Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №320/2561/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м. Київ № 320/2561/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙАВТОТРЕЙДІНГ"

про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м. Києв з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙАВТОТРЕЙДІНГ", про стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих платника податків, на суму податкового боргу у розмірі 16532,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «СКАЙАВТОТРЕЙДІНГ» обліковується податковий борг у загальному розмірі 16 532,50 грн, який виник унаслідок несплати у встановлені законодавством строки узгоджених грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень. Позивач стверджує, що відповідачем не виконано передбаченого Податковим кодексом України обов`язку щодо своєчасної та повної сплати податків і зборів, унаслідок чого утворилася заборгованість перед бюджетом, яка станом на час звернення до суду залишається непогашеною. З огляду на те, що відповідачем у добровільному порядку не сплачено суму податкового боргу, позивач, посилаючись на положення Податкового кодексу України, вважає наявними правові підстави для його примусового стягнення в судовому порядку, у зв`язку із чим просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, на підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду проведено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи № 320/2561/23, яку передано на розгляд головуючій судді Пановій Г.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято до провадження адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Про прийняття адміністративної справи до провадження відповідач був проінформований шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі засобами поштового зв`язку Укрпошта, на адресу місцезнаходження відповідача (відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань): 04050, місто Київ, вулиця Артема, будинок 77, офіс 212, що підтверджується відомостями списку згрупованих відправлень та рекомендованим повідомленням № 0600931858863, яке було повернуто за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є, серед іншого: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Приписами частини першої другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено що, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач своїм правом про надання письмового відзиву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено про таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАЙАВТОТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 40077168) перебуває на податковому обліку в контролюючому органі як платник податків та зборів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби України «Податковий блок», за ТОВ «СКАЙАВТОТРЕЙДІНГ» обліковується податковий борг у загальному розмірі 16 532,50 грн, який виник унаслідок несплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, визначених контролюючим органом.

Зазначена заборгованість виникла на підставі таких податкових повідомлень-рішень:

- від 06.02.2018 №0078241207, яким визначено грошове зобов`язання у розмірі 39,00 грн;

- від 06.02.2018 №0078241207 - 196,88 грн;

- від 27.03.2018 №0193881207 - 66,25 грн;

- від 27.03.2018 №0193881207 - 133,33 грн;

- від 27.03.2018 №0193881207 - 1 895,27 грн;

- від 27.03.2018 №0193881207 - 9 655,15 грн;

- від 21.08.2018 №0539951213 - 1 020,00 грн;

- від 13.02.2019 №0111841213 - 1 020,00 грн;

- від 26.09.2019 №006797409 - 2 506,62 грн.

Загальна сума грошових зобов`язань за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями становить 16 532,50 грн.

Як зазначає позивач, з метою вжиття заходів щодо погашення податкової заборгованості контролюючим органом на адресу ТОВ «СКАЙАВТОТРЕЙДІНГ» направлено податкову вимогу від 14.07.2017 № 48599-17.

Відповідно до наданого контролюючим органом розрахунку податкової заборгованості, станом на 18.10.2022 за відповідачем обліковувався податковий борг у розмірі 16 532,50 грн.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що визначена контролюючим органом сума податкової заборгованості у добровільному порядку відповідачем не погашена.

Посилаючись на наявність у відповідача непогашеного податкового боргу з податку на додану вартість та необхідність вжиття заходів щодо його стягнення, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до суду з цим адміністративним позовом про стягнення коштів із рахунків у банках, що обслуговують платника податків.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення податкового боргу у примусовому порядку.

При вирішенні спору, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, а також порядок погашення податкового боргу регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 54.3 статті 54 ПК України визначено випадки, за яких контролюючий орган самостійно визначає суму грошових зобов`язань платника податків.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1– 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання у встановлений зазначеною нормою строк, крім випадків, коли протягом такого строку він розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, обов`язок платника податків щодо сплати грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, виникає за умови набуття таким зобов`язанням статусу узгодженого та настання передбаченого законом строку його сплати.

При цьому саме по собі визначення контролюючим органом суми грошового зобов`язання не є безумовною підставою для застосування заходів примусового стягнення, оскільки відповідно до положень податкового законодавства такі заходи можуть бути застосовані до суми узгодженого грошового зобов`язання, яка не була сплачена платником податків у встановлений законом строк.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі виникнення у платника податків податкового боргу контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується або зменшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Системний аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що податкова вимога є передбаченим законом способом повідомлення платника податків про наявність у нього податкового боргу та необхідність його погашення, а також попередженням про можливість застосування заходів примусового стягнення.

Водночас законодавець не пов`язує обов`язок контролюючого органу щодо повторного направлення податкової вимоги з кожним наступним збільшенням суми податкового боргу. Визначальне значення має факт безперервного існування податкового боргу після направлення первинної податкової вимоги.

Таким чином, якщо після направлення платнику податків податкової вимоги його заборгованість не була погашена у повному обсязі, а в подальшому відбулося збільшення її розміру внаслідок несплати нових узгоджених грошових зобов`язань, така обставина сама по собі не зумовлює необхідності формування та направлення нової податкової вимоги.

При цьому правове значення має не тотожність розміру податкового боргу, зазначеного у первинній податковій вимозі, розміру заборгованості, заявленої до стягнення, а встановлення факту існування непогашеного податкового боргу протягом відповідного періоду.

Аналогічний правовий підхід викладений Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 у справі № 818/1117/16 та постанові від 25.04.2019 у справі № 826/13254/17.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом визначено ТОВ «СКАЙАВТОТРЕЙДІНГ» грошові зобов`язання на підставі податкових повідомлень-рішень від 06.02.2018 №0078241207, від 27.03.2018 №0193881207, від 21.08.2018 №0539951213, від 13.02.2019 №0111841213 та від 26.09.2019 №006797409, які внаслідок несплати сформували заявлену до стягнення заборгованість у загальному розмірі 16 532,50 грн.

Визначальним для вирішення цього спору є встановлення обставин набуття відповідними грошовими зобов`язаннями статусу узгоджених, дотримання контролюючим органом установленої процедури стягнення податкового боргу та наявності непогашеної заборгованості у заявленому розмірі.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі виникнення у платника податків податкового боргу контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується або зменшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 14.07.2017 № 48599-17, яку, за твердженням позивача, направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙАВТОТРЕЙДІНГ», а саме: 04050, місто Київ, вулиця Артема, будинок 77, офіс 212.

Суд звертає увагу, що зазначена податкова вимога датована раніше, ніж податкові повідомлення-рішення, на підставі яких сформувалася заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 16 532,50 грн.

Водночас сама по собі обставина виникнення відповідних грошових зобов`язань після направлення податкової вимоги не свідчить про недотримання контролюючим органом установленої законом процедури стягнення податкового боргу.

Аналіз положень пункту 59.5 статті 59 ПК України дає підстави для висновку, що законодавець не встановлює обов`язку контролюючого органу направляти платнику податків нову податкову вимогу в разі збільшення суми податкового боргу за умови, що після направлення первинної податкової вимоги такий борг не був погашений у повному обсязі.

Таким чином, податкова вимога зберігає своє правове значення протягом усього періоду безперервного існування податкового боргу платника податків незалежно від зміни його розміру, складу або видів податкових платежів, за якими виникла заборгованість.

Суд наголошує, що обов`язок платника податків щодо сплати узгодженого грошового зобов`язання має імперативний характер і не залежить від його волевиявлення, фінансового стану чи здійснення господарської діяльності.

Невиконання такого обов`язку у визначений законом строк зумовлює виникнення податкового боргу та надає контролюючому органу право вживати передбачених законодавством заходів щодо його погашення.

При цьому процедура примусового стягнення податкового боргу не є способом повторного визначення податкового зобов`язання або перегляду правомірності його нарахування. Предметом доказування у такій категорії справ є, зокрема, наявність узгодженого грошового зобов`язання, факт його несплати у встановлений строк, належне дотримання процедури стягнення та розмір непогашеної заборгованості.

За змістом пункту 59.5 статті 59 ПК України направлена платнику податків податкова вимога зберігає своє правове значення протягом усього періоду безперервного існування податкового боргу. Водночас у разі повного погашення податкового боргу така вимога вважається відкликаною відповідно до підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України.

Отже, сама лише обставина, що після направлення податкової вимоги відбулося збільшення заборгованості за рахунок нових узгоджених грошових зобов`язань, не може розцінюватися як порушення контролюючим органом установленого законом порядку стягнення податкового боргу за умови, що первісна заборгованість не була повністю погашена.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 08.08.2024 у справі № 440/18128/21, у якій досліджувалося питання безперервності податкового боргу та чинності раніше направленої податкової вимоги.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для задоволення позову, суд також ураховує, що відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, з урахуванням установлених законом особливостей.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів із рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Водночас підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках та інших визначених цією нормою установах на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, законодавець визначив спеціальний порядок примусового погашення податкового боргу юридичної особи, відповідно до якого стягнення коштів із банківських рахунків платника податків допускається за наявності передбачених податковим законодавством підстав та на виконання відповідного судового рішення.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що право контролюючого органу на судове стягнення коштів обумовлене наявністю узгодженого та непогашеного податкового боргу, дотриманням процедури направлення податкової вимоги та спливом визначеного законом строку для добровільного виконання податкового обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки доказів понесення позивачем вказаних витрат суду не надано, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙАВТОТРЕЙДІНГ" (ЄДРПОУ: 40077168, місцезнаходження: 04050, місто Київ, вулиця Артема, будинок 77, офіс 212) податковий борг у розмірі 16 532 (шістнадцять тисяч п`ятсот тридцять дві тисячі) грн 50 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя (підпис) Панова Г. В.