Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №160/26208/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокуСправа №160/26208/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання вчинити певні дії,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати протокол за пенсійною справою – 0406032612 (Державний департамент з питань виконання покарань), прийнятий 05.08.2025 Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо ОСОБА_1 , яким визначений основний розмір пенсії 53% грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за пенсійною справою №0406032612 з 01.03.2023, відповідно з урахуванням вислуги років в календарному та пільговому обчисленні – 28 років 11 місяців 07 днів, з розрахунку 70 відсотків від відповідних сум грошового забезпечення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу була призначена пенсія за вислугу років у розмірі 70%, проте відповідачем було зменшено її розмір з 70% до 53%. Позивач вважає незаконними такі дії, тому звернувся до суду з цим позовом.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/26208/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він указує, що пенсія позивачу була поновлена відповідно до п. «б» ст. 12 Закону № 2262, у розмірі 53% (де 25 років вислуги - це 50% + 3 % (додаткові 3 роки понад 25 років вислуги (у позивача 28 років вислуги) від грошового забезпечення, відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 по справі № 160/15084/24. У позивача вислуга років становить 28 років, що не заперечується самим позивачем, тому відсутні правові підстави для обчислення пенсії із розрахунку 70%.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Також позивач подав до суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що у зв`язку з тим, що відповідач 09.03.2026 за вихідним № 25999-7530/Н-01/8-0400/26 від 06.03.2026 надіслав на мою адресу протокол за пенсійною справою – 040604448887 (Державний департамент з питань виконання покарань) від 01.05.2025 про призначення пенсії за вислугу років 20 (календ.28), у розмірі 70% грошового забезпечення, загальний розмір пенсії за справою щомісячно в сумі: 8465,87 грн. з 01.05.2025 довічно, пенсійний лист сформований 07.04.2025, відправлений в 50046 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за підписом начальника відділу, але в матеріалах справи №160/26208/25 такий протокол відсутній, копія протоколу та супроводжувального листа додаються. Також у справі суду застаріла довідка з інформацією про нараховані і виплачені суми пенсії, довідка про доходи пенсіонера № 2516 0655 1455 2074 додається. Вказані вище обставини вказують на протиправну діяльність Відповідача, що заподіяло Позивачеві істотної шкоди щодо законного права на повну пенсію. Тобто без законних на те підстав з 05.08.2025 було відмінено пенсійні виплати 70 та зменшено до 53%. Через це я не можу у повній мірі реалізувати своє законне право на пенсію. Також в матеріалах справи відсутня інформація про мій статус багатодітного батька, що є істотною причиною у вирішенні питання щодо пенсійного забезпечення, потребу у коштах, ще й через відсутність пенсійних виплат.

В інших додаткових поясненнях, які надійшли до суду, позивач указує, що у рішенні від 01.09.2025 у справа №160/18257/25 по тексту рішення зазначено про те, що: «… На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 році у справі №160/15084/24 відповідачем було проведено перерахунок пенсії за вислугу років, основний розмір пенсії 70% від грошового забезпечення на 01.03.2023 складав 8465,87 грн. Доплата пенсії на виконання рішення суду від 09.09.2024 за період з 01.03.2023 по 30.04.2025 склала 231649,08 грн.», копія рішення додається. 01.09.2025 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду (Справа №160/18257/25) було зобов`язано Відповідача здійснити щомісячний розрахунок, нарахування та виплату мені компенсацію втрати частини доходів, внаслідок несвоєчасної виплати пенсії (пенсійна справа №0406032612) за період з 01.03.2023 по 05.05.2025, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ. Рішення набрало законної сили після розгляду Третім апеляційним адміністративним судом, 17.06.2026. Згідно з постановою суду також підтверджується інформація про нарахування позивачеві пенсії 70 відсотків, а саме: «Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі №160/15084/24, яке набрало законної сили 06.03.2025, зобов`язано Відповідача провести позивачеві нарахування та виплату пенсії за вислугу років по пенсійній справі №0406032612 за період з 01.11.2023 по теперішній час. На виконання зазначеного рішення суду Відповідачем проведено перерахунок пенсії за вислугу років, основний розмір пенсії 70% від грошового забезпечення на 01.03.2023 складав 8465,87 грн. Доплата пенсії за період з 01.03.2023 по 30.04.2025 склала 231649,08 грн. Нараховані пенсійним органом кошти надійшли на пенсійну картку позивача 05.05.2025.», копія постанови додається. Вказані вище обставини вказують на протиправну діяльність Відповідача, що заподіяло позивачеві істотної шкоди щодо законного права на повну пенсію. Тобто без законних на те підстав з 05.08.2025 було відмінено пенсійні виплати 70% та зменшено до 53%. Через це позивач не може у повній мірі реалізувати своє законне право на пенсію. Позивач вважає, що його основний розмір пенсії повинен бути 70% від грошового забезпечення, що також вказує на протиправну діяльність Відповідача щодо повторного прийняття протоколу за пенсійною справою – 0406032612 (Державний департамент з питань виконання покарань) прийнятий 05.08.2025 Відповідачем щодо Позивача. За доводами позивача, його вислуга років в календарному та пільговому обчисленні – 28 років 11 місяців 07 днів, з розрахунку 70 відсотків від відповідних сум грошового забезпечення, що вказано у протоколі за пенсійною справою – 040604448887 (Державний департамент з питань виконання покарань) від 01.05.2025 (вихідний № 25999-7530/Н-01/8-0400/26 від 06.03.2026).

