Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №932/18047/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

ЄУН 932/18047/25

Провадження №2/932/5814/25

РІШЕННЯ

іменем України

08.10.2026 місто Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого – судді Салькової В.С., за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В., позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника третіх осіб ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: виконавчий комітет Дніпровської міської ради та Дніпровська міська рада, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого вказала, що вона є наймачем квартири АДРЕСА_1 на підставі ордеру №1723 від 17.07.1980. Разом з нею в квартирі зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 , яка не є членом її родини.

З червня 2019 року ОСОБА_2 не проживає в квартирі, а ІНФОРМАЦІЯ_1 вона досягнула повноліття та втратила право користування житловою площею квартири, яке було за нею закріплене рішенням виконкому Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради №18 від 25.01.2013.

Будучі зареєстрованою в житлі до цього часу, квартирою вона не цікавиться, своїх речей там не має, покинула житло добровільно. Вона не сплачує комунальні платежі, не бере участі в утриманні житла. Ніяких перешкод у проживанні в квартирі відповідачеві нею не чинилося.

Реєстрація ОСОБА_2 створює їй перешкоди в користуванні квартирою, вона не може повноцінно володіти нею (здійснити приватизацію та інше), зареєструвати право власності на своє майно.

Просила визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою.

Ухвалою суду від 18.12.2025 відкрите загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою від 18.06.2026 закрите підготовче провадження з призначенням справи до розгляду по суті.

В судовому засіданні 28.09.2026 за наслідками розгляду справи суд перейшов до стадії ухвалення рішення з його проголошенням в судовому засіданні 08.10.2026.

Під час розгляду справи позивачем ОСОБА_1 пояснене, що її син ОСОБА_4 та його співмешканка вживали наркотичні засоби та вели незадовільний спосіб життя. Саме її син приніс їй відповідача, коли та була маленькою, сказавши, що це його донька, однак документи про це відсутні. Вона виховувала ОСОБА_2 , лікувала її, вони жили разом до її 14 років, а потім посварилися та відповідач пішла з дому. До моменту, доки ОСОБА_2 виповнилося 18 років, вона сплачувала всі комунальні послуги за неї, але потім попросила її виписатися, на що отримала відмову. Вона перебуває у скрутному матеріальному становищі, має багато боргів, тому не може надалі оплачувати комунальні послуги за відповідача, та й підстав для її реєстрації у квартирі в повнолітньому віці немає. Наполягала на задоволенні вимог.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та суду пояснила, що не мешкає з позивачем, яка є її бабою, з 2018 року. Дійсно позивач годувала її, одягала, лікувала, але під час сварки вона вирішила піти, 18.05.2018 зібрала речі та поїхала жити до своєї іншої баби ОСОБА_5 у ж/м Тополя-3. Не хоче виписуватися з квартири, бо їй ніде прописатися, житла у неї немає, у іншої баби її чоловік проти цього. Зараз вона влаштувалася на роботу, пропонувала позивачеві сплачувати свою частину комунальних послуг, але та відмовилася. При народженні її батьком у свідоцтво записали чоловіка її матері ОСОБА_6 , якого вона навіть ніколи не бачила, де її матір – вона не знає. Просила відмовити у задоволенні позову.

У поданому раніше відзиві відповідач зазначила, що вона є біологічною донькою сина позивача – ОСОБА_4 , тому не може бути позбавленою права проживання у його житлі. Квартиру вона була змушена залишити через морально-психологічний тиск на неї, здійснення насильства та умови проживання, створені там ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , які не надавали можливості для її всебічного розвитку.

У судовому засіданні 28.09.2026 відповідач ОСОБА_2 відмовилася від раніше поданої заяви про виклик та допит свідка ОСОБА_7 .

Представник третіх осіб ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що квартира перебуває в комунальній власності, ордер був виданий чоловікові позивача ОСОБА_8 на сім`ю з трьох осіб – дружину та сина. Відповідачеві надавалося це житло на 35 місяців, потім було збережене за нею до повноліття, але зараз вона не потребує цього житла та відсутні правові підстави для реєстрації її місця проживання в квартирі, поважні причини її непроживання там відсутні.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є особою похилого віку, пенсіонером, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

17.07.1980 ОСОБА_8 виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів виданий ордер на право зайняття квартири АДРЕСА_1 (наразі – Дніпрі) родиною з трьох осіб – разом з дружиною ОСОБА_1 та сином ОСОБА_4

12.12.2019 КП «Жилсервіс-2» ДМР та ОСОБА_1 уклали договір найму житла в будинках державного і комунального фонду, за яким наймодавець надав наймачу і членам його сім`ї – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у користування житло на 35 місяців – квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та її батьками у свідоцтві про народження НОМЕР_1 зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_9 . Реєстрація народження відповідача за відомостями Бабушкінського відділу РАЦС Дніпропетровського МУЮ від 12.12.2007 проведена відповідно до ст.133 СК України, шлюб батьків зареєстрований 09.10.1993, відомості про батьків внесені згідно з листом органу опіки та піклування Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради від 31.05.2007 №13/15-210.

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 11.01.2013.

Рішенням виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради від 23.11.2012 №467 на підставі заяви ОСОБА_8 від 09.11.2012 ухвалено провести реєстрацію дитини ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

Також рішенням виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради від 23.11.2012 №476 над дитиною ОСОБА_2 , позбавленою батьківського піклування, встановлено опіку та її опікуном призначено ОСОБА_5 , а місце проживання дитини визначене разом з опікуном за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому зберегти житло за дитиною немає можливості через його відсутність.

Рішенням виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради від 25.01.2013 №18 ухвалено зберегти за малолітньою дитиною ОСОБА_2 житлову площу за адресою: АДРЕСА_2 , право користування якою належить дитині до її повноліття. Обов`язки зі збереження житлової площі за дитиною покладені на її опікуна ОСОБА_5 .

Рішенням Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради від 23.10.2015 №342 позивач ОСОБА_1 набула статусу наймача квартири АДРЕСА_1 .

В інвентаризаційних справах КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ДОР станом на 31.12.2012 відсутні відомості щодо реєстрації права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вищевказану квартиру.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 досягнула повноліття.

Вирішуючи справу, суд виходить з того, що положеннями ст.47 Конституції України та ст.9 ЖК України гарантоване право громадянина на житло, відповідно до якого ніхто не може бути виселеним із займаного житла або обмежений у праві користування жилим приміщенням не інакше, як на підставі і у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.1 ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Статтею 72 ЖК України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

За змістом ч.2 ст.109 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Виходячи з вказаних положень закону, особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням, у випадку, коли вона була відсутня в ньому понад шести місяців без поважних причин, або якщо вона вибула на постійне місце проживання в інше жиле приміщення.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 фактично не проживає в квартирі позивача з 2018 року, і це підтверджене самою відповідачем. Квартира залишена нею з власної волі, після того вона не намагалася повернутися туди з метою проживання.

Відомості, викладені у відзиві, про перешкоджання позивачем проживанню відповідача в квартирі, в судовому засіданні ОСОБА_2 не наведені, доказів такого перешкоджання матеріали справи не містять.

Суд враховує, що правова підстава, на якій ОСОБА_2 мала право користування квартирою – рішення виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради від 25.01.2013 №18, відпала з досягненням нею повноліття ІНФОРМАЦІЯ_1 , і саме з цього часу має підстави для відрахування строк, визначений статтею 71 ЖК України.

Посилання відповідача на те, що це квартира її біологічного батька та вона має право брати участь у приватизації житла, не ґрунтуються на законі, оскільки батьком ОСОБА_2 згідно з актовим записом про її народження зазначений ОСОБА_6 , батьківство якого не оспорене та, відповідно, не встановлювалося батьківства ОСОБА_4 щодо відповідача.

Ураховуючи, що відповідач з часу досягнення нею повноліття, тобто більше чотирьох років, квартирою не користується, заяву про збереження за нею цього житла понад строки, визначені статтею 71 ЖК України, не подавала, суд вважає, що це свідчить про наявність підстав для визнання її такою, що втратила право користування квартирою.

Таким чином, вимоги позивача є законними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню судом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,12,13,81,263-265,352,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстрована: АДРЕСА_4 , мешкає: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ), треті особи: виконавчий комітет Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75, код за ЄДРПОУ 04052092) та Дніпровська міська рада (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75, код за ЄДРПОУ 26510514), про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене 08.10.2026.

Суддя: В.С. Салькова