Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №160/18098/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 рокуСправа №160/18098/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385, Одеська область, місто Одеса, вул. Канатна, 83, 65012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

26.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, з урахуванням уточнених вимог:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 21.04.2026 року № 046350022587 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 13.04.2026 року.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на пенсію відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за професією «гірник очисного забою» період навчання у Національному гірничому університеті з 01.09.2003 по 30.06.2007 за напрямком підготовки «Гірництво» та здобув кваліфікацію інженер з гірничих робіт період навчання у Національному гірничому університеті з 01.09.2007 по 30.06.2008 за спеціалізацією «Розробка родовищ корисних копалин» та здобув кваліфікацію гірничого інженера.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії від 13.04.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Проте, відповідач протиправно відмовив у призначенні пільгової пенсії, у зв`язку з відсутністю 25 років стажу, передбаченого ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Крім цього позивач наголошує, що відповідач протиправно не врахував до пільгового стажу позивача період навчання у Національному гірничому університеті з 01.09.2003 по 30.06.2008 року

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/18098/26, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження)

17.07.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти вимог викладених у позові, та зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду в Одеській області на підставі заяви Позивача та наданих документів, 21.04.2026 винесено рішення № 046350022587 про відмову у призначенні пенсії Позивачу, з посиланням на норми чинного законодавства та обґрунтуванням підстав відмови у призначенні пенсії. З тексту спірного рішення вбачається, що підставою для відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 послугувала відсутність необхідного пільгового стажу на підземних роботах у Позивача, що дає право на призначення спірного виду пенсії. З урахуванням наведеного, рішення Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області про відмову у призначені Позивачу пенсії винесено при дотриманні норм чинного законодавства та на підставі наданих документів, а отже підстав для призначення пенсії немає, оскільки у Позивача відсутній необхідний пільговий стаж на підземних роботах. Разом з тим, відповідач зазначив, що після 01.01.2004 періоди навчання зараховуються до страхового стажу лише за умови, що за цей період сплачувалися внески у відповідному розмірі

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 13.04.2026 про призначення пенсії на пільгових умовах.

За принципом екстериторіальності документи позивача розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.

За результатом розгляду заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення 21.04.2006 року № 046350022587 про відмову у призначенні позивачу пенсії, у зв`язку з відсутністю 25 років стажу підземної роботи або роботи на посадах провідних професій -20 років згідно частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідачем також повідомлено, що:

- вік позивача на дату звернення 40 років 4 місяці.

-Страховий стаж особи становить 18 років 09 місяці 06 днів, з урахуванням пільгового стажу становить 35 років 02 місяці 06 днів.

- До страхового стажу зараховано всі періоди згідно наданих документів.

- Пільговий стаж становить:- роботи підземні, провідні професії (20) — 06 років 01 місяць 24 дні;- роботи підземні за постановою №202 (25) — 11 років 02 місяці 05 днів.

- До пільгового стажу зараховано всі періоди згідно наданим документам.

З розрахунку стажу(форма РС-право), що додається до рішення про відмову у призначенні пенсії, вбачається що до пільгового стажу, що дає право на пенсію відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за професією «гірник очисного забою» не зараховано період навчання у Національному гірничому університеті з 01.09.2003 по 30.06.2017 за напрямком підготовки «Гірництво» та здобув кваліфікацію інженер з гірничих робіт період навчання у Національному гірничому університеті з 01.09.2007 по 30.06.2008 за спеціалізацією «Розробка родовищ корисних копалин» та здобув кваліфікацію гірничого інженера.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).

Згідно ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV працівники, день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Відповідно до п. «д» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

За ст. 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 101 Закону №1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 року № 103/98-ВР (далі - Закон №103/98-ВР) час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Згідно ст. 3 Закону №103/98-ВР професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентноздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар`єрного зростання впродовж життя.

Відповідно до ст. 5 Закону №103/98-ВР професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.

За змістом статті 17 Закону №103/98-ВР професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 Закону №103/98-ВР визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Згідно з ч. 4 ст. 19 Закону №103/98-ВР професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов`язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637).

Згідно п. 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Згідно диплома Національної гірничого університету від 30.06.2007 року серії НР №32355610 позивач закінчив у 2007 році Національний гірничий університет за спеціальністю «Гірництво» та здобув кваліфікацію інженер з гірничих робіт.

Відповідно до додатку до диплома про вищу освіту серії НОМЕР_2 позивач навчався з 01.09.2003 року по 30.06.2007 року.

Згідно диплома Національного гірничого університету від 30.06.2008 року серії НР №34819624 позивач закінчив у 2008 році Національний гірничий університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Розробка родовищ корисних копалин» та здобув кваліфікацію гірничого інженера.

Відповідно до додатку до диплома про вищу освіту серії 12КП №495692 позивач навчався з 14.08.2007 року по 30.06.2008 року.

В трудовій книжці позивача від 04.07.2005 року НОМЕР_3 наявні наступні записи:

1) 04.07.2005 року - прийнятий учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею на час виробничої практики;

2) 27.07.2005 року - звільнений у зв`язку із закінченням виробничої практики;

3) 29.06.2006 року - прийнятий учнем гірника підземного очисного забою з повним робочим днем у шахті на період практики;

4) 22.07.2006 року - звільнений у зв`язку з закінченням виробничої практики;

- запис про навчання у Національному гірничому університеті з 01.09.2003 року по 30.06.2007 року;

5-6) 01.08.2007 року - прийнятий гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею на час виробничої практики. На пенсію за віком за списком №1

7) 13.09.2007 року - звільнений у зв`язку із закінченням виробничої практики;

8) запис про навчання у Національному гірничому університеті з 01.09.2007 року по 30.06.2008 року

9) 04.08.2007 року - прийнятий учнем гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на дільницю з видобутку вугілля №3;

10) 18.10.2008 року – переведений гірником очисного забою 4 розряду з погодинною тарифною ставкою з повним робочим днем під землею.

