Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №161/5568/26 — Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 161/5568/26

Номер провадження 2/167/534/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09 жовтня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючої судді Шептицької Н.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Ващук О.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Крупінської Н.Л. (в режимі відеоконференцзв`язку),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за договорами позики,

в с т а н о в и в:

1.Стислий виклад позовних вимог.

12.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся в Луцький міськрайонний суд Волинської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за борговими розписками, мотивуючи свої вимоги тим, що орієнтовно в квітні місяці 2024 року познайомився з відповідачем і вони домовилися про співпрацю, згідно якої : 09.04.2024 року, 02.06.2024 року, 09.06.2024 року, 09.09.2024 року, 09.12.2024 року, 09.01.2025 року, відповідач отримав від позивача по 1000 доларів США у позику терміном на 1 рік зі сплатою відсотків у розмірі 100 доларів США за місяць користування, про що були складені боргові розписки по кожному факту позики грошей окремо.

Відповідач належним чином свої зобов`язання не виконував і станом на 10.03.2026 року має заборгованість перед позивачем в загальній сумі 12 600 доларів США, що в перерахунку на національну валюту становить 553 140,00 грн, з яких: 6000,00 доларів США (263 400,00 грн) загальний борг по розписках, 6600,00 доларів США (289 740,00 грн) сума нарахованих відсотків, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати по справі.

2.Рух справи в суді.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.03.2026 року справа за територіальною підсудністю передана до Рожищенського районного суду Волинської області (ас 34).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2026 року, справа передана на розгляд головуючому судді Шептицькій Н.В. (ас 37).

Ухвалою головуючої судді від 24.04.2026 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (ас 38-39).

Ухвалою суду від 08.07.2026 року підготовче провадження було закрито і справа призначена до розгляду по суті в судовому засіданні (ас 80-81).

3.Позиція сторін в судовому засіданні.

Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги з підстав, наведених у позові, який просив задовольнити.

Відповідач, який був вчасно і належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну не подав.

Суд, заслухавши думку представника позивача, ухвалив: проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача, згідно ч.ч.1, 4 ст.223, ч.1 ст.279 ЦПК України, на підставі ст.280 ЦПК України.

Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою прийняття рішення у цій справі є 09.10.2026 року - дата складення повного судового рішення.

4. Встановлені в судовому засіданні обставини та досліджені докази на їх підтвердження.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши і об`єктивно оцінивши наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення позовної заяви по суті, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, суд встановив наступне.

В судовому засіданні з письмових розписок ОСОБА_2 встановлено, що:

-09.04.2024 року ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1 1000 доларів США терміном на 1 рік з щомісячним відсотковим платежем за користування коштами – 100 доларів США та поверненням суми боргу до 09.04.2025 року, що підтверджується письмовою розпискою (ас 105),

-09.06.2024 року ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1 1000 доларів США терміном на 1 рік з щомісячним відсотковим платежем за користування коштами – 100 доларів США та поверненням суми боргу до 09.06.2025 року, що підтверджується письмовою розпискою (ас 106),

-09.06.2024 року ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1 1000 доларів США терміном на 1 рік з щомісячним відсотковим платежем за користування коштами – 100 доларів США та поверненням суми боргу до 09.06.2025 року, що підтверджується письмовою розпискою (ас 107),

-09.09.2024 року ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1 1000 доларів США терміном на 1 рік з щомісячним відсотковим платежем за користування коштами – 100 доларів США та поверненням суми боргу до 09.09.2025 року, що підтверджується письмовою розпискою (ас 108),

-09.12.2024 року ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1 1000 доларів США терміном на 1 рік з щомісячним відсотковим платежем за користування коштами – 100 доларів США та поверненням суми боргу до 09.12.2025 року, що підтверджується письмовою розпискою (ас 109),

-09.01.2025 року ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1 1000 доларів США терміном на 1 рік з щомісячним відсотковим платежем за користування коштами – 100 доларів США та поверненням суми боргу до 09.01.2026 року, що підтверджується письмовою розпискою (ас 110).

В судовому засіданні з пояснень позивача встановлено, що за письмовими розписками відповідач сплатив наступні суми коштів за відсотками:

-за розпискою від 09.04.2024 року: 1000 доларів США,

-за першою розпискою від 09.06.2024 року: 800 доларів США,

-за другою розпискою від 09.06.2026 року: 800 доларів США,

-за розпискою від 09.09.2024 року: 500 доларів США,

-за розпискою від 09.12.2024 року: 200 доларів США,

-за розпискою від 09.01.2025 року: відсотки не сплачені.

