частини 3 статті 66 Закону України «Про державну службу», а отже, наявні підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а саме: оголошення державному службовцю догани; - затвердити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 , заступника керівника апарату суду, дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 12 частини другою статті 65 Закону України «Про державну службу» для притягнення до дисциплінарної відповідальності, внести подання начальнику управління щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді: за першим проступком – попередження про неповну службову відповідність, за другим – оголосити догану /а.с. 146 (зворот)-150; т.1/.

23 березня 2026 року за підписом голови комісії з розгляду дисциплінарних справ територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області внесене подання дисциплінарної комісії, яким рекомендовано начальнику територіального управління застосувати до заступника керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 дисциплінарні стягнення: - за фактом порушення правил етичної поведінки – попередження про неповну службову відповідність (частина 4 статті 66 Закону України «Про державну службу»; - за фактом підробки документів, а саме: наказу про надання частини щорічної основної відпустки ОСОБА_1 та табелю обліку використання робочого часу Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області за липень 2025 року та підтверджений факт прогулу державного службовця – оголошення догани (частина 3 статті 66 Закону України «Про державну службу») /а.с. 150; т.1/.

За результатами розгляду дисциплінарного провадження начальником територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області прийняте, оформлене наказом № 36/к від 01 квітня 2026 року «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності», рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, яким до заступника керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Мандригелі О.О. застосовані дисциплінарні стягнення:

- за фактом порушення правил етичної поведінки – попередження про неповну службову відповідність (частина 4 статті 66 Закону України «Про державну службу»);

- за фактом підробки документів: а саме наказу про надання частини щорічної основної відпустки ОСОБА_1 та табелю обліку використання робочого часу Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області за липень 2025 року та підтверджений факт прогулу державного службовця – оглосити догану (частина 3 статті 66 Закону України «Про державну службу»).

- позбавити заступника керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області премії за квітень 2026 року /а.с. 9; т.1/.

Позивач не погодився з наказом начальника територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області № 36/к від 01 квітня 2026 року «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» та звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному індивідуальному акту суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (п. 2 ч. 1).

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спірні правовідносини, які склались у цій справі, врегульовано Конституцією України, Законом України «Про державну службу», Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексом законів про працю України у випадках якщо нормами Закону України «Про державну службу» не врегульовано спірні правовідносини або коли про це не йдеться у законі. Застосуванню також підлягають норми внутрішньо організаційних (локальних) актів, розроблених та затверджених суб`єктом владних повноважень.

Статтею 8 Конституції України установлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

Згідно з статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Нормою ч. 4 ст. 154 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон № 1402-VIII) встановлено, що начальник територіального управління Державної судової адміністрації України призначає за погодженням голови місцевого суду на посаду керівника апарату місцевого суду, заступника керівника апарату місцевого суду та звільняє їх з посади, застосовує за поданням голови місцевого суду до них заохочення або накладає дисциплінарні стягнення відповідно до закону; присвоює керівнику апарату місцевого суду, його заступнику ранги державного службовця відповідно до законодавства про державну службу.

За положеннями ч. 4, 5, 6 ст. 155 Закону № 1402-VIII керівника апарату місцевого суду, його заступника призначає за погодженням голови відповідного суду на посаду та звільняє з посади начальник відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України, а керівників апаратів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду, їх заступників призначає за погодженням голови відповідного суду на посаду та звільняє з посади Голова Державної судової адміністрації України.

Керівник апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення. Добір працівників апарату суду здійснюється на конкурсній основі, крім випадків переведення державних службовців відповідно до законодавства про державну службу.

Правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України "Про державну службу" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначено Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Згідно ст.1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:

1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;

2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;

3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;

4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;

5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;

6) управління персоналом державних органів;

7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Згідно ст.4 Закону №889-VIII державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів:

1) верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави;

2) законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

3) професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону;

4) патріотизму - відданість та вірне служіння Українському народові;

5) доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень;

6) ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики;

7) забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження;

8) політичної неупередженості - недопущення впливу політичних поглядів на дії та рішення державного службовця, а також утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій, демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов`язків;

9) прозорості - відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України;

10) стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів.

За змістом частини третьої статті 5 Закону №889-VIII дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 5 Закону №889-VIII, правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Отже, відносини, зокрема, щодо притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності та припинення державної служби, регулюються Законом №889-VIII. Застосування до відносин щодо припинення державної служби законодавства про працю можливе лише в частині відносин, що не врегульовані цим Законом.

Частиною 1 ст.8 Закону №889-VIII встановлено, що державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

У разі виявлення державним службовцем під час його службової діяльності або поза її межами фактів порушення вимог цього Закону з боку державних органів, їх посадових осіб він зобов`язаний звернутися для забезпечення законності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (ч.2 ст. 8 Закону №889-VIII).

Відповідно до п.10 ч.1 ст.2 Закону №889-VIII службова дисципліна - це неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов`язків та правил внутрішнього службового розпорядку.

Статтею 47 Закону №889-VIII закріплено, що правилами внутрішнього службового розпорядку державного органу (далі - правила внутрішнього службового розпорядку) визначаються:

1) початок та кінець робочого часу державного службовця;

2) перерви, що надаються для відпочинку та прийняття їжі;

3) умови і порядок перебування державного службовця в державному органі у вихідні, святкові та неробочі дні, а також після закінчення робочого часу;

4) порядок доведення до відома державного службовця нормативно-правових актів, наказів (розпоряджень) та доручень із службових питань;

5) загальні інструкції з охорони праці та протипожежної безпеки;

6) загальні правила етичної поведінки в державному органі;

7) порядок повідомлення державним службовцем про його відсутність на службі;

8) порядок прийняття та передачі діловодства (справ) і майна державним службовцем;

9) інші положення, що не суперечать цьому Закону та іншим актам законодавства.

Правила внутрішнього службового розпорядку затверджуються загальними зборами (конференцією) державних службовців державного органу за поданням керівника державної служби і виборного органу первинної профспілкової організації (за наявності) на основі типових правил (ч.2 ст.47 Закону №889-VIII).

Правила внутрішнього службового розпорядку доводяться до відома всіх державних службовців під підпис (ч.3 ст.47 Закону №889-VIII).

Типові правила внутрішнього службового розпорядку затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (ч.4 ст.47 Закону №889-VIII).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно ч.1 ст.65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до п. 2, 12 ч.2 ст.65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками, серед іншого, є: порушення правил етичної поведінки державних службовців; прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Частиною першою ст.66 Закону № 889-VIII передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 66 Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану; у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

Частиною сьомою ст.66 Закону № 889-VIII встановлено, що за кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ч.1 ст.67 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно пунктів 2, 3 ч.2 ст.67 Закону №889-VIII, обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є, серед іншого: попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; високі показники виконання службових завдань.

За приписами ст. 68 Закону №889-VIII дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються):

1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А»: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії;

2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії (стаття 68 Закону №889-VIII).

Відповідно до частини першої статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.

Частинами десятою, одинадцятою статті 69 Закону №889-VIII передбачено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Відповідно до частин 1-3 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до частин 3-7 статті 74 Закону №889-VIII за кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення; дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні; дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Відповідно до ч.1 ст.76 Закону №889-VIII державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи (ч. 2 ст. 76 Закону №889-VIII).

Пунктом 5 Порядку обліку та роботи з дисциплінарними справами, затвердженим наказом Національного агентства України з питань державної служби 03.03.2016 № 49 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 р. за № 456/28586) встановлено, що державний службовець, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право доступу до інформації про нього, яка збирається та зберігається, в тому числі має право в будь-який час знайомитись із дисциплінарною справою, робити з неї виписки, давати письмові пояснення, надавати відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються, а також порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів.

