Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №340/856/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/856/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у перерахунку його пенсії в повному обсязі без обмеження розміром, виходячи з 90% грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.12.2025 року перерахунок та виплату йому пенсії за вислугу років, виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром.

Ухвалою судді від 23.02.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від відповідача до суду надійшов відзив із запереченнями проти позову, які мотивовані тим, що перерахунок пенсії позивача проведено на підставі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з якою максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України, з якої у 1992 році був звільнений у запас.

Позивачу з 07.10.1992 року призначена довічна пенсія за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 75 % відповідних сум грошового забезпечення, з 01.01.1996 року - у розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення, з 01.01.2003 року - у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.

ГУ ПФУ в Кіровоградській області неодноразово здійснювало перерахунки пенсії позивача, передбачені статтями 63, 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у тому числі на виконання судових рішень.

У грудні 2025 року відповідач, виконуючи рішення суду у справі №340/5653/25, провів новий перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 року, виходячи із підвищеного грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, підтвердженого довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 №8485/1 від 17.07.2025 року.

Згідно з протоколом ГУ ПФУ в Кіровоградській області позивачу з 01.12.2025 року у складі пенсії нараховані такі суми:

- 41202, 70 грн. – основний розмір пенсії за вислугу років (58861 грн. х 70 %),

- 1500 грн. – підвищення (індексація), передбачена постановою Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 року "Про індексацію пенсійний і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році",

- 1500 грн. – підвищення (індексація), передбачена постановою Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році".

Тож в підсумку розмір пенсії позивача з 01.12.2025 року з підвищеннями і доплатами склав 44202,70 грн. Воднораз, відповідач обмежив розмір пенсії, належної позивачу до виплати, максимальною сумою 31368, 50 грн. (обчислена станом на 01.07.2024 року на виконання рішення суду у справі №340/7746/24).

Не погодившись зі зменшенням відсоткового значення пенсії та обмеженням її розміру, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 pоку (надалі - Закон №2262-XII).

Преамбулою Закону №2262-XII передбачено, що Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно зі статтями 8, 10 Закону №2262-XII виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.

Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Обчислення пенсії особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, визначено розділом V (статті 43 - 47) Закону, а виплата пенсій та порядок перерахунку пенсій - розділами VII (статті 52 - 62) та VIII (статті 63 - 66) відповідно.

Суд установив, що відповідач, виконуючи у грудні 2025 року рішення суду в адміністративній справі №340/5653/25, відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-XII здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки №8485/1 від 17.07.2025 року.

При цьому перерахунку відповідач обчислив основний розмір пенсії у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення, проти 90 %, які застосовувалися раніше.

Відповідач керувався нормою частини 2 статті 13 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент здійснення перерахунку), згідно з якою максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Як свідчать матеріали справи, позивачу, який був звільнений з військової служби у запас та мав вислугу 35 років, з жовтня 1992 року пенсія за вислугу років була призначена відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону №2262-XII у розмірі 75% відповідних сум грошового забезпечення, з 01.01.1996 року перерахована до максимального розміру 85% відповідних сум грошового забезпечення, з 01.01.2003 року перерахована до максимального розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення.

Нормативна зміна у бік зменшення максимального розміру пенсії за вислугу років, що призначається відповідно до Закону №2262-XII (з 90% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення позивачу пенсії.

При перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі статті 63 Закону №2262-ХІІ її розмір має обчислюватися, виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію, і їх розмір не може бути зменшений наступними змінами в законодавстві.

Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у судових рішеннях Верховного Суду у зразковій справі №Пз/9901/58/18 (№240/5401/18) щодо зменшення відсоткового значення грошового забезпечення при перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Відтоді правове регулювання правовідносин щодо перерахунку пенсій військовослужбовців на підставі статті 63 Закону №2262-ХІІ не змінювалося, а зміни до цієї норми не вносилися.

Суд прийшов до висновку, що відповідач, здійснюючи у грудні 2025 року перерахунок пенсії позивача, протиправно зменшив основний розмір пенсії за вислугу років, призначеної у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, до 70% відповідних сум грошового забезпечення, що призвело до порушення права позивача на отримання пенсії у розмірі, установленому законом.

При цьому перерахунку відповідач також застосував до пенсії позивача обмеження її максимального розміру.

Відповідач відстоює позицію, що щомісячний розмір перерахованої пенсійної виплати має бути обмежений максимальним розміром, визначеним законом, а саме десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Оскільки внаслідок виконання рішення суду у справі №340/7746/24 розмір пенсії позивача склав 31368,50 грн. і перевищив десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (з 01.01.2024 року - 23610 грн.), то пенсія позивачу не підвищувалася.

Суд вважає такі дії відповідача неправомірними з таких підстав.

Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо соціального захисту цієї категорії громадян зазначав, що:

- обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення, встановлене Законом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України (рішення від 20.12.2016 року №7-рп/2016),

- приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (щодо обмеження максимального розміру пенсій), що поширюють свою дію на Закон №2262-XII, не відповідають приписам статей 1, 3, 8 частин першої, другої, п`ятої статті 17, частини першої статті 46, частини першої статті 65 Конституції України в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року (рішення від 12.10.2022 року №7-р(II)/2022).

Верховний Суд у постановах від 11.09.2025 року у справі №120/1081/25, від 27.02.2026 року у справі №400/3676/25 сформулював правовий висновок, згідно з яким застосування положень статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при обчисленні (перерахунку) пенсій, призначених за Законом №2262-XII, є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

Верховний Суд у постанові від 17.06.2025 року у справі №580/1002/26 сформулював правовий висновок, згідно з яким застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII, положень статті 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 рік "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

Суд вважає, що до спірних правовідносин щодо перерахунку та виплати позивачу пенсії за вислугу років необхідно застосовувати положення спеціального Закону №2262-XII (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016), які не передбачають застосування понижуючих коефіцієнтів до таких пенсій та виплату таких пенсій в обмеженому (зменшеному/пониженому) розмірі. Чинне законодавство також не містить норм, які б визначали розмір максимального обмеження пенсій, призначених за Законом №2262-XII.

Отже, відповідач діяв всупереч вимогам верховенства права та при перерахунку пенсії позивача з 01.12.2025 року незаконно обмежив її розмір.

Це призвело до недоотримання позивачем нарахованих йому щомісячних пенсійних виплат та до порушення його права на отримання пенсії у розмірі, встановленому законом.

Тому такі дії відповідача слід визнати протиправними.

Суд вважає, що у цій справі порушені права позивача мають бути відновлені шляхом зобов`язання відповідача здійснити з 01.12.2025 року перерахунок пенсії, виходячи з 90 % відповідних сум грошового забезпечення, та виплатити заборгованість за минулий період, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком, без обмеження її максимального розміру.

При перерахунку пенсії відповідач має врахувати також висновки Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 року у справі №340/2205/26 про відсутність законних підстав для застосування до пенсії позивача у 2026 році понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану".

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення з 01.12.2025 року основного розміру пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 , з 90 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2025 року та невиплати пенсії у повному розмірі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.12.2025 року перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 90 % відповідних сум грошового забезпечення, вказаних у довідці №8485/1 від 17.07.2025 року, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком, без обмеження максимального розміру пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1331,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