В судовому засіданні з пояснень позивача вбачається, що по жодній із шести розписок відповідач отримані в позику грошові кошти не повернув.

5. Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань перед позикодавцем ОСОБА_1 за договорами позики, внаслідок чого утворилась заборгованість.

6. Надаючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам справи, суд керується такими нормами права.

Згідно ч.1 ст.1046 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі №464/3790/16 викладені такі правові висновки: «За своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України; у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику».

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

7. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд доходить таких висновків.

ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_3 (позичальник) уклали договори позики, на підставі яких позичальник отримав від позикодавця позику:

-09.04.2024 року - 1000 доларів США терміном на 1 рік з щомісячним відсотковим платежем за користування коштами – 100 доларів США та поверненням суми боргу до 09.04.2025 року,

-09.06.2024 року - 1000 доларів США терміном на 1 рік з щомісячним відсотковим платежем за користування коштами – 100 доларів США та поверненням суми боргу до 09.06.2025 року,

-09.06.2024 року - 1000 доларів США терміном на 1 рік з щомісячним відсотковим платежем за користування коштами – 100 доларів США та поверненням суми боргу до 09.06.2025 року,

-09.09.2024 року - 1000 доларів США терміном на 1 рік з щомісячним відсотковим платежем за користування коштами – 100 доларів США та поверненням суми боргу до 09.09.2025 року,

-09.12.2024 року - 1000 доларів США терміном на 1 рік з щомісячним відсотковим платежем за користування коштами – 100 доларів США та поверненням суми боргу до 09.12.2025 року,

-09.01.2025 року - 1000 доларів США терміном на 1 рік з щомісячним відсотковим платежем за користування коштами – 100 доларів США та поверненням суми боргу до 09.01.2026 року,

однак не виконав їх належним чином і не повернув 6000 доларів США, взятих у позику, а також за користування коштами протягом дії договору позики (1 рік) не повернув відсотки за розписками від:

-09.04.2024 року – 200 доларів США,

-09.06.2024 року – 400 доларів США,

-09.06.2024 року – 400 доларів США,

-09.09.2024 року – 700 доларів США,

-09.12.2024 року – 1000 доларів США,

-09.01.2025 року – 1200 доларів США,

а всього: 3900 доларів США.

У справі установлено, що сторонами було укладено шість договорів позики в іноземній валюті (долари США).

За договором позики позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, а письмова розписка є належним підтвердженням факту передачі грошей.

За таких встановлених обставин, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази, кожен окремо і в сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними, обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення частково, а саме в частині стягнення: 6000 доларів США загальної суми позики, 3900 доларів США несплачених відсотків в межах дії договорів позики (кожного окремо), а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вже суд зазначив вище, згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за позикою припиняється після спливу визначеного договором строку позики чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, у даній справі вимоги позивача про стягнення процентів після: 09.04.2025 року, 09.06.2025 року (по двох договорах позики). 09.09.2025 року, 09.12.2025 року, 09.01.2026 року (закінчення строку кредитування) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Такий правовий висновок узгоджується з позицією Великої палати ВС, висловленою у постанові від 28.03.2018 у справі №14-10цс18.

У ст.1050 ЦК передбачено: якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у цій справі позикодавець має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів, однак таких вимог ОСОБА_1 не заявляв, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення процентів в загальній сумі: 6600 доларів США – 3900 доларів США = 2700 доларів США, нарахованих після закінчення строку дії договорів позики (кожного окремо), є необґрунтованими, а тому до задоволення не підлягають.

8. Розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

ОСОБА_1 сплатив судовий збір в сумі 5531,40 гривень.

Враховуючи, що позов підлягає до задоволення частково, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі: 434 571,39 грн (6000 доларів США + 3900 доларів США = 9900 доларів США х 43,8961 грн = 434 571,39 грн) : 553 140,00 грн : 100% х 5531,40 грн = 4 345,71 гривні.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 77-81, 83, 141, 223, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами позики в загальному розмірі 9900,00 (дев`ять тисяч дев`ятсот) доларів США, що складається з: 6000,00 (шість тисяч) доларів США загальної суми позики, 3900,00 (три тисячі дев`ятсот) доларів США несплачених відсотків в межах дії договорів позики (кожного окремо).

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 345 (чотири тисячі триста сорок п`ять) гривень 71 (сімдесят одна) копійка судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Рожищенським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою до Рожищенського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається відповідачем протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України: серія НОМЕР_2 .

Дата складення і оголошення повного тексту ухвали суду: 09.10.2026 року о 14 год 00 хвилин.

Головуючий суддя Шептицька Н.В.