Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №420/39292/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/39292/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в якому просить:

- Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України у звільненні ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "ж" пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

- Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "ж" пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.09.2025 Позивач через АТ «Укрпошта» подав рапорт командиру військової частини НОМЕР_1 на звільнення з військової служби на підставі підпункту "ж" пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"(далі – Закон №2232-ХІІ) у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану. Листом №08/12282-25-Вих від 04.11.2025 Відповідач відмовив в задоволенні рапорту на звільнення з військової служби від 26.09.2025 р. Відмовляючи у задоволенні рапорту, Відповідач керується пунктом 2 четвертим частиною восьмою статті 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), затвердженого Законом України № 2102-IХ від 24.02.2022, відповідно до якого під час дії особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки на період дії воєнного стану , крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

Позивач вказує, що відмова Відповідача у звільненні з військової служби ґрунтується на неправильному застосуванні статті 23 Закону №2232-ХІІ. Відповідач не звернув увагу, що продовження військової служби за контрактом понад встановлені строки на період проведення мобілізації не застосовується у випадках, передбачених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-ХІІ, тобто у випадку Позивача, який бажає звільнитись на підставі підпункту ж) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232 ХІІ.

Ухвалою суду від 01.12.2025 року відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

16.12.2025 року до суду від НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, зазначивши, зокрема, що у відповідності до пункту 3 Контракту, він укладений за погодженням сторін на 3 (три) роки з 17 жовтня 2022 року по 16 жовтня 2025 року. Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 17.10.2025 № 545-ОС (витяг з наказу додається) сержанту ОСОБА_1 продовжено дію Контракту понад встановлені строки з 17 жовтня 2025 року, на період дії воєнного стану. В умовах правового режиму воєнного стану, укладені контракти про проходження військової служби, строк дії яких сплинув, підлягають автоматичному продовженню понад установлену тривалість до завершення воєнного стану або до настання інших визначених законом підстав. Розірвання таких контрактів з підстави спливу строку не допускається, за винятком випадків, прямо передбачених пунктом 3 частини 5 статті 26 Закону № 2232-XII, що дозволяють припинення контракту під час дії воєнного стану. Умову підпункту «ж» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону № 2232-XII щодо наявності контракту, укладеного під час дії воєнного стану слід розуміти, як таку, що контракт має бути укладений під час дії воєнного стану після набрання чинності вказаної норми, тобто після 18.05.2024, але у межах тривалості правового режиму воєнного стану. Натомість, контракт було укладено 17.10.2022, що не утворює наявність підстав для звільнення військовослужбовця за підпунктом «ж» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону № 2232-XII у редакції Закону № 3633-ІХ.

18.12.2025 року надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що застосування Відповідачем виключно положень статті 23 Закону №2232-XII без урахування спеціальної норми статті 26 Закону №2232-XII спотворює зміст правового регулювання та фактично нівелює гарантоване законом право Позивача на звільнення після спливу строку контракту. Така позиція Відповідача свідчить не про добросовісне застосування норм права, а про свідоме ухилення від виконання прямого обов`язку щодо звільнення Позивача, що призводить до незаконного примусового продовження військової служби поза межами контрактних зобов`язань. Фактично Відповідач підміняє закон власним розсудом, створює ситуацію правової невизначеності для Позивача, грубо порушує принцип верховенства права та позбавляє Позивача можливості реалізувати своє гарантоване законом право на припинення військової служби. Отже, спеціальна норма статті 26 Закону № 2232-XII має пріоритет у застосуванні над загальним правилом статті 23 Закону № 2232-XII, а тому неврахування спеціальної норми є типовою помилкою неправильного застосування законодавства та порушує принцип юридичної визначеності, який вимагає послідовного та передбачуваного застосування правових норм.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ).

17.10.2022 року між начальником НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах сержантського і старшинського складу.

Згідно п. 3 контракт є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством, за погодженням сторін на – 3 (три) роки з 17.10.2022 року по 16.10.2025 року.

Контракт може бути достроково припинено з ініціативи органу Державної прикордонної служби України або громадянина України в порядку та на підставах, визначених Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 17.10.2022 № 271-ОС, прийнято на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, з числа військовослужбовців строкової служби та призначено солдата ОСОБА_1 , інспектором прикордонної служби 2 категорії - кулеметником 1 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б), звільнивши з посади патрульного (за рахунок посади інспектора прикордонної служби 2 категорії кулеметника) 1 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б). Укласти контракт про проходження військової служби у Державній прикордонній службі України строком на 3 (три) роки, з 17 жовтня 2022 року.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 17.10.2025 № 545-ОС, продовжено дію контракту понад встановлені строки сержанту ОСОБА_1 (П-067084), інспектору прикордонної служби 3 категорії-оператору групи застосування системи оптико-електронного спостереження відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б), з 17 жовтня 2025 року, на період дії воєнного стану.

ОСОБА_1 звернувся до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) із рапортом про звільнення з військової служби на підставі підпункту "ж" пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

Листом від 04.11.2025 року № 08/12282-25-Вих у відповідь на запит представника ОСОБА_1 повідомлено, що військовослужбовцю продовжено дію контракту понад встановлені строки, на період дії воєнного стану, на підставі п.2 4.8 ст.23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022. У зв`язку з викладеним вище, керівництвом прикордонного загону, за результатами розгляду рапорту щодо звільнення сержанта ОСОБА_1 , прийнято негативне рішення.

