Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №380/18530/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 рокусправа № 380/18530/25 м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/18530/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Резерв+) щодо його виключення з військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Резерв+), виключивши позивача з військового обліку за непридатністю до військової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджує електронний військово-обліковий документ (Резерв +).

Позивача у 1991 році рішенням Підволочиської районної військово-лікарської комісії, виключено з військового обліку за станом здоров`я (графа І, стаття 39-а «Положення про військово-лікарську експертизу»).

Проте у застосунку «Резерв+», у графі «Категорія обліку», позивач досі зазначений як військовозобов`язаний, що суперечить фактичному статусу та є наслідком неналежного виконання ІНФОРМАЦІЯ_4 своїх обов`язків щодо актуалізації інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

31.03.2025 позивач звертався до ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) із мотивованою заявою про виключення з військового обліку, проте листом від 16.04.2025 за №4325 ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) повідомив про те, що даних про позивача згідно даних АІКС «ОБЕРІГ» в ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ОСОБА_2 ) немає.

06.08.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із мотивованою заявою про виключення його з військового обліку.

18.08.2025 листом № 19850 ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначив про те що відсутня інформація про виключення Позивача з військового обліку, і необхідно звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ОСОБА_2 ) з усіма необхідними документами.

Позивач вважає, що такі дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_8 є протиправними та порушують його права, гарантовані Конституцією України та Законом України.

Згідно ухвали про відкриття провадження відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву з дати отримання ухвали про відкриття провадження. Копію вказаної ухвали доставлено відповідачу 25.07.2025, однак станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 15.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Судом встановлені наступні обставини:

16.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 листом за №4325 повідомив позивача про наступне:

«На Вашу заяву вхідний № 3080 від 31.03.2025 року повідомляю наступне.

Громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 в ІНФОРМАЦІЯ_5 на військовому обліку військовозобов`язаних не перебуває.

Даних про громадянина ОСОБА_1 1972 року народження згідно бази даних АІКС «ОБЕРІГ» в п`ятому відділі ІНФОРМАЦІЯ_5 немає.

Згідно наданої копії Вашого військового квитка, останнє місце перебування на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 . Згідно наданої копії паспорта, Ви зареєстровані в м. Львів.

Рекомендую звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_11 для вирішення питання по суті. Так як Ви протягом 2006 - 2010 років перебували на військовому обліку у вищезгаданому військовому комісаріаті.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межі повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про звернення громадян» Ви маєте право оскаржити рішення до вищестоящого органу або до суду».

06.08.2025 позивач звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 із заявою про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо його виключення з військового обліку, у якій просив внести до Реєстру відомості про його виключення з військового обліку та повідомити про результати розгляду заяви.

ІНФОРМАЦІЯ_4 листом від 18.08.2025 №19850, на лист позивача від 06.08.2025, повідомив про те, що в ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутня інформація про виключення позивача з військового обліку. Для завершення процедури зняття з військового обліку. Позивачу необхідно звернутися з усіма підтверджуючими документами. У ІНФОРМАЦІЯ_7 (Підволочиськ).

29.08.2025 позивачем сформовано витяг із застосунку «Резерв+», згідно якого позивач, як військовозобов`язаний перебуває у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_8 за порушення військового обліку, причина «Не стали на військовий облік».

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірну бездіяльність протиправною та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства і як наслідок просить зобов`язати вчинити певні дії.

Судом не враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Згідно із ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Згідно із ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 2102-IX, введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і діє станом на момент ухвалення рішення суду.

Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції на час спірних правовідносин), військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Згідно із ч. 6 ст. 37 цього ж Закону, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Згідно із п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 за № 1487 (в редакції на час спірних правовідносин), районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Згідно із ч. 8 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (в редакції на час спірних правовідносин), органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно із ч. 9 ст. 5 цього ж Закону, органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно із ч. 1 ст. 14 цього ж Закону, ведення Реєстру включає, внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами.

Згідно із ч. 3 ст. 14 цього ж Закону, актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Згідно п. 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за № 559, військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа».

Судом не враховуються аргументи позовних вимог про протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у невнесенні змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Резерв+) щодо виключення позивача з військового обліку, та як наслідок зобов`язання відповідача внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Резерв+), виключивши позивача з військового обліку за непридатністю до військової служби, з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до військового квитка № НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 12.11.1991 визнаний непридатним до військової служби, однак з 07.04.1992 по теперішній час позивач перебуває на військовому обліку.

Позивачем, окрім копії вказаного військового квитка, не надано ні відповідачу ні суду жодних належних та допустимих доказів законних підстав для його виключення з військового обліку по причині визнання його непридатними до військової служби.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають повністю

Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р ІШ И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,- відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення цього Кодексу.

СуддяГавдик Зіновій Володимирович