Вище зазначене також підтверджується довідками ПАТ «ДТК Павлоградвугілля» про підтвердження наявного трудового стажу №399 від 19.03.2026 та №146-723 від 16.03.2026 року

Суд зауважує, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Правило поведінки щодо пільги про зарахування навчання саме до спеціального (пільгового) стажу стосується виключно професійно-технічного навчання та походить з приписів ст. 38 Закону №103/98-ВР, адже, наприклад, приписи п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону №1788-ХІІ стосуються зарахування «навчання» саме до «стажу роботи», що в межах Закону №1788-ХІІ фактично є страховим стажем, а не пільговим.

Також суд зауважує, що у правовому висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з постанови від 04.03.2020 року у справі №367/945/17, також йдеться про застосування саме приписів ст. 38 Закону №103/98-ВР для зарахування періоду навчання до пільгового стажу, адже суд в умовах свого висновку вказував: «Враховуючи вищевикладене, а також те, що перерва між днем закінчення позивачем навчання і днем зарахування його на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців …». Тобто, йдеться про реалізацію пільги ст. 38 Закону №103/98-ВР.

Реалізація приписів п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону №1788-ХІІ як пільги щодо зарахування періодів навчання лише до страхового стажу наявна і у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.03.2021 року у справі № 414/1221/17 (п. 47, 50), в т.ч. вказано, що «нормами чинного законодавства передбачено зарахування періоду навчання до страхового стажу роботи» і що «колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про зарахування цього періоду роботи до страхового стажу».

Отже, йдеться про дві змістовно різні пільги:

1) п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону №1788-ХІІ: «загальне» зарахування саме до страхового стажу навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;

2) ч. 1 ст. 38 Закону №103/98-ВР: зарахування саме до пільгового (спеціального) стажу часу навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти лише за умови, що перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Як наслідок, в частині зарахування періодів навчання до пільгового стажу цей спір перебуває виключно в площині ст. 38 Закону №103/98-ВР, а в частині зарахування цих же періодів до страхового стажу - в площині п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону №1788-ХІІ.

Водночас, позовні вимоги стосуються лише пільгового стажу.

Отже, для зарахування періодів навчання до пільгового стажу за ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV належить застосовувати виключно норми ст. 38 Закону №103/98-ВР.

Вирішуючи питання про право позивача на зарахування періодів навчання в технікумі та університеті до пільгового стажу за ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, суд зазначає наступне.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що професійно-технічний заклад вирізняється не стільки типом закладу (училище, техніком тощо), а і видом навчання та здобуття професійних навичок у відповідному закладі.

Тотожне правозастосування здійснене Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 17.12.2025 року у справі №160/2552/25, від 09.02.2023 року у справі №160/11296/22, а також постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025 року у справі №600/5848/24-а, від 26.04.2024 року у справі №560/19796/23, Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 року у справі №480/13633/23.

Період навчання може бути зарахований до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, і прирівнюється до роботи, яка слідувала після навчання, за умови, що після закінчення відповідного навчального закладу особа влаштовується на роботу саме за набутою професією.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 24.10.2024 року у справі № 200/18450/21.

Згідно з записами в трудовій книжці позивача, останній почав працював на набутою спеціальністю «гірник очисного забою» ще під час навчання Національному гірничому університеті, а після закінчення навчання у з 04.08.2008 року Позивач був прийняти на посаду учень гірника очисного забою з повним робочим днем під землею де в подальшому і працював за професією «гірник очисного забою» тобто менше ніж через три місяця після закінчення навчання, отже, останнім дотримано вимоги статті 38 Закону України «Про професійну-технічну освіту».

Таким чином, позивач відповідає умовам для зарахування періодів його навчання до пільгового стажу за ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, протиправно не було зараховано до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди навчання в Національному гірничому університеті з 01.09.2003 по 30.06.2007 року та з 01.09.2007 по 30.06.2008 року, що стало підставою для передчасного прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 21.04.2026 року № 046350022587 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії від 13.04.2026 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проєктом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, з урахуванням ч. 1 ст. 2 КАС України та ч. 2 ст. 9 КАС України, та дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на пенсію відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період навчання у Національному гірничому університеті з 01.09.2003 по 30.06.2007 за напрямком підготовки «Гірництво» та період навчання у Національному гірничому університеті з 01.09.2007 по 30.06.2008 за спеціалізацією «Розробка родовищ корисних копалин». Та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.04.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Підсумовуючи свої висновки, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1064,96 грн, що документально підтверджується квитанцією від 25.06.2026.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1064,96 грн підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача, оскільки основна вимога позивача про скасування рішення цього відповідача задоволена.

Керуючись ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385, Одеська область, місто Одеса, вул. Канатна, 83, 65012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 21.04.2026 року № 046350022587, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на пенсію відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період навчання у Національному гірничому університеті з 01.09.2003 по 30.06.2007 року за напрямком підготовки «Гірництво» та період навчання у Національному гірничому університеті з 01.09.2007 по 30.06.2008 року за спеціалізацією «Розробка родовищ корисних копалин».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 13.04.2026 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. Ю. Рищенко