Ухвалою суду витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача.

Відповідачем витребуваних судом документів надано не було.

Згідно з ч.9 ст.80 КАС України, у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмову у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем також залишити позовну заяву без розгляду.

З огляду на ненадання відповідачем витребуваних судом документів, а також, враховуючи положення зазначеної норми процесуального закону, суд розглядає справу за наявними в ній доказами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач) та отримує пенсію відповідно до пункту «б» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

До матеріалів справи надано лист відповідача від 05.06.2025 №25666-17266/Н-01/8-0400/25, в якому вказано, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі №160/15084/24 позивачеві проведено перерахунок пенсії за вислугу років. Основний розмір пенсії 70% від грошового забезпечення на 01.03.2023 складав 8456,87 грн.

В іншому листі від 05.08.2025 №34853-23554/Н-01/8-0400/25 відповідач зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025 по справі № 160/15084/24 зобов`язано Головне управління провести позивачеві нарахування та виплату пенсії за вислугу років по пенсійній справі № 0406032612 за період з 01.11.2023 по теперішній час. Відповідачем було переглянуто виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025 по справі № 160/15084/24 в результаті чого позивачеві проведено нарахування пенсії за вислугу років відповідно до п. «б» ст. 12 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по пенсійній справі №0406032612 за період з 01.11.2023. Розмір пенсії з 01.09.2025 становить 7715,91 грн. Доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 01.11.2023 по 31.08.2025 складає 154976,14 грн. Одночасно повідомлено, що в травні місяці 2025 року позивачеві помилково нараховано та виплачено доплату на виконання рішення суду в розмірі 231649,08 грн, тому було зроблено запит до АТ КБ «ПриватБанк» з проханням повернути кошти як помилково зараховані.

У протоколі за пенсійною справою 0406032612 від 01.03.2023 вказано, що основний розмір пенсії позивача: 53% грошового забезпечення (вислуга років 28, з урахуванням трудового стажу).

Позивач не погоджується із тим, що відповідачем був здійснений перерахунок його пенсії у розмірі 53% грошового забезпечення, і вважає, що пенсія повинна розраховуватись у розмірі 70% від грошового забезпечення. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає про таке.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 2262-ХІІ особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-XII, пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж», «з» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «з» статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Приписами статті 17 Закону № 2262-ХІІ визначено, що при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

На виконання зазначених вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 1992 року № 393 затвердив Порядок № 393.

Пунктом 1 постанови № 393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду.

Пунктом 2.1 Порядку №393 визначено, що для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.

Пунктом 3 Порядку №393 визначено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, зараховується на пільгових умовах:

1) особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, - один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану;

2) особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби - один місяць служби за 40 днів;

особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця;

особам, які проходять службу в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування засуджених, хворих на інфекційні та психічні захворювання, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції.

Виходячи з положень статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пунктів 1 та 21 Постанови № 393 календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а пункт 3 Постанови № 393 визначає, що певні періоди підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 12.02.2025 року по справі №620/18801/23.

Як установив суд, позивачу призначена пенсія відповідно до пункту «б» частини 1 статті 12 Закону № 2262-XII. Подання про призначення пенсії від 26.06.2023 №344/Пн-К свідчить про те, що календарна вислуга років для призначення пенсії позивача становить 23 роки 05 місяців 08 днів, вислуга років у пільговому обчисленні для визначення розміру пенсії складає 28 років 11 місяців 07 днів. Страховий стаж позивача нарахований органами пенсійного фонду становить 26 років.

Спірним у цій справі є питання врахування пільгової вислуги років позивача для обчислення розміру пенсії.

Так, частиною першою статті 13 Закону № 2262-XII, зокрема встановлено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільненим зі служби у Службі судової охорони, Державному бюро розслідувань та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу, звільненим зі служби в органах та підрозділах цивільного захисту за віком чи за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт «б» статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-XII).

Отже, пенсія за вислугу років, яка призначена позивачеві відповідно до пункту «б» частини 1 статті 12 Закону № 2262-XII, обчислюється в таких розмірах: за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Таким чином, суд відхиляє доводи позивача про те, що його пенсія має бути розрахована у відсотковому розмірі з урахуванням пункту «а» частини 1 статті 13 Закону № 2262-XII.

З матеріалів справи суд установив, що пенсія позивача правомірно розрахована відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону № 2262-XII у розмірі 53% з урахуванням вислуги років позивача у пільговому обчисленні для визначення розміру пенсії, яка складає 28 років.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Водночас, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість у цьому випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами доводи на обґрунтування підстав для обчислення його пенсії у розмірі 70% від грошового забезпечення на підставі пункту «а» частини 1 статті 13 Закону № 2262-XII.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що позовна заява у цій справі є такою, що задоволенню не підлягає.

З огляду на положення ст.139 КАС України, а також відмову у задоволенні позовної заяви, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Суддя Н.В. Кучугурна