Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №175/13365/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 175/13365/26

Провадження № 3/211/2024/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

08 жовтня 2026 року

Суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Костенко Є.К, розглянувши матеріали, які надійшли з Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, заступника командира в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2026 року в пункті тимчасової дислокації ( АДРЕСА_2 ), діючи в умовах воєнного стану, лейтенант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, начальником за посадою, проявив службову недбалість, належним чином не виконав свої обовязки з проведення роботи щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасного виявлення й усунення їх причин, не перевірив супроводжуючі документи (супровідний лист на перевезення боєприпасів), не забезпечив огляд та інструктаж підлеглого військовослужбовця – командира взводу загороджень в/ч НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_2 перед відбуттям останнього у відрядження до м. Барвінкове, Харківської області, який мав перевезти: гранати протитанкові RKG-3ЕМ – 48 шт.; уламкові боєприпаси УАБК 1,5А – 14 шт.; мини 60 мм – 3 шт.; касетні боєприпаси -55 шт.; підривачі до міни 60 мм – 1 шт.; удамкові боєприпаси 67-01-25 ТНТ – 6 шт. та які були виявлені працівниками поліції спільно з працівниками НГУ без супроводжуючих документів на блок-пості поблизу АДРЕСА_2 , таким чином створивши передумови для втрати військового майна. Таким чином, бездіяльність ОСОБА_1 призвела до підриву боєздатності і боєготовності роти охорони, чим останній вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП.

Будучи присутнім в судовому засіданні ОСОБА_1 провину свою не визнав та надав до суду клопотання, з якого вбачається, що він прибув в місце тимчасової дислокації в АДРЕСА_2 з метою перевірки та відправки боєприпасів з м. Дружківка Донецької області до АДРЕСА_3 , перевезення боєприпасів було доручено командиру взводу загородження сержанту ОСОБА_2 . Приблизно о 05.00 ранку він особисто перевірив сержанта ОСОБА_2 на стан алкогольного та наркотичного спяніння, результат був негативний, перевірив документи на транспортний засіб, яким перевозились боєприпаси, перевірив боєприпаси відповідно до накладної №31, все збігалось. Після перевірки документів та боєприпасів, ОСОБА_1 особисто в руки сержанту ОСОБА_2 передав накладну №31. Після зупинки останнього на блок-пості, були виявлені боєприпаси, однак самої накладної сержант ОСОБА_2 не надав, пояснити де поділась накладна він не зміг.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, враховуючи характер і обставини вчиненого правопорушення, суд приходить до такого висновку.

Згідно зі ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, передбачені ст.ст. 34-35 КУпАП, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 172-15 КУпАП полягає у недбалому ставленні військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

З об`єктивної сторони правопорушення характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього.

Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.

Відповідно до примітки до ст. 425 КК України військові службові особи - військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 , надані ним на підтвердження того, що ним було належно виконано свої службові обов`язки, суд бере їх до уваги, з огляду на такі обставини.

Відповідно до витягів з наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 03.03.2026 №74, 04.03.2026 №65 ОСОБА_1 призначено на посаду заступника командира в/ч НОМЕР_1 з 04.03.2026.

Згідно накладної №31 від 11.07.2026 командиру взводу загородження в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 передано для перевезення гранати протитанкові RKG-3ЕМ – 48 шт.; уламкові боєприпаси УАБК 1,5А – 14 шт.; мини 60 мм – 3 шт.; касетні боєприпаси -55 шт.; підривачі до міни 60 мм – 1 шт.; удамкові боєприпаси 67-01-25 ТНТ – 6 шт. У накладній наявні підписи всіх відповідальних осіб, що свідчить про те, що ОСОБА_2 прийняв на відповідальне зберігання матеріальні цінності, а саме боєприпаси, які підображені у протоколі.

Жодними долученими документами не підтверджено, що ОСОБА_1 , як заступник командира в/ч НОМЕР_1 , був уповноважений здійснювати контроль за зберіганням матеріально відповідальними особами військової частини документів на ввірені цінності, а також ье що він був зобов`язаний супроводжувати таких військовослужбовців до пункту призначення.

Таким чином, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що лейтенантом ОСОБА_1 вжито всіх необхідних заходів, протилежне суду доведено не було.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а вказане правопорушення задокументовано в законний спосіб, з огляду на вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р., ратифікованою Україною передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Суд наголошує, що правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Так, згідно п.4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Крім того, у п.21 свого рішення у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, не доведена у встановленому законом порядку, а відтак в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим провадження в даній справі про адміністративне правопорушення слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Керуючись ч. 2 ст. 172-15, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 283-285 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 172-15 ч. 2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Костенко Є. К