Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №380/7842/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 рокусправа № 380/7842/26

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військова частина НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у нерозгляді рапорта ОСОБА_1 від 24.02.2026 про звільнення з військової служби на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю, яка є особою з інвалідністю II групи;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 24.02.2026 про звільнення з військової служби на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю, яка є особою з інвалідністю II групи, за наслідком чого прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 із військової служби.

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог вказав, що засобами поштового зв`язку позивач відправив до Військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення з військової служби на підставі пп. "г" п. 2 ч. 4 та абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи. Однак, вважає, що відповідач не розглянув належним чином рапорт, тому звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 27.04.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 27.04.2026 надіслано відповідачу у його електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» 27.04.2026, що підтверджується довідкою про доставку електрооного листа, наявною у матеріалах справи.

Відповідач заяви про визнання позову чи відзиву на позовну заяву в строки, передбачені ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надав, про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін повідомлений належним чином.

Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Позивач 24.02.2026 засобами поштового зв`язку направив до Військової частини НОМЕР_1 рапорт, в якому просив звільнити його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 та абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи.

До рапорта позивачем долучено такі документи: завірена нотаріусом копія паспорта ОСОБА_1 , завірена нотаріусом копія картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 , завірена нотаріусом копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 , завірена нотаріусом копія повного витягу (№ 00055997784 від 20 січня 2026 року) з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження; завірена нотаріусом копія паспорта ОСОБА_2 ; завірена нотаріусом копія картки платника податків ОСОБА_2 ; засвідчена адвокатом копія витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 08.05.2025 № 185/25/1098/В; засвідчена адвокатом копія рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю № 185/25/1098/1; завірена нотаріусом копія пенсійного посвідчення ОСОБА_2 , серія НОМЕР_3 ; засвідчена адвокатом копія висновку № 80 про наявність порушення функції організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 11.06.2025 (форма первинної облікової документації № 080-4/о); оригінал довідки № 10 від 19.01.2026, виданої старостою Лютовиського старостинського округу № 3; завірена нотаріусом копія паспорта ОСОБА_3 ; завірена нотаріусом копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_3 ; засвідчена адвокатом копія витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 185/25/3488/В від 26.11.2025; завірена нотаріусом копія пенсійного посвідчення ОСОБА_3 , серія НОМЕР_4 ; завірена нотаріусом копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 , серія НОМЕР_5 ; завірена нотаріусом копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , серія НОМЕР_6 від 05.08.2025; завірена нотаріусом копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , серія НОМЕР_7 від 05.02.2014; завірена нотаріусом копія паспорта ОСОБА_7 ; завірена нотаріусом копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_7 ; завірена нотаріусом копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААД № 000446 від 11.12.2024; Оригінал акту перевірки сімейного стану військовослужбовця від 24.09.2025 № 8842, виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 ; засвідчена адвкоатом копія повідомлення про надання номеру ПЕСЕЛЬ; завірена нотаріусом копія довідки з місця роботи від 10.12.2025 із перекладом на українську мову; засвідчена адвокатом копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; ордер на надання правничої допомоги.

ІНФОРМАЦІЯ_3 за заявою позивача проведено перевірку, за адресою АДРЕСА_1 , та складено акт сімейного стану військовослужбовця від 24.09.2025 № 8842.

З акта слідує таке.

Документи, що підтверджують інвалідність та потребу особи у постійному догляді, за якою здійснюється/планується здійснювати постійний догляд: висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, № 80 від 11.06.2025, витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 185/25/1098/В від 08.05.2025, пенсійне посвідчення серії НОМЕР_3 від 28.05.2025.

Родинний зв`язок між військовослужбовцем, який здійснюватиме постійний догляд першого ступеня споріднення: мати.

В ході перевірки виявлено:

Чоловік - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_8 , виданий Старосамбірським РВ ГУМВС України у Львівській області 15.05.1997 року, ІПН НОМЕР_9 . Являється особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААД № 000452 від 11.12.2024 року.

Син - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_10 , виданий Старосамбірським РВ ГУМВС України у Львівській області від 10.12.2010 року. Згідно інформації, яка міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_11 22.04.2022 року покинув територію України та на момент проведення обстеження сімейного стану не повернувся.

Батько - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 05.08.2025 року помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Мати - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_12 , виданий Старосамбірським РВ УМВС України у Львівській області від 15.05.1997 року, ІПН НОМЕР_13 , Являється особою з інвалідністю І-Б групи та потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААД№ 000446 від 11.12.2024 року,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_14 , виданий Старосамбірським РВ УМВС України у Львівській області від 13.05.1997 року, ІПН НОМЕР_15 . Згідно інформації, яка міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_16 , 30.01.2025 року покинула територію України та на момент проведення обстеження сімейного стану не повернулась.

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_17 , виданий Старосамбірським РВ УМВС України у Львівській області від 21.06.2001 року, ІПН НОМЕР_18 . Згідно інформації, яка міститься в ЄДРВАІТС «Оберіг», проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_19 .

ОСОБА_10 , згідно свідоцтва про смерть серії - НОМЕР_20 від 05.02.2014 року помер ІНФОРМАЦІЯ_11 .

За результатом перевірки установлено: необхідність здійснення постійного догляду підтверджено.

Відповідно до довідки від 19.01.2026 виданої виконавчим комітетом Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_1 проживає та зареєстрований в АДРЕСА_1 і до складу його сім`ї входять ОСОБА_2 - мати, інвалід ІІ групи заг. захв., ОСОБА_3 - батько, інвалід ІІІ групи заг. захв.

До позовної заяви позивач долучив також заяву ОСОБА_8 від 03.04.2026. У вказаній заяві ОСОБА_8 повідомив про те, що на даний час проживає вже два роки поспіль за іншою адресою ніж його мама- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно працевлаштований в Польщі в ТОВ Командитне товариство «Korps System Sp. z o.o. Sp.k. Отже, у зв`язку із зайнятістю на роботі, проживанням в іншій країні, а також з причини наявності в нього власної сім`ї фізично не може здійснювачі догляд за мамою - ОСОБА_2 . Також вказав, що постійний догляд за мамою ОСОБА_2 може здійснювати лише брат - ОСОБА_1 .

За результатом розгляду рапорта Військова частина НОМЕР_1 листом від 02.03.2026 № 533 повідомила позивача про те, що Львівським окружним адміністративним судом розглядається справа № 380/1250/26 предметом розгляду якої є позовна заява ОСОБА_1 щодо оскарження рішення військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби за результатом розгляду рапорту солдата ОСОБА_1 .

Оскільки підстави для звільнення з військової служби зазначені у рапорті від 24.02.2026 відповідають підставам, що є предметом розгляду рапорту про звільнення з військової служби від 24.02.2026 буде прийнято після ухвалення судового рішення у справі № 380/1250/26.

Позивач вважає бездіяльність відповідача, яка полягає у неналежному розгляді рапорту від 24.02.2026 про звільнення з військової служби - протиправною, тому звернувся до суду із цим позовом.

Суд при вирішенні спору по суті керується таким.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і до сьогодні.

Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, оголошено проведення загальної мобілізації.

Статтею 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) встановлено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII.

Відповідно до п.п. г п. 2 ч.4 ст. 26 Закону № 2232-XII під час дії воєнного стану, військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Отже, станом на момент виникнення спірних правовідносин стаття 26 Закону № 2232-ХІІ уже містить виключний перелік сімейних обставин, за якими можливе звільнення військовослужбовця зі служби.

Так, згідно з абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону № 2232-XII під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, зокрема, у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що для звільнення з військової служби під час дії режиму воєнного стану через сімейні обставини військовослужбовець, який не бажає продовжувати службу, повинен довести наявність таких обставин в сукупності: наявність в одного з батьків чи батьків дружини (чоловіка) статусу особи з інвалідністю I або II групи; необхідність здійснювати постійний догляд за такою особою з інвалідністю І чи ІІ групи; відсутність в особи з інвалідністю І чи ІІ групи інших членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за нею (тобто, інші особи, крім військовослужбовця, які можуть здійснювати постійний догляд особи з інвалідністю І чи ІІ групи, відсутні), або інші члени сім`ї особи з інвалідністю І чи ІІ групи першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Згідно частини 7 статті 26 Закону № 2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положенням про проходження військової служби громадянами України.

Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 затверджене Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення № 1153/2008), яке визначає порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулює питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі. Це Положення застосовується також до відносин, що виникають у зв`язку з проходженням у Збройних Силах України кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.

Пунктом 233 Положення № 1153/2008 передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

- підстави звільнення з військової служби;

- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Відповідно до ст.14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХГУ, із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Подання рапорту "по команді" означає направлення його в порядку підпорядкування прямому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так далі до командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті. Лише у разі неприйняття, нерозгляду чи незадоволення рапорту, він подається непрямому, старшому командиру із поясненням причин такої подачі.

Чинним законодавством не передбачено чіткого строку, протягом якого командир зобов`язаний розглянути вказаний рапорт на звільнення. Крім того, відсутній чіткий визначений порядок розгляду рапорту про звільнення військовослужбовця, що проходить службу за контрактом.

Проте Інструкція з діловодства в Збройних Силах України, затверджена наказом Генерального штабу Збройних Сил України 07.04.2017 №124, містить положення, яке встановлює загальний 30 денний строк для виконання документів та надати відповідь по суті порушених питань.

Отже, за загальним правилом рапорт на звільнення має бути розглянутий командиром протягом 30 днів з моменту його реєстрації в стройовій частині. Розглянутим, на переконання суду, вважається рапорт той, по якому прийнято рішення та це рішення чи відповідь доведена до військовослужбовця належним чином. Відповідь на рапорт має містити рішення з покликанням на акти законодавства та роз`ясненням порядку оскарження.

Наслідком написання рапорту військовослужбовця про звільнення з військової служби є наказ по особовому складу про звільнення з військової служби чи відмова у задоволенні рапорту із зазначенням її підстави.

Як встановив суд, за результатом розгляду рапорта Військова частина НОМЕР_1 листом від 02.03.2026 № 533 повідомила позивача про те, що Львівським окружним адміністративним судом розглядається справа № 380/1250/26, предметом розгляду якої є позовна заява ОСОБА_1 щодо оскарження рішення військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби за результатом розгляду рапорта солдата ОСОБА_1 .

Оскільки підстави для звільнення з військової служби зазначені у рапорті від 24.02.2026 відповідають підставам, що є предметом розгляду рапорту про звільнення з військової служби від 24.02.2026 буде прийнято після ухвалення судового рішення у справі № 380/1250/26.

З комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду суд встановив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Однак, обставини, на які покликається відповідач у листі від 02.03.2026 № 533 не є передбаченою чинним законодавством підставою для нерозгляду рапорта по суті.

Станом на день розгляду справи сторонами на адресу суду не подано доказів, які підтверджують розгляд поданого позивачем рапорта від 24.02.2026.

З огляду на те, що відповідач у встановленому законодавством порядку не розглянув по суті рапорт позивача про звільнення з військової служби та за результатами його розгляду не прийняв відповідного рішення, передбаченого чинним законодавством, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності своєї бездіяльності.

Оцінюючи питання щодо наявності підстав для звільнення позивача з військової служби, суд зазначає таке.

З матеріалів справи, суд встановив, що у ОСОБА_2 є чоловік ОСОБА_11 (далі - ОСОБА_11 ).

Відповідно до ч. 3 ст. 75 глави 9 Сімейного кодексу України непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи. Оскільки ОСОБА_11 відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 185/25/3488/ВТ встановлено інвалідність ІІІ групи, він не може здійснювати догляд за своєю дружиною.

З матеріалів справи слідує, що син - ОСОБА_8 (далі - ОСОБА_8 ) згідно довідки з місця роботи (а.с. 77) працює в ТзОВ Командитне товариство "Корпс Систем" (KORPS SYSTEM) за адресою: вул. Яна ІІІ Собеського 11/Е6 40-082 м. Катовіце, на посаді будівельника у періоди 29.04.2027 07.08.2024, 14.08.2024 - 25.10.2024, 12.11.2024 - 31.12.2024, 03.03.2025- 23.04.2025, 05.05.2025 - 25.07.2025, 06.08.2025 - по теперішній час (станом на дату видачі довідки, тобто 10.12.2025). Відповідно до договору з надання послуг від 06.08.2025, укладеного між Korps System Sp. z o.o. ОСОБА_12 , такий укладений на термін з 06.08.2025 по 31.12.2025.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_8 не виявив бажання здійснювати догляд за матір`ю, що підтверджується його заявою від 03.04.2026, наявною в матеріалах справи. Водночас, суд зауважує, що така заява до рапорта позивачем не долучена.

Суд зазначає, що з 01.01.2025 Порядок встановлення інвалідності та потреби у постійному сторонньому догляді визначено Постановою КМ України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».

Відповідно до п. 2 Постанови, з 1 січня 2025 р. експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи , затвердженого цією постановою (далі експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи , затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи визначає основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди).

Експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання) відповідно до проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”.

Відповідно до п.п. 9 п. 9 Положення, саме експертні команди встановлюють потребу в постійному сторонньому догляді.

Як слідує з висновку № 80 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, ОСОБА_2 не рекомендовано соціальні послуги з догляду.

Суд також зазначає, що згідно інформації, яка міститься у Витязі з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за № 185/25/1098/В прийнятого згідно рішення від 08.05.2025 за номером 185/25/1098/Р проведеного щодо ОСОБА_2 , комісією не визначено потреби в постійному сторонньому догляді (п. 17.1.3 Витягу) за особою, щодо якої проведено оцінювання повсякденного функціонування.

Як встановив суд, брат позивача перетнув кордон України, не проживає разом із матір`ю, та відмовився здійснювати необхідний догляд за нею.

Суд звертає увагу, що у матері позивача є сестра - ОСОБА_13 , яка згідно з актом перевірки сімейного стану військовослужбовця від 24.09.2025 № 8842 покинула територію України 30.01.2025. Однак, доказів щодо неможливості здійснювати нею догляд за ОСОБА_2 не надано.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин та оцінених судом доказів, позивачем не доведено сукупності обставин, необхідних для висновку про те, що його мати потребує постійного стороннього догляду та що такий догляд не може бути забезпечений іншими членами сім`ї.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби суд зазначає, що така є передчасною, оскільки безпосередньо залежить від результатів розгляду поданого позивачем рапорта.

Відповідно до ч. 3 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Суд вважає, що належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у нерозгляді рапорту позивача від 24.02.2026 про звільнення з військової служби на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю, яка є особою з інвалідністю II групи та зобов`язання відповідача розглянути рапорт позивача від 24.02.2026 про звільнення з військової служби на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю, яка є особою з інвалідністю II групи.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 256, 293, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у нерозгляді рапорта ОСОБА_1 від 24.02.2026 про звільнення з військової служби на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю, яка є особою з інвалідністю II групи.

2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 24.02.2026 про звільнення з військової служби на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю, яка є особою з інвалідністю II групи.

3. У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

4. Судові витрати розподілу не підлягають.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_21 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_22 )).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.П. Качур