Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №380/17482/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 рокусправа № 380/17482/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправними дії 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 13.06.2019 по 17.06.2025;

- зобов`язати 6 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 13.06.2019 по 17.06.2025 із застосуванням приписів пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” у фіксованій величині 4426,48 грн. в місяць із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу цивільного захисту та наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області від 17.06.2025 № 224 звільнений з посади начальника караулу 16 державної пожежно-рятувальної частини 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Львівській області зі служби за пунктом 176 підпунктом 1 (у зв`язку із закінченням строку контракту) та виключений з кадрів ДСНС України з 17.06.2025. Вказав, що у період з 13.06.2019 по 17.06.2025 відповідачем протиправно проігноровано вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, унаслідок чого йому не здійснено виплату індексації-різниці грошового забезпечення у належному розмірі. Стверджує, що з огляду на правила пункту 5 Порядку № 1078 базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення є березень 2018 року, у якому постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, а відтак з червня 2019 року по червень 2025 року індексація грошового забезпечення мала нараховуватися йому із застосуванням щомісячної фіксованої величини 4426,48 грн на місяць з урахуванням раніше виплачених сум. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою судді від 21.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Від позивача надійшла заява від 08.09.2026 про долучення додаткових доказів, до якої долучено довідку Львівського державного університету безпеки життєдіяльності про розмір грошового забезпечення позивача за період з 01.09.2015 по 11.06.2019.

Відповідач 6 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, своїм правом на заперечення проти позову не скористався, що відповідно до частини шостої статті 162 КАС України не перешкоджає вирішенню справи за наявними в ній матеріалами.

Суд вивчив матеріали справи, з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються, та встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту в органах та підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

У період з 01.09.2015 по 11.06.2019 позивач навчався у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності, обіймаючи посаду курсанта, що підтверджується довідкою цього навчального закладу про грошове забезпечення.

У подальшому позивач проходив службу цивільного захисту у 6 державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, де обіймав, зокрема, посаду начальника караулу 16 державної пожежно-рятувальної частини, і саме цей орган здійснював нарахування та виплату йому грошового забезпечення, у тому числі індексації грошового забезпечення.

Наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області від 17.06.2025 № 224 позивача звільнено зі служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 1 (у зв`язку із закінченням строку контракту) та виключено з кадрів ДСНС України з 17.06.2025.

Позивач вважає, що під час проходження ним служби відповідачем не нараховано та не виплачено йому в повному обсязі індексацію грошового забезпечення, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі – Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з абзацом 2 частини 3 статті 9 цього ж Закону грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі – Закон № 1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі – Порядок № 1078).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» № 2017-ІІІ від 05.10.2000 визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно зі статтею 19 цього Закону є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відтак, індексація є складовою грошового забезпечення та підлягає нарахуванню і виплаті військовослужбовцям, зокрема позивачу.

При цьому суд зазначає, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Наведені висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 802/412/17-а, від 11 квітня 2018 року у справі № 806/2208/17.

Крім того, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а.

Щодо позовних вимог про виплату індексації-різниці суд враховує таке.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Згідно з абзацом 3 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Згідно з абзацом 4 пункту 5 Порядку № 1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзацом 6 пункту 5 Порядку № 1078 передбачено, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання.

01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців. Відтак березень 2018 року став місяцем підвищення доходу (базовим місяцем) для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Верховний Суд у постановах від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 та від 06.07.2023 у справі № 560/6684/22 сформулював такий правовий висновок: для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 щодо визначення розміру індексації-різниці із березня 2018 року судам належить встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення друге абзацу п`ятого пункту 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Натомість, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) перевищує суму можливої індексації (Б), то відповідно до абзацу 3 пункту 5 Порядку № 1078 індексація-різниця за цей місяць не нараховується і, відповідно, право позивача на отримання щомісячної індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) не виникає.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», станом на 01 березня 2018 року становив 1762,00 грн. Величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, що розраховується наростаючим підсумком з лютого 2008 року як місяця, наступного за базовим, становила 253,30%.

Отже, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) розраховується як: 1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.

Щодо розміру підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) суд зазначає таке.

У березні 2018 року позивач проходив навчання у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності на посаді курсанта. Відповідно до довідки цього навчального закладу про грошове забезпечення грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року становило 261,65 грн, а у березні 2018 року – 700,00 грн.

Таким чином, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) становив 438,35 грн (700,00 грн – 261,65 грн), що є меншим від суми можливої індексації в березні 2018 року (Б) = 4024,80 грн, а відтак у позивача виникло право на нарахування та виплату індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Зважаючи на викладене, відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачу індексацію-різницю у фіксованій величині 4024,80 грн щомісячно, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби, тобто в період з 13.06.2019 по 17.06.2025.

Отже, сума індексації-різниці, яку зобов`язаний нарахувати та виплатити відповідач за період з 13.06.2019 по 17.06.2025, становить 290456,40 грн (за період з 13.06.2019 по 30.06.2019: 4024,80 грн / 30 * 18 = 2414,88 грн; за 71 повний місяць у межах періоду з 01.07.2019 по 31.05.2025: 4024,80 грн * 71 = 285760,80 грн; за період з 01.06.2025 по 17.06.2025: 4024,80 грн / 30 * 17 = 2280,72 грн).

Підсумовуючи проведені розрахунки, суд дійшов висновку, що загальна сума індексації-різниці, на яку має право позивач за період з 13.06.2019 по 17.06.2025 у межах заявлених позовних вимог, становить 290456,40 грн.

Отже, з метою повного відновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати 6 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю за період з 13.06.2019 по 17.06.2025 у розмірі 290456,40 грн, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078 та раніше виплачених сум.

Щодо позовних вимог про компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення (пункт 4 Порядку № 44).

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Оскільки індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення, і як одна з основних державних гарантій щодо оплати праці підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті, то нарахування та виплата позивачу індексації-різниці за період з 13.06.2019 по 17.06.2025 має бути проведена 6 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31.05.2021 у справі № 420/7110/19 зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

З огляду на наведене, з метою повного відновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати 6 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 13.06.2019 по 17.06.2025, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Ураховуючи, що позивач у цій справі звільнений від сплати судового збору, такий стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області щодо неврахування вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 13.06.2019 по 17.06.2025.

Зобов`язати 6 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (ЄДРПОУ 38374231) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 13.06.2019 по 17.06.2025 у розмірі 290456 (двісті дев`яносто тисяч чотириста п`ятдесят шість) грн 40 коп, відповідно до вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, із урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI “Прикінцевих положень” Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.