Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №212/13251/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/13251/26

2/212/8188/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м.Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання – Хімченко А.В., розглянувши за відсутності учасників справи та без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Діджи Фінанс” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Діджи Фінанс” (далі – ТОВ “Діджи Фінанс”) звернулось до суду з позовом, в обґрунтування якого посилались на те, що 20 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Клай Інвест” (далі – ТОВ “Клай Інвест”) та відповідачем укладено кредитний договір № 260768, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. ТОВ “Клай Інвест” передав відповідачу грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу у розмірі 3000 грн. 23 грудня 2024 року між ТОВ “Клай Інвест” та ТОВ “Діджи фінанс” укладено договір факторингу № 23122024/1, за яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 260768 від 20 червня 2024 року. Сума боргу перед новим кредитором становить 12609 грн., з яких: 3000 грн. – сума заборгованості за тілом кредиту, 2859 грн. – сума заборгованості за відсотками, 750 грн. – сума заборгованості за комісіями, 6000 грн. – сума заборгованості за пенею. Враховуючи викладене, просять стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 12609 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та витребувано у АТ “Універсал Банк”: інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжну картку № НОМЕР_2 ; виписку про рух коштів з карткового рахунку, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_2 із відображенням часу зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 260768 від 20 червня 2024 року.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказано, що він не заперечує самого факту отримання кредитних коштів у розмірі 3 000 грн. та нарахованих відсотків у розмірі 2 859 грн., однак не погоджується з нарахуванням та стягненням пені, комісії, а також із заявленим розміром витрат на професійну правничу допомогу. Позивач включає до складу заборгованості комісію у розмірі 750 грн., що становить 25 % від суми кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України “Про споживче кредитування” споживач має право безоплатно отримувати інформацію, що стосується стану виконання договору про споживчий кредит, у тому числі інформацію про розмір заборгованості, здійснені платежі та інші відомості щодо виконання договору. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі № 496/ 3134/19 звернула увагу на те, що умова договору споживчого кредиту щодо оплати інформації про стан заборгованості, яку споживач має право отримувати безоплатно, є нікчемною. Саме по собі зазначення в договорі певного платежу як «комісії» не свідчить про безумовну правомірність його стягнення. Позивач не довів правомірність стягнення саме цієї суми та її відповідність вимогам законодавства. Також, вважає, що позивачем, всупереч нормі п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, неправомірно нарахована пеня у сумі 6000 грн. Крім того, не погоджується із зазначеною позивачем сумою про професійну правничу допомогу, вважає її неспівмірною зі складністю справи, ціною позову, характером спірних правовідносин та обсягом правничої допомоги, необхідної для розгляду даної справи. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені, комісії та стягненні витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, а у разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу — зменшити їх розмір до розумної та співмірної суми з урахуванням вимог статті 137 ЦПК України.

Від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що відповідно до п.1.4 договору за послуги з надання, обслуговування та повернення кредиту, у тому числі за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації та довідок, пов`язаних із кредитом, а також юридичне оформлення, клієнт сплачує товариству 25 % від суми фінансового кредиту. Зазначена комісія безпосередньо відображена у Додатку № 1 — Графіку розрахунків та загальній вартості кредиту, тобто була включена до розрахунку загальної вартості кредиту. Чинним законодавством України кредитодавцю надано право отримувати плату за обслуговування кредиту, оскільки таке право прямо передбачено Законом України “Про споживче кредитування”. Також, відповідно до п.3.3 договору, сукупна сума неустойки та інших платежів за порушення зобов`язань не може перевищувати подвійної суми, одержаної споживачем за договором. Підписуючи кредитний договір за допомогою одноразового електронного ідентифікатора, відповідач засвідчив ознайомлення та повну згоду з усіма його істотними умовами, зокрема з пунктом 5.3, яким передбачено нарахування пені у розмірі 25 % від суми заборгованості за кожен день прострочення. Позивач наголошує на пріоритеті принципів свободи договору та добросовісності цивільних правовідносин, закріплених у статтях 6 та 627 ЦК України. Органами державної влади воєнний стан в Україні було введено з 24 лютого 2022 року, а договір про надання фінансового кредиту був укладений сторонами значно пізніше — 20 червня 2024 року і відповідач діяв усвідомлено, перебуваючи в чинному правовому полі воєнного стану та добровільно взяв на себе підвищені зобов`язання і фінансові ризики. Відповідач, отримуючи кошти, розраховував на безкарне невиконання зобов`язань, що прямо порушує статтю 13 ЦК України щодо недопустимості зловживання правом умисно на шкоду іншим особам - первісному кредитору чи/або новому кредитору. Також, позивачем на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу було подано до суду докази, а саме: копію договору про надання правової допомоги, копію Додаткової угоди до Договору, копію Детального опису робіт (надання послуг) від 21 липня 2026 року, копію Акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 21 липня 2026 року та копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Позивач вважає, що ціни на послуги, які надані адвокатом є ринковими в межах міста Києва. Також, до складання позовної заяви у вартість витрат на правничу допомогу адвоката включено ще формування необхідних додатків та перед складанням позову проведення аналізу спірних правовідносин із наданням рекомендацій щодо захисту інтересів позивача. Позивач надав разом із позовом усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги по справі, що підтверджують співмірність та справедливість витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, часом, обсягом та ціною позову.

Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких вказано, що твердження позивача про те, що відповідач, під час укладення договору, розраховував на безкарне невиконання зобов`язань та свідомо діяв недобросовісно є припущеннями, які не підтверджені жодним доказом. Позивач не надав суду жодного доказу того, що на момент укладення кредитного договору відповідач мав якийсь умисел щодо невиконання своїх зобов`язань або укладав договір саме з метою використання передбачених законом гарантій. Сам факт невиконання або неналежного виконання грошового зобов`язання не доводить наявності умислу на зловживання правом. На момент виникнення та нарахування спірної пені у 2024 році діяла норма пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України і яка не містить будь-яких обмежень, відповідно до якого її дія поширювалася б виключно на договори, укладені до 24 лютого 2022 року. Посилання позивача на статті 6, 627 ЦК України щодо свободи договору не може бути підставою для стягнення платежу, від сплати якого позичальник був звільнений імперативною нормою закону. Крім того, на думку відповідача, саме по собі включення певного платежу до тексту договору або графіка платежів не означає автоматичної правомірності його стягнення. Законодавство про споживче кредитування передбачає право споживача безоплатно отримувати від кредитодавця інформацію щодо поточного стану заборгованості та виконання договору, зокрема відповідні відомості про платежі та заборгованість. Позивач також не довів, що вся сума 750 грн. відповідає окремій, реально наданій відповідачу додатковій послузі, яка не входить до безоплатної інформації, гарантованої законом. Також, за детальним описом надання правової послуги вбачається, що, усна консультація, письмова консультація та правовий аналіз із рекомендаціями - за своїм змістом перетинаються, оскільки всі вони стосуються первинної правової оцінки одних і тих самих правовідносин, а формування додатків до позовної заяви також має переважно технічний та організаційний характер і саме по собі не свідчить про значний обсяг складної професійної правничої роботи. Предметом спору є стягнення заборгованості за типовим договором споживчого кредиту, а заявлена ціна позову є відносно невеликою. Позивач не надав суду об`єктивного обґрунтування того, чому саме 6 000 грн. є пропорційною сумою з урахуванням ціни позову, складності справи, фактичного обсягу правничої роботи та її результату. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені, комісії та стягненні витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, а у разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу — зменшити їх розмір до розумної та співмірної суми з урахуванням вимог статті 137 ЦПК України.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що 20 червня 2024 року між ТОВ “Клай Інвест” та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту № 260768, за умовами якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.1.2 договору, кредит надається строком на 90 днів, тобто до 17 вересня 2024 року. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором.

Пунктами 1.3-1.4 договору визначено, що за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 445,3 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,22 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки – фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. За послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором.

Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом (п.1.5 договору).

Невід`ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства www.cly.com.ua (п.1.7 договору).

Відповідно до п.3.1-3.2 договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору. Сума кредиту, комісія, що вказана в п.1.4. цього Договору, проценти за користування кредитом, нараховані штаф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором.

Відповідачем погоджено Графік розрахунків, що є Додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 260768 від 20 червня 2024 року, яким визначено: дату видачу кредит-дату платежу, чисту суму кредиту/суму платежу за розрахунковий період, суму кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за надання кредиту, реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту.

Згідно довідки про ідентифікацію клієнта ТОВ “Клай Інвест”, ОСОБА_1 ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ “Клай Інвест” відповідно до вимог ч.1 ст.12 Закону України “Про електронну комерцію”. Акцепт оферти позичальником (підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором): одноразовий ідентифікатор – KL4973, номер картки – НОМЕР_2 , номер телефону – НОМЕР_3 , дата відправки ідентифікатора – 20 червня 2024 року о 09.54 годині.

Згідно підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ “Профіт Гід”, у рамкам договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-1 від 30 вересня 2020 року та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника ТОВ “ПрофітГід” було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: , надавач платіжних послуг – ТОВ “ПрофітГід”, платник – ТОВ “Клай Інвест”, номер транзакції – 41886-64482-06154, дата та час здійснення переказу – 20 червня 2024 року о 09.54 годині, сума переказу – 3000 грн., номер платіжної картки отримувача – НОМЕР_2 , емітент платіжної картки отримувача – MONOBANK (UNIVERSAL BANK), призначення переказу – видача кредиту 260768.

23 грудня 2024 року між ТОВ “Діджи Фінанс” та ТОВ “Клай Інвест” укладено договір факторингу № 23122024/1, у відповідності до умов якого ТОВ “Клай Інвест” зобов`язується відступити ТОВ “Діджи Фінанс” права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а ТОВ “Діджи Фінанс” зобов`язується їх прийняти та сплатити ТОВ “Клай Інвест” суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

Згідно Акту приймання-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу № 23122024/1 від 23 грудня 2024 року, ТОВ “Клай Інвест” передав, а ТОВ “Діджи Фінанс” прийняв Реєстр прав вимоги за договором, кількість боржників – 6765.

Згідно платіжних інструкцій, доданих до позовної заяви, ТОВ “Діджи Фінанс” було сплачено на користь ТОВ “Клай Інвест” грошові кошти у якості оплати за договором факторингу № 23122024/1 від 23 грудня 2024 року.

Згідно Витягу з Додатку до Договору факторингу № 23122024/1 від 23 грудня 2024 року ТОВ “Діджи Фінанс” набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 260768 від 20 червня 2024 року у сумі 12609 грн., з яких: 3000 – заборгованість по тілу кредиту, 2859 грн. – заборгованість по відсотках, 750 грн. – заборгованість по комісії, 6000 грн. – заборгованість по пені.

Згідно відповіді АТ “Універсал Банк”, на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано картку № НОМЕР_4 . Також, банком надано виписку про рух коштів по вказаній картці за 20 червня 2024 року, з якої встановлено, що на вказану картку 20 червня 2024 року було зарахування коштів у сумі 3000 грн.

Положеннями частини 1 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом норм ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підставі ст.610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст.625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наданими позивачем доказами підтверджено і відповідачем не заперечувалось, що між ТОВ “Клай Інвест” та відповідачем укладено електронний кредитний договір з використанням електронного підпису та відповідно наявність кредитних правовідносин між сторонами.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ “Клай Інвест” відступило позивачу право грошової вимоги до відповідача щодо грошових та інших зобов`язань (включаючи проценти, пеню та інші платежі) за договором про надання фінансового кредиту № 260768 від 20 червня 2024 року.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Так, згідно розрахунку заборгованості, відповідач не виконав свої зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту в повному обсязі, у зв`язку із чим виникла заборгованість по тілу кредиту у сумі 3000 грн. та заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом у сумі 2859 грн.

Вказана сума тіла кредиту не виходить за межі кредитного договору та Графіку платежів, умови яких погоджені відповідачем, а нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснено первісним кредитором у межах строку кредитування.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України “Про споживче кредитування”, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України “Про споживче кредитування” до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України “Про споживче кредитування” передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту, у зв`язку з чим суд відхиляє доводи відповідача щодо неправомірності стягнення суми комісії у розмірі 750 грн., оскільки вказана сума комісії узгоджена сторонами, відповідач добровільно погодився на запропоновані у кредитному договорі умови, а включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати комісії є таким, що відповідають вимогам діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 6609 грн., з яких: 3000 грн. – сума заборгованості за тілом кредиту, 2859 грн. – сума заборгованості за відсотками, 750 грн. – сума заборгованості за комісіями,

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованість за пенею, суд зазначає наступне.

Частиною 1, 3 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.5.3 кредитного договору, у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього даного Договору, клієнт зобов`язаний виплатити Товариству пеню в розмірі 25 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього Договору, починаючи з першого дня прострочення.

При цьому, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” установлено з 24 лютого 2022 року на всій території України воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався і триває на теперішній час.

Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 20 червня 2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час, у зв`язку із чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за пенею, яка нарахована за період з 04 липня 2024 року по 19 липня 2024 року у розмірі 6000 грн., задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На виконання вказаних вимог закону позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01 червня 2026 року, укладеного з ФОП ОСОБА_2 ; додаткову угоду № 260768 від 21 липня 2026 року до договору про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01 червня 2026 року, за якою ТОВ “Діджи Фінанс” та ФОП ОСОБА_2 розширили розділ “1.Предмет договор” та доповнили новим пунктом такого змісту: “1.2. виконавець зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 ”; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ “Діджи Фінанс” щодо стягнення кредитної заборгованості, а також акт надання послуг № б/н про підтвердження факту надання правової допомоги від 21 липня 2026 року, з яких вбачається, що виконавцем ФОП ОСОБА_2 було надано ТОВ “Діджи Фінанс” послуги: усна консультація клієнта щодо обставин справи – 0,5 год. – 250 грн., письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин – 1 год. – 750 грн., правовий аналіз спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) – 1 год. – 1500 грн., складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості – 2 год. – 3000 грн., формування додатків до позовної заяви – 0,5 год. – 500 грн., всього на загальну суму 6000 грн.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем витрати на правову допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 3144,90 грн., виходячи з розрахунку (6609 грн. * 6 000 грн. / 12609 грн.).

Також, відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1395,50 грн., виходячи з розрахунку (6609 грн. * 2662,40 грн. / 12609 грн.), а всього судові витрати на загальну суму 4540,40 грн. (3144,90 грн. + 1395,50 грн.).

У відповідності до ст.ст.207, 526, 530, 549, 551, 626, 628, 638, 1054, 1056-1 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89,133, 141, 258-259, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Діджи Фінанс” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Діджи Фінанс” заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 260768 від 20 червня 2024 року у загальному розмірі 6609 (шість тисяч шістсот дев`ять) гривень, а також судові витрати у загальному розмірі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень 40 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Діджи Фінанс”, код ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 07 жовтня 2026 року.

Суддя: М.Д. Власенко