Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №420/18124/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18124/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Гур`євої К.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дії щодо утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору у розмірі 5% з суми, випеченої на виконання рішення суду та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), у якій позивач просив суд:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі № 420/33523/25 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі № 420/33523/25.

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченої ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі № 420/33523/25.

зобов`язати 24 окрему авіаційну ескадрилью Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) недоотримане грошове забезпечення у вигляді надмірно утриманого військового збору з суми, виплаченої індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі № 420/33523/25.

Ухвалою суду від 17.06.2026 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В обґрунтування позову зазначено, що на виконання рішення суду про здійснення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення при виплаті вказаної індексації відповідачем було здійснено утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору без здійснення її компенсації. На переконання позивача, вказані положення не відповідають положення п.168.5. ст.168 Податкового кодексу України та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 4113 від 04 грудня 2024 року, згідно якого уточнено перелік доходів військовослужбовців, до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог, наголосивши, що рішенням суду про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення не розглядалось питання компенсації податку на доходи фізичних осіб, суд не зобов`язав відповідача компенсувати ПДФО, на виконання рішення суду у справі № 420/33523/25. Відповідачем 09.09.2025 року виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення, тобто виконано рішення суду, яке набрало законної сили.

Таку виплату здійснено по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», що підтверджено платіжною інструкцією № 1949 від 19.05.2025, відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерствафінансів України від 12.03.2012 № 333, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 березня 2012 року за №456/20769.

Також відповідач наголосив, що компенсація податку та військового збору здійснюється відносно чинних військовослужбовців, а позивач станом на момент проведення оплати на військовій службі не перебував.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1. ч.1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду.

Згідно наявних матеріалів справи судом встановлено наступне.

З 23 лютого 1995 року по 01 серпня 2018 року старший прапорщик ОСОБА_3 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовій частині НОМЕР_2 ).

05 лютого 2026 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/33523/25, зміненим постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року, частково задоволено позовну заяву ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо неврахування січня 2008 року як місяця підвищення доходу під час нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_5 за період з 01.12.2015 року по 01.03.2018 року включно.

Зобов`язано 24-у окрему авіаційну ескадрилью Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 01.03.2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу, з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.08.2018 року включно, відповідно до приписів абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Зобов`язано 24-у окрему авіаційну ескадрилью Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) індексацію-різницю грошового забезпечення в розмірі 4463,15 грн щомісячно за період з 01.03.2018 року по 01.08.2018 року включно в загальній сумі 22315,75 грн, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

20 травня 2026 року НОМЕР_4 окремою авіаційною ескадрилью Державної прикордонної служби України (військовою частиною НОМЕР_2 ) на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/33523/25 від 05 лютого 2026 року на рахунок стягувача ОСОБА_4 перераховано 82 622,33 гривні.

21 травня 2026 року представник позивача звернувся в ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_2 ) з приводу надання розрахунку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/33523/25 від 05 лютого 2026 року.

04 червня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 (військовою частиною НОМЕР_2 ) на адвокатський запит від 21 травня 2026 року наданий розрахунок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/33523/25 від 05 лютого 2026 року, відповідно до якого індексація грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 01 серпня 2018 року склала 107 366,66 гривень, з яких утримано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 19 326,00 гривень і військовий збір (5 відсотків) у розмірі 5 368,33 гривень.

Компенсація утриманих податків не була здійснена.

Не погоджуючись із вказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Податкового кодексу України (пп. 168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 року №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок №44).

Відповідно до п.2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" (п.3 Порядку №44).

Згідно п.4 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Пунктом 5 Порядку №44 встановлено, грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Вказані положення кореспондуються з пунктом 168.5 статті 168 ПК України, де зазначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Аналіз вищенаведеного свідчить про те, що військовослужбовець, звільнений з військової служби, має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з індексації грошового забезпечення в період проходження ним військової служби.

Несвоєчасна виплата грошового забезпечення у належному розмірі при звільненні сталася з вини відповідача, а тому суд вважає, що позивач не може бути позбавлений права на компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб.

Вищевказані висновки корелюються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 22.06.2018 року у справі №812/1048/17.

Аналізуючи вищезазначене суд доходить висновку, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з сум грошового забезпечення, одержаних військовослужбовцями, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Враховуючи зазначене, здійснюючи розрахунки з позивачем на виконання рішення суду у справі №420/33523/25 від 05 лютого 2026 року, відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за суму податку з доходів фізичних осіб, що утримується з індексації грошового забезпечення.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

При цьому спосіб захисту прав у сфері публічно-правових відносин судом обирається з урахуванням принципів адміністративного судочинства та змісту ст.ст. 2, 5, 245 КАС України.

Враховуючи вищезазначені обставини, а також той факт, що відповідач не довів правомірність своїх дій під час розгляду даної справи, суд доходить висновку про протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі № 420/33523/25 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів.

Щодо визнання протиправними дій щодо відповідача в частині утримання військового збору у розмірі 5% з суми виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/33523/25 від 05 лютого 2026 року, суд зазначає наступне.

Згідно п.16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до підп.1 підп.1.1 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ платниками збору є, зокрема особи, визначені п.162.1 статті 162 цього Кодексу, тобто фізичні особи - резиденти, які отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (підпункт 162.1.1. п.162.1 ст.162 ПКУ).

Відповідно до пп.1 пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підп.1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп.163.1.1 п. 163.1 ПКУ).

Згідно з пп.164.2.1 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підп.1.1 цього пункту, - 5% від об`єкта оподаткування, визначеного підп.1 підп.1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп.4 цього підп.(підпункт 1 підп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" №4015-IX від 10.10.2024 було збільшено ставку військового збору з 1,5% до 5% від оподатковуваного доходу фізичних осіб.

При цьому, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" №4113-IX від 04.12.2024 уточнений перелік доходів військовослужбовців, до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5%.

Відповідно до пп.4 пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підп.1.7 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу), зокрема, військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України.

Згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №4113 від 04.12.2024 зміни до п.п.16-1 і 25 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосовуються з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" від 10 жовтня 2024 року №4015-IX.

З огляду на те, що Закон України №4015-IX від 10.10.2024 набрав чинності 01.12.2024, то зміни до п.16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України внесені Законом України №4113-IX від 04.12.2024 щодо ставки військового збору у розмірі 1,5 відсотка застосовуються з 01.12.2024.

Судом встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/33523/25 від 05 лютого 2026 року відповідач виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення з утриманням з нарахованого доходу військового збору за ставкою 5%.

Водночас, до такого доходу позивача, в силу положень Податкового кодексу України, має застосовуватись ставка військового збору у розмірі 1,5%, тобто на 3,5 відсотка менше, ніж було утримано відповідачем.

Аналогічного висновку дійшов П`ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 08.06.2026 року по справі №420/38408/25.

Крім того, п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 жовтня 2024 року №4015-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених п.162.1 ст. 162 ПК України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.

З огляду на це, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченої ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі № 420/33523/25

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Такого правового висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 23 травня 2018 року у справі №825/602/17, яка в силу ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про наявність підстав зобов`язати 24 окрему авіаційну ескадрилью Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб та надмірно утриманого військового збору при виплаті індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі № 420/33523/25.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дії щодо утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору у розмірі 5% з суми, випеченої на виконання рішення суду та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі № 420/33523/25 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі № 420/33523/25.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченої ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі № 420/33523/25.

Зобов`язати 24 окрему авіаційну ескадрилью Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) недоотримане грошове забезпечення у вигляді надмірно утриманого військового збору з суми, виплаченої індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі № 420/33523/25.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 09.10.2026 року.

Суддя О.М. Тарасишина