Суд: Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №211/10100/26
Суддя: Сарат Н. О.
Справа № 211/10100/26
Провадження № 3/211/2062/26
П о с т а н о в а
і м е н е м У к р а ї н и
07 жовтня 2026 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Сарат Н.О. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст.126, ч. 1 ст. 130 КУпАП-
В С Т А Н О В И В:
До Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли матеріали стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вчинення адміністративних правопорушень за ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: справа № 211/10100/26 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, справа № 211/10101/26 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Вирішуючи дане питання суд бере до уваги вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП, якою передбачено, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
З протоколу серії ЕПР 1 № 763364 вбачається, 05.09.2026 року о 03.40 год. в м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, біля буд. 21, водій ОСОБА_1 , керував двоколісним електричним самокатом «Jet», без номерного знаку, не маючи посвідчення водія відповідної категорії, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а ПДР за що передбачена відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП.
З протоколу серуї ЕПР 1 № 763361 вбачається, що 05.09.2026 року о 03.40 год. в м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, біля буд. 21, водій ОСОБА_1 , керував двоколісним електричним самокатом «Jet», без номерного знаку, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, на законну вимогу працівника поліції від проходження огляду у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Гр. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративного правопорушення за ст. ст. 126, 130 КУпАП не є обов`язковою.
Враховуючи викладене, з метою дотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 268 КУпАП.
Так, відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
У відповідності до п. 1 ч. 1ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 763361 від 05.09.2026 року, направленням на проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку; рапортом; відеозаписом з якого вбачається дотримання працівниками поліції законодавства, яким регламентовано порядок виявлення, фіксації адміністративного правопорушення та складання відповідного адміністративного матеріалу, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 прийшов до висновку про доведеність, поза розумним сумнівом, наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за ознаками відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.
Що стосується ст. 126 ч. 5 КУпАП, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частина 5 ст. 126 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою четвертою статті 126 КУпАП.
Так, в протоколі вказано, що 05.09.2026 року о 03.40 год. в м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, біля буд. 21, ОСОБА_1 , керував двоколісним електричним самокатом «Jet», без номерного знаку, без посвідчення водія чим порушив п. 2.1. ПДР України.
Згідно пункту 2.1 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 10 жовтня 2001 року за № 1306 водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до п.1.10 Правил №1306 механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Згідно п.2.13 Правил №1306 транспортні засоби класифікуються, залежно від категорій, зокрема, А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4кВт.
Відповідно до п.п.2 та 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 №340 (Положення № 340) особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. А транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на відповідні категорії.
Згідно п.3 Положення № 340, передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, поділяються на такі категорії, зокрема А1-мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см, або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, яке ставиться в провину ОСОБА_1 , полягає у керуванні двоколісним електричним самокатом «Jet», повторно протягом року особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, в даному випадку керування на підставі посвідчення водія категорії А1.
З наведеного вбачається, що Правилами дорожнього руху розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння жодних обмежень щодо технічних характеристик останнього відповідною правовою нормою не передбачено. Водночас, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб з електродвигуном не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.03.2018 у справі №278/3362/15-к.
Разом з тим, п.п. «а» п.2.1 Правил №1306 передбачає обов`язок мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом для водіїв саме механічних транспортних засобів, а тому вказано норма має застосовуватись системно разом з п.2.13 Правил №1306.
При цьому, з системного аналізу положень п.1.10 та п. 2.13 Правил №1306 випливає, що пристрої (електровелосипед, електроскутер, електросамокат тощо) у яких потужність електромотора до 3кВт, не є механічним транспортним засобом у розумінні п.1.10 Правил №1306, а отже на них не розповсюджуються вимоги п.2.13 Правил №1306 стосовно права на управління транспортними засобами категорії А1 з потужністю двигуна від 3 кВт до 4кВт тільки при наявності посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідною категорією.
Проте, у даному випадку поліцейським не було встановлено належності транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , до певної категорії, не з`ясовано та не зазначено його технічних характеристик, зокрема, потужності двигуна.
За таких обставин поліцейським не доведено належність транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , до будь-якої із категорій відповідно до п. п.2.13 Правил №1306 та обов`язковість наявності посвідчення водія для керування ним.
Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
При цьому, суд враховує, що виходячи з положень ст.8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією із засад демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищезазначене у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а тому в цій частині провадження підлягає закриттю.
Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3220-IX від 30 червня 2023) передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають при використанні транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та створенні/використанні інфраструктури для них (ст.2). У статті 1 згаданого Закону, серед інших понять визначено, що: 1) легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину; 2) низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Отже, цим нормативно-правовим актом визначено, що легкі електричні транспортні засоби є транспортними засобами і вони поділяються на дві категорії:
1) легкий персональний електричний транспортний засіб: має від одного колеса, електродвигун потужністю до 1000 Вт і розвиває максимальну швидкість до 25 км/год. (до цієї категорії підпадають всі прокатні самокати);
2) низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб: має від двох коліс та може їхати зі швидкістю 10-50 км/год. (пристрої, які їдуть зі швидкістю понад 50 км/год не підпадають в ці категорії й розглядатимуться як мотоцикли).
Аналогічні поняття легких електричних транспортних засобів визначені і у ст.1 ЗУ «Про автомобільний транспорт» (закон в редакції Закону № 3492-ІV від 23.02.2006 зі змінами).
Відтак, з набуттям чинності ЗУ «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023р. № 2956-IX (із змінами внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30.06.2023), керування легким електричним транспортним засобом (елетросамокатом) в стані алкогольного сп`яніння тягне відповідальність, встановлену ст.130 КУпАП.
Поняття «транспортний засіб», яке визначене у п.1.10 Правил дорожнього руху України (затверджені Постановою КМУ №1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами), не суперечить поняттям, визначеним у Законі України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3220-IX від 30 червня 2023 року).
Правилами дорожнього руху розмежовано поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» (п.1.10 ПДР).
Згідно з ПДР: «транспортний засіб» - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; «механічний транспортний засіб» - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Останній термін поширюється на трактори, самохідні машини та механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
З урахуванням того, що диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування будь-яким «транспортним засобом», а не тільки «механічним транспортним засобом», ОСОБА_1 у даному випадку підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за керування електричним самокатом за ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Оцінюючи все вищевикладене, суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, а в частині ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити провадження.
На підставі ст.40-1 КУпАП, з особи, що притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 665,60 гривень.
Керуючись ст.ст.25, 27, 30, 40-1, 126 ч. 5, 283, 284, 289 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
(Отримувач коштів: ГУК у Дніпропетровській області/Дніпропетровська область/21081300, ЄДРПОУ 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA758999980313020149000004001, Код класифікації доходів бюджету – 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять ) гривень 60 коп.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації бюджету – 22030106, Код суду – 26371308).
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.5 ст. 126 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно з ч.1ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 , не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вище вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядкуст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Н. О. Сарат
Оригінал: reyestr.court.gov.ua