Розглядаючи даний спір, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

В силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі також Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 статті 2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” визначено такі види військової служби:

базова військова служба;

військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

військова служба за контрактом осіб рядового складу;

військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти;

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Згідно з ст. 1 Закону України “Про Державну прикордонну службу України” на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до ст. 14 Закону України “Про Державну прикордонну службу України” до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Відповідно до пункту 1 розділу 1 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 (далі - Положення № 1115/2009) Положенням визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби в Державній прикордонній службі України (далі - Держприкордонслужба) у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період.

Згідно з п. 6 розділу 1 Положення № 1115/2009, початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на військовій службі визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

На підставі пункту 288 Положення № 1115/2009 у разі прийняття рішення про звільнення військовослужбовець подає по команді рапорт та в разі необхідності документи, які підтверджують підстави звільнення.

Статтею 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” визначені підстави для звільнення з військової служби.

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, ОСОБА_1 звернувся до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) із рапортом про звільнення з військової служби на підставі підпункту "ж" пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

Станом на дату подання позивачем рапорту діяла редакція Закону №2232-ХІІ від 22.09.2025 року, де у підпункті "ж" пункту 3 частини 5 статті 26 зазначено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах під час проведення мобілізації та дії воєнного стану у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

Вказані зміни внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку” №3633-ІХ від 11.04.2024 року (далі - Закон №3633-ІХ).

Отже, пункт 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-XII зазнав суттєвих змін з моменту укладання позивачем Контракту про проходження військової служби, а саме, доповнений підпунктом “ж”, на підставі якого позивач просив звільнити його зі служби.

Судом встановлено, що 17.10.2022 року між начальником НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах сержантського і старшинського складу.

При цьому, станом на дату укладення Контракту, строки військової служби під час дії особливого періоду визначались ч.9 ст.23 Закону №2232-XII (редакції від 01.10.2022 року), п.2 якої передбачав, що під час дії особливого періоду: для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки: з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону; з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

Пункт 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-XII не містив приписів про звільнення з військової служби у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

Відповідно до п.2 Положення №1115/2009 громадяни проходять військову службу в Держприкордонслужбі (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом (п.2 Положення №1115/2009).

Згідно п.3 Положення №1115/2009, у добровільному порядку в Держприкордонслужбі громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів (слухачів) у вищому військовому навчальному закладі; військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.

Відповідно до п.15 Положення №1115/2009, прийняття громадян на військову службу за контрактом здійснюється Головою Державної прикордонної служби України та начальниками органів Держприкордонслужби, які мають право видавати накази по особовому складу згідно з повноваженнями, визначеними пунктом 29 цього Положення.

Отже, контракт про проходження військової служби в Держприкордонслужбі це добровільна письмова угода, що укладається між громадянином України та Державою (в особі Головою Державної прикордонної служби України чи начальника органу Держприкордонслужби, який має право видавати накази по особовому складу) для встановлення правових відносин, умов та строків служби.

За загальними правилами у контракті зазначаються предмет, істотні та додаткові умови, строк дії контракту та реквізити сторін. За взаємною домовленістю сторони можуть визначити додаткові умови контракту про проходження військової служби, що не суперечать законодавству та не звужують обсяг прав особи.

З матеріалів справи суд встановив, згідно п. 3 Контракту, контракт є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством, за погодженням сторін на – 3 (три) роки з 17.10.2022 року по 16.10.2025 року.

Разом з тим, згідно із пунктом 1 Контракту позивач взяв на себе зобов`язання, зокрема протягом дії цього Контракту, а в разі настання особливого періоду - понад установлений строк Контракту, проходити військову службу на посадах сержантського і старшинського складу в органах Державної прикордонної служби України, на умовах і в порядку, встановлених Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, іншими нормативно-правовими актам, що визначають порядок проходження військової служби та цим Контрактом.

Суд враховує, що на момент укладання Контракту від 17.10.2022 чинне законодавство містило імперативну норму, що дія контракту продовжується понад встановлені строки з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-XII, яка на момент укладання Контракту не містила приписів про звільнення з військової служби у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

Вказане положення також закріплено у п.1 спірного Контракту від 17.10.2022, з яким погодився позивач під час його укладення і підписання. Умови контракту у встановленому порядку не змінені, отже підлягають застосуванню.

Разом з тим, внесені Законом №3633-ІХ суттєві зміни до Закону №2232-XII, зокрема до пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-XII, не скасовують укладений 17.10.2022 року Контракт, не вносить зміни в суттєві та додаткові умови проходження позивачем військової служби та не свідчать про автоматичне скасування домовленостей, досягнутих сторонами до внесення відповідних змін до законодавства, а тому не можуть бути підставою для автоматичного звільнення позивача з військової служби, всупереч умовам Контракту.

Крім того, наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 17.10.2025 № 545-ОС, продовжено дію контракту понад встановлені строки сержанту ОСОБА_1 (П-067084), інспектору прикордонної служби 3 категорії-оператору групи застосування системи оптико-електронного спостереження відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б), з 17 жовтня 2025 року, на період дії воєнного стану.

Вказаний наказ є чинним, доказів його оскарження та/або скасування суду не надано.

Відтак, суд вважає, що відмовляючи позивачу у звільненні з військової служби на підставі підпункту “ж” пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-XII у зв`язку із закінченням строку служби у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України, а тому підстави для зобов`язання військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "ж" пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану - є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підставі якого сформовано довіреність представника відповідача в Електронному суді, найменування відповідача – “військова частина НОМЕР_1 ”, суд застосовує у резолютивній частині рішення саме це умовне найменування відповідача.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, та в їх задоволенні слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у позові понесені позивачем судові витрати слід віднести за його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів

.