Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №380/17552/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 рокусправа № 380/17552/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина НОМЕР_1 , відповідач), у якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2015 по 22.08.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 22.08.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 05.02.2014 по 22.08.2017 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та перебував на її фінансовому забезпеченні. Вказав, що при виключенні зі списків особового складу частини йому не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 22.08.2017. На переконання позивача, посадові оклади військовослужбовців підвищувалися лише з 01.01.2008 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 та з 01.03.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, а тому місяцем, з якого починається обчислення індексу споживчих цін (базовим місяцем), за спірний період є січень 2008 року. Позивач зазначив, що у грудні 2015 року посадові оклади військовослужбовців не підвищувалися, а зростання грошового забезпечення відбулося лише за рахунок щомісячних додаткових його видів, що не впливає на визначення базового місяця. Також вказав, що при нарахуванні та виплаті спірної індексації відповідач повинен одночасно компенсувати суми податку з доходів фізичних осіб. У зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 26.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив. Відповідач зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» фактично визначено підвищення з грудня 2015 року грошових доходів населення, задіяного в бюджетній сфері, з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, а для проведення подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року. На думку відповідача, у грудні 2015 року військовослужбовцям Збройних Сил України здійснено підвищення рівня доходів за рахунок збільшення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема премії та щомісячної додаткової грошової винагороди, у зв`язку з чим грудень 2015 року є місяцем підвищення грошового забезпечення військовослужбовців випереджаючим шляхом. Відповідач вказав, що оскільки нарахована випереджаючим шляхом сума ймовірної індексації протягом січня 2016 року - лютого 2018 року не перевищила розмір підвищення грошового забезпечення у грудні 2015 року, нарахована позивачу за період з 01.12.2015 по 22.08.2017 індексація відповідно до норм та правил, визначених Порядком № 1078, становить 0,00 грн щомісячно. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд вивчив матеріали справи, з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються, та встановив таке.

ОСОБА_1 згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.02.2014 № 13 з 05.02.2014 зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення військової частини НОМЕР_1 . Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.08.2017 № 56 позивача з 22.08.2017 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та знято з усіх видів забезпечення у зв`язку зі звільненням з військової служби у запас. Отже, у період з 05.02.2014 по 22.08.2017 позивач проходив військову службу та перебував на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 .

Зі змісту довідки військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2026 № 1266 про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по 22 серпня 2018 року суд установив, що індексацію грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 22.08.2017 нараховано та виплачено із застосуванням грудня 2015 року як базового місяця; при цьому за період з січня 2016 року по серпень 2017 року нарахована індексація становила 0,00 грн щомісячно, оскільки сума ймовірної індексації не перевищила розмір підвищення грошового забезпечення, проведеного випереджаючим шляхом у грудні 2015 року.

Із довідок військової частини НОМЕР_1 про грошове забезпечення позивача від 06.08.2026 № 1263, № 1264, № 1265 слідує, що індексація грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 22.08.2017 із застосуванням січня 2008 року як базового місяця відповідачем не нараховувалася та не виплачувалася.

Сторонами по суті не заперечується факт неврахування відповідачем січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для нарахування та проведення індексації грошового забезпечення позивача у період з 01.12.2015 по 22.08.2017. Спір між сторонами зводиться до правильності визначення базового місяця для нарахування індексації.

Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 року як базового місяця за період з 01.12.2015 по 22.08.2017 протиправною, у зв`язку з чим звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами 2, 3 статті 9 цього ж Закону до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (абзац 2 частини 3 статті 9 Закону № 2011-XII).

Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі - Закон № 1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок № 1078).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (стаття 9 Закону № 1282-ХІІ).

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» № 2017-III від 05.10.2000 (далі - Закон № 2017-III) визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно зі статтею 19 цього Закону є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відтак індексація є складовою грошового забезпечення та підлягає нарахуванню і виплаті військовослужбовцям, зокрема позивачу. За відсутності особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців до спірних правовідносин підлягають субсидіарному застосуванню Закон № 2017-III, Закон № 1282-ХІІ та Порядок № 1078.

Щодо доводів відповідача суд зазначає таке. Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Наведені висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 802/412/17-а та від 11 квітня 2018 року у справі № 806/2208/17.

Крім того, базовий місяць для індексації грошового забезпечення визначається нормативно, і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу). Тому у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення з урахуванням нормативно визначеного базового місяця; якщо відповідач цієї дії не вчиняє, його можна зобов`язати до її вчинення у судовому порядку. Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 29 листопада 2021 року у справі № 120/313/20-а.

Щодо застосування базового місяця при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 по 22.08.2017 суд зазначає таке.

У зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013), яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації заробітної плати та інших доходів населення. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій, виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових заробітної плати), то після прийняття Постанови № 1013 місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) (пункт 5 Порядку № 1078). Крім того, якщо раніше базовий місяць визначався в разі, коли зросла заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової заробітної плати, то після внесення змін - тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).

Таким чином, починаючи з 01.12.2015, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець, не індивідуально для кожного працівника залежно від дати прийняття його на роботу або зростання його доплат і надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою.

Пунктом 1 Постанови № 1013 передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників. При цьому підвищення окладів не стосувалося військовослужбовців. Тобто Постановою № 1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1-3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців. Отже, з прийняттям Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015, і до 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців не змінилися.

Доводи відповідача про те, що у грудні 2015 року грошове забезпечення військовослужбовців було підвищене випереджаючим шляхом за рахунок збільшення розміру премії та щомісячної додаткової винагороди, суд оцінює критично, з огляду на таке. Згідно з абзацом 5 пункту 5 Порядку № 1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. Базовий місяць визначається виключно у зв`язку з підвищенням тарифної ставки (посадового окладу), а зміна розміру доплат, надбавок і премій на визначення базового місяця не впливає. Це підтверджується роз`ясненнями Мінсоцполітики (зокрема листами № 48/о/66-17 від 08.08.2017, № 28/о/66-18 від 18.04.2018, № 024-106 від 09.02.2005), а також узгоджується з пунктом 14 Порядку № 1078, згідно з яким роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Схему посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 1294 від 07.11.2007 (далі - Постанова № 1294), яка набрала чинності з 01.01.2008. Отже, з набранням чинності Постановою № 1294 відбулися зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців. Наступне підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулося лише з 01.03.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017.

Таким чином, визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулася у січні 2008 року на підставі Постанови № 1294. Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що було б підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося.

Відтак суд погоджується з доводами позивача про те, що саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування йому індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 22.08.2017.

Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Аналогічного висновку щодо застосування за вказаний період січня 2008 року як базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення дійшов Верховний Суд у постановах від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а та від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21.

Щодо вимоги про одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб суд зазначає таке. Відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004, виплата компенсації здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, що підлягають оподаткуванню. Оскільки індексація є складовою частиною грошового забезпечення, що підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб, нарахування та виплата позивачу спірної індексації має здійснюватися з одночасною компенсацією сум цього податку.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи без необхідності додаткових її звернень.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 22.08.2017 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (базового місяця), та про зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу таку індексацію у повному обсязі з урахуванням раніше проведених виплат та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. У розумінні частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом та своєчасно.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримано, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити повністю.

Ураховуючи, що позивач у цій справі звільнений від сплати судового збору, доказів понесення інших судових витрат останнім не надано, то такі стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 22.08.2017 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 22.08.2017 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, із урахуванням раніше проведених виплат, та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.