Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №170/626/26 — Шацький районний суд Волинської області

ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 170/626/26

Позовне провадження Провадження № 2/170/322/26

Шацький районний суд Волинської області

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 жовтня 2026 року сел. Шацьк

Шацький районний суд Волинської області під головуванням судді Жевнєрової Н.В., за участю секретаря Копитко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Шацьк в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ТОВ "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ТОВ "Діджи Фінанс" Романенко М.Е. звернувся до суду з указаним позовом. Позов обгрунтовано тим, що 12.03.2024 між первісним кредитором ТОВ "Клай Інвест" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №253108, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 4000 гривень, на строк 90 днів. На умовах, визначених кредитним договором, споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Даний кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства в електронній формі. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Відповідно до умов договору споживач зобов`язаний у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пеню (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором. Однак відповідач належно не виконував умови кредитного договору, не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором. 23.12.2024 між первісним кредитором ТОВ "Клай Інвест" та позивачем ТОВ "Діджи Фінанс" укладено договір факторингу №23122024/1. ТОВ "Діджи Фінанс" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №253108 в розмірі 17 896 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000 гривень, заборгованість за відсотками – 4896 гривень, заборгованість за комісіями – 1000 гривень, заборгованість за пенею в розмірі 8000 гривень. Оскільки відповідач не виконав умови кредитного договору в добровільному порядку ні перед первісним кредитором, ні перед позивачем, ТОВ "Діджи Фінанс" звернулося з указаним позовом до суду, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором та судові витрати у справі.

В судове засідання представник позивача ТОВ "Діджи Фінанс" Романенко М.Е. не прибув, просив розгляд справи здійснювати у відсутності позивача, представник позивача не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 , належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, відзиву, заяв, клопотань суду не подав.

На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких грунтується заявлений позов, та об`єктивно оцінивши надані суду докази, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити на таких підставах..

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону і в установлений строк (термін).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно з частиною 2 статті 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини 2 статті 1050 та частини 2 статті 1054 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право банку достроково вимагати повернення кредиту та сплати процентів.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Суд установив, що 12.03.2024 між первісним кредитором ТОВ "Клай Інвест" та відпвідачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , укладено кредитний договір №253108, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 4000 гривень, на строк 90 днів. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора KL5060. Відповідач самостійно ініціював укладення кредитного договору, оформив заявку на сайті первісного кредитора. У кредитному договорі сторонами досягнуто згоду з усіх істотних умов, в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строку та умов користування коштами, сплати відсотків, розміру і типу процентної ставки.

На думку суду кредитний договір, підписаний боржником ОСОБА_2 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатору є належним та допустимим доказом укладання між сторонами вказаного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логінів особистого кабінету і паролю особистого кабінету кредитний договів між заявником/кредитором та боржником/позичальником не був би укладений. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надав відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.

На виконання умов кредитного договору первісний кредитор ТОВ "Клай Інвест" ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на картку ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , які були успішно перерахова на платіжну картку № НОМЕР_2 в сумі 4000 гривень, що підтверджується випискою АТ КБ "ПриватБанк" по вказаному рахунку за 12.03.2026.

23.12.2024 між первісним кредитором ТОВ "Клай Інвест" та позивачем ТОВ "Діджи Фінанс" укладено договір факторингу №23122024/1. ТОВ "Діджи Фінанс" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №253108 в розмірі 17 896 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000 гривень, заборгованість за відсотками – 4896 гривень, заборгованість за комісіями – 1000 гривень, за боргованість за пенею в розмірі 8000 гривень

Сума заборгованості перед новим кредитором, позивачем ТОВ "Діджи Фінанс", становить 17 883,82 гривень (сімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят три гривні 82 копійки), з яких: заборгованість по тілу кредиту становить 4000 гривень (чотири тисячі гривень), заборгованість за відсотками – 2615,82 гривень (дві тисячі шістсот п`ятнадцять гривень 82 копійки), заборгованість за комісіями – 3 268 гривень (три тисячі двісті шістдесят вісім гривень), штраф в розмірі 8000 гривень (вісім тисяч гривень).

Згідно з вимогами статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Не підлягають доказуванню, зокрема, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Проаналізувавши обставини справи, письмові докази, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем, зокрема, попереднє підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржник взяв на себе зобов`язання з повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі.

Поряд з цим, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафу задоволенню не підлягає з огляду на такі обставини. Згідно з розділом 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває по даний час. Згідно з вимогами ч. 4 ст. 14 ЦК України, особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Зміст і суть відносин між сторонами у цій справі - це виконання позичальником грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем). Оскільки прострочення заборгованості за кредитним договором відбулося у період дії в Україні воєнного стану, відповідач звільнений від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) штрафу за таке прострочення, тому вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Отже позов потрібно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №253108 від 12.03.2024 в розмірі 9896 гривень (дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто шість гривень), з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000 гривень (чотири тисячі гривень), заборгованість за відсотками – 4896 гривень (чотири тисячі вісімсот дев`яносто шість гривень), заборгованість за комісіями – 1000 гривень (одна тисяча гривень).

У позові представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 гривень (шість тисяч гривень).

На підтвердження заявленого представником позивача розміру витрат з надання професійної правничої допомоги суду надано договір про надання правничої допомоги №42649746/02, додаткову угоду №253108 до вказаного договору, детальний опис робіт (наданих послуг) за вкзаним договором.

Згідно з вимогами частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданням послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні, сторони не брали участь в судовому засіданні, не обмінювалися заявами щодо позову. Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції. З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є завищеною, тому наявні підстави для часткового їх задоволення в розмірі 4000 гривень, що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача потрібно стягнути судовий збір в розмірі 1472,23 гривень (одна тисяча чотириста сімдесят дві гривні 23 копійки) (9896х2662,40/17896=1472,23).

На підставі статей 11, 13, 16, 509, 510, 526, 626-628, 638, 1054 ЦК України, керуючись статтями 12, 81, 89, 137, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд у х в а л и в:

Позов ТОВ "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВ "Діджи Фінанс" (ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_3 в АТ "ПУМБ", МФО: 334851) заборгованість за кредитним договором №253108 від 12.03.2024 в розмірі 9896 гривень (дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто шість гривень), з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000 гривень (чотири тисячі гривень), заборгованість за відсотками – 4896 гривень (чотири тисячі вісімсот дев`яносто шість гривень), заборгованість за комісіями – 1000 гривень (одна тисяча гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Діджи Фінанс" судовий збір в розмірі 1472,23 гривень (одна тисяча чотириста сімдесят дві гривні 23 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Діджи Фінанс" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень (чотири тисячі гривень).

В решті позову відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Н.В.Жевнєрова Згідно з оригіналом Суддя Шацького районного суду Волинської області Н.В.Жевнєрова