Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №420/22122/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/22122/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхтенко Л.Р., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (код ЄДРПОУ 38012976, місце знаходження: 07455, Київська область, Броварський район, сільрада Княжицька, автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі 25 км) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 07 липня 2025 року через підсистему «Електронний суд» (сформовано 07.07.2025) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (код ЄДРПОУ 38012976, місце знаходження: 07455, Київська область, Броварський район, сільрада Княжицька, автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі 25 км) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А), в якій позивач просить:

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000478.

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про корегування митної вартості товарів № UA500500/2025/000234/2 від 17.06.2025.

Ухвалою суду від 11 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на умовах, визначених контрактом, та на підставі супроводжувальних документів продавцем здійснено поставку на адресу позивача товару.

Під час декларування вказаних товарів у порядку, встановленому Митним кодексом України, Позивачем була заявлена митна вартість товарів, визначена ним самостійно, за першим методом – за ціною договору, на рівні 62,05 дол. США за одиницю / 2,40 дол. США за кг. Загальна вартість партії товару на умовах FOB (QINGDAO) становить 37 632,00 доларів США.

На підтвердження митної вартості Товару та для митного оформлення Позивач надав Відповідачу пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України.

Не дивлячись на подання Позивачем повного пакету необхідних, передбачених митним кодексом України документів, Митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості за резервним методом, яким митну вартість товару визначено на рівні 121,8 дол. США за шт.

Стосовно підстав для коригування митної вартості представник позивача зазначив таке.

Щодо відсутності у копії митної декларації країни відправлення від 20.04.2025 №435020250000031240 географічного пункту – порту завантаження товарів відповідно до умов поставки FOB, представник позивача зазначає, що до митного оформлення була надана копія експортної митної декларації країни відправлення №435020250000031240 від 20.04.2025.

В експортній вантажній митній декларації зазначено дані про постачальника SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO., LTD, умови поставки FOB, найменування порту відправлення QINGDAO, посилання на інвойс WD202502040A, вагу 17040 кг, найменування товару – шини для вантажних автомобілів, кількість товару 660 шт. та вартість товару 37 632,00 дол. США, що в повній мірі співпадають з даними, зазначеними в товаросупровідних документах та митній декларації №25UA500500019336U1 від 17.06.2025.

Таким чином, на думку представника позивача, є можливість ідентифікувати митну декларацію країни відправлення з партією товару, що оцінюється, а Відповідачем не наведено жодних відомостей про необхідність та обов`язковість зазначення географічного пункту в копії декларації країни відправлення. Крім того, в розумінні частини 2 статті 53 МК України експортна декларація не є основним документом, що підтверджує митну вартість.

Щодо прайс-листа б/н від 08.04.2025, який був виданий пізніше, ніж проформа-інвойс від 11.02.2025 №WD202502040, представник позивача зазначає, що до митного оформлення був наданий прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 08.04.2025, виданий Постачальником товару «SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO., LTD», який містить комерційну пропозицію Постачальника необмеженому колу заінтересованих покупців. При цьому відображена у прайс-листі вартість товарів відповідає вартості, визначеній у рахунку-проформі.

Представник позивача зазначає, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми чи термінів видачі прайс-листів, а обов`язкове подання прайс-листа частиною 2 статті 53 МК України не передбачено.

Щодо зазначення в автотранспортній накладній (CMR) №3700 від 14.06.2025 перевізником ТОВ «Транспортні Рішення», а в рахунку на оплату транспортних витрат від 05.06.2025 №ТФ5 – ТОВ «Транс Фаворит», представник позивача зазначає, що відповідно до пп. 6 п. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До митного оформлення були надані документи на підтвердження транспортних та супутніх витрат за маршрутом QINGDAO (Китай) – п/п Чорноморськ (Україна), зокрема довідка про транспортні витрати б/н від 05.06.2025, що містить дані про вартість перевезення та супутніх витрат з пункту відправлення порт QINGDAO (Китай) до порту Чорноморськ (Україна), номер контейнера HLBU2013700, номер коносаменту ZM25040074, що співпадає з товаросупровідними документами, поданими до митного оформлення, та дозволяє ідентифікувати даний документ як такий, що підтверджує складову митної вартості даної поставки.

Додатково витрати на транспортування підтверджують, зокрема: договір (контракт) на перевезення №26092024_4 від 26.09.2024; рахунок на оплату вартості перевезення №ТФ5 від 05.06.2025; банківський платіжний документ №16082 від 19.06.2025, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг.

Представник позивача зазначає, що Митний кодекс України не визначає виду доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Інших витрат, пов`язаних з транспортуванням, навантаженням, обробкою тощо, Позивач не ніс, про що Відповідач був повідомлений листом-поясненням ТОВ « 100 ШИН+» б/н від 17.06.2025.

Таким чином, на думку представника позивача, вартість перевезення є підтвердженою, а документи, надані до митного оформлення, в сукупності дозволяють перевірити достовірність декларування витрат на транспортування.

Крім того, до митного оформлення надана автотранспортна накладна (CMR) №3700 від 14.06.2025, що підтверджує транспортування товару по території України, тобто після перетину кордону. В якості перевізника у графі 16 автотранспортної накладної зазначено ТОВ «Транспортні Рішення».

ТОВ «Транспортні Рішення» є перевізником, залученим для здійснення перевезення Експедитором ТОВ «Транс Фаворит» на виконання договору транспортного експедирування №26092024_4 від 26.09.2024, укладеного між ТОВ « 100 ШИН+» та ТОВ «Транс Фаворит».

Відповідно до умов договору транспортного експедирування №26092024_4 від 26.09.2024 Експедитор бере на себе зобов`язання за винагороду, визначену в п. 3 цього Договору, від свого імені та/або від імені Клієнта, за дорученням і за рахунок Клієнта виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування та організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів Клієнта морським, наземним, залізничним та авіаційним транспортом, а також надати інші послуги, необхідні для доставки вантажів Клієнта та погоджені в заявках до цього Договору, переписках між Сторонами (п. 1.1 Договору).

Експедитор має право залучати для виконання зобов`язань за цим Договором третіх осіб, при цьому Експедитор несе відповідальність за дії залучених осіб, як за свої власні (п. 2.3.5 Договору).

Таким чином, ТОВ «Транспортні Рішення» є перевізником, що був залучений Експедитором на виконання договору транспортного експедирування №26092024_4 від 26.09.2024.

Крім того, відповідно до автотранспортної накладної (CMR) №3700 від 14.06.2025 транспортування товару здійснювалось по території України, тобто після перетину кордону України.

Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з п. 2 ч. 11 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема, витрати на транспортування після ввезення на територію України.

Враховуючи вимоги ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, для цілей визначення митної вартості товару такі складові, як витрати на доставку товару після ввезення на митну територію України, не підлягають включенню, тобто не є складовою митної вартості.

Крім того, Відповідач, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

У той же час відповідачем не наведено жодних відомостей про те, яким саме чином дані, зазначені в CMR, відповідно до яких здійснювалось транспортування товару по території України, впливають на визначення митної вартості.

Щодо обраного Відповідачем методу визначення митної вартості представник позивача зазначає, що при коригуванні митної вартості Відповідачем обрано резервний (6) метод.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію, у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При коригуванні митної вартості товарів за другорядними методами, передбаченими статтями 59, 60 та 64 цього Кодексу, у рішенні обов`язково зазначаються номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів.

Представник позивача зазначає, що в гр. 33 оскаржуваного рішення Відповідач не зазначив інформацію про номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів.

При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Проте, як видно з гр. 33 оскаржуваного рішення, коригувань на обсяг партії товарів, умови поставки, комерційні умови тощо Відповідачем не здійснювалось.

Як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарів, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України, у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичного, подібного (аналогічного) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками, на думку представника позивача, не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України.

Щодо витребування Відповідачем додаткових документів, представник позивача зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України митний орган має право у виняткових випадках на витребування додаткових документів.

В той же час витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Листом-поясненням б/н від 17.06.2025 позивач повідомив відповідача про відсутність у нього витребуваних документів.

Відтак, на думку представника позивача, ненадання документів, які відсутні в декларанта, не свідчить про неналежне виконання вимог митниці надати додаткові документи та в цілому не може свідчити про наявність розбіжностей у наданих документах.

Крім того, Митним органом не було спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митного кодексу України.

Розрахунок митної вартості та митних платежів, які повинні були бути сплачені і сплачені фактично, зазначені в графі 47 МД №25UA500500019504U4 від 18.06.2025.

Загальна сума, що була сплачена за митне оформлення, становить 948 035,13 грн, з них суми надмірно сплачених митних платежів:

надмірно сплачене ввізне мито – 114 622,84 грн;

надмірно сплачено – 350 418,40 грн.

Усього: 465 041,24 грн.

Отже, враховуючи наведене, на думку представника позивача, наведені митним органом розбіжності не свідчать про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару, оскільки надані до митного оформлення документи в сукупності підтверджують заявлену митну вартість товару та її складові.

Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Позивач вважає оскаржуване рішення відповідача незаконним, прийнятим без достатніх правових підстав, оскільки ним поданий вичерпний перелік документів для митного оформлення товарів, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України. Розбіжності, які були наявні, на думку Позивача, фактично відсутні.

Через канцелярію суду 24.07.2025 року від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує та просить відмовити у повному обсязі, з огляду на таке.

Як свідчать фактичні обставини справи, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №25UA500500019336U1 від 17.06.2025, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ « 100 ШИН+», а саме: шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121, тип протектора дорожній (всесезонний): 215/75R17.5 16PR мод. BT957 (M+S) – 564 шт.; 235/75R17.5 18PR мод. BT926 (M+S) – 96 шт. Загальна кількість – 660 шт. Виробник – «SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO., LTD.», торговельна марка – «BOTO», країна виробник – CN.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №25UA500500019336U1 від 17.06.2025 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.

На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №25UA500500019336U1 від 17.06.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000234/2 від 17.06.2025, а саме:

1. в копії митної декларації країни відправлення від 20.04.2025 №435020250000031240 не зазначено географічний пункт – порт завантаження товарів відповідно до умов поставки FOB;

2. прайс-лист б/н від 08.04.2025 був виданий пізніше, ніж проформа-інвойс від 11.02.2025 №WD202502040;

3. в автотранспортній накладній (CMR) №3700 від 14.06.2025 зазначено перевізником ТЗОВ «ТРАНСПОРТНІ РІШЕННЯ», а в рахунку на оплату транспортних витрат від 05.06.2025 №ТФ5 зазначено реквізити перевізника ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ».

Представник відповідача зазначає, що оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 МКУ та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

На підставі ч. 3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

1. договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2. рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3. рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4. виписку з бухгалтерської документації;

5. ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6. каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7. копію митної декларації країни відправлення;

8. висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №25UA500500019336U1 від 17.06.2025, містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Представник відповідача зазначає, що відповідно до частини третьої статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2а) у даному випадку не може бути використаний у зв`язку з відсутністю даних стосовно фізичних характеристик товару та якості та репутації на ринку.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 2б) не може бути використаний у зв`язку з відсутністю даних стосовно схожих складових компонентів товару.

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (метод 2в) не може бути використаний у зв`язку з відсутністю даних стосовно витрат на виплату комісійних чи звичайних торговельних надбавок, а також звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування та інших пов`язаних з такими операціями витрат.

Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (метод 2г) не може бути використаний у зв`язку з відсутністю даних, що надаються виробником товарів, які оцінюються, або від його імені, щодо вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів, обсягу прибутку та загальних витрат.

Отже, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано резервний метод (метод 2ґ).

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор», встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить:

по товару №1 – 121,8 дол. США/за шт. (МД від 09.06.2025 №UA100320/2025/20985), ніж заявлено декларантом – 62,052626 дол. США/за шт.

У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч. 2 ст. 55 МКУ Одеською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000234/2 від 17.06.2025.

Представник відповідача зазначає, що у вказаному рішенні наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

Враховуючи вищевикладені причини та положення частини 6 статті 54, статті 256 МКУ, Одеською митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000478 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Представник відповідача зазначає, що товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) №25UA500500019504U4 від 18.06.2025 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 465 041,24 грн шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Таким чином, представник відповідача вважає, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2025/000234/2 від 17.06.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000478 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ « 100 ШИН+».

Також представник відповідача зазначає, що правова позиція Одеської митниці відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 16.04.2019 у справі №804/16271/15, від 19.06.2020 у справі №1.380.2019.002044, від 28.11.2019 у справі №820/12061/15 та від 31.07.2018 у справі №803/2011/17.

Оскільки, на думку представника відповідача, Одеська митниця діяла відповідно до вимог законів та інших нормативно-правових актів України та не порушувала права і законні інтереси позивача, вимога позивача про стягнення на його користь судових витрат суперечить ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного представник відповідача просить відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ « 100 ШИН+» до Одеської митниці у повному обсязі.

До канцелярії суду 28.07.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача не погоджується з доводами, викладеними Одеською митницею у відзиві на позовну заяву, та вважає їх необґрунтованими.

Представник позивача зазначає, що відповідачем у відзиві на позовну заяву фактично дублюються підстави, зазначені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, а наведені відповідачем доводи не спростовують обставин та правового обґрунтування, викладених у позовній заяві.

Щодо транспортних витрат представник позивача зазначає, що Митний кодекс України не визначає вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження таких витрат.

Представник позивача наголошує, що інших витрат, пов`язаних із транспортуванням, навантаженням, обробкою тощо, позивач не ніс, про що відповідач був повідомлений листом-поясненням ТОВ « 100 ШИН+» б/н від 17.06.2025.

Таким чином, на думку представника позивача, вартість перевезення є підтвердженою, а документи, надані до митного оформлення, у сукупності дозволяють перевірити достовірність декларування витрат на транспортування.

Також представник позивача зазначає, що автотранспортна накладна (CMR) №3700 від 14.06.2025 підтверджує транспортування товару по території України, тобто після перетину кордону. В якості перевізника у графі 16 автотранспортної накладної зазначено ТОВ «Транспортні Рішення».

ТОВ «Транспортні Рішення» є перевізником, залученим для здійснення перевезення Експедитором ТОВ «Транс Фаворит» на виконання договору транспортного експедирування №26092024_4 від 26.09.2024, укладеного між ТОВ « 100 ШИН+» та ТОВ «Транс Фаворит».

В свою чергу, перелік у відзиві на позовну заяву нормативно-правових актів, які, на думку відповідача, мають бути враховані судом, представник позивача вважає безпідставним, оскільки положеннями відповідних документів не спростовується належність застосування до спірних правовідносин вимог Митного кодексу України.

До канцелярії суду 30.07.2025 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких Одеська митниця зазначає, що не погоджується з аргументами, викладеними у відповіді позивача на відзив, та відхиляє їх з наступних підстав.

Щодо розбіжностей в поданих до митного оформлення документах представник відповідача зазначає, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №25UA500500019336U1 від 17.06.2025, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зокрема, у копії митної декларації країни відправлення від 20.04.2025 №435020250000031240 не зазначено географічний пункт – порт завантаження товарів відповідно до умов поставки FOB; прайс-лист б/н від 08.04.2025 був виданий пізніше, ніж проформа-інвойс від 11.02.2025 №WD202502040; в автотранспортній накладній (CMR) №3700 від 14.06.2025 зазначено перевізником ТЗОВ «ТРАНСПОРТНІ РІШЕННЯ», а в рахунку на оплату транспортних витрат від 05.06.2025 №ТФ5 зазначено реквізити перевізника ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ».

Таким чином, на думку представника відповідача, твердження позивача про надання достовірних даних не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки під час митного оформлення було виявлено розбіжності у наданих ТОВ « 100 ШИН+» документах, про що зазначено у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000234/2 від 17.06.2025.

Щодо додаткових документів представник відповідача зазначає, що оскільки надані позивачем документи містили вищенаведені розбіжності, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості.

Представник відповідача посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.07.2022 у справі №808/865/18, відповідно до яких витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

На думку представника відповідача, наведеним спростовуються доводи позивача стосовно того, що у відповідача були відсутні підстави для поглибленої перевірки поданих документів та запиту додаткових документів у декларанта.

Щодо тверджень позивача про те, що оскаржуване рішення є неправомірним, представник відповідача зазначає, що такі твердження не відповідають дійсності та є безпідставними, оскільки рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000234/2 від 17.06.2025 складене посадовою особою митного органу відповідно до чинного законодавства України та рекомендацій Державної митної служби України.

Щодо своєї форми рішення повністю відповідає наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору».

У графі 33 рішення детально розписані фактичні обставини справи, наведено пояснення щодо розбіжностей у наданих ТОВ « 100 ШИН+» до митного оформлення документах, наведено інформацію щодо джерел, які використовувалися при визначенні митної вартості оцінюваних товарів, отриману за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор», а також обґрунтовано позицію митного органу з посиланням на відповідні норми митного законодавства України.

Крім того, представник відповідача посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.05.2020 у справі №825/2328/16, відповідно до якої порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування лише у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Представник відповідача зазначає, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є встановлення того, чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.

Таким чином, представник відповідача зазначає, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2025/000234/2 від 17.06.2025 діяла відповідно до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ « 100 ШИН+».

У зв`язку з викладеним представник відповідача просить відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ « 100 ШИН+» до Одеської митниці у повному обсязі.

Ухвалою від 09 жовтня 2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позовну заяву, відповіддю на відзив, запереченнями на відповідь на відзив, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив таке.

Судом встановлено, що 01.01.2023 року між ТОВ « 100 ШИН+» (Покупець) та SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO., LTD (Продавець) укладено контракт №100SH-BOTO 2023, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує товар на умовах, визначених вказаним контрактом.

Відповідно до умов контракту найменування, асортимент, кількість та ціна товару визначаються у відповідних товаросупровідних документах.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного контракту на адресу ТОВ « 100 ШИН+» здійснено поставку товару – шин пневматичних гумових нових для вантажних автомобілів, загальною кількістю 660 шт., виробник – SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO., LTD, торговельна марка – BOTO, країна виробництва – CN.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою митного оформлення вказаного товару 17.06.2025 року декларантом до Одеської митниці подано митну декларацію №25UA500500019336U1, відповідно до якої митну вартість товару визначено за основним методом – за ціною договору (контракту).

Загальна вартість партії товару на умовах поставки FOB QINGDAO становила 37 632,00 доларів США.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом із митною декларацією №25UA500500019336U1 від 17.06.2025 декларантом надано документи, зазначені у графі 44 митної декларації.

Під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих декларантом разом із митною декларацією №25UA500500019336U1 від 17.06.2025, митним органом встановлено наявність розбіжностей у поданих документах.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2025 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000234/2.

Відповідно до графи 33 вказаного рішення про коригування митної вартості товарів зазначено:

1) в копії митної декларації країни відправлення від 20.04.2025 №435020250000031240 не зазначено географічний пункт – порт завантаження товарів відповідно до умов поставки FOB;

2) прайс-лист б/н від 08.04.2025 був виданий пізніше, ніж проформа-інвойс від 11.02.2025 №WD202502040;

3) в автотранспортній накладній (CMR) №3700 від 14.06.2025 зазначено перевізником ТЗОВ «ТРАНСПОРТНІ РІШЕННЯ», а в рахунку на оплату транспортних витрат від 05.06.2025 №ТФ5 зазначено реквізити перевізника ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ»

У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000234/2 від 17.06.2025 також зазначено, що відповідно до частини третьої статті 53 МК України декларанту запропоновано надати протягом 10 календарних днів додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме:

1. договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2. рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3. рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4. виписку з бухгалтерської документації;

5. ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів

6. каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару

7. копію митної декларації країни відправлення

8. висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також декларанта повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Як встановлено судом, декларантом листом від 17.06.2025 року повідомлено митний орган про відсутність інших додаткових документів.

У спірному рішенні зазначено, що декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України.

Митним органом у рішенні зазначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (метод 2а) не може бути застосований у зв`язку з відсутністю даних стосовно фізичних характеристик товару та якості і репутації на ринку.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 2б) не може бути застосований у зв`язку з відсутністю даних стосовно схожих складових компонентів товару.

