Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №380/16625/26 — Львівський окружний адміністративний суд

Суд: Львівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 08 жовтня 2026 р.

Справа: №380/16625/26

Суддя: Карп'як Оксана Орестівна

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 рокусправа № 380/16625/26

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області викладене у вигляді листа № 32141-33447/Г-02/8-1300/26 від 11.06.2026 року щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховано при призначенні пенсії, послідовно у розмірі 1,0796, 1,115, 1,121 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23 лютого 2024 року, пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 р. № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховано при призначенні пенсії, послідовно у розмірі 1,0796, 1,115, 1,121 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23 лютого 2024 року, пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 р. № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» з подальшим врахуванням результатів такого перерахунку як бази для проведення наступних щорічних індексацій пенсії відповідно до законодавства, та у зв`язку з цим провести перерахунок і виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з дати, за шість місяців, що передують даті звернення до суду.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач не правильно проводив індексування його пенсії.

Ухвалою судді від 17.08.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечив. Вказав, що пенсія нарахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства. Просив відмовити у задоволення позовних вимог.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, відповідно до Закону №1058 з 28.12.2022 (за його заявою від 17.03.2023).

При призначенні пенсії позивачу враховано показник середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71 грн.

Кабінетом Міністрів України було прийнято низку постанов, якими встановлювалися коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати для проведення індексації пенсій:

- постановою від 23 лютого 2024 року № 185 – коефіцієнт 1,0796 з 01 березня 2024 року;

- постановою від 25 лютого 2025 року № 209 – коефіцієнт 1,115 з 01 березня 2025 року;

- постановою від 25 лютого 2026 року № 236 – коефіцієнт 1,121 з 01 березня 2026 року.

У листі №32141-33447/Г-02/8-1300/26 від 11.06.2026 року відповідач вказав, що 01.03.2024 року встановлено щомісячну доплату у розмірі 100 грн. З 01.03.2025 розмір пенсії позивача перераховано відповідно до Постанови № 209. Розмір пенсійної виплати з 01.03.2026 року становить 4132,69 грн, в т.ч. 4011,79 грн – розмір пенсії за віком; 104,65 грн – доплата за понаднормовий стаж; 16,25 грн – доплата до 100 грн (індексація 01.03.2026).

Вважаючи дії відповідача щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, який визначено за 2020-2022 роки – 12236,71 грн у розмірі 1,0796 х 1,115 х 1,21, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам сторін, суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України гарантує право громадян на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення, яке має забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначаються Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV (далі – Закон № 1058).

Стаття 40 Закону № 1058 визначає порядок обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

Частина друга статті 40 встановлює, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де Зс – середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частина друга статті 42 Закону № 1058 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та проведення щорічних індексацій) передбачає: “Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України”.

Механізм проведення такого перерахунку деталізовано Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (далі – Порядок № 124).

Пункт 1 Порядку № 124 визначає, що цим Порядком визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пункти 2 та 3 Порядку № 124 визначають, які саме пенсії підлягають перерахунку, і пенсія позивача, призначена у 2020 році відповідно до Закону № 1058, підпадає під дію цього Порядку. Пункт 5 Порядку № 124 (на який посилається відповідач) встановлював у 2019 році: “перерахунок пенсій проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт. Кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати”.

Ключовим питанням у даній справі є те, які коефіцієнти слід застосовувати для забезпечення індексації пенсії 1,0796, 1,15 та 1,21 (визначені пунктами 1 Постанов №185, №209 та №236) до показника середньої заробітної плати (в даному випадку – 12236,71 грн за 2020-2020 роки), який був фактично застосований при призначенні пенсії позивачу у 2023 році, чи, коефіцієнти 1,0345 та 1,048 (визначені у підпунктах 6 пункту 2 Постанов №209 та №236) як стверджує відповідач.

Так, підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 209 передбачено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон) за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення:

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, - 1,0575;

Аналогічно, підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 236 встановлено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон) за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2025 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/ перерахунку пенсії, з урахуванням відповідних коефіцієнтів збільшення, передбачених підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році” (Офіційний вісник України, 2025 р., № 25, ст. 1669), на коефіцієнт збільшення:

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та які враховувалися для призначення пенсії у 2021 і 2022 роках, - 1,061;

Зміст вказаних норм передбачає, що вони застосовуються у разі, якщо пенсії не підвищені згідно з пунктом 1 Постанов № 209 та № 236.

Однак, враховуючи предмет позову, а також встановлених судом обставин щодо того, що Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія позивача має перераховуватись саме згідно з пунктом 1 Постанов № 209 та № 236.

Водночас показники коефіцієнта збільшення, передбачені підпунктом 6 пункту 2 Постанови №209 та підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 236 не відповідають порядку визначення такого коефіцієнту, закріпленому у абзаці 2 частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а сам Закон не визначає випадків зменшення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії та не уповноважує Кабінет Міністрів України на визначення розміру такого зменшеного коефіцієнта.

Тобто, Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не містить положень, які б дозволяли Кабінету Міністрів України встановлювати різні коефіцієнти збільшення для пенсіонерів залежно від року призначення пенсії, а частина друга статті 42 цього Закону передбачає єдиний механізм індексації для всіх раніше призначених пенсій.

За таких обставин, відповідач, застосувавши коефіцієнти збільшення, передбачені підпунктом 6 пункту 2 Постанови №209 та підпунктом 6 пункту 2 Постанови №236, при перерахунку пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», діяв не відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, індексація пенсій у 2024-2026 роках повинна проводитися відповідно до Постанови КМУ №185, Постанови КМУ №209, Постанови КМУ №236 та Порядку КМУ №124, також з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону №1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,0796, 1,115 та 1,21 відповідно.

Вказана правова позиція відповідає висновкам, викладеним Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 28 січня 2025 року по справі №400/4663/24.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи питання про період, за який підлягають виплаті недоотримані суми пенсії, суд враховує те, що позивач звернулась до суду із цим позовом 10.08.2026 року, тому його вимоги можуть бути захищені судом за період проведення індексації за 2024 – 2025 рр. з 11.02.2026, а щодо індексації за 2026 рік то починаючи з 01 березня 2026 року, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України

Аналогічний підхід застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24 березня 2025 року у справі № 380/11333/24, від 08 квітня 2025 року у справі №260/4303/24, від 10 лютого 2026 року у справі №560/18689/24, від 19 лютого 2026 року у справі № 560/17952/24, від 12 травня 2026 року у справі № 560/12179/24 та від 07 липня 2026 року у справі №560/15327/25.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, з метою повного та ефективного захисту прав позивачки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи те, що судом задоволено позовну вимогу немайнового характеру, то враховуючи приписи ст.139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного застосування коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 та у розмірі 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) здійснити індексацію, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом послідовного застосування коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки (12236,71 грн), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 (за 2024 рік), у розмірі 1,115 (за 2025 рік) та здійснити виплату недоотриманих сум пенсії з 11.02.2026 року та у розмірі 1,121 (за 2026 рік) з урахуванням показників 1,0796 та 1,15 і здійснити виплату недоотриманих сум пенсії з 01.03.2026 та з урахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКарп`як О.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua