Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 07 жовтня 2026 р.
Справа: №161/15553/26
Суддя: Рудська С. М.
Справа № 161/15553/26
Номер провадження: 3/161/3952/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2026 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., за участі захисника – адвоката Антонюка Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луцьк Волинської області, з вищою освітою, одруженого, громадянина України, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягувався, непрацюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП
В С Т А Н О В И Л А:
18.07.2026 о 05.00 по вул. Ківерцівська, 85 м. Луцьк Волинської області ОСОБА_1 , керуючи саморобним механічним транспортним засобом, що приводиться у рух за допомогою двигуна внутрішнього згорання об`ємом 196 куб.см, в порушення п. 2.3 б ПДР України, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, внаслідок чого транспортний засіб впав. В результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження, що призвело до матеріальних збитків.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адмінстративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Крім того, до суду надійшов протокол про адміністративне правоопрушення серії ЕПР1 № 722425 від 18.07.2026 року, відповідно до якого, 18.07.2026 о 05.00 по вул. Ківерцівська, 85 м. Луцьк Волинської області ОСОБА_1 , керуючи саморобним механічним транспортним засобом, що приводиться у рух за допомогою двигуна внутрішнього згорання об`ємом 196 куб.см, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, у встановленому законодавством порядку, ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 2.5 ПДР України, відмовився.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчинені вказаних правопорушень визнав частково, суду пояснив, що 18.07.2026 о 05.00 по вул. Ківерцівська в м. Луцьку дійсно відбулася ДТП за його участі. Він їхав на саморобному мопеді разом зі своїм другом ОСОБА_2 . Він ( ОСОБА_1 ) не впорався з керуванням і транспортний засіб впав. Тобто вину за ст. 124 КУпАП він визнає. Від удару він втратив свідомість і прийшов до свідомості лише в Луцькій міській лікарні № 2, куди його було доставлено «швидкою допомогою». Він не пам`ятає, щоб працівники поліції возили його на освідування на стан сп`яніння до наркодиспансеру. Жодні документи, пов`язані з даним правопорушенням, йому на підпис не надавалися. Знаходитися в наркодиспансері о 07.20 він не міг фізично, оскільки з лікарні його виписали вже після 08.00. Також зазначив, що під час керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння він не перебував, оскільки алкоголь не вживав.
Захисник ОСОБА_1 – адвокат Антонюк Р.В. в судовому засіданні вказав, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як за допомогою приладу «Драгер», так і в медичному закладі, за допомогою засобів відеофіксації поліцейськими не зафіксований, свідки працівниками поліції не залучалися. Вважає, що докази у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП є недопустимими. Просить суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. За ст. 124 КУпАП просить призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи захисника, допитавши свідка, дослідивши письмові та електронні докази, які надані органом, що склав протоколи про адміністративні правопорушення, суд приходить до таких висновків.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП підтверджується наступними доказами дослідженими судом, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 722423 від 18.07.2026 року (а.с. 1);
-схемою місця ДТП, яка сталася 18.04.2026 року (а.с. 10);
-рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП у Волинській області ДПП капрала поліції Василюка Ю.В. від 18.07.2026 року (а.с. 14);
-рапортом інспектора УПП у Волинській області лейтенанта поліції А. Бірука від 18.07.2026 року (а.с. 15).
Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду не має, в свою чергу, ОСОБА_1 та його захисником такі докази в жодній мірі спростовані не були.
Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП
Щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд зазначає про таке.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.п. 2, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – Інструкція), - огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (далі – заклад охорони здоров`я).
З вищевказаного слідує, що поліцейський зобов`язаний запропонувати водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, провести такий огляд в найближчому закладі охорони здоров`я.
Частиною 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора поліції.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Тобто, саме на працівників поліції покладається обов`язок передати в суд всі матеріали, які стосуються адміністративного правопорушення, в тому числі й повний запис з нагрудних камер поліцейських.
До матеріалів справи додано електронний доказ - відеозапис з нагрудного відеореєстратора інспектора поліції Цигульова С.Ю.
На даному відеозаписі зафіксований період часу з 05.09 по 05.24 18 липня 2026 року на якому відображений момент прибуття екіпажу поліції на місце ДТП за участі ОСОБА_1 , надання ОСОБА_1 невідкладної медичної допомоги та поміщення його до машини екстреної медичної допомоги.
Інші відеозаписи органом, що склав протокол про адмінстративне правопорушення, суду не надані.
Аналіз положень ст. 266 КУпАП дозволяє зробити висновок про те, що при відмові особи від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і безпосередньо в закладі охорони здоров`я, поліцейський має застосовувати технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів – забезпечити присутність двох свідків.
Порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них регулюється Наказом Департаменту патрульної поліції від 24.11.2015 № 14/1 та п. 4.1, 4.2 Розділу IV Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, яку затверджено наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 № 100.
Відповідно до п. 3.5 Інструкції після активації нагрудної відеокамери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записано безперервно.
Відповідно до п. 3.7 Інструкції № 100 працівникам патрульної поліції заборонено, зокрема, змінювати, редагувати, видаляти, копіювати, передавати третім особам або іншим чином поширювати відеозаписи, зроблені на нагрудну відеокамеру (відео реєстратор) без дозволу начальника Департаменту патрульної поліції або начальника управління патрульної поліції у місті.
Згідно п.п. 1, 2 Розділу VII Інструкції під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов`язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам. Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.
Як слідує з п. 5 розділу ІІ “Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису” включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Таким чином наданий суду електронний доказ – відеозапис з нагрудного відеореєстратора інспектора поліції ОСОБА_3 не є повним та безперервним, не містить обставин даної події, а тому на переконання суду є недопустимим доказом у даній справі.
Крім того, з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння із використанням спеціальних технічних засобів від 18.07.2026 року слідує, що ОСОБА_1 від проходження огляду за допомогою технічного засобу відмовився. Даний акт складений о 07.00. Відомості про фіксацію такої відмови ОСОБА_1 за допомогою технічного засобу відеозапису в акті відсутні, свідки огляду не залучалися (а.с. 6).
Одночасно з цим в матеріалах справи наявне направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складене 18.07.2026 року о 06.23 (а.с. 8).
Тобто направлення ОСОБА_1 до медичного закладу складено раніше, ніж його відмова пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що жоден з документів, долучених до справи не містить підпису ОСОБА_1 .
З висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 440 від 18.07.2026 року вбачається, що точним часом огляду ОСОБА_1 є 07.20 (а.с. 9).
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
За таких обставин суд вважає, що процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведена з чисельними порушеннями вимог діючого законодавства, письмові докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, містять істотні протиріччя, усунути які за відсутності відеозапису, не виявилося можливим.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Таким чином, суд вважає, що органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували факт його керування 18.07.2026 року о 05.00 саморобним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
За таких обставин суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.
З урахування наведених вище обставин, суд вважає, що провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутності складу адміністративного правопорушення.
При накладенні стягнення за ст. 124 КУпАП, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.
Враховуючи всі обставини справи та особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп. в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 7, 40-1, 124, 130, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Визнати виним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
Провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua