Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №240/29193/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/29193/25

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті нарахованої, але не виплаченої пенсії з 02.08.2024 по 30.06.2025 в розмірі 56 658,06 грн, викладено в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформленого листом від 19.11.2025 №38557-36376/К-02/8-0600/25;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за період з 02.08.2024 по 30.06.2025 в розмірі 56 658,06 грн;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів (пенсії) у зв`язку з порушенням термінів їх виплати в сумі 3178,67 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем порушено строки виплати нарахованих сум пенсії на виконання рішення суду, а тому він має право на отримання компенсації втрати частини доходів, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю. Вказує, що у відповідності до Порядку №821, Позивачу розпочато виплату коштів в сумі, визначеній Пенсійним фондом України пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України, передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, яка складає 187,35 грн. Рішеннями Житомирського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №240/15019/24 не зобов`язано провести Позивачу. нарахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати. Нараховані кошти на виконання судових рішень від 31.03.2025 у справі №240/15019/24, невиплачені, відповідно підстави для проведення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів її виплати відсутні.

Позивач подав відповідь на відзив, де він зазначає, що відповідачем не було спростовано його доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог.

Ухвалою суду закрито провадження у справі в частині позовних вимог в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті нарахованої, але не виплаченої пенсії з 02.08.2024 по 30.06.2025 в розмірі 56 658,06 грн, викладено в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформленого листом від 19.11.2025 №38557-36376/К-02/8-0600/25 та стягнення заборгованості по пенсії за період з 02.08.2024 по 30.06.2025 в розмірі 56 658,06 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області з 02.08.2024 та отримує пенсію по віку призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Житомирського окружного адміністративний суду від 31 березня 2025 року у справі № 240/15019/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.08.2024 про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та прийняти рішення з врахуванням висновків суду.

Як встановлено з матеріалів справи, на виконання рішення суду від 29.04.2025 у справі №240/15019/24 за період з 02.08.2024 по 30.06.2025 нарахована доплата в сумі 56 658,06 грн.

На звернення позивача відповідач листом від 19.11.2025 повідомив, що виплата коштів на виконання рішення суду має разовий характер та здійснюється лише за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Вина органів Пенсійного фонду щодо термінів виплати таких коштів відсутня, тому компенсація за втрату частини доходів не нараховується.

Позивач, вважаючи протиправними дії щодо відмови у виплаті компенсації втрати частини доходів (пенсії) у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-III (далі - Закон №2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабміну Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159).

Відповідно до статей 1-2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

За правилами, визначеними статтею 3 Закону №2050-III та пунктом 4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Відповідно до статті 4 Закону №2050-III та пункту 5 Порядку №159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, тому компенсація втрати частини доходів може бути нарахована лише на ту частину заборгованості, яка була фактично виплачена позивачу та в місяць виплати такої заборгованості.

Відповідно до статті 6 Закону №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Відтак, законодавець пов`язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.

Указана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року у справі №140/862/19 (адміністративне провадження № К/9901/20190/19).

Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, вирішуючи даний спір щодо нарахування і виплати позивачу компенсації втрати частини доходу (пенсії) у зв`язку із порушенням строку її виплати відповідно до Закону №2050-III та Порядку №159, суд враховує вказані вище висновки суду касаційної інстанції.

Крім цього, суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 20 жовтня 2022 року у справі №140/862/19 з правовідносин, що є аналогічними відносинам у цій справі, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності територіального органу Пенсійного фонду України щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини перерахованої пенсії у зв`язку із порушенням строків її виплати з огляду на відсутність доказів виплати позивачу нарахованої доплати за рішенням суду.

Як зазначалось вище, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Тобто, за наявності визначених Законом №2050-III умов, присуджена за рішенням суду сума підлягає компенсації у тому ж самому порядку, якщо ці умови настали у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Отже, коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. Відповідно, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону №2050-III, є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.

У даній справі позивач звернувся до суду з приводу нарахування та виплати йому компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням територіальним органом Пенсійного фонду України строків виплати перерахованої пенсії за період з 02.08.2024 по 30.06.2025 в сумі 56 658,06 грн на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі №240/15019/24.

Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що вищезазначені суми перерахованої пенсії на час звернення до суду з цим позовом не була виплачена позивачу, що ним визнається у позові та підтверджується відповідачем у відзиві.

Отже, відсутність фактичної виплати пенсії, перерахованої на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі від 29.04.2025 у справі №240/15019/24, унеможливлює встановити період прострочення та здійснення розрахунку компенсації втрати частини доходів відповідно до Порядку №159.

Тобто, право позивача на одержання грошової компенсації втрати частини доходів виникне у день виплати заборгованості з перерахованої пенсії.

З огляду на те, що фактична виплата заборгованості по сумі доплати пенсії позивачу ще не здійснена, то у відповідача наразі не виникло обов`язку нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів, адже згідно статті 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Оскільки позивачу кошти у розмірі 56 658,06 грн фактично не виплачені, то суд приходить до висновку про безпідставність та передчасність заявлених позовних вимог. Тому, позов задоволенню не підлягає.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем доведено правомірність своїх дій, тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7,м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003, ЄДРПОУ: 13559341) про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева

09.10.26