Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №420/28220/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/28220/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - позивач, ГУПФУ в Одеській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі – відповідач) в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ВП № 81678873 від 02.09.2026 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог щодо протиправності оскаржуваної постанови позивач вказує, що вона прийнята відповідачем без урахування усіх обставин у справі, а саме того, що рішення суду виконано в повному обсязі. Також вказує, що відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактична відсутність коштів на виплату заборгованості за судовим рішенням не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Ухвалою суду від 17.09.2026 вказаний позов було залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Позивач ухвалу суду виконав, недоліки позову усунув.

Ухвалою від 05.10.2026 провадження у справі відкрито та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 КАС України. Судове засідання призначено на 09.10.2026 о 14:15 год, відповідача зобов`язано надати до суду в якості доказів - копії усіх матеріалів виконавчого провадження № 81678873. Також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - стягувача ОСОБА_1 .

Відповідач правом подати відзив не скористався.

Третя особа 08.10.2026 (документ сформований в системі “Електронний суд” 07.10.2026) подала письмові пояснення, у яких повністю заперечує проти доводів позивача (Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області) щодо нібито виконання судового рішення у повному обсязі.

Третя особа зазначає, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 у справі № 420/3414/26, яке набрало законної сили 18.06.2026, пенсійним органом було проведено лише формальний («паперовий») перерахунок його пенсії з 01.01.2026. Внаслідок вказаного перерахунку новий розмір його щомісячного пенсійного забезпечення мав становити 47 190,94 грн.

Однак, як наголошує третя особа, ГУ ПФУ в Одеській області припустилося протиправних порушень та занижень, фактично проігнорувавши судову заборону щодо обмеження пенсії максимальним розміром. На теперішній час реальна щомісячна виплата, яку отримує ОСОБА_1 , становить лише 32 131,78 грн, що підтверджується відповідними банківськими виписками, хоча згідно з розрахунком суду він повинен отримувати 47 190,94 грн.

Таким чином, пенсійний орган на власний розсуд, за відсутності будь-яких законних підстав, штучно зменшив належну третій особі виплату та умисно занизив загальну суму боргу (недоплати).

З огляду на те, що основною метою виконання судового рішення є фактичне отримання особою перерахованих коштів у повному обсязі, а сам лише факт здійснення розрахунків без реальної виплати не свідчить про повне виконання зобов`язань боржником в установлений державним виконавцем строк, ОСОБА_1 вважає оскаржувану постанову старшого державного виконавця про накладення штрафу від 02.09.2026 у виконавчому провадженні ВП № 81678873 правомірною, обґрунтованою та такою, що спрямована на захист конституційного принципу обов`язковості судового рішення.

В судове засідання учасники справи не з`явились, будучі належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду згідно з правилами, установленими статтею 268 КАС України. Позивач та третя особа 08.10.2026 (документи сформовані в системі «Електронний суд» 07.10.2026) подали клопотання, у якому просили розгляд справи проводити за їх відсутності.

Згідно із частиною 3 статті 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Ураховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути цю справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

Як встановлено судом, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 у справі № 420/3414/26, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2026, набрало законної сили 18.06.2026, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено та, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2026 р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її розміру відповідно до ст.30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 р. № 4695-IX та п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 р. № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" без застосування коефіцієнтів до суми перевищення його пенсії понад 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з виплатою недоотриманих сум пенсії.

22 липня 2026 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи № 420/3414/26 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинити дії.

Виконавчий лист звернуто до примусового виконання.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Положая Віктора Євгеновича від 06.08.2026 відкрито виконавче провадження ВП № 81678873 з виконання зазначеного виконавчого документа.

На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 по справі № 420/3414/26 Головним управлінням 07.07.2026 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026. Після перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 становитиме 47190,94 грн, а сума доплати за період з 01.01.2026 по 31.08.2026 з урахуванням фактично виплачених сум склала 124934,07 грн.

У відповідь на постанову державного виконавця ГУПФУ в Одеській області надіслало листа від 12.08.2026 №1500-0507-5/133323, яким повідомило виконавця про те, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 у справі № 420/3414/26 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2026. За результатами проведеного перерахунку розмір пенсії стягувача становить 47190,94 грн, а сума заборгованості за період з 01.01.2026 по 31.08.2026 нарахована в автоматизованій системі та становить 124934,07 грн.

Також Головне управління зазначило, що фінансування призначених за нормами Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсій забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України, а відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України, тому нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень. Нормативно-правовий механізм використання бюджетних коштів, визначений Порядком використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2025 № 157, обумовлює можливість їх спрямування на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень лише у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку. Такий порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, визначався постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, однак вона була визнана протиправною та нечинною рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026. З метою забезпечення належного та своєчасного виконання судових рішень, недопущення порушення прав пенсіонерів, а також уникнення застосування до посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України заходів процесуального примусу, Головним управлінням направлено лист від 11.06.2026 № 1500-0902-5/91575 до Пенсійного фонду України щодо порядку дій територіальних органів Пенсійного фонду України до прийняття відповідного нормативно-правового акта або визначення іншого механізму фінансування та здійснення зазначених виплат, на який 23.07.2026 надана відповідь № 2800-0703-9/56486, що Пенсійний фонд України листами від 10.06.2026 № 2800-030101-5/43074, від 07.07.2026 № 2800-050203-5/51006 звернувся до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України із запитами щодо порядку виплати коштів, нарахованих органами Пенсійного фонду України на виконання рішень суду.

Боржник вказав, що покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління, а виплата перерахованої пенсії та нарахованої доплати до пенсії в подальшому буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Згідно із відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження за реєстраційним номером виконавчого провадження № 81678873, лист від 12.08.2026 № 1500-0507-5/133323 надійшов виконавцю 02.09.2026.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Косюти Василя Ігоровича від 02.09.2026 у виконавчому провадженні ВП № 81678873 на ГУПФУ в Одеській області на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» накладено штраф в розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду.

Висновок виконавця про відсутність поважних причин невиконання рішення суду мотивовано таким.

Як вказує виконавець, “ … з 08.06.2026 (дати набрання законної сили рішенням у справі № 320/51895/25) Порядок № 821 втратив чинність та не підлягає застосуванню. Це означає, що з наведеної дати в Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відсутня будь-яка правова підстава застосовувати до виплати пенсії спеціальний режим часткової, пропорційної та відстроченої виплати. Жоден інший чинний нормативно-правовий акт такого спеціального порядку виплати пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, не встановлює, а наявність у бюджеті Пенсійного фонду України окремих рядків видатків сама по собі не є порядком виплати та, за відсутності чинного механізму Порядку № 821, не може бути підставою для виплати пенсії в неповному розмірі або з відстроченням. За таких умов єдиним правомірним порядком виплати пенсії є загальний порядок, визначений Законом № 2262-XII. … Стаття 52 Закону № 2262-XII встановлює єдиний та універсальний порядок виплати пенсії: пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі. Закон №2262-XII не містить жодної норми про виплату пенсії з окремої категорії бюджетних асигнувань, пропорційно або в порядку черговості. Закон № 2262-XII не передбачає окремого виду пенсійної виплати під назвою “перерахована за рішенням суду пенсія”. Пенсія є єдиним і нероздільним майновим об`єктом незалежно від того, який юридичний факт став підставою для встановлення її коректного розміру. Штучне виокремлення таких виплат в окрему категорію з обмеженнями суперечить статті 1-1 Закону № 2262-XII. Пенсії особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII, виплачуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України (стаття 9 Закону № 2262-XII), у межах загального обсягу видатків на фінансове забезпечення виплати пенсій, передбаченого Законом України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”. Отже, пенсія має виплачуватися з тих самих загальних видатків, що й пенсія будь-якому іншому пенсіонеру-військовослужбовцю за Законом № 2262-XII. Таким чином, з 08.06.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зобов`язане здійснювати виплату пенсії щомісяця у повному нарахованому розмірі з загальних видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених за спеціальною пенсійною програмою відповідно до Закону № 2262-XII, а також виплатити нараховану заборгованість за минулий період у повному обсязі. ГУ ПФ України в Одеській області не надано належних доказів на підтвердження направлення документів до Пенсійного фонду України з метою вирішення питання про виділення коштів або ж їх перерозподілу. Обґрунтування щодо неможливості здійснити виплату нарахованої доплати пенсії не ґрунтується на нормах закону та не підтверджено належними доказами. Здійснення розрахунку на доплату пенсії с лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі. Окрім цього, до відділу не надано доказів внесення Головним управлінням інформації про виконання рішення до автоматизованої бази даних обробки пенсійної документації. Більше того, не надано належних доказів в підтвердження відсутності коштів, які спрямовуються для погашення заборгованості, не надано інформації щодо обсягу коштів, які надійшли на виконання судових рішень, а також не зазначено, який обсяг коштів сплачений іншим стягувачам в порядку черговості надходження судових рішень, що набрали законної сили. Отже, незважаючи на наявний обов`язок виконати судове рішення, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не вжило належних заходів для повного та належного виконання судового рішення; невиплата заборгованості є протиправною та свідчить про невиконання рішення суду без поважних причин … Боржник вказує, що ним на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії, але погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. На підтвердження викладених обставин представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надано протоколи перерахунку пенсії, розрахунок на доплату. Разом з тим, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено лише нарахування доплати до пенсії, проте здійснення нарахування є лише передумовою його виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі відповідно до його змісту, а саме про вжиття всіх можливих заходів відповідно до закону для його виконання Посилаючись на внесення суми доплати пенсії за вказаний період та облік суми в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації, ГУПФ України в Одеській області не надало доказів на підтвердження цих обставин. … приписами чинного законодавства чітко визначено, що одним із завдань Головного управління Фонду є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, та здійснення з цією метою перерозподілу коштів між районами (містами). Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не надано належних та допустимих доказів на підтвердження направлення документів до Пенсійного фонду України з метою вирішення питання виділення коштів або ж їх перерозподілу для виплати стягувачу нарахованої доплати за рішенням суду. Будь-яких доказів на підтвердження неможливості виконання рішення суду, зокрема щодо відсутності фінансування, боржником до відділу не надавалось. … аргументи боржника стосовно відсутності фінансування з бюджету для виконання рішення суду взагалі є доречними, адже фінансування з бюджету проводиться після внесення даних про заборгованість до Реєстру рішень та визначення відповідної черги на виплату. Невиплата коштів за рішенням суду триває, нарахування боржником суми доплати за рішенням неможливо вважати виконанням рішення, а поважність причин для цього не доведена боржником за виконавчим провадженням. Боржник зобов`язаний надавати державному виконавцю докази, які достеменно підтверджують невиконання рішення суду з поважних причин. Проте, таких доказів боржник не надав”.

Не погоджуючись із постановою державного виконавця про накладення штрафу, ГУ ПФУ в Одеській області звернулось до суду.

При вирішенні цього спору суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 (справа № 1-7/2013) Конституційний Суд України наголосив, що він неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Згідно із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.04.2025 у справі № 440/10814/24, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили. Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України (аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 23.04.2020 у справі № 560/523/19, від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та від 18.05.2022 у справа № 140/279/21).

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно із частинами другою, третьою статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та/або КАС України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.02.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною шостою статті 26 Закону № 1404-VIII, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Частинами першою - третьою статті 63 Закону № 1404-VIII установлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання рішення без поважних причин, якщо його можна виконати без участі боржника, виконавець інформує орган досудового розслідування про кримінальне правопорушення та продовжує заходи примусового виконання.

Згідно із приписами частин першої, другої статті 75 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення Закону №1404-VIII в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як видно з матеріалів справи, рішенням суду у справі № 420/3414/26 та відповідним виконавчим документом на ГУПФУ в Одеській області покладено обов`язок провести перерахунок та виплату з 01.01.2026 року пенсії ОСОБА_1 в належному розмірі без обмеження її максимальним розміром та без застосування з 01.01.2026 року понижуючих коефіцієнтів до суми перевищення пенсії понад 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше виплачених сум.