Відповідно до ст.75 Закону №889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення (частина перша статті 77 Закону №889-VIII).

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначено Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 (далі - Порядок №1039).

Відповідно ч. 4, 5 Порядку №1039 дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.

Пунктом 24 Порядку №1039 передбачено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Пункт 25 Порядку №1039 щодо змісту дисциплінарної справи відповідає приписам ч.2 ст.73 Закону №889-VIII.

Відповідно до п.31 Порядку №1039 Комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.

Державний службовець має право бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону №889-VIII, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії, надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

До моменту внесення суб`єкту призначення пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії відповідно до пункту 35 цього Порядку матеріали дисциплінарної справи можуть надаватися для ознайомлення в паперовій або електронній формі працівниками спеціального структурного підрозділу НАДС, секретарем дисциплінарної комісії державному службовцю та/або уповноваженому ним представнику за їх письмовою заявою, в якій зазначається електронна адреса для листування, надсилання матеріалів дисциплінарної справи. Така заява може подаватися в паперовій або електронній формі особисто чи шляхом надсилання на офіційну електронну адресу відповідного державного органу із накладенням кваліфікованого електронного підпису (пункт 31-1 Порядку №1039).

За результатами ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи (пункт 31-2 Порядку № 1039).

Пунктом 32 Порядку №1039 визначено, що про дату, час і місце та спосіб проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.

Комісія, дисциплінарна комісія може прийняти рішення про перенесення засідання для надання пояснення державним службовцем з урахуванням строків здійснення дисциплінарного провадження. Рішення про перенесення засідання може бути прийнято в разі, коли державний службовець вперше не прибув на засідання або не підключився до засідання дистанційно у випадках, передбачених абзацами першим і другим пункту 19-1 цього Порядку, повідомивши про поважні причини своєї відсутності, зокрема з підстав виникнення технічних проблем, що унеможливили його участь у засіданні в режимі відеоконференції. У разі перенесення засідання Комісія, дисциплінарна комісія повідомляє про це державному службовцю відповідно до абзаців першого і другого цього пункту.

У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не підключився до засідання дистанційно у випадках, передбачених абзацами першим і другим пункту 19-1 цього Порядку, і не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмових пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень. Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

Згідно п.33 Порядку №1039 Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця (п. 33 Порядку №1039).

Відповідно до п. 34 Порядку №1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.

Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.

У разі проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії дистанційно в режимі відеоконференції пропозиція (подання) можуть оформлюватися в електронній формі та підписуватися всіма її членами, які брали участь у голосуванні, із накладенням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, яка додається до пропозиції (подання).

Пропозиція (подання) складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини.

У вступній частині зазначаються:

дата складення;

відомості щодо підстав для порушення дисциплінарного провадження;

прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, його посада, інші відомості, що мають значення для здійснення дисциплінарного провадження.

У мотивувальній частині зазначаються:

у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- факти, що підтверджують відсутність вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку із відповідним обґрунтуванням;

- заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду;

у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів;

- обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку;

- ступінь вини державного службовця;

- характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків;

- відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби;

- заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду.

У резолютивній частині зазначаються:

у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, висновок про відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку;

- пропозиція про закриття дисциплінарного провадження;

у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом частини другої статті 65 Закону, та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- вид дисциплінарного стягнення, рекомендованого до застосування, передбачений відповідною частиною статті 66 Закону, або обставини, що виключають можливість накладення дисциплінарного стягнення.

Пунктом 35 Порядку №1039 передбачено, що Комісія, дисциплінарна комісія вносить суб`єкту призначення пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.

Одночасно із внесенням суб`єкту призначення пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб`єкту призначення такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб`єкту призначення відповідно до статті 75 Закону.

За результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Рішення оформляється наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення (Пункт 36 Порядку № 1039).

З аналізу вищенаведених правових норм слід зазначити, що Законом України «Про державну службу» визначено поняття дисциплінарного проступку, наведено перелік дій/бездіяльності/рішень, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку, визначено види дисциплінарної відповідальності та порядок притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до працівника, який вчинив дисциплінарний проступок. При цьому, для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також, необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що дисциплінарне провадження стосовно заступника керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Мандригеі О.О. порушено наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 05 лютого 2026 року № 10/к на підставі колективної скарги працівників апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 21.01.2026, яка надійшла до територіального управління 23.01.2026 за вх. № 619/2026 /а.с. 82; т.1/.

Оскаржуваний наказ від 01 квітня 2026 року № 36/к «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності», як слідує з його змісту, прийнятий начальником територіального управління Державної судової адміністрації України за результатами розгляду колективної скарги працівників канцелярії Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області та доповідної записки керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області в рамках порушеного дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 /а.с. 9; т.1/.

Отже підставою для порушення дисциплінарного провадження, що мало наслідком притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідач визначив колективну скаргу працівників канцелярії Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області та доповідну записку керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області.

За приписами ч. 4 ст. 154 Закону № 1402-VIII начальник територіального управління Державної судової адміністрації України призначає за погодженням голови місцевого суду на посаду керівника апарату місцевого суду, заступника керівника апарату місцевого суду та звільняє їх з посади, застосовує за поданням голови місцевого суду до них заохочення або накладає дисциплінарні стягнення відповідно до закону; присвоює керівнику апарату місцевого суду, його заступнику ранги державного службовця відповідно до законодавства про державну службу.

Наказом Державної судової адміністрації України від 08.02.2019 № 131 затверджене Типове положення про апарат суду (далі - Положення), яке визначає порядок організації роботи апарату місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду (пункт 1 Положення).

Положення про апарат суду розробляється керівником апарату суду на підставі цього Типового положення та затверджується зборами суддів відповідного суду. Положення про апарат суду не може суперечити цьому Типовому положенню (пункт 5 Положення).

Згідно пункту 4 Положення голова суду контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посади керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, вносить в установленому порядку подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства.

Нормою пункту 11 Положення передбачено, що заохочення або накладення дисциплінарного стягнення стосовно керівника апарату суду, його заступника застосовуються за поданням голови відповідного суду, зокрема: начальником територіального управління Державної судової адміністрації України - стосовно керівника апарату місцевого суду та його заступників.

Зміст наведених норм підзаконних актів та ст. 154 Закону № 1402-VIII надає підстав для висновку, що начальник територіального управління Державної судової адміністрації України застосовує, зокрема, до заступника керівника апарату місцевого суду дисциплінарні стягнення відповідно до закону за поданням голови місцевого суду.

Водночас належних та допустимих доказів наявності подання голови Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області начальнику територіального управління Державної судової адміністрації України про накладення дисциплінарного стягнення стосовно заступника керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 в рамках порушеного дисциплінарного провадження відповідачем не надано, а судом не встановлено.

Отже у відповідача були відсутні встановлені законом правові підстави для порушення дисциплінарного провадження стосовно заступника керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 , яке мало наслідком притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності оскаржуваним наказом.

Стосовно обставин цієї справи суд також зауважує, що нормою частини четвертої статті 74 Закону № 889-VIII встановлено, що дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Згідно із витягами з Електронного реєстру листків непрацездатності позивач в період з 25.03.2026 по 27.03.2026, з 30.03.2026 по 01.04.2026, з 01.04.2026 по 03.04.2026 був тимчасово непрацездатний, що підтверджується відомостями Інформаційних довідок з електронної системи охорони здоров`я та Витягів з Електронного реєстру листків непрацездатності, копії яких надані позивачем до матеріалів справи /а.с. 17-18; 228-229; т.1/.

Наказ № 36/к «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» прийнятий начальником територіального управління Державної судової адміністрації України 01 квітня 2026 року.

Таким чином дисциплінарне стягнення до заступника керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 застосовано оскаржуваним наказом під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, тобто з порушенням частини четвертої статті 74 Закону № 889-VIII.

