Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №320/20318/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року Київ справа №320/20318/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 22.03.2024 звернувся через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду (зареєстрований у суді позов 22.04.2025) із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган, Управління, податковий орган).

Просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07.12.2023 № 7765724024.

У зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 12.05.2025 позов залишив без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

На виконання вимог ухвали позивач усунув недоліки у строк та у спосіб, що визначені в ній.

Ухвалою суду від 17.06.2025 відкрито провадження у справі, призначено до розгляду одноособово суддею Скрипкою І.М. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що призначення документальної позапланової перевірки у термін, який значно перевищує передбачений Податковим кодексом України та посилання відповідача на отримання інформації від Державної податкової служби України листом від 25.04.2023 №8960/7/99-00-24-04-02-07 про порушення платником податків ОСОБА_1 законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічним Контрактом від 22.09.2020 № 2020-09-1348 за умови незазначення конкретних порушень, свідчить про відсутність законних підстав за для призначення та проведення перевірки.

При цьому, позивач вказує, що, незважаючи на процедурні порушення, допущені відповідачем, ним підготовлено та направлено контролюючому органу письмові пояснення, до яких долучено копії документів, які раніше надавалися у АТ «ПУМБ». Однак, у подальшому, отримано акт від 23.10.2025 № 67619/Ж5/26-15-24-0204/2940514256, в якому зафіксовано порушення вимог валютного законодавства при розрахунку за зовнішньоекономічним контрактом від 22.09.2020 № 2020-09-1348 з компанією Skienst Rail за період з 22.09.2020 по 16.10.2023.

Щодо акта від 23.10.2025 № 67619/Ж5/26-15-24-0204/2940514256, позивач стверджував, що 20.11.2023 направив відповідачу заперечення, де висловив незгоду з висновками контролюючого органу, посилаючись на те, що відповідно до діючого на момент проведення операції зовнішньо-економічної діяльності, а саме - на 11.02.2022, граничними строками розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які були встановлені Національним банком України у 365 днів, граничний строк розрахунків мав би наступити 12.02.2023, у зв`язку із чим посилання на розрахунок граничного терміну, як на 12.01.2023, який зазначено у акті, є незаконним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, тож всі подальші доводи та розрахунки здійснені на їх підставі також є протиправними. Станом на момент проведення перевірки, її закінчення та навіть станом на час подання заперечення на акт перевірки, контракт від 22.09.2020 №2020-09-1348 між компанією AS Skinest Rail (Pеспубліка Естонія) та платником податку є діючим, поставки продукції та взаєморозрахунки за ним проводяться, тому незрозуміло, яким чином встановлено факт несплати коштів за поставлений товар за ВМД від 11.02.2022 UA100320/2022/500812 саме у сумі 613,60 Євро за умов, що частина товару за який 14.01.2023 було отримано передплату, відвантажена за іншими митними деклараціями.

Позивачем, окрім іншого, наголошено, що заперечення на акт перевірки відповідач розглянув без його повідомлення про розгляд, чим порушив право платника бути присутнім при розгляді та надати письмові чи усні пояснення щодо порушених питань. У той же час, як свідчать результати розгляду заперечень, відповідач частково визнав помилковість висновків перевірки та прийняв рішення про викладення результатів документальної позапланової невиїзної перевірки у наступній редакції: перевіркою платника податків ОСОБА_1 встановлено порушення частини другої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (Закон № 2473-VIII), а саме: неодержання грошових коштів за Контрактом від 22.09.2020 № 2020-09-1348 з компанією AS Skinest Rail (Республіка Естонія), згідно ВМД від 11.02.2022 №UA100320/2022/500812 на загальну суму 613,60 Євро (еквівалент 24 097,79 грн на 12.02.2023 дату першого дня перевищення граничного строку розрахунків).

Позивачем наголошено, що оскільки мало місце порушення порядку розгляду заперечень на акт перевірки, відповідно, висновок про результат розгляду заперечень до акта перевірки не може бути врахований при прийняті податкового повідомлення рішення.

Відповідачем надіслано відзив на позовну заяву, де вказано на необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення; висловлено прохання відмовити у задоволенні позову. Зазначено, що у ході перевірки позивача встановлено факти порушення частини другої статті 13 Закону № 2473-VIII в частині своєчасності розрахунків при проведенні експортних операцій з компанією AS Skinest Rail (Республіка Естонія), а саме: ненадходження виручки на суму 613,60 Євро (еквівалент 24 097,79 грн на 12.02.2023 – дату першого дня перевищення граничного строку розрахунків) за від 22.09.2020 № 2020-09-1348 з компанією AS Skinest Rail (Республіка Естонія).

Позивачем подано заперечення на відзив, в якому вказано на пропуск строків на подання відзиву.

Ухвалою від 14.09.2026 поновлено Головному управлінню ДПС у м. Києві строк для подання відзиву на позовну заяву в адміністративній справі № 320/20318/25. Прийнято від відповідача відзив на позовну заяву від 05.09.2025 та долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1, статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України № 2755-VI (ПК України), відповідно до підпункту 69.21 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, зі змінами внесеними Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», наказу від 05.09.2023 № 4324-п, виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві, головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування самозайнятих осіб управління податкового аудиту фізичних осіб Шоботенком Юрієм Миколайовичем, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності платника податків ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним договором від 22.09.2020 № 2020-09-1348 з компанією AS Skinest Rail (Республіка Естонія) за період з 22.09.2020 по 16.10.2023.

За результатами перевірки складено акт від 23.10.2025 № 67619/Ж5/26-15-24-0204/2940514256, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 2 статті 13 Закону № 2473-VIII, а саме: неодержання грошових коштів за операції за Контрактом від 22.09.2020 № 2020-09-1348 з компанією AS Skinest Rail (Республіка Естонія) згідно ВМД від 11.02.2022 №UA100320/2022/500812 на загальну суму 613,60 Євро (еквівалент 24 097.79 грн на 12.01.2023 - дату першого дня перевищення граничного строку розрахунків).

Позивачем направлено заперечення № 2011/1 від 20.11.2023 на Акт перевірки, за результатами розгляду яких комісією з питань розгляду заперечень вирішено частково задовольнити заперечення, та висновки до акта перевірки від 23.10.2023 № 67619/5/26-15-24-02-04/2940514256 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки викласти в наступній редакції:

«Перевіркою платника податків ОСОБА_1 встановлено порушення:

Пункту 2 статті 13 Закону № 2473-VIII, а саме: неодержання грошових коштів за операції за Контрактом від 22.09.2020 № 2020-09-1348 з компанією AS Skinest Rail (Республіка Естонія), згідно ВМД від 11.02.2022 №UA100320/2022/500812 на загальну суму 613,60 Євро (еквівалент 24 097,79 грн на 12.02.2023 дату першого дня перевищення граничного строку розрахунків)».

До рішення долучено розрахунок пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності, згідно якого сума пені складає 17 856 грн.

При цьому, в рішенні вказано, що у попередньому розрахунку пені допущено технічну помилку, а тому період прострочення потрібно вважати з 12.02.2023 по 16.10.2023.

На підставі вказаного висновку перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.12.2023 № 7765724024, яким за назване порушення нараховано пеню за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД у загальній сумі 17 856,56 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 20.02.2020 у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення податкової перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність прийнятих за її висновками податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 28.09.2022 у справі № 160/2552/21 Верховний Суд зауважив, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формального порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

За приписами пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема за наявності таких обставин: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Як встановлено зі змісту наказу «Про проведення документальної позапланової перевірки платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 )», підставою для проведення перевірки слугувала інформація ДПС України, викладена в листі від 25.04.2023 № 8960/7/99-0-24-04-02-07, про порушення платником податків ОСОБА_1 законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 22.09.2020 № 2020-09-1348 та ненадання документів на запит ГУ ДПС у м. Києві від 26.05.2023 № 21170/1/26-15-24-02-04-08.

Отже, контролюючий орган, отримавши інформацію від ДПС України про порушення позивачем вимог податкового законодавства, мав підстави для направлення позивачу запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо виявлених порушень.

У той же час, як слідує зі змісту повідомлення ОСОБА_1 №173/26-15-24-02-04 від 05.09.2023, направленого на адресу відповідача, позивачем надано пояснення та копії договору, рахунків, митних декларацій та інформацію банку про отримання коштів, викладених в листі ДПС України від 25.04.2023. Однак, незважаючи на надання таких, ГУ ДПС у м. Києві призначено позапланову невиїзну перевірку. При цьому, ні Акт перевірки, ні відзив на позовну заяву, не містять відомостей про те, що документи, надані ОСОБА_1 , були недостатніми для перевірки інформації щодо порушення ним законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 22.09.2020 № 2020-09-1348.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено достатності підстав за для призначення та проведення перевірки.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем процедури розгляду заперечення, а саме: неповідомлення його про розгляд заперечення, в результаті чого порушено право останнього бути присутнім при розгляді та надати письмові чи усні пояснення з приводу порушених питань, суд вказує на таке.

За нормами пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

У постанові від 08.01.2026 у справі № 160/8485/23 Верховний Суд вказав, що неповідомлення платника податків про дату, час і місце розгляду його заперечень на акт перевірки є істотним процедурним порушенням вимог пункту 86.7 статті 86 ПК України. Таке порушення є самостійною та достатньою підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірки, незалежно від обґрунтованості окремих висновків акта перевірки щодо податкових зобов`язань платника.

Пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Позивач стверджує, що направив до контролюючого органу заперечення на акт перевірки, однак не отримав повідомлення про дату та час розгляду заперечень на акт перевірки

Суд зауважує про відсутність можливості з`ясувати дату направлення поштового відправлення з запрошенням на розгляд заперечення, за трек-номером на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, оскільки на час розгляду справи інформація по ньому на сайті Укрпошти відсутня.

Разом з цим, контролюючим органом не надано доказів на підтвердження того, що повідомлення направлене ОСОБА_1 у строк, достатній для його отримання.

Таким чином, відповідачем не спростовано доводів позивача про порушення ним в процесі розгляду заперечень на Акт перевірки, пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України.

Щодо висновків перевірки по суті виявлених порушень, суд зазначає наступне.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII (Закон № 959-XII), господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару; зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Стаття 1 Закону № 2473-VIII визначає, що валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.

Цією ж нормою визначено, що валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Також, стаття 1 Закону № 2473-VIII закріплює, що резидентом є юридична особа та інший суб`єкт господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

При цьому, приписами статті 4 Закону № 2473-VIII закріплено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених Законом № 2473-VIII.

Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

За змістом частини п`ятої статті 11 Закону № 2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами, а відповідно до частини першої статті 13 вказаного закону, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Положеннями частини другої статті 13 Закону № 2473-VIII унормовано, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною п`ятою статті 13 Закону № 2473-VIII встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

При цьому, статтею 44 Закону України «Про Національний банк України» № 679-XIV визначено, що Національний банк України діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства, і до компетенції Національного банку України у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

За правилами пункту 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 5 від 02.01.2019, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

У зв`язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», якою (у редакції від 07.07.2022) з 05.04.2022 встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів - 180 календарних днів. Для операцій, що проведені до 05.04.2022, граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів.

Отже, 180-денний строк застосовується до операцій резидентів з експорту та імпорту товарів починаючи з 05.04.2022.

Тож, якщо операція відбулася до 05.04.2022, то для закриття такої операції діє строк у 365 календарних днів, а для операцій, які почалися з 05.04.2022 - строк 180 днів.

Як слідує із Акта перевірки, проведеною перевіркою встановлено, що у періоді, який перевірявся, платник податків ОСОБА_1 здійснював експорт товару згідно укладеного Контракту від 22.09.2020 № 2020-09-1348 із компанією AS Skinest Rail (Республіка Естонія).

За умовами Контракту, ОСОБА_1 (Постачальник) зобов`язується передати, компанія AS Skinest Rail (Покупець) прийняти та оплатити продукцію, погоджену в Додатках до Контракту.

В Додатках визначаються найменування, кількість, якість, пакування і ціни продукції, яка постачається. Дати поставок партій товару погоджуються в Додатках, або визначаються в листах, іншими документами.

Ціна на продукцію визначається в Євро і вказується в Додатках до даного Контракту. Загальна сума Контракту складається з вартості продукції, погодженої в Додатках до Контракту. Сума Контракту може бути збільшена після підписання сторонами нових Додатків.

Умови оплати продукції вказуються в Додатках до Контракту. Валюта платежу Євро (EUR). Датою платежу вважається дата списання грошових коштів з кореспондентського рахунку банку Покупця. Банківські витрати на території України за рахунок Постачальника, на території Покупця за рахунок Покупця.

Термін дії Контракту встановлюється з дати його підписання до 31.12.2020, a в частині взаєморозрахунків до їх повного завершення.

Перевіркою проведених розрахунків у грошовій формі при здійсненні експортних операцій за Контрактом від 22.09.2020 № 2020-09-1348 з Компанією AS Skinest Rail (Республіка Естонія) встановлено розрахунки:

- за ВМД від 11.02.2022 №UA100320/2022/500812 на валютний рахунок платника податків ОСОБА_1 згідно з випискою АТ «Перший Український Банк» № НОМЕР_2 -978 (ЕВСП) 14.01.2022 перераховано валютні кошти (попередня передоплата) компанією AS Skinest Rail (Республіка Естонія) у сумі 9057,60 Євро (еквівалент 287 862,30 грн на дату надходження платежу).

Також за ВМД від 11.02.2022 № UA100320/2022/500812, 12.04.2022 перераховано валютні кошти компанією AS Skinest Rail (Республіка Естонія) у сумі 2 134,00 Євро (еквівалент 68 064,36 грн на дату надходження платежу).

Станом на час перевірки виявлено факт ненадходження за ВМД від 11.02.2022 UA100320/2022/500812 в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів у сумі 613,60 Євро (еквівалент 24 097,79 грн на 12.02.2023 дату першого дня перевищення граничного строку розрахунків) з порушенням законодавчо встановлених термінів на 278 днів;

- за ВМД від 11.02.2022 № UA100320/2022/500813 на валютний рахунок платника податків ОСОБА_1 згідно з випискою АТ «Перший Український Банк» № НОМЕР_2 -978 (Євро) 12.04.2022 перераховано валютні кошти компанією AS Skinest Rail (Республіка Естонія) у сумі 1 720,00 Євро (еквівалент 54 859,74 грн, на дату надходження платежу);

- за ВМД від 18.08.2022 № UA100320/2022/502897 на валютний рахунок платника податків ОСОБА_2 згідно з випискою АТ «Перший Український Банк» № НОМЕР_2 - 978 (Євро) 12.09.2022 перераховано валютні кошти компанією AS Skinest Rail (Республіка Естонія) у сумі 3 480,00 Євро (еквівалент 127 754,98 грн на дату надходження платежу);

- за ВМД від 16.09.2022 № UA100320/2022/503302 на валютний рахунок платника податків ОСОБА_2 згідно з випискою АТ «Перший Український Банк» № НОМЕР_2 - 978 (Євро) 03.10.2022 перераховано валютні кошти компанією AS Skinest Rail (Pеспубліка Естонія) у сумі 7 404,00 Євро (еквівалент 263 849,68 грн на дату надходження платежу);

- за ВМД від 27.09.2022 № UA100320/2022/503412 на валютний рахунок платника податків ОСОБА_1 згідно з випискою АТ «Перший Український Банк» № НОМЕР_2 -978 (Євро) 27.10.2022 перераховано валютні кошти компанією AS Skinest Rail (Pecпyбліка Естонія) у сумі 6 400,00 Євро (еквівалент 234 506,88 грн, на дату надходження платежу);

- за ВМД від 27.09.2022 № UA100320/2022/503413 на валютний рахунок платника податків ОСОБА_3 згідно з випискою АТ «Перший Український Банк» № НОМЕР_2 978 (Євро) 27.10.2022 перераховано валютні кошти компанією AS Skinest Rail (Республіка Естонія) у сумі 11 520,00 Євро (еквівалент 422 112,38 грн на дату надходження платежу).

Так, відповідач дійшов висновку, що станом на 16.10.2023 (дата закінчення перевірки) встановлено неодержання грошових коштів платником податків ОСОБА_1 по операціях за Контрактом від 22.09.2020 № 2020-09-1348 з компанією AS Skinest Rail (Республіка Естонія), згідно ВМД від 11.02.2022 № UA100320/2022/500812 на загальну суму 613,60 Євро (еквівалент 24 097,79 грн на 12.01.2023 дату першого дня перевищення граничного строку розрахунків) з порушенням законодавчо встановлених термінів на 278 днів.

Визначаючись щодо обґрунтованості висновків, викладених в акті перевірки, суд вказує на наступне.

Згідно із матеріалами перевірки, відповідачем досліджувався зовнішньоекономічний контракт 22.09.2020 № 2020-09-1348 з компанією AS Skinest Rail (Республіка Естонія), виписки АТ «Перший Український Міжнародний Банк» № UA393348510000000002600614431-978-Євро, інвойси: від 11.02.2022 № 11/02/2022, № 111/02/2022; від 18.08.2022 № 18/08/2022; від 16.09.2022 № 16/09/2022; від 27.09.2022 № 27/09/2022, № 271/09/2022, вантажно-митні декларації від 11.02.2022 № UA100320/2022/500812, № UA100320/2022/500813; від 18.08.2022 № UA100320/2022/502897; від 16.09.2022 № UA100320/2022/503302; від 27.09.2022 № UA100320/2022/503412, № UA100320/2022/503413.

При цьому, встановлено порушення граничних строків розрахунків грошових коштів лише за ВМД від 11.02.2022 № UA100320/2022/500812.

Між тим, як вказано самим же відповідачем, за ВМД від 11.02.2022 №UA100320/2022/500812 на валютний рахунок платника податків ОСОБА_1 кошти перераховувалися двічі 14.01.2022 (граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів) та 12.04.2022 (граничні строки розрахунків становлять 180 календарних днів).

Поряд з цим, в Акті перевірки відсутня інформація про те, який із двох платежів, на думку контролюючого органу, перевищив граничний строк розрахунків - 180 днів. Тоді як видно із Додатку № 1, долученого відповідачем до Акта перевірки, граничний термін розрахунку за платежем у сумі 613,60 Євро, здійсненому 14.01.2022 є 11.02.2023.

Відтак відсутні підстави вважати, що такий платіж здійснений з порушенням граничних строків розрахунків, які застосовувалися до 05.04.2022, а також, що такі строки становлять 180 днів. Стосовно другого платежу, здійсненого 12.04.2022, то податковий орган не довів факт прострочення на 278 днів.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене, суд вважає, що відповідач не довів обґрунтованості своїх висновків про порушення позивачем строків розрахунків за імпортним контрактом від 22.09.2020 № 2020-09-1348 з компанією AS Skinest Rail (Республіка Естонія).

З урахуванням наведеного у сукупності суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

За змістом частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно із платіжної інструкції №70 від 22.03.2024, позивачем сплачено судовий збір у сумі 3028 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 3028 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07.12.2023 №7765724024.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.