Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №380/15592/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 рокусправа № 380/15592/26

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, -

встановив :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115, починаючи з 27.01.2026, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести починаючи з 27.01.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115 та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796 та 1,115) та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач неправильно проводив індексування його пенсії.

Ухвалою судді від 03.08.2026 року позовну заяву залишено без руху. Вимоги ухвали виконані у повному обсязі.

Ухвалою судді від 17.08.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного без повідомлення сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечив. Вказав, що пенсія нарахована та виплачується у відповідності до чинного законодавства.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону № 1058-IV починаючи з 27.01.2022.

Розмір призначеної пенсії за віком обчислено з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019 – 2021 роки у розмірі 10846,37 грн.

Кабінетом Міністрів України було прийнято низку постанов, якими встановлювалися коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні для забезпечення індексації пенсій, зокрема:

- постановою від 24.02.2023 № 168 - коефіцієнт 1,197 з 01.03.2023;

- постановою від 23.02.2024 № 185 - коефіцієнт 1,0796 з 01.03.2024;

- постановою від 25.02.2025 № 209 - коефіцієнт 1,115 з 01.03.2025;

- постановою від 25.02.2026 № 236 - коефіцієнт 1,121 з 01.03.2026.

Замість застосування зазначених коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який було враховано при призначенні пенсії позивачці (10846,37 грн), відповідач встановив позивачці щомісячні доплати до пенсії (зокрема надбавку 100,00 грн з 01.03.2023, 100,00 грн з 01.03.2024), а перерахунок показника середньої заробітної плати здійснював, виходячи з показника 3764,40 грн станом на 01.10.2017.

Вважаючи такі дії протиправими, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору по суті, суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України гарантує право громадян на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення, яке має забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Частиною першою статті 42 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Частина друга статті 42 Закону № 1058-IV передбачає, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Механізм проведення такого перерахунку деталізовано Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 (далі - Порядок № 124).

Пунктом 1 Порядку № 124 визначено, що цим Порядком встановлюється механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Пункти 2 та 3 Порядку № 124 визначають, які саме пенсії підлягають перерахунку, і пенсія позивачки, призначена відповідно до Закону № 1058-IV, підпадає під дію цього Порядку. Пункт 5 Порядку № 124 (на який посилається відповідач) встановлював, що перерахунок пенсій проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, на відповідний коефіцієнт, а кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати.

Ключовим питанням у цій справі є те, чи підлягає індексації відповідно до щорічних коефіцієнтів, встановлених Кабінетом Міністрів України, саме той показник середньої заробітної плати, який був фактично застосований при призначенні пенсії позивачці (10846,37 грн за 2019-2021 роки), чи індексації підлягає лише умовний показник середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 (3764,40 грн), як стверджує відповідач.

При вирішенні цього питання суд враховує сталу та послідовну правову позицію Верховного Суду щодо порядку застосування частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, викладену, зокрема, у постановах від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24, від 24.03.2025 у справі № 380/11333/24, а також у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24.

Верховний Суд, аналізуючи положення частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та пункту 5 Порядку № 124, дійшов висновку, що абзац перший у сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для обчислення відповідної пенсії. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України, якими визначено коефіцієнт збільшення зазначеного показника.

Верховний Суд також зауважив, що постанови Кабінету Міністрів України як підзаконні нормативно-правові акти не можуть звужувати обсяг прав, встановлений законом, а у разі суперечності норм підзаконного акта нормам закону застосуванню підлягають норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, про який йдеться у частині другій статті 42 Закону № 1058-IV, не є сталим: у кожної пенсії, призначеної та обчисленої відповідно до цього Закону, є «свій» показник середньої заробітної плати, який залежить від року призначення пенсії, і саме він має збільшуватися під час індексації.

Окремо суд враховує, що Верховний Суд у справах за аналогічних правовідносин (зокрема у справах № 160/28752/23 та № 620/194/24) визнав протиправними дії органів Пенсійного фонду України, які замість застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати, встановлених постановами Кабінету Міністрів України, встановлювали пенсіонерам фіксовані щомісячні доплати до пенсії (100 грн, 135 грн тощо). Такий підхід Верховний Суд визнав таким, що не відповідає вимогам частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

Застосовуючи наведені висновки до спірних правовідносин, суд зазначає, що позивачу пенсію за віком призначено з 27.01.2022 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн. Саме цей показник, з огляду на наведену вище позицію Верховного Суду, підлягав індексації шляхом застосування до нього коефіцієнтів збільшення, встановлених постановами Кабінету Міністрів України, починаючи з року, наступного за роком призначення пенсії за віком.

Відтак, для пенсії позивача, призначеної з 27.01.2022, індексація мала проводитися із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 (коефіцієнт 1,197 з 01.03.2023), від 23.02.2024 № 185 (коефіцієнт 1,0796 з 01.03.2024), від 25.02.2025 № 209 (коефіцієнт 1,115 з 01.03.2025) та від 25.02.2026 № 236 (коефіцієнт 1,121 з 01.03.2026), саме до показника 10846,37 грн, а не до показника 3764,40 грн станом на 01.10.2017.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, бездіяльність відповідача щодо не проведення індексації пенсії позивача шляхом застосування коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки (10846,37 грн), є протиправною. За вказаних обставин суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Вирішуючи питання строку звернення до суду, на яке звернув увагу відповідач у відзиві, варто зазначити наступне. Суд враховує заявлену позивачем вимогу про проведення перерахунку починаючи з 27.01.2026, що не суперечить вимогам щодо обмеження строків на звернення до суду за захистом своїх прав.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання відповідача виплачувати позивачу пенсію у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду, то суд відмовляє у їх задоволенні, з огляду на передчасність таких вимог, оскільки відповідачем не вирішувалося питання щодо нарахування та виплати пенсії.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2129,92 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115, починаючи з 27.01.2026, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки (10846,37 грн), на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115 починаючи з 27.01.2026 та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796 та 1,115) з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) грн 92 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКарп`як О.О.