Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №160/14141/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 рокуСправа №160/14141/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: 26 травня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивачка просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.04.2026 № 046550010070 про відмову у призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути її звернення від 26.03.2026 з урахуванням відомостей, що містяться у трудовій книжці НОМЕР_1 від 30.03.2000 та архівних довідках від 26.06.2025 № 834, № 835, № 836, виданих комунальною архівною установою «П`ятихатський трудовий архів» П`ятихатської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що 26.03.2026 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», надавши, серед іншого, трудову книжку та архівні довідки від 25.06.2025 № 834, № 835 і № 836. Рішенням від 03.04.2026 № 046550010070 відповідач відмовив їй у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу, не зарахувавши період роботи в колгоспі ім. Енгельса, КСП ім. Енгельса, ДП «ВІЛЬНЕ» ТОВ «СЕРЕАЛ» з 10.08.1995 до 23.02.2000 з тієї підстави, що прізвище, ім`я та по батькові в архівній довідці № 835 не відповідають паспортним даним. Позивачка вважає таке рішення протиправним, оскільки спірний період роботи підтверджено записами трудової книжки, яка відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, є основним документом, що підтверджує стаж роботи, а також архівними довідками. На думку позивачки, відповідач не оцінив усі подані нею документи, чим порушив її конституційне право на соціальний захист.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали подати до суду відзив на позовну заяву.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проте в межах визначеного судом строку подав до суду матеріали пенсійної справи позивачки.

Отже, позиція відповідача щодо спірних правовідносин викладена лише в оскаржуваному рішенні від 03.04.2026 № 046550010070, згідно з яким період роботи в колгоспі з 10.08.1995 до 23.02.2000 не зараховано до страхового стажу, оскільки в довідці № 835 від 25.06.2025 прізвище, ім`я та по батькові заявниці не відповідають паспортним даним.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною четвертою статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні до суду не зверталися.

З урахуванням викладеного розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , в територіальних органах Пенсійного фонду України на пенсійному обліку не перебуває, пенсію не отримує.

26.03.2026 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено право на пенсію за віком жінок, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років.

До заяви позивачка додала, зокрема, трудову книжку колгоспника НОМЕР_2 та архівні довідки комунальної архівної установи «П`ятихатський трудовий архів» П`ятихатської міської ради від 25.06.2025 № 834, № 835 і № 836.

03.04.2026 відповідач прийняв рішення № 046550010070 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (15 років).

В оскаржуваному рішенні зазначено, що вік заявниці на дату звернення становить 50 років 2 місяці 16 днів, а її страховий стаж - 13 років 5 місяців 0 днів.

Згідно з результатами розгляду документів, доданих до заяви, не враховано до загального страхового стажу період роботи в колгоспі з 10.08.1995 до 23.02.2000 згідно з довідкою № 835 від 25.06.2025, оскільки в довідці прізвище, ім`я та по батькові заявниці не відповідають паспортним даним. Частково цей період зараховано як період догляду за дітьми 05.07.1997 та ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до форми РС-право (розрахунок стажу) до страхового стажу позивачки зараховано, зокрема, період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 05.07.1997 до 30.06.2000.

Отже, не зарахованою до страхового стажу залишилася частина спірного періоду з 10.08.1995 до 04.07.1997.

Не погодившись із рішенням відповідача, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Спір виник щодо правомірності відмови відповідача зарахувати до страхового стажу позивачки період її роботи в колгоспі ім. Енгельса (з 1993 року - КСП ім. Енгельса) з 10.08.1995 до 23.02.2000 з тієї підстави, що в архівній довідці по батькові позивачки зазначено інакше, ніж у паспорті, та, як наслідок, щодо правомірності відмови у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд враховує таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, відповідно до приписів Порядку № 637 підтвердження трудового стажу іншими документами потрібне у разі відсутності трудової книжки, необхідних записів у трудовій книжці, а також якщо в ній містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника (прізвище, ім`я та по батькові, дата народження); відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

У разі якщо документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань не менше двох свідків, які знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мають документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункти 17, 18 Порядку № 637).

Зі змісту наведених норм вбачається, що за наявності трудової книжки порядок підтвердження страхового стажу за періоди до запровадження персоніфікованого обліку передбачає таку послідовність:

1) аналіз записів у трудовій книжці щодо їх належності та достатності для визначення періоду, протягом якого особа перебувала у трудових відносинах (членстві в колгоспі) і який зараховується до страхового стажу;

2) за відсутності відповідних записів у трудовій книжці страховий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами;

3) у разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків за наявності підстав, передбачених пунктами 17, 18 Порядку № 637.

Відповідно до статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Наведені положення свідчать про те, що єдиною підставою для зарахування до трудового стажу часу роботи колгоспника лише за фактичною тривалістю (а не за весь період членства в колгоспі) є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників урегульовано Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 (далі - Основні положення), які були чинними у спірний період.

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника (прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність); відомості про членство в колгоспі (прийом у члени колгоспу, припинення членства в колгоспі); відомості про роботу (призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи); відомості про трудову участь (прийнятий у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання) (пункт 5 Основних положень).

Згідно з пунктом 6 Основних положень усі записи в трудовій книжці за час роботи в колгоспі засвідчуються у всіх розділах підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Відповідно до пункту 8 Основних положень трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.

Отже, трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів і до якої вносяться відомості, зокрема, про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також про трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімуму трудової участі).

Повертаючись до обставин справи.

На підтвердження страхового стажу за спірний період позивачка надала відповідачу трудову книжку колгоспника НОМЕР_2 , а також архівні довідки, що відповідає вимогам пункту 1 Порядку № 637.

Відповідно до записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 позивачку 10.08.1995 прийнято в члени колгоспу ім. Енгельса П`ятихатського району Дніпропетровської області (протокол від 10.08.1995) та на роботу на посаду інспектора ОК, а 23.02.2000 виключено з членів КСП ім. Енгельса у зв`язку з реорганізацією підприємства.

Записи засвідчені підписом уповноваженої особи та печаткою.

У розділі «Трудова участь у громадському господарстві» зазначено кількість відпрацьованих позивачкою днів за 1995-1997 роки, а за 1997 рік (з лютого), 1998 та 1999 роки - перебування у відпустці у зв`язку з вагітністю, пологами та доглядом за дитиною («декрет»).

Оскаржуване рішення не містить жодних мотивів щодо оцінки записів трудової книжки позивачки.

Відповідач не зазначив, що ці записи є неправильними, неточними чи неналежно оформленими, а відмову в зарахуванні спірного періоду обґрунтував виключно невідповідністю по батькові позивачки в архівній довідці № 835.

Водночас відповідно до пункту 1 Порядку № 637 архівні довідки є додатковими документами, які приймаються за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Отже, наявність у архівній довідці розбіжностей у по батькові не може бути самостійною підставою для незарахування періоду роботи, який підтверджено записами трудової книжки.

В архівній довідці комунальної архівної установи «П`ятихатський трудовий архів» П`ятихатської міської ради від 25.06.2025 № 835 (на запит № П-811 від 20.06.2025) зазначено, що в книгах обліку оплати праці колгоспу ім. Енгельса, з 1993 року - КСП ім. Енгельса, з 2000 року - ДП «ВІЛЬНЕ» ТОВ «СЕРЕАЛ» значиться ОСОБА_2 , у 2000 році ідентифікаційний код - НОМЕР_3 (так у документах мовою оригіналу), та наведено її заробітну плату за 1996-1997 роки і липень 2000 року; книга обліку по бригаді № 1 за 1995 рік відсутня.

В архівній довідці тієї ж установи від 25.06.2025 № 834 (на запит № П-810 від 20.06.2025) щодо тієї ж особи з тим самим ідентифікаційним кодом наведено кількість відпрацьованих людино-днів за 1996-1997 роки.

В обох довідках зазначено, що інші особи з відповідним прізвищем, ім`ям та по батькові за вказаний період відсутні.

В архівній довідці від 25.06.2025 № 836 (на запит № П-812 від 20.06.2025) архівна установа навела витяги з Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.03.2015 № 295/5, та Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, згідно з якими прізвище, ім`я та по батькові особи в архівній довідці подаються відповідно до архівних документів, а різночитання позначаються словами «так у документах».

Згідно з карткою платника податків реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 - НОМЕР_3 , тобто збігається з ідентифікаційним кодом, зазначеним в архівних довідках № 834 і № 835.

Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Демурино-Варварівка П`ятихатського району Дніпропетровської області, тобто того самого району, в якому розташовувався колгосп ім. Енгельса.

Отже, прізвище та ім`я особи, зазначені в архівних довідках, збігаються з паспортними даними позивачки, ідентифікаційний код збігається з реєстраційним номером облікової картки платника податків позивачки, а відомості про місце та період роботи узгоджуються із записами її трудової книжки.

Розбіжність стосується лише по батькові і з урахуванням сукупності наведених обставин не викликає сумнівів у тому, що архівні довідки від 25.06.2025 № 834 і № 835 стосуються саме позивачки.

Суд зазначає, що архівні довідки видано на підставі відомостей про прізвище, ім`я та по батькові, які зазначалися роботодавцем позивачки в книгах обліку оплати праці.

Позивачка не може нести відповідальності за правильність оформлення роботодавцем документації, а трудовим законодавством не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням роботодавцем обліку та заповненням документації.

На переконання суду, окремі недоліки заповнення роботодавцем документації, на підставі якої згодом видано архівні довідки, не є підставою вважати відсутніми чи недоведеними відповідні періоди трудового стажу позивачки.

Крім того, частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV органам Пенсійного фонду надано право вимагати й отримувати від підприємств, установ, організацій і фізичних осіб документи, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач за наявності, на його думку, сумнівів щодо належності позивачці архівної довідки таких дій не вчинив: не звернувся до архівної установи чи правонаступника колгоспу, не запропонував позивачці надати додаткові документи, а також не оцінив записи її трудової книжки.

Тим самим відповідач не забезпечив всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих позивачкою документів.

Отже, відмова в зарахуванні до страхового стажу позивачки періоду роботи в колгоспі з 10.08.1995 до 23.02.2000 з підстави, наведеної в оскаржуваному рішенні, є необґрунтованою.

Суд також ураховує, що незарахована частина спірного періоду з 10.08.1995 до 04.07.1997 становить 1 рік 10 місяців 25 днів, тоді як для набуття права на пенсію позивачці бракувало 1 року 7 місяців страхового стажу.

Отже, незарахування спірного періоду безпосередньо вплинуло на вирішення питання про право позивачки на пенсію за віком.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, не подавши відзиву на позовну заяву, не довів правомірності оскаржуваного рішення та не спростував доводів позивачки.

За таких обставин рішення відповідача від 03.04.2026 № 046550010070 про відмову в призначенні пенсії не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає, що обчислення страхового стажу та вирішення питання про призначення пенсії належать до повноважень органів Пенсійного фонду України.

Крім того, відповідач в оскаржуваному рішенні не оцінював записи трудової книжки позивачки, зокрема щодо виконання нею встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та поважності причин його невиконання, що має значення для обчислення стажу роботи в колгоспі відповідно до статті 56 Закону № 1788-XII.

Тому належним та достатнім способом захисту порушеного права позивачки є зобов`язання відповідача повторно розглянути її заяву від 26.03.2026 про призначення пенсії з урахуванням відомостей, що містяться в трудовій книжці колгоспника та архівних довідках, і правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Водночас суд зазначає, що в позовній заяві позивачка помилково вказала номер трудової книжки як « НОМЕР_1 » та дату архівних довідок як « 26.06.2025».

Із наданих копій вбачається, що трудова книжка колгоспника має номер НОМЕР_2 , а архівні довідки № 834, № 835, № 836 видані 25.06.2025, що суд ураховує при формулюванні резолютивної частини рішення.

Відтак позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачка сплатила судовий збір у розмірі 1331,20 грн, який підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 139, 159, 162, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.04.2026 № 046550010070 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.03.2026 про призначення пенсії за віком з урахуванням відомостей, що містяться в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_2 та архівних довідках від 25.06.2025 № 834, № 835, № 836, виданих комунальною архівною установою «П`ятихатський трудовий архів» П`ятихатської міської ради, та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частин рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон