Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №400/10598/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 р.№ 400/10598/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомВійськової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1 ,

до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_2 ,

простягнення 48 398,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів військового майна, які отримані для зберігання та видачі під час проходження військової служби за мобілізацією у Національній гвардії України у розмірі 48398 грн. 00 коп. (сорок вісім тисяч триста дев`яносто вісім гривень 00 коп.).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було отримано під звіт майно на суму 48398 грн. Матеріалами службового розслідування підтверджується, що майно, яке було передано йому під звіт , а саме бензинові генератори 2 шт., на складі відсутні. Відповідач після перебування у лікарні, до місця служби не повернувся та місце його знаходження невідомо. Тому командиром частини прийнято наказ про стягнення з відповідача завданої відповідачем матеріальної шкоди.

Відповідач відзив суду не надав. Ухвала суду від 15.10.2025, яка надсилалась на адресу відповідача повернулась без вручення адресату, з вказівкою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

22.03.2025 т. в. о. командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України призначено службове розслідування щодо нез`явлення з лікувального сержанта з матеріального забезпечення 3 стрілецької роти (з охорони та оборони об`єкта № 333) НОМЕР_2 стрілецького батальйону (з охорони та оборони важливих державних об`єктів) старшого сержанта ОСОБА_1 ., що підтверджується наказом командира від 22.03.2025 № 360 «Про призначення службового розслідування».

21.04.2025т. в. о. командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України затверджено висновок службового розслідування щодо нез`явлення з лікувального закладу сержанта з матеріального забезпечення 3 стрілецької роти (з охорони та оборони об`єкта № 333) НОМЕР_2 стрілецького батальйону (з охорони та оборони важливих державних об`єктів) старшого сержанта ОСОБА_1 .

21.04.2025т. в. о. командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України видано наказ № 472 «Про результати службового розслідування щодо старшого сержанта ОСОБА_1 »

З матеріалів службового розслідування з`ясовано, що:

Командир НОМЕР_2 стрілецького батальйону (з охорони та оборони важливих державних об`єктів) підполковник ОСОБА_2 рапортом доповів, що 22.03.2025 о 08:30 під час перевірки наявності особового складу 3 стрілецької роти (з охорони та оборони об`єкта № 330) НОМЕР_2 стрілецького батальйону (з охорони та оборони важливих державних об`єктів) виявлено незаконну відсутність сержанта з матеріального забезпечення 3 стрілецької роти (з охорони та оборони об`єкта № 333) НОМЕР_2 стрілецького батальйону (з охорони та оборони важливих державних об`єктів) старшого сержанта військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , який не з`явився на службу без поважних причин до пункту тимчасової дислокації підрозділу після лікарняного (наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2025 № 72).

В ході проведення службового розслідування встановлено, що 22.03.2025 о 08:30 сержант з матеріального забезпечення 3 стрілецької роти (з охорони та оборони об`єкта № 333) НОМЕР_2 стрілецького батальйону (з охорони та оборони важливих державних об`єктів) старший сержант військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 не з`явився на службу без поважних причин до пункту тимчасової дислокації підрозділу після лікарняного. Пошукові заходи результатів не дали. На телефонні дзвінки не відповідає, місцезнаходження невідомо та відсутній більше трьох днів, чим вчинив діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення передбачене ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України.

16 травня 2025 року 16.05.2025 до командира військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт начальника секції планування застосування штабу підполковника ОСОБА_3 з доповіддю, що 15.05.2025 під час прийому передачі посади сержанта з матеріального забезпечення 3 стрілецької роти (з охорони та оборони об`єкта № 333) НОМЕР_2 стрілецького батальйону (з охорони та оборони важливих державних об`єктів) від старшого сержанта ОСОБА_1 (СЗЧ з 22.03.2025) до старшого сержанта ОСОБА_4 комісією, призначеною наказом командира військової частини від 23.04.2025 № 477, виявлено нестачу генераторів бензинових (KS 2000 із № G 3647, KS 2000 із № G 3615).

За вказаним фактом призначено службове розслідування (наказ командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 19.05.2025 № 572).

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 19.05.2025 № 572 «Про призначення службового розслідування», продовженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 16.06.2025 № 660 проведено службове розслідування щодо виявлення нестачі військового майна 3 стрілецької роти (з охорони та оборони об`єкта № 333) НОМЕР_2 стрілецького батальйону (з охорони особливо важливих державних об`єктів).

В ході службового розслідування з`ясовано, що на підставі акту внутрішнього переміщення основних засобів від 30.10.2024 № 23 старший сержант ОСОБА_1 отримав зі складу військово-технічного майна військової частини НОМЕР_1 генератор бензиновий КБ 2000 № в кількості 2-х одиниць для забезпечення електроживленням особового складу ротної групи.

З пояснень майора ОСОБА_5 з`ясовано, що під час проведення звірки з інженерною службою станом на 01 березня 2025 року дане майно та книга обліку були в наявності.

Після самовільного залишення місця служби 23.03.2025 старшим сержантом ОСОБА_1 до прийому передачі посади сержанта з матеріального забезпечення 3 стрілецької роти (з охорони та оборони об`єкта № 333) НОМЕР_2 стрілецького батальйону (з охорони та оборони важливих державних об`єктів) кімната зберігання майна була опломбована.

Відповідно «Довідки балансової вартості майна номенклатури інженерної служби, яке було видано старшому сержанту ОСОБА_1 », вартість завданої шкоди шляхом створення нестачі майна номенклатури інженерної служби становить

48398 гри. 00 коп. (сорок вісім тисяч триста дев`яносто вісім гривень 00 коп.).

Сума завданої шкоди, розмір якої становить 48398 грн. 00 коп. (сорок вісім тисяч триста дев`яносто вісім гривень 00 коп.), підтверджується Витягом із книги обліку грошових стягнень та нарахувань Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Довідка-розрахунок № 7 від 15.09.2025 про завдану шкоду державі відповідачем, згідно наказу командира військової частини від 16.07.2025 № 777 за результатом розрахунку загальна сума завданої шкоди склала 48398 гри. 00 коп.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах, визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-ХІV.

Статутом внутрішньої служби керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України. Згідно з пунктом 11 Статуту внутрішньої служби, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців обов`язки, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.

Відповідно до статті 16 Статуту внутрішньої служби, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно зі статтями 26, 27 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення злочину військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначає Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-ІХ.

У відповідності до пункту 5 частини першої статті 1 Закону № 160-ІХ пряма дійсна шкода - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.

Частиною першою та другою статті 3 Закону № 160-ІХ встановлено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України.

Положеннями частини першої статті 6 Закону № 160-ІХ визначено, що особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі: 1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій; 2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб; 3) завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин; 4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення; 5) якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 8 зазначеного Закону посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.

У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.

Процедура проведення службового розслідування визначена Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, що затверджений Законом України від 24.03.1999 року № 551-ХГУ, а деталізована Порядком проведення службових розслідувань у Національній гвардії України, що затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.04.2020 № 347.

Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 8 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» за результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 10 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.

Особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті.

Відшкодування шкоди, завданої військовозобов`язаним чи резервістом під час проходження ним зборів, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу або в іншому встановленому законом порядку в разі відмови військовозобов`язаного чи резервіста від її добровільного відшкодування.

Надані позивачем докази свідчать, що відповідач 14.04.2022 уклав з військовою частиною НОМЕР_1 договір про повну індивідуальну відповідальність. Акт внутрішнього переміщення основних засобів від 30.10.2024 свідчить, що матеріально відповідальна особа ОСОБА_6 здав, а старший сержант ОСОБА_7 прийняв 2 генератори бензинових для забезпечення особового складу РГ. Довідка про вартість балансового майна 2-х генераторів свідчить, що їх вартість складає 48398грн. В ході службового розслідування встановлено нестачу майна, яке було передано відповідачу.

Позивач зазначає, що після СЗЧ місцезнаходження відповідача невідомо. Ухвала суду, яка надсилалась за його адресою реєстрації повернулась без вручення адресату.

Відповідач відзив суду не надав, доказів на спростування доводів позивач, що він отримував вищезазначене майно суду не надав, тому позов належить задовольнити.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_4 . ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) вартість предметів військового майна, які отримані для зберігання та видачі під час проходження військової служби за мобілізацією у Національній гвардії України, у розмірі 48398 грн. 00 коп. (сорок вісім тисяч триста дев`яносто вісім гривень 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. О. Гордієнко