Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №380/15571/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 рокусправа № 380/15571/26

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

встановив :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197 з 01 березня 2023року, у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року , у розмір 1,115 з 01 березня 2025року, у розмірі 1,121 з 01 березня 2026року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01.03.2023року перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 01.03.2023року, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01.03.2024року, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з 01.03.2025року, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» з 01.03.2026року та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату недоотриманої пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач неправильно проводив індексування його пенсії.

Ухвалою судді від 03.08.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного без повідомлення сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечив. Вказав, що пенсія нарахована та виплачується у відповідності до чинного законодавства.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 18.01.2023 отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону № 1058.

Для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки, у розмірі 12236,71 грн.

Кабінетом Міністрів України було прийнято низку постанов, якими встановлювалися коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні для проведення індексації пенсій, зокрема:

- постановою від 23 лютого 2024 року № 185 - коефіцієнт 1,0796 з 01 березня 2024 року;

- постановою від 25 лютого 2025 року № 209 - коефіцієнт 1,115 з 01 березня 2025 року;

- постановою від 25 лютого 2026 року № 236 - коефіцієнт 1,121 з 01 березня 2026 року.

Листом від 16.04.2026 №20625-21450/К-02/8-1300/26 відповідач зазначив, що перерахунок пенсії не підлягає проведенню.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам сторін, суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон № 1058).

Частиною другою статті 40 Закону № 1058 встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частина друга статті 42 Закону № 1058 передбачає, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Механізм проведення такого перерахунку деталізовано Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (далі - Порядок № 124).

Пунктами 2 та 3 Порядку № 124 визначено, які саме пенсії підлягають перерахунку, і пенсія позивача, призначена відповідно до Закону № 1058 за зверненням, що надійшло до 31.12.2023, підпадає під дію цього Порядку та підлягає перерахунку у зв`язку з індексацією у 2024, 2025 та 2026 роках.

Абзацом першим пункту 5 Порядку № 124 (на застосуванні якого фактично ґрунтується позиція відповідача) визначено базовий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні станом на 01.10.2017 (3764,40 грн), до якого застосовується коефіцієнт збільшення, при цьому кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника.

Ключовим питанням у цій справі є те, чи підлягає збільшенню на щорічні коефіцієнти, встановлені Кабінетом Міністрів України, саме той показник середньої заробітної плати, який був фактично застосований при призначенні пенсії позивачу (за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71 грн), чи лише умовний (базовий) показник станом на 01 жовтня 2017 року (3764,40 грн), як фактично застосовує відповідач.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Суд враховує, що частина друга статті 42 Закону № 1058 прямо передбачає збільшення саме показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, тобто того показника, який був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії. Положення абзацу першого пункту 5 Порядку № 124 у частині, що передбачає збільшення базового показника станом на 01.10.2017 (3764,40 грн), суперечать частині другій статті 42 Закону № 1058, оскільки нівелюють основне призначення індексації - підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх доходів - і в силу частини третьої статті 7 КАС України застосуванню не підлягають.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24, від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24, від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 27.01.2025 у справі № 200/422/24, виснувавши, що під час перерахунку пенсії з метою забезпечення її індексації використовуватися має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, при проведенні індексації пенсії позивача з 01.03.2024, з 01.01.2025 та з 01.03.2026 відповідач мав застосувати коефіцієнти збільшення, встановлені пунктом 1 постанови КМУ №185 (1,0796), пунктом 1 постанови КМУ № 209 (1,115) та пунктом 1 постанови КМУ № 236 (1,121), саме до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020 – 2023 роки у розмірі 12236,71 грн, який був врахований при призначенні пенсії позивачу.

Таким чином, бездіяльність відповідача щодо не проведення індексації пенсії позивача у 2024 – 2026 роках шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки (12236,71 грн) на коефіцієнти 1,0796, 1,115, 1,121 є протиправною, а позовні вимоги в цій частині - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Верховний Суд у постанові від 08.12.2025 у справі №440/254/25 зазначив, що індексація пенсій відповідно до постанов КМУ №127, №118, № 168 та №185 здійснюється шляхом послідовного застосування усіх встановлених коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії. Застосування лише одного коефіцієнта без урахування попередніх коефіцієнтів суперечить правовій природі індексації. Тому, навіть у межах шестимісячного строку звернення до суду, визначеного статтею 122 КАС України, суд зобов`язаний застосувати усі встановлені законодавством коефіцієнти індексації, починаючи з 01 березня 2021 року, у тому числі 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796, що підлягають послідовному застосуванню до показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії.

Тотожні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №440/2506/25, від 04.12.2025 у справі №440/6585/25, від 11.03.2026 у справі №440/1969/25.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, позивач має право на проведення перерахунку (індексації) пенсії з 16.10.2025 з урахуванням коефіцієнтів збільшення середньої заробітної плати, визначених постановами Кабінету Міністрів України у 2023-2026 роках, тобто послідовного застосування коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виплатити недоотримані суми пенсії. Оскільки, наразі, перерахунок пенсії не здійснений, тому вказані позовні вимоги направлені на майбутнє та є передчасними. А відтак не підлягають задоволенню.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, з метою повного та ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Оскільки позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, такі витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн, на коефіцієнт 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121 починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) провести починаючи з 01.03.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018-2020 роки в розмірі 12236,71 грн, на коефіцієнт збільшення1,197, 1,0796, 1,115, 1,121, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКарп`як О.О.