Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №931/396/26 — Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/396/26

Провадження № 2/931/368/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року селище Локачі

Локачинський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Безп`ятко О.І.,

з участю секретаря судового засідання - Левчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

25 травня 2026 року від позивача через систему «Електронний суд» надійшов до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 21 листопада 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 140952491 в електронній формі, відповідно до положень ЗУ «Про електронну комерцію», за допомогою одноразового ідентифікатора QSZA-6859. В подальшому, відповідно до умов укладеного договору факторингу №МВ-ТП/27 від 18 березня 2025 року, від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Відповідно до умов укладеного договору факторингу №30/0925-01 від 30 вересня 2025 року, позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 21285,09 грн, яка складається з 5998,65 грн заборгованості по тілу кредиту, 12287,11 грн заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом, 0,00 грн заборгованості за комісією та 2999,33 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафами). Також, звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 18285,76 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 140952491 від 21 листопада 2024 року в розмірі 18285,76 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 26 травня 2026 року відкрито провадження у даній справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

13 липня 2026 року від представника відповідача - Мухи В.І. через систему «Електронний суд» надійшов відзив, у якому не погоджується із заявленими позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими, недоведеними і такими, що не підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами. Подані позивачем матеріали не підтверджують належним чином ані факту виникнення кредитного зобов`язання, ані факту належного переходу права вимоги в заявленому розмірі, ані законності нарахування процентів після відступлення права вимоги. Крім того, документи, на які посилається позивач, містять істотні суперечності щодо розміру заборгованості, порядку її формування та правових підстав її виникнення, що унеможливлює перевірку правильності заявлених вимог. На час звернення до суду позивач не надав належних доказів, які підтверджують факт перерахування кредитних коштів відповідачу. Також, факт укладення договорів факторингу не є достатнім доказом існування у позивача права вимоги саме в тому обсязі, який заявлений до стягнення. Ключове значення у даному спорі має стаття 514 ЦК України, відповідно до якої до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в тому обсязі і на тих умовах, які існували на момент переходу цих прав. Позивач просить суд стягнути 12287,11 грн процентів, однак сам у позовній заяві зазначає, що не здійснював жодних нарахувань за кредитним договором, отже, звернувся до суду із вимогою про стягнення процентів нарахованих іншими юридичними особами. До матеріалів справи додано лише кінцевий результат без будь-якого розрахунку, що унеможливлює перевірку правильності заявленої до стягнення суми. Крім того, заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу є явно завищеною та підлягає зменшенню, оскільки матеріали справи не містять належних доказів фактичного обсягу наданої правничої допомоги, витраченого часу, детального опису виконаних робі та співмірності заявленої суми зі складністю справи. Просить у задоволенні позову відмовити повністю, а у разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову: відмовити у стягненні процентів, правомірність нарахування яких позивач не довів належними та допустимими доказами; здійснити оцінку наданого позивачем розрахунку заборгованості з урахуванням викладених у цьому відзиві заперечень; зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідно до частин четвертої шостої статті 137 та статті 141 ЦПК України як явно неспівмірний складності справи та обсягу фактично наданих послуг (а.с. 114-124)

Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 13 липня 2026 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо рахунків ОСОБА_1 , у зв`язку з чим розгляд справи відкладено.

16 липня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якому зазначає, що відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з договором на сайті товариства в особистому кабінеті. Позивач надав беззаперечні докази того, що відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Зазначає, що право вимоги перейшло від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 18.03.2025 року, тобто після укладання кредитного договору№ 140952491 від 21.11.2024 року. Отже, відповідач помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. У відзиві відповідач стверджує що позивач не долучає до позовної заяви додаток платіжного доручення про перерахування коштів, однак позивач заявив клопотання про витребування первинних бухгалтерських документів та долучив платіжне доручення від 21.11.2024 року. Відповідач не відмовлявся від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликав, не звертався за додатковим роз`ясненням положень договору. Уклавши договір, позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та правил, які є невід`ємною частиною до нього. Всі нарахування відсотків здійснені в межах погоджених умов кредитного договору. За умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: за користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 ЦК України визначеному договором і за користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і, за весь час прострочення. Таким чином, наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст.1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст.625 ЦК України). Однак, у позовній заяві позивач не просить стягнути з відповідача заборгованість за штрафними санкціями. Крім того, зазначає, що позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг адвокатом. Просить позов задовольнити та стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 140952491 від 21 листопада 2024 року в розмірі 18285,76 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн (а.с. 127-139)

Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 23 вересня 2026 року відмовлено у задоволення клопотання представника відповідача про зупинення провадження та розгляд справи відкладено на 06 жовтня 2026 року.

06 жовтня 2026 року представник відповідача - Муха В.І. у судовому засіданні подав письмові пояснення, у яких не заперечує факт укладення кредитного договору № 140952491 від 21.11.2024 року та отримання кредитних коштів у розмірі 6000,00 грн. Таким чином, предметом спору для відповідача є насамперед розмір та правова обгрунтованість заявленої до стягнення заборгованості, зокрема суми 12287,11 грн процентів. Пункт 3.3 договору передбачає, що для першої пролонгації дисконтного періоду позичальник повинен сплатити проценти за перші 20 днів у розмірі 12,00 грн. При цьому за матеріалами розрахунку відповідачем 10.12.2024 року було сплачено 12,00 грн. Крім того, пункт 3.3 договору передбачає також можливість поновлення Дисконтного періоду після його закінчення, у разі здійснення передбачених договором платежів протягом відповідного строку. З розрахунків позивача вбачається, що 15.01.2025 року відповідач сплатив 2059,00 грн. Крім того, нарахування 8642,13 грн відсотків здійснювалося після переходу права вимоги. Таким чином, предметом перевірки суду має бути не лише арифметика розрахунку, а й наявність конкретної договірної та фактичної підстави для кожного періоду нарахування, а також підстави припинення нарахування процентів саме 12.08.2025 року. При вирішенні питання про судові витрати перевірити фактичність, необхідність та співмірність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 191-198)

Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що стверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 188 на звороті). У позовній заяві просить розгляд справи здійснювати без його участі (а.с. 5).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився також, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 189 на звороті, 190 на звороті).

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача та відповідача.

У судовому засіданні представник відповідача Муха В.І. підтримав доводи, викладені у відзиві та письмових поясненнях, просив у разі недоведеності позивачем відповідної частини заборгованості - відмовити у її стягненні.

У судовому засіданні 06.10.2026 року на підставі ч.1 ст.244 ЦПК України судом відкладено ухвалення та проголошення судового рішення у справі на 12:30 год 08.10.2026 року.

Заслухавши пояснення представника відповідача Мухи В.І., дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 21 листопада 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №140952491 (далі - кредитний договір), який є електронним документом та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором QSZA (а.с. 11-22).

Крім того, 21 листопада 2024 року ОСОБА_1 в електронній формі підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 6859 паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору №140952491 від 21.11.2024 року (а.с. 9-10).

Положеннями п. 14.2 та п. 14.12 кредитного договору передбачено, що сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Цей Договір є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Відповідно до умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії. Загальний розмір кредиту за цим договором становить 6000 грн. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у сумі 6000 грн 21.11.2024 року (що є датою надання кредиту). Другий та решта траншів за договором можуть бути надані позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором. Кредит надається з метою задоволення споживчих потреб позичальника (не цільовий кредит) (п. 2.1-2.5).

Згідно п. 8.1, 8.3, 8.6 Договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника договором не передбачено (п. 8.1). Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних (п.8.3). Для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п. 2.3. договору, за перші 20 днів дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складе 7176,00 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 1176,00 грн та суму кредиту у розмірі 6000,00 грн (п.8.6).

Згідно п. 11.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ст. 1 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою особистого кабінету кредитні договори між кредиторами та позичальником не було б укладено. Таким чином, електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто ведення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.

Отже, договір кредитної лінії № 140952491 від 21 листопада 2024 року є укладеним з моменту його підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, який був направлений на номер телефону позичальника, що підтверджує погодження сторонами усіх істотних умов такого договору.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 21.11.2024 року було перераховано ОСОБА_1 кошти в розмірі 6000,00 грн на картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією платіжного доручення № d25dcbf2-aa46-499e-be16-2defcf650b09 від 21.11.2024 року.

Крім того, із відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 20липня 2026 року №20.1.0.0.0/7- 260720/79349-БТ, наданої на виконання ухвали суду, до якої долучено виписку за договором № б/н за період 21.11.2024-26.11.2024, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 21.11.2024 року зараховано кошти у розмірі 6000 грн. За період з 21.11.2024 по 26.11.2024 року номер телефону НОМЕР_3 був/є фінансовим та знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 (а.с. 145, 146).

Стороною відповідача в письмових поясненнях не заперечується факт укладення кредитного договору, а також отримання грошових коштів у розмірі 6000 грн у кредит.

Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» повністю виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Однак, ОСОБА_1 не виконав свого обов`язку та не повернув наданий кpeдит в строки, передбачені договором, що спричинило виникнення заборгованості.

Із розрахунку заборгованості сформованого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість у ОСОБА_1 станом на 18.03.2025 року становила 12642,96 грн, що складається із 5998,65 грн тіла кредиту, 3644,98 грн відсотків, 2999,33 грн неустойки (а.с. 68-69).

Також, із вищенаведеного розрахунку заборгованості вбачається, що протягом 20 днів (із 21.11.2024 року) здійснювалось нарахування відсотків у розмірі 0,60 грн в день. Починаючи із 12.12.2024 року до 18.02.2025 року (97 днів) здійснювалось нарахування відсотків у розмірі 58,79 грн в день. Крім того, 28.02.2025 року та 07.03.2025 року нараховано неустойку на загальну суму 2999,33 грн.

В той же час представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 10 грудня 2024 року сплатив 12,00 грн, а 15 січня 2025 року - 2059,00 грн.

Вказані суми відображені також у розрахунку заборгованості. Однак відповідач просить перевірити порядок зарахування цих платежів та їх правове значення відповідно до умов договору, позаяк платіж 12,00 грн від 10.12.2024 згідно п.3.3 прямо пов`язує сплату 12 грн. із можливістю першої пролонгації дисконтного періоду.

Відповідно до п. 3.1. Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш у рамках Кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 20 (двадцять) днів від дати отримання позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору.

Пунктом 3.2. встановлено, що сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Згідно пункту 3.3 кредитного договору для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 20 (двадцять) днів дисконтного періоду проценти у розмірі 12 грн 00 коп. та нараховану комісію за надання кредиту у розмірі 0 грн 00 коп. У разі якщо строк дисконтного періоду закінчився, позичальник має можливість повернутися в дисконтний період, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати його закінчення здійснить оплату всіх фактично нарахованих на дату повернення процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема комісії за надання кредиту та неустойки). Після поновлення дисконтного періоду, його тривалість складає 30 (тридцять) календарних днів та застосовуються умови його пролонгації дисконтного періоду, описані в п. 3.2. договору.

Відповідно до п. 8.7.1. за період від 21.11.2024 року до 11.12.2024 року (включно) кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 98,98 (дев`яносто вісім цілих дев`яносто вісім сотих) % від розміру базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за дисконтною процентною ставкою 0,01 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 3,65 (три цілих шістдесят п`ять сотих) відсотків річних.

Пунктом 8.7.2 передбачено, що у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2 Договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів або здійснить поновлення дисконтного періоду, на період після 11.12.2024 кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 0,00 % від розміру базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за індивідуальною процентною ставкою 0,98 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних. Кредитодавець має право зменшити розмір індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації, зокрема у разі отримання позичальником від кредитодавця та введення в особистому кабінеті спеціального набору символів (промокоду) які дають право на отримання додаткової знижки на індивідуальну процентну ставку.

Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних (п.8.3)

З аналізу умов договору можна дійти висновку, що сплативши нараховані за перші 20 (двадцять) днів дисконтного періоду проценти у розмірі 12 грн 00 коп., позичальник вчиняє конклюдентні дії щодо продовження дисконтного періоду, однак продовження такого періоду після 11.12.2024 не означає, що він має сплачувати відсотки за попередньою дисконтною процентною ставкою 0,01 відсотків від суми кредиту, оскільки п. 8.7.2 передбачено, що після продовження дисконтного періоду застосовується індивідуальна процентна ставка в розмірі 0,98%, яка може бути зменшена тільки з ініціативи кредитодавця шляхом направлення позичальнику промокоду.

Таким чином, сплата відповідачем 10 грудня 2024 року 12 грн відсотків за перші двадцять днів дисконтного періоду є вчиненням конклюдентних дій, спрямованих на першу пролонгацію дисконтного періоду, однак в цей пролонгований дисконтний період відсотки згідно п. 8.7.2 мають нараховуватися в розмірі 0,98%, що і наведено в розрахунку.

Враховуючи наведене, суд не вбачає потреби у перерахунку заборгованості з врахуванням пролонгованого/поновленого дисконтного періоду.

Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

18 березня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/27, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступає за плату право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги (а.с 51-53).

Із витягу з реєстру прав вимоги від 18 березня 2025 року, залишок заборгованості у ОСОБА_1 на момент відступлення права вимоги за кредитним договором № 140952491 становив 12642,96 грн, з яких 5998,65 грн заборгованість за основним боргом, 3644,98 грн заборгованість за відсотками, 2999,33 грн неустойка (а.с. 54).

Отже, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 140952491 від 21 листопада 2024 року.

Проте, представник відповідача не погоджується із щодо нарахування 8642,13 грн відсотків після переходу права вимоги до ТОВ Таліон Плюс».

Згідно пункту 9.1.1.5. кредитного договору кредитодавець має право в будь-який час, в тому числі після закінчення дисконтного періоду, без згоди позичальника відступити права грошової вимоги за договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти та банківські метали у кредит, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу.

Пунктом 1.3 договору факторингу встановлено, що «Право вимоги» - означає весь обсяг прав грошових вимог клієнта за кредитним договором (наявних та майбутніх), зокрема прав грошових вимог до боржника по сплаті сум боргу за кредитним договором, строк платежу за якими настав, а також прав грошових вимог, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до пункту 2.1 договору факторингу в порядку та на умовах даного договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Отже, системний аналіз умов кредитного договору та договору факторингу свідчить, що до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги як наявних, так і майбутніх грошових зобов`язань Боржника (включаючи право нарахування відсотків), проте реалізація цього права обмежена виключно межами, строками та ставками, які були первісно встановлені Кредитним договором, і не дозволяє Фактору самовільно змінювати умови кредитування.

Із розрахунку заборгованості сформованого ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість у ОСОБА_1 станом на 30.09.2025 року становить 21285,09 грн, що складається із 5998,65 грн тіла кредиту, 12287,11 грн відсотків та 2999,33 грн неустойки. (а.с. 70-71).

Також, із вищенаведеного розрахунку заборгованості вбачається, що протягом 147 днів (із 19.03.2025 року до 12.08.2025) здійснювалось нарахування відсотків у розмірі 58,79 грн в день на загальну суму 8642,13 грн

13.08.2025 ТОВ «Таліон Плюс» надіслало ОСОБА_1 повідомлення про дострокове розірвання договору з 13.08.2025 згідно п.7.2.2., в якому повідомляє, що право вимоги за кредитним договором №140952491 від 21.11.2024 укладеним між ним та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло та належить ТОВ «Таліон Плюс», а також про необхідність сплати всієї суми заборгованості в сумі 21285,09 грн (а.с. 23)

Згідно п. 7.2.2 та п. 9.1.1.7 договору у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення/розірвання договору.

Враховуючи наведене, ТОВ «Таліон Плюс» правомірно нараховувало відсотки за користування кредитом до 12.08.2025 року в загальній сумі 8642,13 грн.

30 вересня 2025 року між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 30/0925-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступає за плату право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги (а.с. 59-63).

Згідно платіжної інструкції в національній валюті від 06.10.2025 року № 636 ТОВ «Юніт Капітал» перерахувало кошти на рахунок ТОВ «Таліон Плюс» за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 30/0925-01 від 30.09.2025 року (а.с. 67).

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру прав вимог №1 від 30.09.2025 за договором № 30/0925-01 від 30.09.2025, ТОВ «Таліон Плюс» передало, а ТОВ «Юніт Капітал» прийняло реєстр боржників (а.с. 66).

Із витягу з реєстру прав вимоги №1 від 30 вересня 2025 року вбачається, що залишок заборгованості у ОСОБА_1 на момент відступлення права вимоги за кредитним договором № 140952491 становив 21285,09 грн, з яких 5998,65 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 12287,11 грн - сума заборгованості за відсотками, 2999,33 грн - неустойка (а.с. 64-65).

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором кредитної № 140952491 від 21.11.2025 року, сформованої ТОВ «Юніт Капітал», станом на 18.03.2026 року заборгованість у ОСОБА_1 становить 21285,09 грн, з яких 5998,65 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 12287,11 грн - прострочена заборгованість за процентами, 2999,33 грн - заборгованість за штрафними санкціями (а.с. 72).

Таким чином, позивачем ТОВ «Юніт Капітал» доведено факт переходу до нього права вимоги за кредитним договором № 140952491 від 21 листопада 2024 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , і він вправі пред`являти відповідні вимоги про стягнення коштів.

Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, та враховуючи, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт утворення заборгованості у відповідача перед позивачем за кредитним договором, що суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання, та невиконання відповідачем в повній мірі своїх зобов`язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення в межах заявлених позовних вимог, а відтак, з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за кредитним договором № 140952491 від 21 листопада 2024 року у розмірі 18285,76 грн, яка складається з 5998,65 грн тіла кредиту та 12287,11 грн відсотків.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

За змістом статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження факту надання професійної правової допомоги представником позивача до матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, укладений між адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал», згідно якого гонорар складається із суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору, після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг (а.с. 73-74), додаткову угоду № 25771386948 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року (а.с 75), акт прийому-передачі наданих послуг № 20/01/26-02 від 20.03.2026 року (а.с 76), з яких вбачаються види виконаних робіт (наданих послуг), кількість годин та вартість, а саме: складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до позичальника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 140952491 від 21.11.2024, 2 год., 5000 грн; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором № 140952491 від 21.11.2024, 2 год., 1000 грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 140952491 від 21.11.2024 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 , 1 год., 500 грн; підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 140952491 від 04.02.2025 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 , 1 год., 500 грн, а всього 7000 грн.

Крім того, у матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4267/10 виданого 26 серпня 2010 року Тимошенку Олександру Олександровичу та довіреність ТОВ «Юніт Капітал» від 06 березня 2026 року (а.с. 77, 78).

Відповідно до ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник відповідача вважає, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу є явно завищеною та підлягає істотному зменшенню.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За висновком, викладеним у п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, § 268).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату гонорару адвокату, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Оцінивши обставини справи, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації спірних правовідносин - стягнення кредитної заборгованості, усталеність законодавства та судової справи в цій категорії справ, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, витраченим на це часом загалом 6 годин з урахуванням того, що правова допомога надається за відповідним договором щодо невизначеного кола боржників, виходячи з критеріїв реальності адвокатських послуг, розумності їх розміру, принципів верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та підлягає зменшенню до 3500 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору, суд виходить з положень ч.1 ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача суму сплаченого ТОВ «Юніт Капітал» судового збору в розмірі 2662,4 грн.

На підставі ст. ст. 526, 626, 628, 629, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії №140952491 від 21 листопада 2024 року у розмірі 18285 (вісімнадцять тисяч двісті вісімдесят п`ять) грн. 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2662 (дві шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 08.10.2026 року.

Суддя Локачинського районного суду О. І. Безп`ятко