Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №932/4193/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

ЄУН 932/4193/26

Провадження № 2/932/1388/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

8 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Коваленко Т.О.,

за участі секретаря Острянин В.В.,

учасники цивільного процесу:

позивач ТОВ «Бізнес позика» (представник відсутній),

відповідач ОСОБА_1 (відсутня),

представник відповідача Корягіна В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позиції позивача.

18.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі та підписаний одноразовим ідентифікатором, у порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», договір № 526410-КС-001 про надання кредиту у сумі 11000 грн на 24 тижні, тобто до 05.08.2025. Денна процентна ставка в день – 0,86%. Комісія за надання кредиту склала 2200 грн. Свої зобов`язання за кредитним договором товариство виконало, надало ОСОБА_1 кошти в зазначеному розмірі шляхом переказу на банківську карту позичальника № НОМЕР_1 , яку нею вказано при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті.

Відповідач на виконання умов договору здійснила часткову оплату за договором про надання кредиту № 526410-КС-001 на суму 2260 грн.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитом належним чином не виконує, тому станом на 07.01.2026 за відповідачем утворилася заборгованість за договором № 526410-КС-001 в розмірі 35030 грн з яких: 11000 грн – прострочені платежі по тілу кредиту; 16940 грн – прострочені платежі по процентах; 5500 грн – заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦПК України; 1590 грн – прострочені платежі за комісією.

Суму заборгованості, а також судові витрати позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача заявив клопотання про витребування у АТ «Універсал банк» (ЄДРПОУ: 21133352) письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 18.02.2025 (дата видачі кредиту) по 05.08.2025 (дата закінчення терміну кредитування).

Представник позивача до судового засідання не з`явився. При подачі позовної заяви до суду клопотав розглядати справу за відсутності представника позивача, у випадку неявки відповідача в судове засідання проти прийняття заочного рішення не заперечував.

Відповідач до судового засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи сповіщена у порядку, передбаченому чинним цивільно-процесуальним законодавством України, клопотання про відкладення розгляду справи, будь-які заяви по суті справи від відповідача до суду не надходили. Доручила представляти свої інтереси в суді адвокату Корягіній В.М.

Представник відповідача подала відзив на позовну заяву в якому просила суд відмовити у задоволенні позову в частині суми прострочених платежів по процентах – 16940,00 грн, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ 5500,00 грн та суми прострочених платежів за комісією – 1590,00грн, посилаючись на вимоги Закону України «Про споживче кредитування», п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, з урахуванням принципів справедливості, добросовісності, розумності. Стверджувала, що поведінка позивача свідчить про непропорційність великої суми компенсації у разі невиконання позивачем зобов`язань за цим договором, в частині нарахованих процентів. Вважає, що проценти за користування кредитом підлягають стягненню в межах заборгованості за тілом кредиту. В частині стягнення суми комісії підлягає відмовленню на підставі положень ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування», а в частині суми заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України – на підставі п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Представником позивача на відзив подана відповідь на відзив, в якій сторона позивача із позицією відповідача не погодилася, наполягала на задоволенні позовних вимог. Доводи, викладені у відповіді на відзив, аналогічні доводам позовної заяви, зводяться до ствердження підписання відповідачем умов договору, які мають належно виконуватись, та відсутністю зловживань зі сторони позивача.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 13.04.2026 у справі відкрите провадження, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву. Судові засідання призначені на 12.05.2026, 01.07.2026, 05.08.2026 та 28.09.2026.

Ухвалою від 13.04.2026 у АТ «Універсал банк» (ЄДРПОУ: 21133352) витребуваний письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 18.02.2025 (дата видачі кредиту) по 05.08.2025 (дата закінчення терміну кредитування).

28.09.2026 суд перейшов до стадії прийняття рішення.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

18.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2786, договір № 526410-КС-001 про надання кредиту у сумі 11000 грн. Строк надання кредиту 24 тижні до 05.08.2025. Стандартна процентна ставка – 1 % фіксована. Комісія за надання кредиту склала 2200 грн.

Товариство зобов`язання за кредитним договором виконало, надало відповідачу кошти в зазначеному розмірі шляхом переказу на банківську карту позичальника № НОМЕР_1 .

Відповідно до наданої АТ «Універсал банк» інформації стосовно рахунків ОСОБА_1 та наданої виписки по рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 11000 грн 18.02.2025 підтверджено.

За наданим позивачем розрахунком розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором № 526410-КС-001 від 18.02.2025 станом на 07.01.2026 склала 35030 грн з яких: 11000 грн – прострочені платежі по тілу кредиту; 16940 грн – прострочені платежі по процентах; 5500 грн – заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦПК України; 1590 грн – прострочені платежі за комісією.

V. Оцінка суду.

Дослідивши представлені позивачем докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно з частини першої статті 626 Цивільного кодексу України, підписанням договорів сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Статею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зміст статей 610, 612 Цивільного кодексу України, регламентує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац 2 частини другої статті 639 Цивільного кодексу України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Статтею 652 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму та укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що кредитні договори підписані відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджене укладання між сторонами спірних правочинів.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Крім цього, здійснення відповідачем часткового погашення боргу підтверджує укладання цього кредитного договору.

Статтею 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті за правилами частини другої статті 43 Цивільного процесуального кодексу України покладається на осіб, які беруть участь у справі та які розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Бізнес позика» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, перерахувало кошти відповідачу на картковий рахунок, що не заперечено відповідачем.

У свою чергу ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала.

Отже позовні вимоги ТОВ «Бізнес позика» про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині тіла кредиту та процентів за користування кредитом є доведеними та обґрунтованими належними доказами у справі. Встановлений у кредитному договору розмір кредитної ставки не перевищує максимально визначений у Законі України «Про споживче кредитування». Відповідач підписала умови договору, які в частині ставки процентів за користування кредитними коштами не перевищує максимально встановлений спеціальним законодавчим актом, тому умови кредитного договору сторонами мають виконуватися.

Також суд погоджується із твердженням позивача про належність до сплати суми комісії, яка передбачена п. 2.5 укладеного між сторонами договору і пов`язана не з обслуговуванням кредиту, як стверджує сторона відповідача, а із наданням цього кредиту.

Таким чином, згідно з розрахунком позивача, який не був спростований відповідачем, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 526410-КС-001 від 18.02.2025 склала 29530 грн з яких: 11000 грн – прострочені платежі по тілу кредиту; 16940 грн – прострочені платежі по процентах; 1590 грн – прострочені платежі за комісією.

Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку кредитодавцю не повернуті. Тож відповідач не виконала обов`язок з повернення кредитних коштів і позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів. Тому позов підлягає задоволенню в частині, означеній в мотивувальній частині цього рішення.

Щодо вимог про стягнення 5500 грн заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022, доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 18 такого змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі наведеного в задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України слід відмовити.

Згідно зі статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати зі сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2244,40 грн.

На підставі статей 11, 526, 530, 610-612, 626, 629, 638-639, 652, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10-13, 43, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 277, 280, 289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», ЄДРПОУ 41084239, заборгованість за кредитним договором № 526410-КС-001 від 18.02.2025 у сумі 29530 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот тридцять) гривень, суму судового збору пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2244 (дві тисячі двісті сорок чотири) гривні 40 копійок.

В частині стягнення заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники судового процесу:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411;

Представник позивача – Танцуріна Єлизавета Вадимівна, РНОКПП НОМЕР_3 , місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411;

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.О. Коваленко