Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №160/21713/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокуСправа № 160/21713/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просять суд:

- визнати протиправними дії відповідача стосовно внесення змін до електронної пенсійної справи позивача в режимі «макетної обробки», що полягають у заміні автоматично розрахованих системою ІКІС ПФУ значень складових пенсійної виплати на інші значення та у видаленні окремих складових пенсійної виплати, — як таких, що здійснені без достатніх правових підстав на зменшення або видалення вказаних значень;

- зобов`язати відповідача скасувати всі зміни, внесені до ЕПС Позивача в режимі «макетної обробки» за весь період з моменту поновлення (призначення) пенсії — з 09.11.2017, що полягають у заміні значень складових пенсійної виплати на інші значення та у видаленні окремих складових пенсійної виплати, та відновити попередні значення складових пенсійної виплати, що існували в ЕПС до проведення макетної обробки; застосувати до позивача загальний порядок обчислення пенсії з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без «макетного» або іншого ручного втручання в ЕПС; здійснити перерахунок пенсії позивача за весь період з моменту поновлення (призначення) пенсії — з 09.11.2017 — з відновленими значеннями складових пенсійної виплати, з використанням стандартних алгоритмів ІКІС ПФУ індексації та перерахунків, та здійснити виплату нарахованої пенсії за вирахуванням раніше виплачених сум, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати відповідача у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення; витяг з модуля «Історія макетної обробки» ЕПС позивача за весь період з 09.11.2017 по день подання звіту — для підтвердження того, що відновлення попередніх значень складових пенсійної виплати здійснено належним чином та що повторного протиправного втручання в ЕПС не допущено.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач протиправно втрутився в електронну пенсійну справу позивача шляхом використання технічного механізму «макетної обробки», внаслідок якого значення складових пенсійної виплати, автоматично розраховані інформаційною системою ІКІС ПФУ відповідно до чинного законодавства, були замінені на інші значення без достатніх правових підстав на таку заміну. Зазначене втручання є елементом системної дискримінаційної практики, що застосовується органами Пенсійного фонду України виключно щодо осіб, які виїхали на постійне місце проживання за межі України, зокрема до Держави Ізраїль, та яким пенсія була поновлена або призначена після Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009. На думку позивача, кожна операція заміни значення складової пенсійної виплати на інше значення або видалення складової пенсійної виплати з ЕПС є самостійним адміністративним актом, який здійснений без достатніх правових підстав, оскільки: жодна норма Закону № 1058-IV або Закону № 2262-XII не передбачає заміну автоматично розрахованих ІКІС ПФУ значень складових пенсійної виплати на інші значення в режимі ручного управління; такі дії суперечать ч. 2 ст. 19 Конституції України — відповідач зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом; такі дії порушують ч. 1 ст. 87 Закону «Про адміністративну процедуру» — адміністративний акт є правомірним лише якщо прийнятий відповідно до закону; такі дії здійснені без повідомлення та без згоди позивача як суб`єкта персональних даних (ст. 8 Закону «Про захист персональних даних»); такі дії вчинені за відсутності вини позивача або надання ним недостовірних відомостей (ст. 50 Закону № 1058-IV). Відтак, звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами ст. 263 КАС України.

Роз`яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.

Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено.

Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії

- матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , у тому числі первинний протокол призначення пенсії, докази фактичної виплати/невиплати пенсії, починаючи з 2017 року;

- копії офіційних запитів ГУ ПФУ до Пенсійного фонду України щодо ініціювання обробки пенсійної справи ОСОБА_1 за допомогою модуля «макетна обробка»;

– копії офіційних дозволів ПФУ на обробку пенсійної справи ОСОБА_1 за допомогою модуля «макетна обробка»;

– повну виписку (витяг) з модуля «Історія макетної обробки» ЕПС ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) за весь період з 09.11.2017 по день розгляду справи — з повним змістом кожного запису: дата і час операції, тип параметра, зміст операції (редагування або видалення), назва кожного параметра, його попереднє та нове значення, а також код користувача, який вніс відповідні зміни.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що ОСОБА_1 (далі — Позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, обчислену за нормами Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

На виконання рішень суду у справах №160/3084/19 та №160/15381/20 позивачу поновлено виплату пенсії з 11.10.2014 року відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до протоколів обчислення пенсії, пенсія позивача обчислена з урахування стажу та заробітної плати наявних в матеріалах пенсійної справи. Позивачу нараховано доплату за 15 років понаднормового стажу (ст.28 ч.1. абз.2), нараховано інші, передбачені Законом № 1058 підвищення та доплати. Оскільки, пенсія позивача поновлена на виконання судових рішень при обчисленні пенсії застосовано «макетну обробку» пенсійної справи Позивача.

При цьому, відповідач наголосив, що дозвіл Пенсійного фонду України на макетну обробку пенсійних справ надається на підставі листа № 2800-030104-9/56569 від 17.11.2021.

