Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №640/34690/21 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 08 жовтня 2026 р.

Справа: №640/34690/21

Суддя: Бездрабко О.І.

Справа № 640/34690/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головною управління пенсійною фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №1 ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 з врахуванням періодів в пільговому обчисленні з 04.01.1989 по 15.05.1989, 30.06.1989 по 30.05.1991, 24.07.1991 по 26.04.1999, починаючи з 13.09.2021.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в м.Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списком №1 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про пенсійне забезпечення". 22.09.2021 р. відповідач надав відповідь в якій зазначив, що документально підтверджений пільговий стаж 05 років 10 місяців 06 днів та відсутній необхідний пільговий стаж (10 років), тому немає підстав для призначення пільгової пенсії за Списком №1. Позивач зазначає, що доданими до заяви документами підтверджено періоди роботи позивача, а тому рішення позивача є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2021 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

12.01.2022 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Відповідач вказує, що за наданими документами загальний страховий стаж позивача становить 33 роки 10 місяців 17 днів, з яких стаж роботи за Списком № 1- 5 років 10 місяців 6 днів. При цьому період роботи з 22.08.1992 р. по 19.07.1994 р. не зараховано до пільгового стажу, оскільки первинну атестацію відповідного робочого місця проведено лише згідно з наказом від 20.07.1999 р. № 622. Наголошує на необхідності підтвердження спеціального трудового стажу належним чином оформленими уточнюючими довідками та проведення атестації робочих місць для зарахування періодів роботи після 21.08.1992 р. З огляду на викладене, вважає відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах правомірною.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" № 2825-ІХ, визначено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

На підставі Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 р. № 399, акту приймання-передачі від 29.01.2025 р., розпорядження керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду "Про здійснення реєстрації та автоматизованого розподілу судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва" та протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 03.04.2025 р. справа № 640/34690/21 розподілена на суддю Лебедєву Г.В.

Ухвалою від 07.04.2025 р. прийнято справу до провадження.

Розпорядженням керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2026 р. № 628 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з призначенням судді Лебедєвої Г.В. на посаду судді П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2026 р. головуючим у справі 640/34690/21 визначено суддю Бездрабка О.І.

Ухвалою від 22.09.2026 р. адміністративну справу прийнято до провадження.

З урахуванням вимог п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся із заявою від 13.09.2021 р. № 13938 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 пункту 2 статті 114 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Листом від 22.09.2021 р. № 2600-0206-6/151010 відповідач повідомив, що атестація робочого місяця обов`язково потрібна для зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 21.08.1992 р., як передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442. Відповідно до наданих документів про стаж: трудова книжка, військовий квиток, диплом про освіту, пільгова довідка та ідентифікаційний код, загальний страховий стаж складає 33 роки 10 місяців 17 днів, в тому числі робота за Списком № 1 складає 05 років 10 місяців 06 днів. До стажу роботи в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці не враховано періоди з 22.08.1992р. по 19.07.1994 р., оскільки первинна атестація робочого місця для професії "слюсар з ремонту реакторно-турбінного устаткування, дільниці з ремонту насосів реакторного відділення, цеху централізованого ремонту" проведено згідно наказу № 622 від 20.07.1999 р. Отже, у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно заяви від 13.09.2021 р. № 13938 відмовлено, оскільки не достатньо пільгового стажу роботи.

Згідно:

- диплому серії НОМЕР_1 від 26.05.2016 р. позивач закінчив у 1989 р. Київський енергетичний техніком за спеціальністю Експлуатація парогенеруючих установок атомних електростанцій та здобув кваліфікацію техніка-теплотехніка; дата вступу 01.09.1985 р.; дата закінчення 16.06.1989 р.;

- військового квитка серії НОМЕР_2 від 30.06.1989 р. позивач в період з 30.06.1989 р. по 30.05.1991 р. проходив військову службу;

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_3 від 26.06.1970 р.:

- запис №1 від 04.01.1989 р. позивач прийнятий слюсарем по ремонту реакторно-турбинного обладнання по 2 розряду в цех централізованого ремонту на час проходження виробничої практики з 04.01.1989 р. по 15.05.1989 р.;

- запис №2 від 04.01.1989 р. переведений Переведений слюсарем по ремонту реакторно-турбинного обладнання по 3 розряду на час проходження виробничої практики з 04.01.1989 р. по 15.05.1989 р.;

- запис №3 від 01.09.1985 р. зарахований в число студентів технікуму на денну форму навчання;

- запис №4 від 16.06.1989 р. відрахований із технікуму у зв`язку із закінченням;

- запис №5 від 30.06.1989 р. по 05.06.1991 р. проходження військової служби;

- запис №6 від 24.07.1991 р. прийнятий слюсарем третього розряду по ремонту РТО в цех централізованого ремонту;

- запис №8 від 01.01.1993 р. присвоєно четвертий розряд слюсаря по ремонту реакторно-турбинного обладнання;

- запис №9 від 15.08.1995 р. присвоєно п`ятий розряд слюсаря по ремонту РТО. 26.04.1999 Звільнений за власним бажанням;

- запис №10 від 26.04.1999 р. звільнений із займаної посади за власним бажанням;

- запис №11 від 15.06.1999 р. прийнятий на посаду майстра ремонтно-механічного цеху;

- запис №12 від 15.08.2020 р. звільнений із займаної посади за власним бажанням;

- запис №13 від 23.08.200 р. прийнятий на посаду начальника дільниці.

Квіт того, відповідно до уточнюючої довідки №51-856 від 02.12.2020 р., виданої ВП "Хмельницька АЕС", позивач працював повний робочий день у Відокремленому підрозділі "Хмельницька АЕС" Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" Міністерства енергетики України і за період з 24.07.1991 р.(наказ №614 ос від 23.07.1991 р.) по 26.04.1999 р. (наказ №396ос від 21.04.1999 р.) постійно зайнятий на експлуатації, ремонті і налагодженні технологічного обладнання, вентиляції, систем управління, приладів технологічного та радіаційного контролю, на роботах по виведенню із експлуатації атомних реакторів різного призначення і атомних станцій в умовах радіаційної шкідливості, за професією слюсар з ремонту реакторно-турбінного устаткування, дільниця з ремонту насосів реакторного відділення в цеху централізованого ремонту. Дана професія передбачена Списком №1, розділ XXIV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. №162. За період з 24.07.1991 р. по 26.04.1999 р.- 07 років 09 місяців 03 дні. Підстава видачі: накази про результати атестації робочих місць, переліки робочих місць, виробництв, робіт професій та посад, особові рахунки нарахування заробітної плати за 1991-1999 р.

Первинні документи, які підтверджують пільговий характер умов праці:

- наказ №614 л/с від 23.07.1991 р., згідно з яким позивач був прийнятий з 24 липня 1991 р. на посаду слюсарем з ремонту;

- наказ №396 л/с від 21.04.1999 р., згідно з яким позивач звільнений з посади слюсаря по ремонту реакторно-турбінного обладнання;

- перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, згідно з яким посада позивача слюсар по ремонту реакторно-турбінного обладнання наявна в переліку робочих місць;

- довідка про заробітну плату №419 від 10.08.2021 р. за період з липня 1991 р. по серпень 1996 р.;

- довідка про заробітну плату №420 від 10.08.2021 р. за період з вересня 1996 р. по березень 1999 р.;

- витяг із наказу №622к від 20.0.1999 р. "Про підтвердження права надання пільгової пенсії згідно Списку №1 та №2", за умовами атестації робочих місць за умовами праці для професії слюсар з ремонту реакторно-турбінного устаткування, дільниця з ремонту насосів підтверджено право виходу на реакторного відділення, цех централізованого ремонту пенсію згідно із Списком №1 (копія наказу надається);

- довідка №51-857 від 02.12.2020 р., в якій зазначено що в міжатестаційний період з наказу №622к від 20.07.1999 р. умови праці не змінювались.

Не погодившись з відмовою у призначені пенсії та визначеною відповідачем тривалістю пільгового стажу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

За визначенням, наведеним у ст.1 Закону № 1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до п."а" ч.1 ст.3 Закону № 1788-ХІІ право на трудову пенсію мають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів*, гіг-спеціалісти, які залучені резидентами Дія Сіті за гіг-контрактами відповідно до Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.1 ст.44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Частиною 3 статті 44 Закону № 1058-IV встановлено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.

Згідно з ч.5 ст.45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Порядок прийняття та оформлення документів для призначення пенсії за віком врегульовано "Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Згідно пункту 1.8 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (у випадках, передбачених абзацами четвертим та п`ятим пункту 1.1 цього розділу цього Порядку), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).

Згідно із ст.24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Тобто, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

За приписами п.1 ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

При цьому, суд зазначає, що наведені норми законодавства підлягають застосуванню з урахуванням особливостей правового регулювання пільгового пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на роботах, передбачених Списком №1, у тому числі з урахуванням періоду роботи позивача та чинного на відповідний час законодавства.

Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. (ст.62 Закону № 1788-ХІІ).

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

Відповідно до п.2 Порядку № 637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються, зокрема військові квитки.

Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 р. за № 110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 2.14 вищевказаної Інструкції, встановлено, що у графі 3 трудової книжки "Відомості про роботу" пишеться: "прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що для призначення пенсії за віком за даними трудової книжки необхідна наявність в ній відомостей про виконання особою роботи на певній посаді. Отже, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи та не потребує додаткових відомостей у разі наявності відповідних записів у ній.

Судом встановлено, що оскаржувана відмова у призначенні пенсії позивачу, обґрунтована тим, що відсутній необхідний пільговий стаж, при цьому не враховано певний стаж.

Суд звертає увагу, що сам факт виконання позивачем відповідної роботи та періоди її виконання відповідачем фактично не заперечуються. Більше того, як убачається, спірні періоди трудової діяльності були враховані відповідачем до страхового стажу позивача. Спір стосується саме щодо можливості зарахування періодів до спеціального (пільгового) стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Як встановлено, підставою для неврахування періоду роботи позивача до пільгового стажу позивача слугувало те, що вказані періоди роботи не підтверджені атестацією робочого місця.

Окрім того у відмові відповідач зазначив, що період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи визначає підприємство шляхом надання оформленої належним чином уточнюючої довідки.

Так, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_3 від 26.06.1970 р.:

- запис №1 від 04.01.1989 р. позивач прийнятий слюсарем по ремонту реакторно-турбинного обладнання по 2 розряду в цех централізованого ремонту на час проходження виробничої практики з 04.01.1989 р. по 15.05.1989 р.;

- запис №2 від 04.01.1989 р. переведений Переведений слюсарем по ремонту реакторно-турбинного обладнання по 3 розряду на час проходження виробничої практики з 04.01.1989 р. по 15.05.1989 р.;

- запис №3 від 01.09.1985 р. зарахований в число студентів технікума на денну форму навчання;

- запис №4 від 16.06.1989 р. відрахований із технікума у зв`язку із закінченням;

- запис №5 від 30.06.1989 р. по 05.06.1991 р. проходження військової служби;

- запис №6 від 24.07.1991 р. прийнятий слюсарем третього розряду по ремонту РТО в цех централізованого ремонту;

- запис №8 від 01.01.1993 р. присвоєно четвертий розряд слюсаря по ремонту реакторно-турбинного обладнання;

- запис №9 від 15.08.1995 р. присвоєно п`ятий розряд слюсаря по ремонту РТО. 26.04.1999 Звільнений за власним бажанням;

- запис №10 від 26.04.1999 р. звільнений із займаної посади за власним бажанням;

- запис №11 від 15.06.1999 р. прийнятий на посаду майстра ремонтно-механічного цеху;

- запис №12 від 15.08.2020 р. звільнений із займаної посади за власним бажанням;

- запис №13 від 23.08.200 р. прийнятий на посаду начальника дільниці.

Крім того, відповідно до уточнюючої довідки №51-856 від 02.12.2020 р., виданої ВП "Хмельницька АЕС", позивач працював повний робочий день у Відокремленому підрозділі "Хмельницька АЕС" Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" Міністерства енергетики України і за період з 24.07.1991 р.(наказ №614 ос від 23.07.1991 р.) по 26.04.1999 р. (наказ №396ос від 21.04.1999 р.) постійно зайнятий на експлуатації, ремонті і налагодженні технологічного обладнання, вентиляції, систем управління, приладів технологічного та радіаційного контролю, на роботах по виведенню із експлуатації атомних реакторів різного призначення і атомних станцій в умовах радіаційної шкідливості, за професією слюсар з ремонту реакторно-турбінного устаткування, дільниця з ремонту насосів реакторного відділення в цеху централізованого ремонту. Дана професія передбачена Списком №1, розділ XXIV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. №162. За період з 24.07.1991 р. по 26.04.1999 р.- 07 років 09 місяців 03 дні. Підстава видачі: накази про результати атестації робочих місць, переліки робочих місць, виробництв, робіт професій та посад, особові рахунки нарахування заробітної плати за 1991-1999 р.

Відповідні записи трудової книжки позивача не містять в собі перекреслень, виправлень, здійснені у послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01.08.1992 р., (далі - Порядок № 442) та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені постановою Міністерства праці України № 41 від 01.09.1992 р., (далі - Методичні рекомендації) атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 або №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 або №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 або №2.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Крім цього, суд зазначає, що однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи. Вимога щодо обов`язкового підтвердження документами умов праці до 21 серпня 1992 року та проведення атестації після цієї дати є похідними від основної умови про внесення цієї професії до діючих Списків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. № 162 затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36, розділом ХХІV "Атомна енергетика і промисловість" передбачені: слюсаря з ремонту рекативно-турбінного устаткування та електрозварника ручного зварювання.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 р., при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.01.1992 р.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 застосування Списків №1 і № 2 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 р. у справі № 2040/6395/18.

Суд враховує правову позицію зазначену Верховним Судом у постановах від 16.09.2014 р. у справі № 21-307а14, від 05.03.2019 р. у справі № 679/774/16-а та від 20.05.2021 р. у справі № 553/3881/16-а (адміністративне провадження №К/9901/44792/18), згідно із якою якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Крім того, у справі № 520/15025/16-а Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для відступу від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 16.09.2014 р. у справі № 21-307а14.

За таких обставин доводи відповідача про відсутність підтвердження спеціального стажу позивача не узгоджуються з наявними у справі доказами.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що позивач не подав до заяви довідок, які підтверджують його роботу на пільгових умовах.

Суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішення зобов`язаний навести конкретні мотиви, з яких він дійшов відповідного висновку, та не може вже під час судового розгляду доповнювати мотиви прийнятого рішення новими підставами, які не були покладені в основу такого рішення.

Також, суд зауважує, що у разі виникнення буд-яких сумнівів, з огляду на вимоги ч.3 ст.44 Закону № 1058-IV у пенсійного органу є право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення і як самого права на пенсію, так й на підтвердження стажу роботи.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що матеріалами справи підтверджується, що позивач досяг встановленого законом віку, має необхідний загальний страховий стаж, а спірні періоди його роботи підтверджуються трудовою книжкою, уточнюючими довідками підприємства.

Отже, періоди роботи позивача з 04.01.1989 р. по 15.05.1989 р., з 30.06.1989 р. по 30.05.1991 р. та з 24.07.1991 р. по 26.04.1999 р. належить зарахувати до страхового стажу на пільгових умовах за списком № 1.

Верховним Судом у постановах від 31.07.2018 р. у справі № 415/760/17, від 31.07.2018 р. у справі № 486/1080/16-а, від 31.07.2018 р. у справі № 235/1112/17 висловлена правова позиція, про достатність підтвердження страхового стажу на посадах за Списком №1, 2 саме записами у трудовій книжці.

Відтак, суд дійшов до висновку, що відмова відповідача у призначенні пенсії прийнято необґрунтовано та нерозсудливо, що призвело до порушення права позивача на призначення пенсії.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, суд враховує відсутність вини позивача та неможливість надати повний об`єм необхідних для реалізації його прав документів та повноти записів у наявних підтверджуючих пільговий стаж документах з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.

Крім цього, згідно вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 р. у справі № 159/4178/16-а та від 10.10.2019 р. у справі № 234/4585/17.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві призначити позивачу пенсію, суд зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 р. № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст. 58 Закону № 1058-IV Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовлює документи для її виплати, тобто Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Оскільки відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії, що встановлено судом, поряд з цим встановлено, що на час судового розгляду матеріали справи не містять доказів обрахунку пенсійним органом такого стажу, суд з метою належного та ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 13.09.2021 р., та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог лише у зв`язку з неправильним формулюванням способу поновлення порушених прав, що не впливає на розмір судового збору, то з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд –

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16, ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головною управління пенсійною фонду України в м.Києві (04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16, ЄДРПОУ 42098368) щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ).

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в м.Києві (04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16, ЄДРПОУ 42098368) повторно розглянути заяву від 13.09.2021 р. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 та зарахувати періоди роботи в пільговому обчисленні з 04.01.1989 р. по 15.05.1989 р., 30.06.1989 р. по 30.05.1991 р., 24.07.1991 р. по 26.04.1999 р., й прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16, ЄДРПОУ 42098368) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua