Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №380/9724/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 рокусправа № 380/9724/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Крутько О.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області у призначенні з 17.02.2025 пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, згідно з пунктом “а” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб”;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул.Митрополита Андрея, буд.10,Код ЄДРПОУ13814885) призначити та виплатити ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , засіб зв`язку: НОМЕР_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) з 17.02.2025 пенсію за вислугу років, згідно з пунктом “а” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України у Львівській області та йому призначено пенсію за вислугу років у розмірі 51% грошового забезпечення без врахування пільгової вислуги. 30.04.2026 позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – Відповідач), просив перерахувати йому з 01.02.2026 пенсію з урахуванням пільгової вислуги в розмірі 70% грошового забезпечення відповідно до вимог пункту «а» статті 13 Закону №2262-ХІІ, однак отримав відмову. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою від 20.05.2026 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою від 29.09.2026 позовну заяву залишено без руху відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України.

Ухвалою від 09.10.2026 продовжено розгляд справи №380/9724/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області. З 11.02.2026 йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.

Згідно витягу з наказу Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» Міністерства юстиції України №6/ОС-26 від 02.02.2026, на момент звільнення, вислуга років в календарному обчисленні становить 23 роки 11 місяців 26 днів, а у пільговому – 31 рік 05 місяців 28 днів, всього – 26 років 08 місяців 23 дні.

30.04.2026 позивач звернувся із запитом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про перерахунок пенсії за вислугу років, з урахуванням пільгової вислуги згідно з пунктом "а" ч. 1 ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Листом від 07.05.2026, відповідач вказав, що згідно з пунктом «а» статті 12 Закону № 2262 пенсії за вислугу років призначаються, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати - за наявності на день звільнення вислуги 25 календарних років і більше.

За матеріалами пенсійної справи позивачу з 11.02.2026 призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 2262 у розмірі 51% відповідних сум грошового забезпечення (за страховий стаж 25 років - 50 % і за кожний повний рік стажу. понад 25 років - 1% відповідних сум грошового забезпечення).

Згідно з розрахунком вислуги років на пенсію, загальний стаж для призначення пенсії позивачу - 26 років 08 місяців 23 днів, календарний строк служби на день звільнення (10.02.2026) становить 23 роки II місяців 26 днів.

З врахуванням викладеного відповідач повідомив, що підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262 та відповідно обчислення розміру пенсії згідно з пунктом «а» етапі 13 даного Закону, відсутні.

Вважаючи, що відповідачем протиправно відмовлено в проведенні перерахунку пенсії за вислугу років з врахуванням пільгової вислуги, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV (далі Закон №2713-IV), держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону № 2713-IV пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону №2262-XII. При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.1998 № 203/98-ВР.

Відповідно до частини 4 статті 23 Закону № 2713-IV особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції України.

Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, серед інших, мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону, призначається незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Досліджуючи природу пільгового зарахування вислуги років, Верховний Суд у складі судової палати у постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18 зробив висновок, що таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.

Питання пільгового обчислення календарної вислуги років особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби уже досліджувалось Верховним Судом.

Так, у постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18 Верховний Суд у складі судової палати дійшов також таких висновків:

«…право на пільговий залік вислуги років для осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби передбачене також і Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».

Відповідно до частин 3, 4 статті 23 цього Закону пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії один місяць служби за сорок днів».

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач проходив службу на посадах рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби і на момент звільнення його календарна вислуга в пільговому обчисленні становила більше 25 календарних років.

Так, зі змісту витягу із наказу ДУ "Табір для утримання військовополонених «Захід 1» про звільнення від 02.02.2026 №5/ОС-26 вбачається, що вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні становить: 23 років, 11 місяців, 26 днів, у пільговому обчисленні становить 31 рік 05 місяців 28 днів».

За таких обставин, позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18 лютого 2025 року у справі № 520/14878/23.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо зобов`язання відповідача призначити та виплатити пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення звільнениз з військової служби та деяких інших осіб”, суд зазначає наступне.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.

Суд зазначає, що, зобов`язавши пенсійний орган врахувати до стажу роботи спірні періоди роботи позивача, суд не може зобов`язати призначити пенсію, оскільки саме на пенсійний орган покладено обов`язок обрахування стажу роботи особи та встановлення всіх необхідних умов для призначення пенсії.

На підставі викладеного вище, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Частиною 2 статті 9 КАС України врегульовано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З урахуванням наведеного, а також дискреційних повноважень пенсійного органу в питаннях призначення та нарахування пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 30.04.2026 про перерахунок пенсії за вислугу років з урахуванням пільгової вислуги згідно пункту «а» статті 12 Закону України " Про пенсійне забезпечення звільнениз з військової служби та деяких інших осіб" та з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволення частково.

Оскільки судом задоволено основну частину позовних вимоги позивача, то підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь позивача судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років з урахуванням пільгової вислуги згідно пункту «а» статті 12 Закону України " Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.04.2026 про перерахунок пенсії за вислугу років з урахуванням пільгової вислуги згідно пункту «а» статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб", з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, ЄДРПОУ: 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір на суму 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна