Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №420/16703/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16703/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Гур`євої К.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Селищного голови Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області Прокоменко Людмили Ярославівни (місцезнаходження: 67500, Одеська область, Одеський район, селище Доброслав, проспект Свободи, 1), Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області місцезнаходження: 67500, Одеська область, Одеський район, селище Доброслав, проспект Свободи, 1; код ЄДРПОУ 04378652) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Селищного голови Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області Прокоменко Людмили Ярославівни (місцезнаходження: 67500, Одеська область, Одеський район, селище Доброслав, проспект Свободи, 1), Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області місцезнаходження: 67500, Одеська область, Одеський район, селище Доброслав, проспект Свободи, 1; код ЄДРПОУ 04378652), у якій позивач просив суд:

визнати протиправними дії селищного голови Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області Прокопечко Людмили Ярославівни щодо недопуску та заборони мені, ОСОБА_1 , як мешканцю та члену Доброславської територіальної громади Одеського района Одеської області, а також як члену та голові Громадської організації «Правова спільнота Лиманщини», бути присутнім на зібранні (заходах) за участю працівників Доброславської селищної ради та керівників комунальних закладів освіти Доброславської територіальної громади Одеського района Одеської області, що відбулося 15 січня 2026 року в приміщенні Доброславської селищної ради за адресою: селище Доброслав, проспект Свободи, 1 (на першому поверсі), Одеського району Одеської області, з мотивів відсутності запрошення;

зобов`язати селищного голову Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області ОСОБА_2 та Доброславську селищну раду Одеського району Одеської області надалі утриматися від вчинення дій, що перешкоджають мені, ОСОБА_1 , мешканцю та члену Доброславської територіальної громади Одеського района Одеської області, а також як члену та голові Громадської організації «Правова спільнота Лиманщини», реалізовувати право на доступ до приміщень селищної ради під час проведення публічних, робочих та інших заходів, пов`язаних із життєдіяльністю громади, за відсутності законних підстав для обмеження такого доступу.

Ухвалою від 12.06.2026 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог та у відповіді на відзив зазначено, що з метою реалізації права на участь у діяльності селищної ради як члена територіальної громади та громадської організації «Правова спільнота Лиманщини», позивач 15.01.2026 року відвідав нараду за участі селищного голови та керівників закладів освіти, однак у допуску до присутності на нараді позивачу було відмовлено. Позивач вважає це порушенням, оскільки:

по-перше, відповідно до ст. 38 Конституції України, громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами та у місцевому самоврядуванні. Обмеження цього права, зокрема доступу до відкритих заходів органів влади, можливе виключно на підставі закону в інтересах національної безпеки чи громадського порядку;

по-друге, заборона селищного голови на допуск позивача до відвідування наради не була належним чином обґрунтована;

по-третє, селищний голова не має законних повноважень на власний розсуд вирішувати, кого з членів громади допускати до приміщення ради, а кого ні;

по-четверте, всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій;

по-п`яте, згідно зі ст. 21 Закону України «Про громадські об`єднання», громадські організації мають право здійснювати громадський моніторинг діяльності органів місцевого самоврядування.

У відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив представник Доброславської селищної ради заперечив проти позовних вимог та наголосив, що:

по-перше, 15 січня 2026 року відбулася робоча нарада з питань організації діяльності виконавчих органів ради та підпорядкованих комунальних закладів. Учасниками наради були посадові особи місцевого самоврядування, працівники ради та керівники комунальних закладів освіти, які перебувають у службових відносинах із засновником відповідних закладів. Чинним законодавством України не передбачено обов`язку селищного голови забезпечувати вільний доступ будь-яких осіб до проведення внутрішніх робочих нарад, на яких розглядаються питання організації діяльності виконавчих органів ради та комунальних установ;

по-друге, листом від 22.05.2026 року позивачу було надано вичерпну відповідь, у якій роз`яснено характер проведеного заходу, коло його учасників, а також порядок запрошення осіб для участі в таких заходах;

по-третє, також позивачем не доведено, які саме його права, свободи чи законні інтереси були порушені діями відповідача. Позовна заява містить лише суб`єктивне твердження про наявність такого порушення без наведення конкретних правових наслідків для позивача. Громадська організація, на яку посилається позивач, не була запрошена до участі у зазначеній нараді, а її статутні цілі не змінюють правової природи заходу та не створюють для її представників права на обов`язкову участь у внутрішніх робочих нарадах органу місцевого самоврядування.

Відповідач селищний голови Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області Прокоменко Людмила Ярославівна підтримала позицію Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін по справі, 14 січня 2026 року позивачу стало відомо, що 15 січня 2026 року в приміщенні Доброславської селищної ради відбудеться засідання (нарада) за участю працівників ради та керівників комунальних навчальних закладів громади з питань її життєдіяльності (зокрема, щодо звіту про виконану роботу та подальшого планування).

15.01.2026 року позивач прибув на вказане засідання, однак селищний голови Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області Прокоменко Людмила Ярославівна не допустила позивача до участі (відвідуванні) вказаної наради.

15.05.2026 року (вхідний номер 152/ЗП032-14 від 18.05.2026 року) позивач звернувся до Доброславської селищної ради із запитом про отримання публічної інформації, а саме причини та правові підстави заборони йому бути присутнім на засіданні 15.01.2026 року.

22.05.2026 року Доброславською селищною радою повідомлено, що 15.01.2026 року було проведено внутрішній робочій захід за участю працівників закладів освіти Доброславської територіальної громади з питань організації діяльності у сфері освіти та виконання службових завдань.

Не погоджуючись із вказаними діями відповідачів щодо його недопуску до засідання, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 38 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

Згідно статті 3 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.

Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються.

Згідно статті 6-1 Закону формами участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення є:

1) місцевий референдум;

2) загальні збори (конференція) жителів;

3) місцева ініціатива;

4) громадські слухання;

5) участь жителів у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету;

6) публічні консультації;

7) консультативно-дорадчий орган при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування;

8) громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

9) інші форми участі, що не суперечать закону.

За змістом статті 46 цього ж Закону сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частина 17 цієї статті вказує, що сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими, зберігаються протягом необмеженого строку, оприлюднюються на офіційному веб-сайті ради і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Присутні на сесіях ради особи мають право здійснювати звукозапис, кіно-, фото- і відеозйомку у спосіб, що не заважає проведенню засідань, крім випадків розгляду питань, що містять інформацію з обмеженим доступом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Згідно ч.1 ст.47 Закону постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Згідно статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:

в офіційних друкованих виданнях;

на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет;

на єдиному державному веб-порталі відкритих даних;

на інформаційних стендах;

будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

За дослідженням наведених норм чинного законодавства суд констатує, що однією із засад діяльності місцевого самоврядування в Україні є, зокрема, її гласність. Це відображено і в основних принципах місцевого самоврядування згідно статті 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Натомість, дотримання цього принципу не є абсолютним і має визначену міру можливої реалізації. Так, ч.17 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» чітко визначає межі гласності діяльності органів місцевого самоврядування:

забезпечення права кожного бути присутнім на сесії ради;

відкритість протоколів сесії;

забезпечення права на доступ до інформації.

У свою чергу, сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Тобто, законодавець чітко визначив межі реалізації принципу гласності. Зокрема, таке правове регулювання вказаного питання виключає абсолютний доступ мешканців територіальної громади до всіх без виключення процесів, що пов`язані із виконанням повноважень місцевих рад, зокрема технічного характеру чи, наприклад, робочих нарад, які не пов`язані напряму з прийняттям рішень територіальною громадою.

Таким чином, у даній справі суду необхідно встановити характер засідання, яке відбулось 15.01.2026 року. Це стане визначальним для оцінки того, чи мав позивач передбачене ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право на відвідування такого засідання.

Як встановлено судом і не заперечується сторонами, 15 січня 2026 року в приміщенні Доброславської селищної ради відбулось засідання (нарада) за участю працівників ради та керівників комунальних навчальних закладів громади. Ця інформація зазначалась як позивачем, так і наведена у листі відповідача від 22.05.2026 року.

Таким чином, жодного підтвердження того, що вказане зібрання було пленарним засіданням ради, немає, оскільки воно не складалось із депутатів ради.

Аналогічно цьому, відсутні підтвердження того, що вказане зібрання було засіданням постійної комісії, оскільки такі комісії теж складаються з депутатів ради.

Таким чином, передбачені ч.17 ст.46 Закону положення про гласність сесії місцевої ради на зібрання 15.01.2026 року не розповсюджується. Доказів зворотного позивачем надано не було.

Згідно статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

1) управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Згідно ч.1 ст.17 Закону відносини органів місцевого самоврядування з юридичними особами, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Як зазначає відповідач, 15 січня 2026 року відбулася робоча нарада з питань організації діяльності виконавчих органів ради та підпорядкованих комунальних закладів. Учасниками наради були посадові особи місцевого самоврядування, працівники ради та керівники комунальних закладів освіти, які перебувають у службових відносинах із засновником відповідних закладів.

Вказані пояснення відповідають повноваженням виконавчих органів місцевих рад у сфері освіти та у їх відносинах з комунальними установами.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що робоча нарада 15.01.2026 року була пленарним засіданням сесії чи засіданням постійної комісії.

З огляду на це, суд не вбачає у діях селищного голови щодо недопуску позивача ОСОБА_1 до зібрання (заходу) за участю працівників Доброславської селищної ради та керівників комунальних закладів освіти Доброславської територіальної громади Одеського району Одеської області, що відбулося 15 січня 2026 року в приміщенні Доброславської селищної ради за адресою: селище Доброслав, проспект Свободи, 1 (на першому поверсі), Одеського району Одеської області ознак протиправності.

Стосовно фактичної реалізації недопуску позивача шляхом оголошення заборони суд констатує, що у даному випадку дослідженню підлягає саме суть правового характеру зібрання та права позивача на його перебування під час вказаного зібрання, а не вербальне визначення такого обмеження.

Доводи позивача стосовно порушення його прав як голови Громадської організації «Правова спільнота Лиманщини» суд відхиляє, оскільки позивач не звертався до суду ані як представник вказаної організації, ані сама організація не приймає участі у справі як позивач.

З огляду на це, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Частиною другою ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Селищного голови Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області Прокоменко Людмили Ярославівни (місцезнаходження: 67500, Одеська область, Одеський район, селище Доброслав, проспект Свободи, 1), Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області місцезнаходження: 67500, Одеська область, Одеський район, селище Доброслав, проспект Свободи, 1; код ЄДРПОУ 04378652) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 09.10.2026 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.