Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №209/3160/25 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 209/3160/25

№ 2/207/101/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Подобєд О.К.

з участю секретаря судового засідання Рубцовій К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янське цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 28.06.2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №852453, відповідно до якого останньому надано кредит в розмірі 11100,00 грн., строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється у строк та в порядку, що встановлені договором. Однак, відповідач не виконував своїх обов`язків за кредитним договором, через що виникла заборгованість у розмірі 90220,79 грн. з яких 11099,99 гривень – заборгованість за тілом кредиту та 79120,80 гривень – заборгованість за відсотками.

21.06.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу №21062024, відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором, укладеного з відповідачем. Вказана заборгованість відповідачем не сплачена, тому позивач вимушений був звернутись до суду з даною позовною заявою.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та про відсутність заперечень проти проведення заочного розгляду справи.

Представник відповідач позовні вимоги не визнав, надано суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

У відповіді на відзив позивач спростовує твердження та аргументи відповідача, вважає відзив безпідставним та необґрунтованим. Просять позов задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд дійшов до наступного висновку.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).

У судовому засідання встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 28.06.2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №852453, відповідно до якого останньому надано кредит в розмірі 11100,00 грн., строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Відповідач взяті на себе договірні зобов`язання повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором, не виконав та як наслідок утворилась заборгованість у розмірі 90220,79 грн., що підтверджено розрахунком заборгованості.

Досліджений розрахунок заборгованості по кредитному договору відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав вважати його неналежним не вбачається, жодних спростувань його правомірності відповідачем не приведено.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види зв`язності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.1.2.1. Положення бухгалтерський (фінансовий) облік забезпечує своєчасне й повне відображення всіх операцій банку та надання користувачам інформації про стан активів і зобов`язань, власний капітал, результати фінансової діяльності та їх зміни. На основі даних фінансового обліку складається фінансова звітність.

Пунктом 5.1. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженою Постановою Національного банку України від 18.06.2003 року № 254 визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відомості про рух коштів по рахунку є доказом на підтвердження позовних вимог позивача та виконання зобов`язання у повному обсязі за кредитним договором.

21.06.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу №21062024, відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором, укладеного з відповідачем.

Отже, судом встановлено, що відповідач не виконав умови договору, чим порушив право позивача на кошти за кредитним договором та суд вважає, що виниклі спірні правовідносини регулюються наступними нормами права.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, на адресу відповідача направлялась вимога про досудове врегулювання спору. Згідно даної вимоги позивач вимагав протягом 7 днів виконати зобов`язання та негайно погасити заборгованість у сумі 90220,79 гривень.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягення заборгованості за кредитним договором є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Таким чином, судом встановлено, що кредитний договір був підписаний сторонами, які досягли згоди з приводу з усіх істотних умов договору: мети, суми та строків кредиту, умов та порядку його видачі та погашення, процентних ставок, порядку оплати за кредит, порядку зміни та припинення дії договору, відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання договору. Вказаний кредитний договір було укладено у письмовій формі сторонами, які мали необхідний обсяг цивільної дієздатності.

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги твердження відповідача про безпідставність заявлених вимог та зазначає, що аргументи викладені відповідачем у відзиві спростовуються дослідженим доказами у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 90220,79 гривень.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 76, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувач АТ «Креді Агріколь Банк» заборгованість за кредитним договором №852453 від 28.06.2023 року в розмірі 90220 гривень 79 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувач АТ «Креді Агріколь Банк» понесені судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Подобєд О.К.