Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №420/26920/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/26920/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Одеський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді - Завальнюка І.В.,

при секретарі – Гоменюк Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку особливого провадження справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, треті особи - Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Поліщука Костянтина Георгійовича від 12.08.2026 про відкриття виконавчого провадження № 81715814 з примусового виконання постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 65 від 14.05.2026 про накладення на Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси” штрафу в розмірі 5 587 209,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження є протиправною, оскільки до примусового виконання було подано нечинний виконавчий документ. Так, постанову ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області № 65 від 14.05.2026 р. про накладення штрафу було вчасно оскаржено в адміністративному порядку до органу вищого рівня Держпродспоживслужби України у порядку Закону України «Про адміністративну процедуру». За результатами розгляду скарги Держпродспоживслужби України надіслало лише інформаційний лист, не прийнявши жодного із вичерпного переліку процесуальних рішень, передбачених ст. 85 вказаного Закону. Оскільки рішення за скаргою прийнято та доведено до відома позивача не було, на підставі ч. 8 ст. 85 Закону України «Про адміністративну процедуру» скарга підприємства вважається повністю задоволеною в силу закону, а оскаржувана постанова про накладення штрафу - протиправною та скасованою. З огляду на це, поданий до виконання документ втратив чинність і не відповідав вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», що робить відкриття виконавчого провадження № 81715814 незаконним.

Ухвалою судді від 16.09.2026 позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

17.09.2026 до суду від Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки після винесення оскаржуваних постанов від 12.08.2026 р. матеріали виконавчих проваджень № 81715814 та № 81715976 були передані для подальшого виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області. У зв`язку з цим відповідач вказує, що на момент розгляду справи він вже не здійснює примусове виконання зазначених рішень, а отже, належним відповідачем має бути саме той орган, у якому фактично перебувають матеріали провадження.

Ухвалою суду від 18.09.2026 залучено Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

23.09.2026 до суду надійшли пояснення щодо позову від Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, згідно з якими позивач не вказав жодних конкретних порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження», вчинених державним виконавцем при відкритті провадження. Доводи позивача про нібито «автоматичне скасування» штрафу в порядку Закону України «Про адміністративну процедуру» є безпідставними, оскільки Держпродспоживслужба України за результатами розгляду скарги письмово повідомила про відсутність підстав для її задоволення, що за змістом означає залишення оскаржуваного акта без змін. Відтак постанова про накладення штрафу є чинною, подана до виконання законно, а позов не підлягає задоволенню.

24.09.2026 до суду від Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що виконавче провадження № 81715814 вже закінчено постановою від 08.09.2026 р. у зв`язку з фактичним виконанням рішення в повному обсязі (кошти у сумі понад 6,1 млн грн стягнуто та перераховано стягувачу й до бюджету). Оскільки примусове виконання припинено, а провадження завершено, предмет спору фактично відсутній, і скасування постанови про відкриття вже закінченого провадження не призведе до відновлення прав позивача. По суті дій державного виконавця відповідач наголосив, що на момент винесення постанови від 12.08.2026 р. йому пред`явили виконавчий документ, який повністю відповідав вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та не був скасований у встановленому порядку. Виконавець діяв виключно в межах наданих повноважень і не має права давати правову оцінку рішенням інших органів чи самостійно визнавати їх нечинними лише на підставі власної інтерпретації боржником процедури адміністративного оскарження. Більшість доводів позивача стосується правомірності штрафу Держпродспоживслужби, що не свідчить про порушення з боку виконавця при відкритті провадження.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов.

До суду з`явилася представниця Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, яка просила у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у поясненнях на позов.

Представник відповідача до суду не з`явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до суду не з`явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Вислухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновків про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що 31 березня 2026 року Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області склало акт № 768/05 за результатами проведення позапланової перевірки КП «Теплопостачання міста Одеси», яким встановило факт створення підприємством перешкод службовим особам у здійсненні заходу державного нагляду (контролю) з питань захисту прав споживачів.

На підставі зазначеного акту Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області винесло постанову прийняті постанови від 12 травня 2026 року № 58 про накладення на КП «Теплопостачання міста Одеси» штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів та від 14 травня 2026 року № 65 про накладення на КП «Теплопостачання міста Одеси» штрафу в розмірі 5 587 209,47 грн на підставі п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

27 та 29 травня 2026 року КП «Теплопостачання міста Одеси» подало скарги № 01-01-01-66 та № 02-01-01-68 в порядку Закону України «Про адміністративну процедуру» до органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів з вимогою визнати протиправними та скасувати постанови № 58 від 12 травня 2026 року та № 65 від 14 травня 2026 року.

Не погодившись із постановою № 65 від 14.05.2026, КП «Теплопостачання міста Одеси» в порядку ст.ст. 78-85 Закону України «Про адміністративну процедуру», оскаржило її в адміністративному порядку (скарга № 02-01-01-68 від 29.05.2026р.), про що 03.06.2026р. подало вказану скаргу до органу вищого рівня – Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів (далі – Держпродспоживслужба), в якій просило визнати постанову протиправною та її скасувати.

22.07.2026 на адресу КП ТМО від Держпродспоживслужби України надійшло рекомендоване відправлення, в якому містився лист за № 15.1.2-5/155 від 26.06.2026р., в якому зазначено, що Держпродспоживслужба розглянула в межах наданих повноважень скарги КП ТМО, із зазначенням на третьому аркуші: «Відтак, у Держпродспоживслужби відсутні правові підстави для задоволення вимог, викладених у скарзі КП ТМО».

29.07.2026 КП «Теплопостачання міста Одеси» направило Головному управлінню Держпродспоживслужби в Одеській області лист № 02-01-01-110, у якому повідомило, що вважає скаргу повністю задоволеною, а постанову про накладення штрафу - скасованою в силу ч. 8 ст. 85 Закону України «Про адміністративну процедуру» через неприйняття органом оскарження жодного з передбачених законом рішень.

12.08.2026 старший державний виконавець Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Поліщук Костянтин Георгійович виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 81715814 з примусового виконання постанови № 65 від 14.05.2026 р., а також постанову ВП № 81715976 щодо виконання постанови № 58 від 12.05.2026 р.

Цього ж дня державний виконавець Хаджибейського ВДВС виніс постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 369,00 грн та постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 558 720,94 грн.

Також державний виконавець Хаджибейського ВДВС виніс постанову від 12 серпня 2026 року про виправлення помилки у процесуальному документі ВП № 81715814, якою виправив арифметичну помилку та уточнив суму стягнення з помилково зазначених 50 587 209,47 грн на 5 587 209,47 грн.

В подальшому 17.08.2026 на підставі постанови начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області матеріали виконавчого провадження № 81715814 було передано від Хаджибейського ВДВС до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області.

19.08.2026 старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області прийняв виконавче провадження № 81715814 до свого провадження.

Як зазначає позивач, 27.08.2026 представник КП «Теплопостачання міста Одеси» отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 81715814 через ідентифікатор доступу 9А9792016ГЕ5. Враховуючи, що матеріали справи інших доказів отримання копії оскаржуваної постанови не містять, суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даними вимогами, а тому відповідні доводи представника третьої особи судом не приймаються до уваги.

Зважаючи на те, що рішення за скаргою прийнято та доведено до відома позивача не було на підставі ч. 8 ст. 85 Закону України «Про адміністративну процедуру» скарга підприємства вважається повністю задоволеною в силу закону, а отже виконавче провадження фактично відкрито за скасованим виконавчим документом, що зумовило позивача звернутися до суду із даним позовом.

При цьому в ході судового розгляду справи встановлено, що 08.09.2026 на рахунок з обліку депозитних сум органів ДВС з боржника надійшли грошові кошти в загальному розмірі 6 146 299,41 грн, які були перераховані: 5 587 209,47 грн - стягувачу (ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області), 558 720,94 грн як виконавчий збір, 69,00 грн витрати АСВП та 381,00 грн - витрати виконавчого провадження.

У зв`язку із цим 08.09.2026 державний виконавець Відділу примусового виконання рішень виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 81715814 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням рішення в повному обсязі.

Не зважаючи на фактичне виконання позивачем вимог виконавчого документу за спірним виконавчим провадженням, представник позивача в судовому засіданні на судовому розгляді наполягав та просив задовольнити позов.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Документи виконавчого провадження надсилаються органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в електронній формі.

За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження їм додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 85 Закону України «Про адміністративну процедуру» суб`єкт розгляду скарги відповідно до своєї компетенції за результатами перегляду справи може прийняти одне з таких рішень:

1) скасувати повністю або частково адміністративний акт та зобов`язати адміністративний орган видати новий адміністративний акт або повторно розглянути справу, а в передбачених законом випадках - самостійно прийняти адміністративний акт;

2) скасувати повністю або частково процедурне рішення, самостійно прийняти процедурне рішення;

3) залишити адміністративний акт, процедурне рішення без змін, а скаргу - без задоволення;

4) визнати дію адміністративного органу протиправною та зобов`язати його:

а) припинити вчинення відповідної дії;

б) усунути наслідки такої дії;

в) виконати іншу дію на вимогу особи;

5) зобов`язати адміністративний орган усунути негативні наслідки, відшкодувати матеріальну шкоду, заподіяну протиправним адміністративним актом, дією або бездіяльністю адміністративного органу, у порядку, визначеному законом;

6) визнати повністю або частково виконаний адміністративний акт протиправним, якщо його виконання призвело до настання незворотних правових наслідків.

Згідно з ч. 8 ст. 85 Закону України «Про адміністративну процедуру» у випадках, передбачених законом, якщо рішення за скаргою на адміністративний акт не прийнято та/або не доведено до відома скаржника у строк та в порядку, визначених законом, скарга вважається повністю задоволеною з дня, наступного за днем закінчення визначеного строку.

З огляду на вищенаведене правове регулювання спірних правовідносин, суд зазначає, що за змістом статей 4, 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження зобов`язаний перевірити поданий виконавчий документ виключно на відповідність його форми та змісту вимогам, встановленим законом.

Державний виконавець не наділений процесуальними повноваженнями здійснювати правову оцінку законності самого рішення органу, що видав виконавчий документ, а також самостійно встановлювати обставини втрати ним чинності за відсутності акта про його скасування або ухвали суду про зупинення його виконання чи зупинення стягнення.

Станом на момент прийняття оскаржуваного рішення 12.08.2026 пред`явлена до виконання постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 65 від 14.05.2026 відповідала всім вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», не була скасована чи зупинена у встановленому законом порядку.

Відтак у державного виконавця були наявні всі законні підстави та обов`язок для прийняття її для примусового виконання та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 81715814.

При цьому суд критично оцінює доводи позивача про автоматичне скасування постанови про накладення штрафу в силу ч. 8 ст. 85 Закону України «Про адміністративну процедуру», оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм права.

З огляду на матеріали справи, Держпродспоживслужба України розглянула скаргу позивача по суті та за результатами розгляду письмово повідомила підприємство листом від 26.06.2026 № 15.1.2-5/155 про відсутність правових підстав для задоволення скарги.

Тобто зазначена позиція органу адміністративного оскарження за своїм змістом відповідає рішенню про залишення адміністративного акта без змін, а скарги - без задоволення згідно з п. 3 ч. 1 ст. 85 Закону України «Про адміністративну процедуру».

Крім того, норма ч. 8 цієї ж статті щодо автоматичного задоволення скарги застосовується виключно у випадках, прямо передбачених законом, та за умови суб`єктивної бездіяльності органу оскарження (неприйняття рішення та ненаправлення його заявнику), чого у спірних правовідносинах місця не мало.

При цьому питання правомірності постанови Держпродспоживслужби № 65 від 14.05.2026 є предметом окремого спору між позивачем та суб`єктом владних повноважень, який її виніс, і не може переглядатися в межах справи про оскарження постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

Поряд із тим, судом встановлено факт повного погашення позивачем суми штрафу та виконавчих витрат, у зв`язку з чим 08.09.2026 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 81715814 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв`язку з фактичним виконанням рішення в повному обсязі).

Таким чином, з моменту закінчення виконавчого провадження примусове виконання за вказаним виконавчим документом припинено, а оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження вичерпала свою дію.

Крім того, оскільки виконавче провадження закінчене у зв`язку з фактичним виконанням рішення в повному обсязі, паралельне скасування постанови про його відкриття після повного виконання рішення без оскарження самого виконавчого документа не призведе до відновлення будь-яких прав позивача, що свідчить про відсутність предмета судового захисту.

З огляду на вищевикладене суд доходить висновку, що старший державний виконавець Хаджибейського ВДВС Поліщук К.Г. при винесенні постанови від 12.08.2026 про відкриття виконавчого провадження № 81715814 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку із чим позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 272, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (65029 м. Одеса, вул. Балківська, 1 Б; код за ЄДРПОУ 34674102) до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління міністерства юстиції України (65036 м. Одеса, вул. Старицького, 10; код за ЄДРПОУ 41405463), треті особи - Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042 м. Одеса, вул. 7-ма Пересипська, 6; код за ЄДРПОУ 40342996), Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (65091 м. Одеса, вул. Розумовська, б. 37; ЄДРПОУ 45862901) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 272 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09.10.26.

Суддя І.В. Завальнюк

.