Також суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 77 Закону № 889-VIII у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Наказ від 01 квітня 2026 року № 36/к «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» не містить стислого викладу обставин справи, як це передбачено наведеною нормою статті 77 Закону № 889-VIII.

Водночас згідно Протоколу засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області № 5 від 18 березня 2025 року, прийняте рішення: «в діях заступника керівника апарату суду ОСОБА_1 вбачається наявність дисциплінарного проступку, який полягає у цькуванні, тиску, приниженні людської гідності стосовно секретаря суду О. Остапенко, а отже наявні підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, відповідно до вимог частини 4 статті 66 Закону України «Про державну службу», а саме попередження про неповну службову відповідність» /а.с. 148 (зворот); т. 1/.

Згідно Подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 23 березня 2026 року що передувало винесенню оскаржуваного наказу, дисциплінарна комісія розглянула дисциплінарну справу щодо грубого порушення ОСОБА_1 , заступником керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області, вимог пункту 2 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» та Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, яке полягає, серед іншого, у систематичному, тривалому, умисному цькуванні та приниженні підлеглих працівників апарату суду. Результатом неправомірних дій ОСОБА_1 щодо ОСОБА_3 , які полягали в цькуванні, тиску, приниженні людини є втрата останньою почуття власної гідності та зневіри /а.с. 150; т.1/.

За викладених обставин слід вважати, що оскаржуваний наказ від 01 квітня 2026 року № 36/к «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності за фактом порушення правил етичної поведінки та застосування до позивача попередження про неповну службову відповідність (частина 4 статті 66 Закону України «Про державну службу»), виданий з огляду на викладений в Поданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, а саме: грубого порушення ОСОБА_1 , заступником керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області, вимог пункту 2 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» та Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, яке полягає, серед іншого, у систематичному, тривалому, умисному цькуванні та приниженні підлеглих працівників апарату суду.

Допитані в судовому засіданні свідки: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 повідомили суду, що ОСОБА_1 08 січня 2026 року після наради стосовно питань пов`язаних із бажанням ОСОБА_3 звільнитись та станом виконання обов`язків, зокрема, із вдачею виконавчих листів, увійшла до канцелярії суду та почала «наводити порядок» на столі ОСОБА_3 . При спілкуванні заступник керівника апарату суду підвищувала голос, кричала в присутності колег, звинувачувала ОСОБА_3 у неналежному виконанні обов`язків та забрала папку з документами. Після цього 09.01.2026 ОСОБА_1 зайшла в канцелярію з виконавчими листами, яка вона зробила за прізвищем та підписом ОСОБА_3 , вимагала щоб остання їх підписала. Але в деяких виконавчих листах були помилки. Сказала що вихідних та відпустки у ОСОБА_3 тепер немає. ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_1 08.01.2026 почала діяти агресивно в її сторону, що не є нормальним. Також принижувала її зауваженнями до зовнішнього вигляду.

Положеннями пункту 2 частини 1 статті 8 Закону № 889-VIII встановлено, що державний службовець зобов`язаний дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки.

Згідно частини першої статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарним проступком, зокрема, є порушення правил етичної поведінки державних службовців.

Рішенням Ради суддів України від 06 лютого 2009 року № 33 (у редакції рішення Ради суддів України від 24 грудня 2020 року № 72) затверджені Правила поведінки працівника суду, які встановлюють стандарти поведінки працівників апарату суду, які ґрунтуються на засадах доброчесності, дотриманні особистої та професійної етики і спрямовані на зміцнення авторитету, незалежності й ефективності судової влади задля підвищення суспільної довіри до суду.

Пунктом 1.2. вказаних Правил передбачено, що вони поширюються на працівників апарату суду. Державні службовці також повинні дотримуватися Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05 серпня 2016 року № 158 (у редакції наказу Національного агентства України з питань державної служби від 28 квітня 2021 року № 72-21) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2016 р. за № 1203/29333) затверджені Загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (далі – Загальні правила).

Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування під час виконання своїх посадових обов`язків зобов`язані неухильно дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватись високої культури спілкування, з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об`єднань громадян, інших юридичних осіб (пункт 1 Загальних правил).

Згідно пункту 3 Загальних правил державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування зобов`язані у своїй поведінці не допускати, серед іншого: використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації; принизливих коментарів щодо зовнішнього вигляду, одягу, віку, статі, сімейного стану або віросповідання особи; поширення чуток, обговорення особистого або сімейного життя колег, членів їх сімей та інших близьких осіб; впливу приватних, сімейних, суспільних або інших стосунків чи інтересів на його (її) поведінку та прийняття рішень під час виконання своїх посадових обов`язків; прояву будь-якої з форм дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, а також за мовними або іншими ознаками; поширення, схвалення або участі у мові ворожнечі, а саме будь-якій формі розпалювання, поширення або виправдання ненависті та насильства щодо особи чи групи осіб за певними ознаками, зокрема, статі, сексуальної орієнтації, раси, етнічної приналежності, національності, мови, соціального статусу, релігії чи інших переконань.

За таких обставин порушення правил етичної поведінки державних службовців є дисциплінарним проступком, за який Законом № 889-VIII передбачена дисциплінарна відповідальність.

За змістом статті 2-2 КЗпП України систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов`язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність є мобінгом (цькування).

Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є:

створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);

безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);

нерівність можливостей для навчання та кар`єрного росту;

нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;

безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);

необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов`язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).

Вчинення мобінгу (цькування) заборонено.

Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду.

Суд зазначає, що мобінг — це не будь-який конфлікт між працівниками. Для підтвердження мобінгу необхідно довести наявність систематичних, повторюваних та тривалих дій або бездіяльності, спрямованих на приниження честі, гідності чи ділової репутації працівника.

За наведеного правового регулювання, суд доходить до висновку, що дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області в Поданні від 23 березня 2026 року встановлений факт мобінгу (цькування) щодо ОСОБА_3 , які полягали в цькуванні, тиску, приниженні людини, з чим погодився відповідач, видаючи оскаржуваний наказ від 01 квітня 2026 року № 36/к «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».

Відповідно до частини п`ятої статті 2-2 КЗпП України особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду.

Згідно статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України: правовий захист від мобінгу (цькування), дискримінації, упередженого ставлення у сфері праці, захист честі та гідності працівника під час здійснення ним трудової діяльності, а також забезпечення особам, які зазнали таких дій та/або бездіяльності, права на звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та до суду щодо визнання таких фактів та їх усунення (без припинення працівником трудової діяльності на період розгляду скарги, провадження у справі), а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок таких дій та/або бездіяльності, на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Таким чином зі змісту наведених норм КЗпП України вбачається, що визнання фактів мобінгу (цькування) та їх усунення перебуває в сфері повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та/або до суду.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96 центральним органом виконавчої влади і який реалізує державну політику а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю є Державна служба України з питань праці (Держпраці).

Водночас у відповідача – територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області такі повноваження (щодо визнання фактів мобінгу (цькування) та їх усунення) відсутні, а отже рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення оформленого наказом від 01 квітня 2026 року № 36/к в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності за фактом порушення правил етичної поведінки та застосування до позивача попередження про неповну службову відповідність (частина 4 статті 66 Закону України «Про державну службу»), ураховуючи підстави з яких його винесено, прийняте відповідачем поза межами його повноважень.

Щодо накладення дисциплінарного стягнення на позивача за фактом підробки документів: а саме наказу про надання частини щорічної основної відпустки ОСОБА_1 та табелю обліку використання робочого часу Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області за липень 2025 року та підтвердженим фактом прогулу державного службовця суд зазначає наступне.

Догана спірним наказом оголошена на підставі частини 3 статті 66 Закону України «Про державну службу»:

- за фактом підробки наказу та табелю обліку використання робочого часу;

- за фактом прогулу державного службовцю.

Нормою статті 65 Закону № 889-VIII передбачені підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, зокрема, частиною другою вказаної статті цього Закону встановлено, які дії державного службовця є дисциплінарними проступком, і за вчинення яких статтею 66 Закону № 889-VIII передбачені види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування.

Водночас такого дисциплінарного проступку, як факт підробки, частина друга статті 65 Закону № 889-VIII не містить.

Відповідно до частини четвертої статті 77 Закону України «Про державну службу» у разі виявлення за результатами розгляду ознак кримінального чи адміністративного правопорушення суб`єкт призначення зобов`язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.

Суд зауважує, що частиною першою статті 366 КК України передбачена відповідальність за службове підроблення - складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Доказів передачі відповідної заяви та копії матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу протягом трьох календарних днів за виявленням підробки наказу та табелю відповідачем не надано, проте відповідач самостійно визначив вид та міру відповідальності державного службовця за вказане правопорушення (факт підробки наказу та табелю обліку використання робочого часу), чим порушив порядок прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження, встановлений статтею 77 Закону України «Про державну службу» та загальні умови застосування видів дисциплінарних стягнень, передбачені статтею 66 Закону України «Про державну службу».

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІV Типових правил внутрішнього службового розпорядку, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03.03.2016 за № 50 і які визначають загальні положення щодо організації внутрішнього службового розпорядку органу державної влади, іншого державного органу, його апарату (далі – державний орган), режим роботи, умови перебування державного службовця в органі державної влади та забезпечення раціонального використання його робочого часу, державний службовець повідомляє свого безпосереднього керівника про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв`язку або іншим доступним способом.

У разі недотримання державним службовцем вимог пункту 1 цього розділу складається акт про відсутність державного службовця на робочому місці.

Згідно Розділу ІV Правил внутрішнього службового розпорядку в Комсомольському міському суді, затверджених Загальними зборами державних службовців Комсомольського міського суду Полтавської області 17 червня 2016 року, державний службовець заздалегідь повідомляє керівника апарату про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв`язку або іншим доступним способом. У разі недотримання державним службовцем суду вимог пункту 1 цього розділу складається акт про його відсутність на робочому місці. У разі ненадання державним службовцем доказів поважності причини своєї відсутності на роботі він повинен подати письмові пояснення на ім`я керівника апарату суду щодо причин своєї відсутності /доступно за посиланням: https://kom.pl.court.gov.ua/sud1612/rules//.

Водночас відповідачем не надано суду доказів складання акту про відсутність заступника керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області – ОСОБА_1 на робочому місці в липні 2025 року та письмових пояснень щодо причин відсутності, як це передбачено Типовими правилами внутрішнього службового розпорядку та внутрішньо організаційним (локальним актом) Горішньоплавнівського міського суду.

Отже факт прогулу заступника керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 не підтверджено належними та допустимими доказами.

Суд також зауважує, що оскаржуваним наказом відповідача від 01 квітня 2026 року № 36/к «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» заступника керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області також позбавлено премії за квітень 2026 року /а.с. 9; т.1/, що не відповідає як самому поданню комісії з розгляду дисциплінарних справ територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 23 березня 2026 року, так і не є видом дисциплінарного стягнення, що застосовується до державних службовців, передбаченим статтею 66 Закону № 889-VIII.

Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, отже і оскаржуваний наказ територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області № 36/к від 01 квітня 2026 року «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» прийнятий відповідачем не на підставі, що визначені Конституцією та Законами України, без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є протиправними.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відтак, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 01 квітня 2026 року № 36/к "Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності", а позов задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір в розмірі 1331,20 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 17.04.2026, код документа 8412-4369-4585-0116.

Отже витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 17, м. Полтава, Полтавська область, 36020, код ЄДРПОУ 26304855) про визнання протиправним та скасування наказу, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 01 квітня 2026 року № 36/к "Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено 08 жовтня 2026 року.

Головуючий суддяР.І. Молодецький