Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №420/23450/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/23450/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Господарського суду Херсонської області (вул.Театральна,18, м.Херсон, 73003) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Господарського суду Херсонської області, за результатом якого позивачка просить:

- визнати протиправними дії Господарського суду Херсонської області щодо відмови в наданні ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2026р. із зазначенням базового розміру посадового окладу судді господарського суду з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328грн.

- зобов`язати Господарський суд Херсонської області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за формою, визначеною Додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 №3-1 станом на 01.01.2026 із зазначенням базового розміру посадового окладу прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 3328грн, який визначений статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік».

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що вона ОСОБА_2 , на підставі наказу від 01.09.1991 №19 була тимчасово прийнята на посаду арбітра арбітражного суду Херсонської області. Надалі Верховною Радою України було винесено постанову «Про призначення заступників голів та арбітражних судів Українця» від 7 липня 1992 року №2559-ХП про призначення арбітром арбітражного суду Херсонської області ОСОБА_1 . Відтак Господарським судом Херсонської області у відповідності до постанови Верховної Ради України «Про призначення заступника голів та арбітражних судів України» від 7 липня 1992 року №2559-ХП її було призначено арбітром з 07.07.1992.Разом з тим, постановою Верховної Ради України від 25 грудня 2014 року №59-VIII «Про звільнення суддів» ухвалено звільнити ОСОБА_3 з посади судді Господарського суду Херсонської області у зв`язку з поданням заяви про відставку. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 25 грудня 2014 року №59-VIII «Про звільнення суддів» наказом Господарського суду Херсонської області від 26 грудня 2014 року №01.02-02/9 позивачку звільнено з посади судді Господарського суду Херсонської області з 31 грудня 2014 року у зв`язку з поданням заяви про відставку. З січня 2015 року ОСОБА_2 отримує щомісячне довічне грошове утримання як суддя у відставці.З метою реалізації права на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, позивачка надіслала до Господарського суду Херсонської області заяву про видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 15.07.2026 року.У відповідь на зазначену заяву Господарським судом Херсонської області було видано та надіслано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. При обрахунку розміру суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання Господарським судом Херсонської області було взято за основу розмір прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, встановленого на 1 січня 2026 року, визначеного абз. 5 ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» з розрахунку 2102 грн.

Позивачка вважає дії відповідача щодо видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням абзацу 5 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” протиправними.

Ухвалою суду від 05 серпня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

10.08.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, зазначивши, зокрема, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” не встановлюється розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена Закону України “Про судоустрій і статус суддів” для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначилась ця величина - встановлено грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. При цьому, абзац 5 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” є діючим та невизнаний таким, що не відповідає Конституції України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , на підставі наказу від 01.09.1991 №19 була тимчасово прийнята на посаду арбітра арбітражного суду Херсонської області.

Верховною Радою України було винесено постанову «Про призначення заступників голів та арбітражних судів Українця» від 7 липня 1992 року №2559-ХП про призначення арбітром арбітражного суду Херсонської області ОСОБА_1 .

Постановою Верховної Ради України від 25 грудня 2014 року №59-VIII «Про звільнення суддів» ухвалено звільнити ОСОБА_3 з посади судді Господарського суду Херсонської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 25 грудня 2014 року №59-VIII «Про звільнення суддів» наказом Господарського суду Херсонської області від 26 грудня 2014 року №01.02-02/9 ОСОБА_3 звільнено з посади судді Господарського суду Херсонської області з 31 грудня 2014 року у зв`язку з поданням заяви про відставку.

15.07.2026 року ОСОБА_2 надіслала до Господарського суду Херсонської області заяву про видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

21.07.2026 року за вих.№01.01-16/0212/26 Господарським судом Херсонської області було надіслано лист та довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. При обрахунку розміру суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання Господарським судом Херсонської області було взято за основу розмір прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, встановленого на 1 січня 2026 року, визначеного абз. 5 ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» з розрахунку 2102 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ч.1 ст.46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України від 2 червня 2016 року №1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” (далі - Закон №1402-VI) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Згідно статті 4 Закону № 1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

Питання виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульоване статтею 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частиною четвертою якого встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до частини першої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Зазначеною нормою Закону України "Про прожитковий мінімум" визначено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Необхідно зазначити, що Законом України "Про прожитковий мінімум" не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді". Вказаним законом судді не віднесені до окремої соціальної чи демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” разом із встановленням на 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн був застосований такий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102,00 грн.

Відповідно до ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” з 01 січня 2026 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328,00 грн (абзац 4 ст.7), та абзацом 5 вказаної статті установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.

Отже, згідно абзацу 5 ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого розмір якого залишився на рівні, встановленому на 31.12.2025 року, становить 2102,00 грн.

Варто зазначити, що зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також в Закон України "Про прожитковий мінімум" щодо визначення розміру прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.

Водночас Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Суд наголошує, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет звертав увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2026 року (3328,00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн; прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року), на підставі статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та на підставі статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік , є протиправною.

Приймаючи Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" в частині, що визначає прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн, законодавець фактично встановив інший (менший) розмір винагороди судді, тим самим звузив гарантії незалежності суддів, що суперечить приписам частини першої статті 126 Конституції України.

При цьому, суд враховує, що колегія суддів Верховного Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25 вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2025 року у справі № 520/32171/24, у якій викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та, відповідно, що з 01 січня 2024 року не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці та сформувати такий:

у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;

для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Таким чином, у для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік, а в даному випадку станом на 01.01.2024р. - 3028,00 грн.

З урахуванням вищенаведених висновків Верховного Суду у постанові від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25, які суд враховує відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України, повертаючись до обставин даної справи, суд доходить висновку, що Господарським судом Херсонської області протиправно не було враховано у виданій позивачу довідці від 21.07.2026 року №01.01-16/00211/26 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2026 р. у розмірі 3328,00 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі сплаченого судового збору 2662,50грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Господарського суду Херсонської області (адреса: вул.Театральна,18, м.Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 03500045) – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Господарського суду Херсонської області щодо відмови в наданні ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2026р. із зазначенням базового розміру посадового окладу судді господарського суду з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн.

Зобов`язати Господарський суд Херсонської області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за формою, визначеною Додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 №3-1 станом на 01.01.2026 із зазначенням базового розміру посадового окладу прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 3328грн, який визначений статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Господарського суду Херсонської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко