Суд: Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про визнання спадщини відумерлою
Дата: 07 жовтня 2026 р.
Справа: №211/9680/26
Суддя: Сарат Н. О.
Справа № 211/9680/26
Провадження № 2-о/211/221/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді: Сарат Н.О.,
при секретарі: Зоріній С.М.,
у відсутність сторін,
розглянувши в місті Кривий Ріг в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою Виконкому Довгинцівської районної в місті ради, зацікавлена особа, - Друга Криворізька державна нотаріальна контора про визнання спадщини відмерлою, -
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшла заява Виконкому Довгинцівської районної в місті про визнання спадщини відумерлою. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати і донька, за життя проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 та були її співвласниками відповідно до розпорядження органу приватизації Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради народних депутатів від 21.11.1998 Д-№907, зареєстрованого Криворізьким міським бюро технічної інвентаризації, запис в реєстровій книзі №149П-116, загальна площа квартири 65,97 кв. м., житлова площа 39,3 кв.м.
Відповідно до інформації відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області від 26.02.2026 № 0056760492 у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян зареєстрована смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис про смерть №1680 від 09.11.2021).
Відповідно до інформації відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області від 25.08.2026 №1700/31.8-30 у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян зареєстрована смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис про смерть №428 від 23.04.2001).
Відповідно до інформації Четвертої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 05.03.2026 №304/02-14, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була відкрита спадкова справа у Другій криворізькій державній нотаріальній конторі.
В липні 2022 року з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належало померлій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зверталась ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ., однак державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належало ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що не підтвердились родинні відносини між спадкодавцем і спадкоємцем та факт спільного проживання більш ніж п`ять років (спадкова справа №230/2022).
У серпні 2023 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю її зі спадкодавцем ОСОБА_1 по день смерті останньої (справа №211/5385/23).
23.12.2024 Довгинцівський районний суд м.Кривого Рогу ухвалив рішення, залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 17.06.2025 року, яким відмовив ОСОБА_3 у задоволенні позову.
20 липня 2025 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2025 року.
Постановою Верховного Суду України від 09 січня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2025 року залишити без змін.
Таким чином ОСОБА_3 втратила статус спадкоємця четвертої черги за законом, оскільки суд офіційно відмовив у встановленні факту проживання однією сім`єю.
Дванадцятого червня 2026 року на офіційному веб-сайти виконкому Довгинцівської районної в місті ради розміщено повідомлення про відкриту та неприйняту спадкоємцями, протягом шести місяців, спадщину після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
16 червня 2026 року в міській газеті «Вісник Кривбасу» №48 надруковано повідомлення про відкриту та неприйняту спадкоємцями, протягом шести місяців, спадщину після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З дня повідомлення про відкриту та неприйняту спадщину після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до виконкому Довгинцівської районної в місті ради із спадкоємців та кредиторів ніхто не звернувся . Заяв до суду щодо поновлення строків для прийняття спадщини ймовірними спадкоємцями не надавалось.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, майно померлих ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 має бути визнано відумерлою спадщиною та перейти у власність територіальної громади м. Кривого Рога в особі Криворізької міської ради, у зв`язку з чим, просили заяву задовольнити.
Ухвалою суду від 09 травня 2026 року відкрито провадження по вказаній справі.
У судове засідання представник заявника не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на заявлених вимогах наполягає.
Завідувач Другої криворізької державної нотаріальної контори до суду надала заяву про розгляд справи у відсутність нотаріуса, проти позовних вимог не заперечують.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється. У зв`язку з чим, на підставі ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до розпорядження органу приватизації Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради народних депутатів від 21.11.1998 Д-№907, зареєстрованого Криворізьким міським бюро технічної інвентаризації, запис в реєстровій книзі №149П-116, належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа квартири 65,97 кв. м., житлова площа 39,3 кв.м.
Відповідно до інформації відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області від 26.02.2026 № 0056760492 у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян зареєстрована смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис про смерть №1680 від 09.11.2021).
Відповідно до інформації відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області від 25.08.2026 №1700/31.8-30 у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян зареєстрована смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис про смерть №428 від 23.04.2001).
Відповідно до інформації Четвертої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 05.03.2026 №304/02-14, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була відкрита спадкова справа у Другій криворізькій державній нотаріальній конторі.
В липні 2022 року з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належало померлій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зверталась ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ., однак державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належало ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що не підтвердились родинні відносини між спадкодавцем і спадкоємцем та факт спільного проживання більш ніж п`ять років (спадкова справа №230/2022).
У серпні 2023 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю її зі спадкодавцем ОСОБА_1 по день смерті останньої (справа №211/5385/23).
23.12.2024 Довгинцівський районний суд м.Кривого Рогу ухвалив рішення, залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 17.06.2025 року, яким відмовив ОСОБА_3 у задоволенні позову.
20 липня 2025 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2025 року.
Постановю Верховного Суду України від 09 січня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2025 року залишити без змін.
Таким чином ОСОБА_3 втратила статус спадкоємця четвертої черги за законом, оскільки суд офіційно відмовив у встановленні факту проживання однією сім`єю.
Дванадцятого червня 2026 року на офіційному веб-сайти виконкому Довгинцівської районної в місті ради розміщено повідомлення про відкриту та неприйняту спадкоємцями, протягом шести місяців, спадщину після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
16 червня 2026 року в міській газеті «Вісник Кривбасу» №48 надруковано повідомлення про відкриту та неприйняту спадкоємцями, протягом шести місяців, спадщину після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З дня повідомлення про відкриту та неприйняту спадщину після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до виконкому Довгинцівської районної в місті ради із спадкоємців та кредиторів ніхто не звернувся. Заяв до суду щодо поновлення строків для прийняття спадщини ймовірними спадкоємцями не надавалось.
Аналізуючи норми права на які посилалися сторони у справі, а також норми прави, які слід застосувати суд приходить до таких висновків.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК Україна).
Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Частиною першою статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Відумерлою є спадщина, визнана такою на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів: факту смерті спадкодавця, відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, неприйняття спадкоємцями спадщини чи відмови від її прийняття, дотримання органом місцевого самоврядування відповідної процедури.
Як зазначено у постанові Верховного суду України від 24.05.2021 у справі №671/22/19 у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини (частина перша та друга статті 1277 ЦК України).
За висновками, викладеними у Постанові Верховного Суду від 09.04.2025 у справі №754/14375/18, спадщина набуває статусу відумерлої саме після набуття чинності рішенням суду про визнання її такою, а право власності на зазначене майно набувається у територіальної громади з моменту реєстрації цього права за громадою.
До звернення із заявою про визнання спадщини відумерлою і набрання законної сили відповідним рішенням суду у територіальної громади існує законний інтерес, заснований на правових нормах, що регулюють правовідносини щодо підстав набуття і припинення права власності після смерті особи, у якої відсутні спадкоємці. Цей інтерес (законні очікування) полягає у прагненні органу місцевого самоврядування набути право власності на відумерлу спадщину. Паралельно із цим інтересом у територіальної громади існує обов`язок звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.
При цьому, за положеннями глави дев`ятої розділу IV ЦПК України, справи за заявою про визнання спадщини відумерлою розглядаються в окремому провадженні із залученням органу самоврядування та усіх заінтересованих осіб.
За змістом зазначених норм цивільного та цивільного процесуального права, орган місцевого самоврядування не є спадкоємцем у справі та не залучається до спадкування. Однак у зв`язку з відсутністю інших спадкоємців у нього виникає цивільний інтерес на визнання спадщини відумерлою та отримання її у власність територіальної громади. Зазначене надає підстави місцевій раді звертатись до суду як із заявами про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження та у подальшому оформити своє право власності на таке майно, так і з належними позовами в порядку позовного провадження на захист свого інтересу.
Суд звертає увагу, що під час вирішення питання про визнання спадщини відумерлою не встановлено існування спору про право. Наявність осіб, які б перешкоджали в реалізації права про визнання спадщини відумерлою, не підтверджена жодними дослідженими судом доказами.
Враховуючи належність трикімнатної квартири загальною площею 65,97 кв.м., житловою площею 39,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , факт відсутності спадкоємців в останніх як за заповітом так і за законом та факт спливу одного року з часу відкриття спадщини, суд приходить до переконання про задоволення позову.
Відповідно до пункту 15-1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», органи місцевого самоврядування звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою.
Оскільки заявник звільнений від сплати судового збору за подання до суду заяви про визнання спадщини відумерлою, то судові витрати у справі у вигляді судового збору за подання цієї заяви до суду слід залишити на рахунок держави.
На підставі статей 1220, 1223, 1277 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 294, 337, 338 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Заяву Виконкому Довгинцівської районної в місті ради, зацікавлена особа, - Друга Криворізька державна нотаріальна контора про визнання спадщини відмерлою - задовольнити.
Визнати спадщину у складі приватизованої трикімнатної квартири загальною площею 65,97 кв.м, житловою площею 39,3 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1 , що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , відумерлою та передати ії у власність територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради.
Судові витрати у справі у вигляді судового збору за подання цієї заяви до суду залишити на рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н. О. Сарат
Оригінал: reyestr.court.gov.ua