Суд: Південний районний суд міста Кам’янського
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №207/4282/26
Суддя: Бушанська О. В.
№ 207/4282/26
№ 3/207/850/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року Суддя Південного районного суду міста Кам`янського Бушанська О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працює, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.184, ч.1 ст. 184 КУпАП
ВСТАНОВИВ:
19.07.2026 приблизно о 21 год 21 хв гр. ОСОБА_1 за місцем мешкання ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у тому, що ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп`яніння через валсну необережність не поставила зачіпку на дитячому візочку, в результаті чого дитина впала з візочка та травмувалася, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
За даним правопорушенням відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, серія ВБА №168218 від 18.08.2026 за ч.1 ст.184 КУпАП.
Крім того, 19.08.2026 приблизно о 16 год 27 хв гр. ОСОБА_1 за місцем мешкання ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось в у веденні аморального способу життя, в квартирі брудно, відсутність свідоцтва про народження дитини, в квартирі відсутня їжа, антисанітарія, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
За даним правопорушенням відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, серія ВБА №168216 від 19.08.2026 за ч.1 ст.184 КУпАП.
Постановою суду від 05.10.2026 справи за вказаними адміністративними правопорушеннями об`єднані в одне провадження.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи була повідомлена належним чином.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд враховує наступне.
За приписами ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З об`єктивної сторони даного правопорушення під невиконанням обов`язків щодо виховання і навчання дітей слід розуміти різні форми бездіяльності, у результаті яких відсутня належна турбота про виховання і навчання неповнолітніх дітей. Ухилення батьків і осіб, які їх замінюють, від виконання своїх обов`язків може виражатися в тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їхнього здоров`я, створення необхідних умов для своєчасного одержання ними освіти, успішного навчання, підготовки до трудової діяльності.
Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.
Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей, залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.
Відповідно до вимог ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за відповідні порушення батьків мають притягувати до відповідальності за ст.184 КУпАП.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинила два однорідні адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, ступінь вини ОСОБА_1 , дані про її особу, обставини вчинення правопорушень, суд вважає необхідним застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП.
За приписами п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, а тому, з правопорушника слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 36, 184, 283-285, 287-289 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.184, ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення і призначити адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень за кожне правопорушення окремо.
Відповідно до приписів ч.2 ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.В.Бушанська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua