Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №640/4780/20 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року справа № 640/4780/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування положень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Генерального прокурора в якому просить суд:

Визнати протиправними та нечинними такі положення Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора № 221 від 03.10.2019:

- розділ III «Складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки»;

- розділ IV «Проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності і виконання практичного завдання для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурора»;

- положення пункту 5 розділу І в частині посилання на те, що предметом атестації є оцінка загальних здібностей;

- підпункт 2 пункту 6 розділу І щодо включення до атестації етапу складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

- пункт 1 розділу IVB частині допущення до співбесіди лише тих осіб, які набрали за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки кількості балів, яка дорівнює або є більшою за прохідний бал.

- пункт 10 розділу IV в частині надання права кадровим комісіям під час проведення співбесіди та ухвалення рішення без додаткового офіційного підтвердження брати до уваги відомості, отримані від фізичних та юридичних осіб (у тому числі анонімно);

- додаток № 2, яким встановлено форми заяви про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора та про намір пройти атестацію для прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії прокурорів); про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію для прокурорів регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних); про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію для прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих).

Обґрунтовуючи вимоги позивач вказує на те, що окремі положення зазначеного порядку є протиправними, такими, що суперечать вимогам Конституції України за Законам України, порушують його права, і підлягають визнанню нечинними.

У відзиві відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог зазначаючи, що відповідачем було дотримано порядок прийняття та введення в дію оскаржуваного наказу. У відповіді на відзив та поясненнях сторони підримали свої позиції.

Дослідивши обставини справи та оцінивши доводи сторін суд зазначає наступне. Відповідно до наказу прокурора Запорізької області від 23.12.2019 №2361 к позивача призначено на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення прокуратури Запорізької області. З вказаного часу я працюю на зазначеній посаді.

Верховною Радою України 19.09.2019 прийнято Закон України №113-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», яким передбачено створення у системі органів прокуратури Офісу Генерального прокурора, обласних і окружних прокуратур.

Згідно із положеннями п. 6 Прикінцевих і перехідних положень зазначеного Закону з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнений з посади на підставі п. 9 частини першої статті 51 Закону України, "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов`язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-IX (далі – Закон № 113-ІХ) запроваджено реформування системи органів прокуратури.

Згідно з вимогами ст. 4 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ (далі – Закон № 1697-VІІ) в редакції Закону № 113-ІХ організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. За приписами п. 7 розд. ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Конституційний Суд України у рішенні від 08.07.2003 № 15-рп/2003 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців» (справа про атестацію державних службовців) зазначив, що «атестація є одним із способів перевірки та оцінки кваліфікації працівника, його знань і навичок. Вона передбачена частиною шостою статті 96 Кодексу законів про працю України, положення якого поширюються і на державних службовців з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про державну службу». Згідно з цією нормою атестацію можуть проводити власник або уповноважений ним орган. Такими органами відповідно до законодавства України є, зокрема, всі органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Атестація окремих категорій державнихслужбовців передбачена й іншими законами України, зокрема «Про державну податкову службу в Україні» (стаття 15), «Про прокуратуру» (стаття 46), «Про статус суддів» (глава VІІ)» (абзац 5 пп. 5.1 п. 5 мотивувальної частини).

Пунктом 9 розд. ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX передбачено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором. Відповідно до положень п. 10 розд. ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» цього Закону прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації.

Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Слід зазначити, що позивачем у цій справі подано Генеральному прокурора відповідного зразка заяву у встановленому порядку. Відповідно до пунктів 9, 13 розділу ІІ Закону атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором з урахуванням особливостей, визначених пунктом 7 цього розділу. Атестація прокурорів включає такі етапи: складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використаннямькомп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 9 Закону № 1697-VІІ Генеральний прокурор видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України.

Усі накази Генерального прокурора оприлюднюються державною мовою на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора на наступний робочий день після їх підписання з додержанням вимог режиму таємності.

Накази Генерального прокурора, що є нормативно-правовими актами, набирають чинності з дня їх оприлюднення, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня оприлюднення.

На виконання вказаних положень Закону наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації. Зазначений наказ оприлюднено державною мовою на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України та з цієї дати він набрав чинності, що передбачено у самому наказі.

Отже, Генеральним прокурором на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом, видано наказ від 03.10.2019 № 221 «Про затвердження Порядку проходження прокурорами атестації» (зі змінами, внесеними наказами від 17.12.2019 № 336, від 04.02.2020 № 65, від 19.02.2020 № 102, від 03.06.2021 № 178, від 03.09.2021 № 280), пунктом 6 розділу І якого визначено етапи проходження атестації прокурорами, а розділом ІІІ – порядок та умови складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Безпідставними є доводи про протиправність окремих пунктів Порядку в частині визначення предметом атестації оцінки загальних здібностей та навичок, порядку проходження цього етапу, складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки та ухвалення кадровою комісією рішення за результатами проходження цього етапу.

Так, п. 12 розд. ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ визначено, що предметом атестації є оцінка професійної компетентності прокурора, професійної етики та доброчесності прокурора. Згідно з п. 13 розд. ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ атестація прокурорів включає такий етап, як складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

Відповідно до вказаних положень Закону №113-ІХ, п. 5 розд. І Порядку установлено, що предметом атестації прокурорів є оцінка:

1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок);

2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Пунктом 6 розділу І Порядку визначено такий етап атестації як іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Також іспит на загальні здібності та навички визначений приписами розділу ІІІ оспорюваного Порядку.

Встановлення рівня професійної компетентності прокурора, що включає в себе перевірку загальних здібностей, є цілком виправданим, адже Законом України «Про прокуратуру» встановлено підвищені вимоги до професійного рівня прокурорів (аналогічна практика застосовується законодавцем щодо процедур добору на посаду судді, детектива НАБУ та слідчих ДБР).

Зокрема, згідно з положеннями ч. 1 ст. 8-1 Закону № 1697-VІІ керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури затверджено Порядок проведення відкритого конкурсу з відбору кандидатів на зайняття посад прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яким передбачено три етапи тестування, серед яких тест на загальні здібності кандидатів на посади прокурорів цієї прокуратури. Так, складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки передбачено Порядком № 221 та є складовою оцінки професійної компетентності прокурора.

Ураховуючи завдання реформування органів прокуратури, застосування такого виду оцінювання прокурорів є визначенням рівня вербального інтелекту спрямованого на виявлення інтелектуальних (розумових) здібностей, суть яких полягає в здатності добре розуміти, аналізувати, систематизувати і продукувати вербальну інформацію.

Тестові завдання для визначення рівня абстрактно-логічного інтелекту виявляють здібності до успішного опанування складних сфер діяльності та професій, які вимагають постійної та інтенсивної розумової діяльності (аналіз багатьох різних чинників і умов, пошук ефективних рішень тощо).

Відповідно до погоджених 21.02.2020 Генеральним прокурором зразків тестових питань та правил складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки тести для оцінки інтелектуальних здібностей (вербального та абстрактно-логічного інтелекту) адаптовані до специфіки юридичних професій.

Ці тести були використані для оцінки більше 6000 тисяч респондентів, зокрема, їх пройшли діючі судді у процесі кваліфікаційного оцінювання та кандидати на посади суддів (Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду).

Таким чином, тестування на загальні здібності та навички включено до процесу атестації прокурорів з метою з`ясування загального рівня їх здібностей та компетентності як однієї з характеризуючих ознак для визначення професійності.

Відповідно до статті 15 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017 та «Європейських керівних принципів з етики і поведінки для прокурорів» («Будапештські керівні принципи»), прийнятих на 6-й конференції Генеральних прокурорів Європи у Будапешті 31.05.2005, прокурор зобов`язаний постійно підвищувати свій загальноосвітній та професійний рівень, культуру спілкування, виявляти ініціативу, відповідальне ставлення та творчий підхід до виконання своїх службових обов`язків, фахово орієнтуватися у чинному законодавстві, передавати власний професійний досвід колегам, бути завжди добре поінформованим, тренованим і не відставати від значущих юридичних та соціальних змін.

Відповідно до листа ТОВ «Сайметрікс-Україна» від 28.09.2020 № 07/0920 інструмент «PSYMETRICS» складається з різних тестів, - математичного, абстрактно-логічного, вербального та просторового. Для оцінки загальних здібностей та навичок у представників юридичної професії використовується два тести: абстракто-логічний та вербальний. Тести створені у відповідності до вимог та процедур International Test Comission та пройшли перевірку надійності та валідності на репрезентативній українській вибірці.

Всього у дослідженнях валідності та надійності прийняло участь 1224 респондента різних вікових груп, різних професій та рівнів освіти. Крім того, діагностичні норми тестів було спеціально адаптовано для професійної групи «Юриспруденція та правоохоронний сектор» на високо репрезентативній професійній вибірці більше 6000 осіб, що дозволило максимально точно оцінювати та диференціювати рівень здібностей респондентів саме цієї професійної групи.

Отримані результати проведених досліджень свідчать, що за основними показниками надійності та валідності тести повністю відповідають існуючим психометричним стандартам (нормам), мають хорошу ретестову надійність, внутрішню узгодженість, а також конструктну валідність.

Згідно з Процедурними нормами проведення тестування в межах автоматизованого інструменту вимірювання психологічних та інших характеристик особистості «PSYMETRICS», затверджених директором ТОВ «Сайметрікс-Україна» 18.12.2018, абстрактно-логічний тест призначений для оцінки (вимірювання) рівня загального інтелекту, вербальний тест призначений для оцінки (вимірювання) рівня вербального інтелекту.

Загальний (абстрактно-логічний) інтелект - інтелектуальна (розумова) здатність особи, суть якої полягає в здатності до виявлення взаємозв`язків і закономірностей в предметах і явищах навколишнього середовища. Загальний інтелект практично не пов`язаний з набутими спеціальними знаннями або розумовими навичками, він характеризує якість функціонування інтелектуальної сфери в цілому; вербальний інтелект - інтелектуальна (розумова) здатність особи, суть якої полягає в здатності добре розуміти, аналізувати, систематизувати і продукувати вербальну інформацію: слова, вирази, тексти і т.д.

Інструмент «PSYMETRICS» це програмне забезпечення, призначене для вимірювання психологічних та інших характеристик особистості в систему якого закладено методики оцінювання (тестування) інтелекту (в даному випадку абстрактно-логічного та вербального), що в своїй сукупності складаються з питань різних рівнів складності та варіантів відповідей на кожне, вірну відповідь на кожне запитання, кількість балів за кожну відповідь, методологію підрахунку та визначення результатів.

Інструмент «PSYMETRICS» повністю автоматизований з метою недопущення впливу на тестування та його результати людини, унеможливлення будь-яких помилок, наприклад, при підрахунку балів.

Оцінювання (тестування) інтелекту (як абстрактно-логічного, так і вербального) проводиться виключно без попередньої підготовки, оскільки тестами оцінюється інтелект респондента, а не пам`ять за допомогою якої респондент запам`ятав правильні/неправильні відповіді на задані питання.

Так, абстрактно-логічний тест оцінює «рухомий» інтелект, що не пов`язаний з освітою та накопиченими знаннями, його завдання – оцінити логічне мислення респондента, його здатність до вирішення нових проблем, незалежно від попереднього досвіду; вербальний тест оцінює здібності, пов`язані із обробкою вербальної інформації, її розуміння та використання на практиці.

Під аналітичними здібностями розуміють інтелектуальну, логіко-мисленнєву діяльність, спрямовану на вирішення практичних завдань. Загальні здібності людини, що тією чи іншою мірою виявляються в усіх видах її діяльності, включають в себе здібності до навчання, загальні розумові здібності людини, її здібності до праці. Вони спираються на загальні вміння, необхідні в кожній галузі діяльності, зокрема такі, як уміння усвідомлювати завдання, планувати й організовувати їхнє виконання, використовуючи наявні в досвіді людини засоби, розкривати зв`язки тих речей, яких стосується діяльність, оволодівати новими прийомами роботи, переборювати труднощі на шляху до мети.

Результат складеного прокурором іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки є одним з етапів проходження атестації, тобто самостійним показником визначення рівня його професійної компетентності. Таким чином, тестування на загальні здібності та навички включено до процесу атестації прокурорів з метою з`ясування загального рівня їх здібностей та компетентності як однієї з характеризуючих ознак для визначення професійності, що відповідає вимогам абз. 4 п. 13 розд. ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, згідно з яким атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором.

Згідно з п. 16 «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди.

Таким чином, п. 1 розд. IV Порядку щодо допущення до співбесіди лише тих осіб, які набрали за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки кількості балів, яка дорівнює або є більшою за прохідний бал, відповідає вимогам Закону № 113-ІХ, тому доводи позовної заяви про протиправність цієї норми є безпідставними.

На підтвердження викладеного, слід звернути увагу суду на висновки викладені Верховним Судом у постанові від 12.12.2023 у справі № 300/1611/20, якою відмовлено у задоволенні позову особи до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним і скасування рішення кадрової комісії з атестації прокурорів, прийнятого за результатами іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Зокрема, Верховним

Судом зазначено про таке:

« 68. Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, звертає увагу на сформовані Верховним Судом правові висновки щодо застосування приписів Закону №113-ІХ, Порядку № 221 та Порядку № 233, зокрема, у постановах від 17.08.2022 у справі № 160/6659/20 і від 11.11.2021 у справі № 580/1859/20, які підлягають врахуванню у цьому касаційному провадженні.

69. У вказаних справах Верховний Суд підкреслив, що з огляду на зміст включеної до Конституції України Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII (далі - Закон №1401-VIII) статті 131-1 Основного Закону, новим українським конституційним правопорядком прокуратуру як інститут, що виконує функцію кримінального переслідування, структурно внесено до загальної системи правосуддя. При цьому, Конституція України віднесла прокурорів у розділ «Правосуддя», змінила характер їхньої діяльності з загального нагляду на основну функцію кримінального обвинувачення та запровадила нові принципи в проведенні оцінювання як суддів, так і прокурорів.

70. Дослідження змісту Закону №1401-VIII, а також пояснювальної записки до відповідного законопроєкту вказує на те, що його метою є удосконалення конституційних основ правосуддя для практичної реалізації принципу верховенства права, яке повинно забезпечуватися, зокрема, і шляхом належного функціонування прокуратури як органу, уповноважено виконувати функції з підтримання публічного обвинувачення в суді; процесуального керівництва досудовим розслідуванням; вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження; нагляду за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.

75. Отож проведення атестації прокурорів є обов`язковою складовою запровадженого Законом №113-ІХ процесу реформування системи органів прокуратури та є спеціальною процедурою, яка має на меті підтвердження здатності прокурорами виконувати повноваження на належному рівні за визначеними законом критеріями, шляхом здійснення оцінки їхньої професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, що стосувалась, зокрема, усіх без винятку прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати у органах прокуратури.

76. Верховний Суд також зазначив, що така атестація передбачає чітку процедуру та умови звільнення і переведення прокурорів до Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур, що здійснюється на підставі відповідних рішень кадрових комісій.

77. Так, атестація прокурорів проводиться відповідними кадровими комісіями та включає три етапи, зокрема, складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, тобто у цьому випадку менше встановленої наказом Офісу Генерального прокурора від 21.02.2020 №105 мінімально допустимої кількості набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування, - 93 бали, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.».

Щодо тлумачення пункту 5 розділу І Порядку № 221 Верховним Судом у постанові від 09.02.2024 у справі № 520/905/2020, зазначено, що предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора. Верховним Судом у постанові від 05.12.2023 у справі № 280/4400/20, зазначено, що атестація прокурорів проводиться відповідними кадровими комісіями та включає три етапи, зокрема, складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, тобто у цьому випадку менше встановленої наказом Офісу Генерального прокурора від 21.02.2020 №105 мінімально допустимої кількості набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування, - 93 бали, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. (п. 77).

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 20.03.2024 у справі № 300/1492/20, від 20.03.2024 у справі № 160/6211/20. У постанові від 23.05.2024 у справі № 440/17357/21 Верховним Судом, серед іншого, зазначено – «……що Порядком № 221 визначено єдину та достатню підставу для ухвалення рішення про неуспішне проходження прокурором атестації за наслідком складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички …..».

Ураховуючи викладене, твердження позивача про створення нової норми права, яка не передбачена законом, зокрема включення до етапів атестації складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, щодо неправомірних дій та рішень кадрової комісії, пов`язаних із цими питаннями, а також встановлення форми їх рішень вважаємо необґрунтованими.

Ураховуючи вищевикладене, фактичні обставини справи, а також висновки викладені у вищезазначених постановах Верховного Суду, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.