До вказаної дати макетна обробка здійснювалась без надання дозволу, зокрема, Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Оскільки, виплата пенсії позивачу поновлена до зазначеної дати, дозвіл Пенсійного фонду України на макетну обробку пенсійної справи не надавався. Відтак, відсутнє листування з Пенсійним фондом України з даного питання.

Відповідач також зазначив, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

30.09.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що відзив відповідача не спростовує по суті жодної з позовних вимог. Відповідач не навів жодної правової норми, яка дозволяла б йому в режимі ручного управління («макетної обробки») замінювати автоматично розраховані інформаційною системою ІКІС ПФУ значення складових пенсійної виплати на інші значення чи видаляти окремі складові, а натомість обмежився загальними міркуваннями про право на соціальний захист та про власні «дискреційні повноваження». Відповідач визнав самий факт застосування до пенсійної справи позивача режиму ручного («макетного») втручання, який і є предметом оскарження. Обставини, визнані стороною, не потребують додаткового доведення.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання.

ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яким з 16.01.2008 року позивачу призначено пенсію за вислугу років, обчислену, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується протоколом призначення пенсії №140 від 22.01.2008.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 08 травня 2019 року у справі № 160/3084/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019, позовну заяву задовольнив частково та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з моменту звернення із заявою - 09.11.2017 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі № 160/15381/20, з урахуванням змін, відповідно до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року, позовну заяву задоволено частково та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити певні дії – виплатити недоотриману пенсію позивача за період з 11.10.2014 по 09.11.2017 відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з проведенням компенсації втрати частини доходу.

На виконання вказаних рішень відповідач провів перерахунки пенсії з 11.10.2014 позивача та при цьому, застосував «макетну обробку» пенсійної справи позивача.

При цьому, до 17.11.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не зверталось до Пенсійного фонду України для отримання дозволу для застосування макетної обробки.

Після 17.11.2021 застосування макетної обробки пенсійної справи позивача здійснювалось на підставі листа №2800-030104-9/56569.

Відповідно до розрахунків пенсії, зокрема, від 15.10.2019, від 24.04.2026, розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2019 складає 1754,45 грн, де: 1549,95 грн - розмір пенсії за віком за статтею 27 Закону № 1058 (2829,00 грн * 0,54787); 142,35 грн - доплата до пенсії за понаднормовий стаж; 62,15 – підвищення у зв`язку із зростанням середньої заробітної плати; 100 грн – доплата з 01.05.2012.

При цьому, зазначено вид перерахунку «макетна обробка», особливості – не підлягають масовому перерахунку, призначення за рішенням суду в твердому розмірі – з 09.11.2017 по довічно.

Вважаючи дії відповідача протиправним, позивач за захистом своїх прав звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 46 Конституції України, визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема: 1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; 6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки; 12) організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частинами 1 та 2 ст.42 Закону передбачено, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Частинами 1 та 2 ст.42 Закону №1058-ІV передбачено, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, що відповідає не менш як 20 відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком, крім випадків, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт. Якщо коефіцієнт підвищення пенсійних виплат у минулому році був менший, ніж зазначений у цій частині, то збільшення пенсій здійснюється з урахуванням попереднього підвищення.

Розділ XV Закону №1058-ІV доповнено пунктом 4-3 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017 року, відповідно до якого пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01.10.2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.

Також постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 №124 установлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-ІV затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.

Постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 №124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-ІV (далі Порядок №124), яким визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-ІV.

В подальшому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» (далі Постанова №251) установлено, що у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі - Постанова № 127) було установлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118) з 01 березня 2022 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14.

Пунктом 3 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». У свою чергу пунктом 8 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації пункту 8 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України 24 лютого 2023 року прийняв постанову № 168, пунктом 1 якої було установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185) з 01 березня 2024 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (пункт 1).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі Постанова №209) установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

Постановою № 236 установлено, що з 1 березня 2026 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Таким чином, протягом усього періоду існування спірних правовідносин норми Закону № 1058-IV у тій чи іншій редакції передбачали перерахунок раніше призначених пенсій з метою забезпечення індексації пенсії, який проводиться щороку, тож відповідач на виконання рішення суду повинен був автоматично розрахувати пенсію позивача за матеріалами пенсійної справи з урахуванням підвищень (щорічної індексації).

Суд вказує, що, застосовуючи до пенсійних виплат позивача позначку «не підлягає масовому перерахунку, призначені за рішенням суду в твердому розмірі», відповідачем на підтвердження своїх дій не надано рішення суду, згідно з яким відповідача зобов`язано призначити пенсію позивачу саме в твердому розмірі.

Суд зазначає, що з дня поновлення виплати пенсії на підставі рішення суду позивач користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії згідно з вимогами Закону України № 1058-IV, будь-яких обмежень його прав, як пенсіонера, якому поновлено виплату пенсії за рішенням суду, наведеним Законом не встановлено.

Таким чином, перерахунок пенсій здійснюватиметься автоматизованим способом за матеріалами пенсійних справ, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Виконання вимог закону, в тому числі, щодо проведення підвищення та перерахунку пенсій є обов`язком відповідача.

Відтак, відповідачем допущені протиправні дії щодо невиплати позивачу пенсії за віком у законодавчо встановлених розмірах, з урахуванням збільшення розмірів мінімальної пенсії за віком.

Отже, позивач отримав право на поновлення пенсії, відтак відповідач зобов`язаний це право реалізовувати шляхом проведення послідуючих перерахунків, незалежно від того, призначена пенсія добровільно чи за рішенням суду.

Суд зазначає, що відповідно до розрахунку наявного в матеріалах справи, страховий стаж позивача складає більше 40 років, проте відповідач вирішуючи питання про нарахування позивачу пенсії з невідомих підстав розрахував її у розмірі 1549,95 грн. довічно, що навіть не відповідає мінімально встановленому в Україні розміру пенсії.

При цьому, з наданих до суду копій пенсійної справи слідує, що пенсія позивач не перераховувалась, що не узгоджується з вищевикладеними приписами чинного законодавства.

Так, відповідач зобов`язаний був розрахувати пенсію позивача відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в т.ч. враховуючи заробітну плату (дохід) позивача, розмір стажу (коефіцієнт стажу), тощо, а також в обов`язковому порядку врахувати усі зміни у законодавстві України, які були спрямовані на проведення перерахунків та підвищення пенсій громадянам України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо встановлення позивачу пенсії в сталому розмірі - довічно є очевидно протиправними та такими, що прямо суперечить вимогам чинного законодавства України.

Також, суд звертає увагу, що в протоколі від 24.04.2026 року про перерахунок пенсії в графі вид перерахунку зазначено макетна обробка, особливості – не підлягають масовому перерахунку.

Проте, суд наголошує, що перерахунок пенсій повинен здійснюватися автоматизованим способом за матеріалами пенсійних справ, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Виконання вимог закону, в тому числі щодо проведення підвищення та перерахунку пенсій, є обов`язком відповідача.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача провести виплату пенсію з компенсацією втрати частини доходу, суд зазначає наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 (далі - Порядок №159).

Відповідно до статті 1 Закону №2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі статтею 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2001 року № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

У пункті 4 Порядку №159 прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Згідно правових висновків Верховного Суду, що сформовані у справах №120/9475/21-а (постанова від 29.03.2023), №21-2003а16 (постанова від 11.07.2017), №810/1092/17 (постанова від від 22.06.2018), №803/203/17 (постанова від 13.01.2020), у справі №240/11882/19, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Таким чином, з урахуванням наявності факту невиплати позивачу сум пенсії, суд дійшов висновку, що така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що вимоги позивача слід задовольнити шляхом: зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області скасувати всі зміни, внесені до електронної пенсійної справи ОСОБА_1 в режимі макетної обробки та застосувати загальний порядок поновлення, нарахування та розрахунку пенсії ОСОБА_1 з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або макетного втручання в електронну пенсійну справу, з проведенням індексації, автоматичних масових перерахунків, доплат та надбавок до пенсії, відповідно до пенсійного законодавства в редакції, чинній на момент здійснення перерахунку пенсії; та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 09.11.2017, відповідно до статей 27, 28 та частин 2, 3 статті 42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або макетного втручання в електронну пенсійну справу, та здійснити виплату нарахованої пенсії, із нарахуванням компенсації втрати частини доходів, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо клопотання позивача про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною шостою статті 382 КАС України встановлено, що суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.

Отже, аналіз статті 382 КАС України свідчить про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень - відповідача подати звіт про виконання судового рішення є однією із форм судового контролю за виконанням ухваленого судового рішення та може бути застосовано судом під час прийняття рішення у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, надати звіт про виконання судового рішення, після його надходження - розгляду поданого звіту, а за наслідками розгляду поданого звіту або в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Однак, позивачем у позовній заяві не наведено аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і не надано доказів на підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення клопотання позивача щодо встановлення судового контролю про виконання судового рішення у цій справі.

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо відмови у здійсненні перерахунку на підставі оновленої довідки, а тому наявні правові підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо внесення змін до електронної пенсійної справи позивача в режимі «макетної обробки», та у видаленні окремих складових пенсійної виплати, — як таких, що здійснені без достатніх правових підстав на зменшення або видалення вказаних значень.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094) скасувати всі зміни, внесені з 09.11.2017 до електронної пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) в режимі макетної обробки та застосувати загальний порядок поновлення, нарахування та розрахунку пенсії ОСОБА_1 з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або макетного втручання в електронну пенсійну справу, з проведенням індексації, автоматичних масових перерахунків, доплат та надбавок до пенсії, відповідно до пенсійного законодавства в редакції, чинній на момент здійснення перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), починаючи з 09.11.2017, відповідно до статей 27, 28 та частин 2, 3 статті 42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або макетного втручання в електронну пенсійну справу, та здійснити виплату нарахованої пенсії, із нарахуванням компенсації втрати частини доходів, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 08.10.2026.

Суддя Н.Є. Калугіна