У відповідь на постанову про відкриття виконавчого провадження боржник надіслав державному виконавцю листа від 12.08.2026 №1500-0507-5/133323, в якому зазначив, що на підставі рішення суду від 30.03.2026 у справі № 420/3414/26 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2026, у результаті чого новий розмір пенсії становить 47 190,94 грн, а сума заборгованості за період з 01.01.2026 по 31.08.2026 нарахована в автоматизованій системі та становить 124 934,07 грн. З цього боржник виснував, що визначені рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 у справі № 420/3414/26 зобов`язання в частині обчислення та нарахування сум виконані в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління.

Також у листі боржник навів такі основні аргументи:

- фінансування пенсій, призначених за нормами Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України;

- відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень;

- чинний нормативно-правовий механізм використання бюджетних коштів обумовлює можливість їх спрямування на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень лише у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку;

- такий порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень визначався постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, яка визнана протиправною та нечинною рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026;

- з метою забезпечення належного та своєчасного виконання судових рішень, недопущення порушення прав пенсіонерів, а також уникнення застосування до посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України заходів процесуального примусу, Головним управлінням направлено лист від 11.06.2026 № 1500-0902-5/91575 до Пенсійного фонду України щодо порядку дій територіальних органів Пенсійного фонду України до прийняття відповідного нормативно-правового акта або визначення іншого механізму фінансування та здійснення зазначених виплат, на який 23.07.2026 надана відповідь № 2800-0703-9/56486, що Пенсійний фонд України листами від 10.06.2026 № 2800-030101-5/43074, від 07.07.2026 № 2800-050203-5/51006 звернувся до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України із запитами щодо порядку виплати коштів, нарахованих органами Пенсійного фонду України на виконання рішень суду

- виплата перерахованої пенсії та нарахованої доплати до пенсії в подальшому буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

До листа від 12.08.2026 №1500-0507-5/133323 було додано лише копії протоколів перерахунку пенсії та розрахунку на доплату пенсії.

Ці доводи були належним чином оцінені виконавцем під час винесення оскаржуваної постанови.

Так, виконавець обгрунтовано зазначив, що боржник не виконав рішення суду і не довів наявності поважних причин його невиконання, оскільки:

- не надав належних доказів на підтвердження направлення документів до Пенсійного фонду України з метою вирішення питання про виділення коштів або ж їх перерозподілу для виплати стягувачу нарахованої доплати за рішенням суду;

- не надав доказів внесення інформації про виконання рішення до автоматизованої бази даних обробки пенсійної документації;

- не надав інформації щодо обсягу коштів, які надійшли на виконання судових рішень, а також не зазначив, який обсяг коштів сплачений іншим стягувачам в порядку черговості надходження судових рішень, що набрали законної сили;

-не надав належних доказів в підтвердження відсутності коштів, які спрямовуються для погашення заборгованості, зокрема, щодо відсутності фінансування;

- здійснено нарахування доплати до пенсії, проте здійснення нарахування є лише передумовою його виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі відповідно до його змісту, а саме про вжиття всіх можливих заходів відповідно до закону для його виконання.

Суд акцентує увагу на тому, що позивач жодним чином не спростував цих доводів відповідача, у тому числі ГУПФУ в Одеській області не надало ані державному виконавцю, ані суду під час розгляду цієї справи жодного доказу фактичної виплати нарахованої заборгованості стягувачу, як і не надавало відповідачу доказів наявності поважних причин для невиплати цих коштів у встановлений виконавцем строк.

Ба більше того, у листі щодо стану виконання рішення суду ГУПФУ в Одеській області не навело навіть загальних посилань на відсутність бюджетного фінансування, необхідного для виконання конкретного виконавчого документу.

Отже, державний виконавець дійшов правомірного висновку, що боржник не виконав рішення суду і не довів наявності поважних причин його невиконання.

Суд не приймає до уваги викладені ГУПФУ в Одеській області у позовній заяві доводи щодо наявності поважних причин невиконання рішення суду, оскільки такі доводи та відомості боржник відповідачу не повідомляв та доказів на їх підтвердження не надавав.

Ураховуючи наведене, оскаржена постанова державного виконавця ВП № 81678873 від 02.09.2026 про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду є правомірною і скасуванню не підлягає.

Інших доводів в обґрунтування протиправності оскарженої постанови позивач не наводить.

Відповідно, позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється згідно з приписами статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-77, 139, 242-246, 259-262, 271, 287 КАС України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

.