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (метод 2в) не може бути застосований у зв`язку з відсутністю даних стосовно витрат на виплату комісійних чи звичайних торговельних надбавок, а також звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування та інших пов`язаних з такими операціями витрат.

Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (метод 2г) не може бути застосований у зв`язку з відсутністю даних, що надаються виробником товарів, які оцінюються, або від його імені, щодо вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів, обсягу прибутку та загальних витрат.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом застосовано резервний метод (метод 2ґ).

В оскаржуваному рішенні зазначено, що за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор», встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить:

по товару №1 – 121,8 дол. США/за шт. (МД від 09.06.2025 №UA100320/2025/20985), ніж заявлено декларантом – 62,052626 дол. США/за шт.

Таким чином, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000234/2 від 17.06.2025 із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

За результатами прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000478.

Як встановлено судом з матеріалів справи, з метою випуску товару у вільний обіг позивачем подано нову митну декларацію №25UA500500019504U4 від 18.06.2025, за якою товар випущено у вільний обіг із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчислених відповідно до митної вартості, визначеної декларантом, та сумою митних платежів, обчислених відповідно до митної вартості, визначеної митним органом, шляхом надання гарантії відповідно до розділу X МК України.

Розмір фінансової гарантії становив 465 041,24 грн.

Не погоджуючись з рішенням Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000234/2 від 17.06.2025 та карткою відмови №UA500500/2025/000478, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи, відповідно до ст. 7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.

Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

За результатами правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, що стало підставою прийняття рішення №UA500500/2025/000234/2 від 17.06.2025 року.

Так, судом встановлено, що підставами для прийняття оскаржуваного рішення стало:

1. В копії митної декларації країни відправлення від 20.04.2025 №435020250000031240 не зазначено географічний пункт – порт завантаження товарів відповідно до умов поставки FOB;

2. Прайс-лист б/н від 08.04.2025 був виданий пізніше, ніж проформа-інвойс від 11.02.2025 №WD202502040;

3. В автотранспортній накладній (CMR) №3700 від 14.06.2025 зазначено перевізником ТЗОВ «ТРАНСПОРТНІ РІШЕННЯ», а в рахунку на оплату транспортних витрат від 05.06.2025 №ТФ5 зазначено реквізити перевізника ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ».

Так, стосовно кожної виявленої розбіжності суд зазначає таке.

Стосовно тверджень митного органу про те, що в копії митної декларації країни відправлення від 20.04.2025 №435020250000031240 не зазначено географічний пункт – порт завантаження товарів відповідно до умов поставки FOB, суд зазначає, що відповідно до умов поставки FOB (Free On Board) продавець здійснює поставку товару шляхом його розміщення на борту судна, номінованого покупцем, у названому порту відвантаження.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до комерційного інвойсу №WD202502040 від 21.04.2025 року сторонами погоджено поставку товару на умовах FOB QINGDAO.

Таким чином, порт завантаження товару визначений безпосередньо у комерційному інвойсі – QINGDAO.

Поряд з цим, суд зазначає, що відсутність у митній декларації країни відправлення від 20.04.2025 №435020250000031240 відомостей про географічний пункт – порт завантаження товарів, сама по собі не свідчить про наявність розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товару та не впливає на можливість перевірки заявленої декларантом митної вартості, оскільки відповідні відомості щодо умов поставки та порту завантаження містяться в інших документах, поданих до митного оформлення.

А тому твердження митного органу відхиляються судом.

Стосовно тверджень митного органу про те, що прайс-лист б/н від 08.04.2025 був виданий пізніше, ніж проформа-інвойс від 11.02.2025 №WD202502040, суд зазначає, що прайс-лист є документом довільної форми й чинним законодавством не встановлено вимог щодо його форми, змісту, строку дії та порядку складення.

При цьому сама по собі обставина складення прайс-листа пізніше, ніж проформа-інвойсу, не свідчить про недостовірність заявленої митної вартості товару та не підтверджує наявності розбіжностей у числових значеннях її складових.

Крім того, ціна товару, що підлягає сплаті покупцем, визначена у відповідних комерційних документах, наданих позивачем до митного оформлення.

Таким чином, суд доходить висновку, що наведені доводи митного органу не свідчать про неможливість визначення митної вартості товару за основним методом, а тому твердження митного органу відхиляються судом.

Стосовно тверджень митного органу про те, що в автотранспортній накладній (CMR) №3700 від 14.06.2025 зазначено перевізником ТЗОВ «ТРАНСПОРТНІ РІШЕННЯ», а в рахунку на оплату транспортних витрат від 05.06.2025 №ТФ5 зазначено реквізити перевізника ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ», суд зазначає таке.

Відповідно до пп. 6 п. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Судом встановлено, що до митного оформлення були надані документи на підтвердження транспортних та супутніх витрат за маршрутом QINGDAO (Китай) до пп Чорноморськ (Україна).

Так, надана довідка про транспортні витрати б/н від 05.06.2025 року, що містить дані про вартість перевезення та супутніх витрат з пункту відправлення порт QINGDAO (Китай) до порту Чорноморськ (Україна), номер контейнера HLBU2013700, номер коносаменту ZM25040074, що співпадає з товаросупровідними документами, які були подані до митного оформлення, та дозволяє ідентифікувати даний документ як такий, що підтверджує складову митної вартості даної поставки.

Крім того, судом встановлено, що до митного оформлення надана автотранспортна накладна (CMR) №3700 від 14.06.2025, що підтверджує транспортування товару по території України, тобто після перетину кордону. В якості перевізника у графі 16 автотранспортної накладної зазначено ТОВ «Транспортні Рішення».

ТОВ «Транспортні Рішення» є перевізником, що був залучений для здійснення перевезення Експедитором ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ» на виконання договору транспортного експедирування №26092024_4 від 26.09.2024 року, укладеного між ТОВ « 100 ШИН+» та ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ».

Таким чином, суд доходить висновку, що зазначення у CMR безпосереднього перевізника ТОВ «Транспортні Рішення», а у рахунку на оплату транспортних витрат – експедитора ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ», не свідчить про наявність розбіжностей у відомостях щодо транспортних витрат та не перешкоджає визначенню митної вартості товару за основним методом.

А тому твердження митного органу відхиляються судом.

Крім того, суд зазначає, що Митний кодекс України не визначає виду доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів.

Якщо законом не визначено доказ, виключно яким повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.

Надана позивачем довідка про транспортні витрати б/н від 05.06.2025 року містить відомості щодо вартості перевезення оцінюваного товару та дає можливість ідентифікувати перевезення з відповідною поставкою.

Інших витрат, пов`язаних із транспортуванням, навантаженням, обробкою тощо, позивач не ніс, про що митний орган було повідомлено листом-поясненням ТОВ « 100 ШИН+» б/н від 17.06.2025 року.

Отже, надані до митного оформлення документи у своїй сукупності дозволяли перевірити достовірність декларування витрат на транспортування та їх числове значення.

Таким чином, суд вважає, що зазначені митним органом обставини не свідчать про наявність розбіжностей, які впливають на правильність визначення митної вартості товару, та не можуть бути самостійною підставою для невизнання заявленої декларантом митної вартості за основним методом, а тому твердження митного органу відхиляються судом.

Суд зазначає, що наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та вчинення митницею наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що позивачем надано достатньо належним чином оформлених документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оцінюючі встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач під час здійснення контролю митної вартості, приймаючи рішення №UA500500/2025/000234/2 від 17.06.2025 року, не довів правомірності своїх дій.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання цього адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5 580,50 грн, та у розмірі 2422,40 грн.

У зв`язку з тим, що позов задоволено, керуючись приписами ст. 139 КАС України судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 5 580,50 грн за позовною вимогою про скасування рішення про коригування митної вартості (основна вимога), так як вимога про скасування картки відмови – є похідною.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77, 90, 139, 246, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (код ЄДРПОУ 38012976, місце знаходження: 07455, Київська область, Броварський район, сільрада Княжицька, автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі 25 км) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості — задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000478.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про корегування митної вартості товарів № UA500500/2025/000234/2 від 17.06.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (код ЄДРПОУ 38012976, місцезнаходження: 07455, Київська область, Броварський район, сільрада Княжицька, автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, 25 км) судовий збір у розмірі 5 580,50 грн (п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят гривень 50 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко