Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №380/9664/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 рокусправа № 380/9664/26

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Крутько О.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява, в якій позивачі просять суд:

визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради № 82032292 від 25 листопада 2025 року про відмову в проведенні реєстраційних дій№

зобов`язати Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (вул. Городоцька, буд. 299, м. Львів, 79040, код ЄДРПОУ 26526811) здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно об`єкту нерухомості, а саме: квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 70,1 кв.м., жилою площею 41,6 кв.м. на підставі заяви №69300588 від 08.10.2025 року за ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 та ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 .

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_3 , яке видано у м. Енергодар, Запорізької області 13.12.1993 підтверджує право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 70,1 кв.м. Згідно з реєстраційним посвідченням, вказану квартиру 15.06.1994 зареєстровано у Запорізькому міжміському бюро технічної інвентаризації та записано в реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 10. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 08.10.2025 звернулись до державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради щодо проведення реєстраційних дій щодо об`єкту нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Заява зареєстрована за № 69300588. 25.11.2025 рішенням № 82032292 державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Львівської області прийнято рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій за вказаною заявою з огляду на те, що не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху, а саме рішення №81305200 від 13.10.2025.

Позивачі не погодились з зазначеним рішенням та вказали, що державний реєстратор мав доступ до усіх документів та до усієї інформації, необхідної для проведення державної реєстрації об`єкту нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав у повному обсязі, зазначив, що державним реєстратором прийнято рішення про відмову у вчиненні реєстраційної дії на підставі п. 8 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV - після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 Закону № 1952-IV, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху, а саме: державним реєстратором протягом 30 робочих днів з моменту прийняття рішення про зупинення розгляду заяви від не отримано відповідь на запит щодо зареєстрованого права власності на запитуваний об`єкт нерухомого майна. Тобто, не отримано відповіді/інформацію про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно. Враховуючи те, що заявником не долучено документи, які стали підставою для зупинки у проведенні реєстраційної дії, а на запит державного реєстратора така інформація не надана, керуючись ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV державним реєстратором прийнято рішення про відмову у проведенні реєстраційної дії. Перевірка права особи, яке виникло і зареєстроване БТІ до 01.01.2013 з використанням паперових носіїв інформації, є обов`язковою безальтернативною складовою у процедурі державної реєстрації такого права, оскільки це прямо передбачено Законом № 1952-IV.

Відповідач стверджує, що сама по собі наявність у позивачів свідоцтва про право власності не є допустимим та достатнім доказом на підтвердженням актуальних відомостей про зареєстровані речові права на відповідний об`єкт нерухомого майна, оскільки до прийняття Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.02.2002 за №157/6445 відповідно до якого реєстрація права власності реєструвалась у Реєстрі прав власності, реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна здійснювалася державними комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації шляхом запису в реєстрову книгу. Також, відомості, що стосуються відповідного об`єкта нерухомого майна за період з дати отримання свідоцтва про право власності до 2004 року, відсутні та державному реєстратору не надані позивачем, що унеможливлює встановлення державним реєстратором наявності чи відсутності реєстрації змін у правовому стані щодо об`єкта нерухомого майна, зокрема, у період з дати видачі свідоцтва до запровадження Державного реєстру прав.

Також відповідач звертає увагу, що питання визначення розміру часток у спільній власності на об`єкти нерухомого майна врегульовано Порядком проведення технічної інвентаризації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 488, пунктом 162 якого визначено, що розмір частки кожного співвласника в спільній часткові власності виражається в простих правильних дробах (1/2; 1/3; 3/5 тощо). При цьому, розміри часток співвласників на об`єкт нерухомого майна в сумі повинні становити одиницю. Таким чином, неможливо внести інформацію у Державний реєстр прав про розмір частки у праві спільної власності, якщо вона не відображена у простому правильному дробі.

Встановлені обставини справи.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 , яке видано у м. Енергодар, Запорізької області 13.12.1993, квартира, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Загальна площа квартири складає 70,1 кв.м. Складовою частиною вказаного свідоцтва про право власності на житло є технічний паспорт на квартиру (а.с. 13-14). 15.06.1994, згідно тексту свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 , Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації здійснено реєстрацію права приватної спільної власності, про що зроблено запис у реєстрову книгу № 1 р за № 10.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 08.10.2025 звернулись до державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради щодо проведення реєстраційних дій щодо об`єкту нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Заява зареєстрована за № 69300588.

До заяви заявниками долучено: свідоцтво про право власності: Серія та номер документа: 584, дата документа: 13.12.1993, видавник: ПО "Запорізька АЕС"; технічний паспорт: Серія та номер документа: б/н, видавник: ЖКО Запорізької АЕС..

За результатом розгляду заяви державний реєстратор 17.12.2025 прийняв рішення з індексним номером 82456568 про залишення заяви без руху, оскільки встановив наявність обставин, які є підставою для залишення заяви без руху: неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року, а саме: відповідно до пункту 3 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скеровано запит до Запорізького «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» щодо зареєстрованого до 01.01.2013 права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 15.10.2025 №01-26/01/2410, реєстрові книги Енергодарського бюро технічної інвентаризації на об`єкти нерухомого майна по місту Енергодар Василівського району Запорізької області до Департаменту на зберігання не надходили, у зв`язку з чим немає можливості надати інформацію стосовно реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Листом від 16.10.2025 №1734 Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» повідомило, що у сховищі ТОВ «ЗМБТІ» інвентаризаційна справа на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 – відсутня (не заводилась). ТОВ «ЗМБТІ» не має жодної інформації стосовно нерухомого майна за вказаною адресою.

25.11.2026 державний реєстратор прийняв рішення з індексним номером 82032292 про відмову в проведенні реєстраційних дій, оскільки встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій: після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху, а саме: у відповіді ТзОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» №1734 від 16.10.2025 та Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради №01-26/01/2410 від 15.10.2025 на запит державного реєстратора №2902-вих-147669 вд 13.10.2025 не надано інформацію щодо зареєстрованого до 01.01.2023 права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Не погодившись з рішенням відповідача, позивачі звернулись до суду з цим позовом.

Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки щодо правозастосування.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав врегульовані Законом України від 01.07.2004 № 1952-IV “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі Порядок № 1127) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 1952-IV державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на майбутній об`єкт нерухомості.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону № 1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Пунктом 2 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV передбачено, що державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Частиною першою статті 18 Закону № 1952-ІV визначено порядок державної реєстрації прав.

Згідно з частиною другою статті 18 Закону № 1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (частина восьма статті 18 Закону № 1952-IV).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

За змістом наведеної норми державний реєстратор вправі запитувати лише ту інформацію, яка необхідна для реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року.

Як встановлено судом, державний реєстратор звернулася до Запорізького «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» за інформацією щодо реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 70,1 кв.м.

Жодна інша інформація, необхідна для проведення державної реєстрації права власності на спірну квартиру, державним реєстратором не запитувалась.

Крім того, обов`язок державного реєстратора запитувати від органів влади, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, не є безумовним.

За змістом пункту 3 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV такий обов`язок у державного реєстратора виникає лише в разі, якщо заявником не було подано документів, які місять інформацію, необхідну для державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року.

Згідно матеріалів справи для проведення державної реєстрації позивачі надали державному реєстратору свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_3 , яке видано у м. Енергодар, Запорізької області 13.12.1993 підтверджує право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 70.1 кв.м. Згідно з реєстраційним посвідченням, вказану квартиру 15.01.1994 зареєстровано у Запорізькому міжміському бюро технічної інвентаризації та записано в реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 10

Однак, в порушення вимог пункту 3 частини третьої статті 10 та частини першої статті 24 Закону № 1952-IV державний реєстратор не надав оцінку поданим позивачем документам; не з`ясував чи містять вони інформацію, необхідну для державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, чи відповідають вони встановленим вимогам, чи існують суперечності між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження; чи дають змогу подані позивачем документи встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно.

Також висновку дійшов Верховний Суд в подібних правовідносинах у постанові від 29.06.2026 у справі № 200/5158/25.

Натомість державний реєстратор прийняла рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій, не зазначивши при цьому підстав для такої відмови, вичерпний перелік яких передбачено частиною першою статті 24 Закону № 1952-IV.

За таких обставин рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 83046103 від 28.01.2026 є необґрунтованим та немотивованим.

Водночас, виконання державним реєстратором вимог щодо перевірки поданих позивачем на державну реєстрацію документів означає що він зобов`язаний провести таку перевірку, належним чином розглянути подані позивачем документи та прийняти рішення з дотриманням вимог Закону № 1952-IV.

15 грудня 2023 року набрав чинності Закон України “Про адміністративну процедуру” від 17.02.2022 № 2073-IX (далі Закон № 2073-ІХ), який регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

Законом № 2073-ІХ визначено, що його дія поширюється на відносини суб`єктів владних повноважень з фізичними та юридичними особами у сфері публічного управління, які виникають у зв`язку з розглядом і вирішенням адміністративних справ шляхом видання адміністративних актів, крім випадків, прямо передбачених частиною другою статті 1 цього Закону.

Спірні правовідносини, що виникли у цій справі, підпадають під дію Закону № 2073-ІХ.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2073-ІХ принципами адміністративної процедури є: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4) безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9) ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12) гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту.

Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, а також враховуючи завдання та принципи адміністративного судочинства, суд вважає, що рішення державного реєстратора від № 82032292 від 25.11.2025 не відповідає критеріям, закріпленим у статті 2 КАС України, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Додатково суд вважає за необхідне вказати, що зазначене рішення прийнято відповідачем у суперечності із засадами Закону № 2073-ІХ, що є додатковою підставою для визнання його протиправним.

Верховний Суд, зокрема у постановах від 11.02.2020 у справі № 0940/2394/18, від 14.09.2021 у справі № 320/5007/20 та від 23.12.2021 у справі № 480/4737/19 вказав, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Ефективний засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній нормі.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушених прав, позивачі звернулися до суду із вимогами щодо визнання протиправним рішення відповідача та зобов`язання вчинити певні дії - здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно на об`єкт нерухомості, розташований на тимчасово окупованій території, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Проте належить врахувати, що оскільки державним реєстратором за заявою позивачів ще не було проведено належної перевірки поданих документів по суті та не з`ясовано їх відповідність вимогам Закону № 1952-IV, первинне прийняття рішення за результатами такої перевірки належить до повноважень суб`єкта державної реєстрації, у зв`язку з чим суд на даному етапі не має підстав перебирати на себе компетенцію вказаного органу щодо безпосереднього проведення реєстраційних дій.

Отже, враховуючи те, що відповідач неправомірно відмовив позивачам у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно, за відсутності доказів належної перевірки відповідачем на момент розгляду заяви позивачів усіх поданих документів та обставин, визначених Законом № 1952-IV, а також з огляду на те, що встановлення відповідності документів вимогам законодавства має здійснюватися суб`єктом державної реєстрації у визначеному законом порядку, суд дійшов висновку, що порушені права позивачів підлягають захисту шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивачів від 08.10.2025 про державну реєстрацію права власності на квартиру з урахуванням висновків суду та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Відповідач не довів правомірності своїх дій при розгляді заяви позивачів.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Європейський суд з прав людини у пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10.02.2010 зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Львівської області (код ЄДРПОУ 26526811) про відмову в проведенні реєстраційних дій № 82032292 від 25.11.2025.

Зобов`язати Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Львівської області (код ЄДРПОУ 26526811) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 08.10.2025 (реєстраційний № 69300588) про здійснення державної реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Львівської області (адреса: 79000, м. Львів, вул. Городоцька, 299, ЄДРПОУ: 26526811) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 665,6 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Львівської області (адреса: 79000, м. Львів, вул. Городоцька, 299, ЄДРПОУ: 26526811) на користь ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 665,6 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна