Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №160/24127/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 рокуСправа №160/24127/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву адвоката Кандели Яни Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом адвоката Кандели Яни Володимирівни в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Енергетичної митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від адвоката Кандели Яни Володимирівни в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/24127/26.

В обгрунтування заяви представник позивача зазначив, що 28.09.2026 Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято рішення по справі №160/24127/26 за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 (Позивач) до Енергетичної митниці (Відповідач) про визнання протиправними та скасування картки відмови у митному оформленні та рішення про коригування митної вартості.

Правнича допомога Позивачу надавалась на підставі укладеної між Адвокатським об`єднанням «Біднягін і партнери» та ФОП ОСОБА_1 додаткової угоди № 16 від 21.07.2026 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 03.02.2020 № 03-02/14, в рамках якої Адвокатським об`єднанням надається правова допомога ФОП ОСОБА_1 , в тому числі і захист законних прав, інтересів Клієнта при оскарженні картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903150/2026/000249 та рішення про коригування митної вартості від 08.06.2026 року № UA903000/2026/000244/2, а Клієнт зобов`язується виплатити Адвокатському об`єднанню гонорар та відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з виконанням даного Договору у розмірі 30 000,00 грн.

Позивачем понесено витрати за надання йому фахової правничої допомоги адвокатом, факт сплати Позивачем гонорару та понесених витрат на правничу допомогу підтверджується платіжним дорученням від 29.09.2026 на суму 30 000,00 грн.

Відповідач надав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у якому наголосив, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 відкрито провадження по справі № 160/22864/26 та розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

При цьому, адвокатом заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не надходило, таким чином позивач не заперечує, що дана справа є справою незначної складності.

Актом № 02 приймання-передачі виконаних робіт до додаткової угоди № 16 від 21.07.2026 наданих послуг правової допомоги зазначений перелік послуг, які відображенні в звіті про надання послуги (роботи).

Послуги щодо підготовки проекту звернення в досудовому порядку (2 години), здійснення аналізу нормативно-правових актів (5 годин), здійснення правового аналізу документів (3 години), а саме підготовка та направлення до Державної митної служби України адвокатського запиту (2 години) не відносяться до послуг пов`язаних з розглядом судової справи № 160/24127/26, а тому відповідно до статті 139 КАС України витрати на такі послуги взагалі не можуть бути включені до витрат правничої допомоги.

Водночас, сума заявлена до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30000, 00 грн є неспівмірною із ціною позову, яка становить 13 939,03 грн, а також із характером та складністю спірних правовідносин.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2026 року заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом адвоката Кандели Яни Володимирівни в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Енергетичної митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - призначено до розгляду в порядку письмого провадження без повідомлення сторін.

Розглянув заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з наступного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 КАС України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 133 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Частиною 3 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 139 КАС України).

Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, заявлених однією стороною, тільки за відповідним клопотанням іншої сторони, у разі його обґрунтованості.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/24127/26 позовну заяву адвоката Кандели Яни Володимирівни в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Енергетичної митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Матеріалами справи підтверджено, що правнича допомога ФОП ОСОБА_1 надавалась на підставі укладеної між Адвокатським об`єднанням «Біднягін і партнери» та ФОП ОСОБА_1 від 03.2020 № 03-02/14 та додаткової угоди № 16 від 21.07.2026.

Саме в межах додаткової угоди Адвокатським об`єднанням надавалась правова допомога Позивачу при оскарженні картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903150/2026/000249 та рішення про коригування митної вартості від 08.06.2026 року № UA903000/2026/000244/2 (п. 1 Додаткової угоди).

Пунктом 2 Додаткової угоди встановлені суми гонорару у наступних розмірах:

30000 грн. - за супровід та представництво в суді першої інтанції;

20000 грн - за супровід і представництво в суді апеляційної інстанції;

10000 грн - за супровід і представництво та представництво в касаційній інстанції.

Сума гонорару перераховується Клієнтом Адвокатському бюро згідно актів наданих послуг та на підставі Адвокатським об`єднанням рахунку на оплату (п. 3 Додаткової угоди).

В матеріалах справи наявний детальний опис робіт (наданих послуг ) виконаних адвокатом необхідних для надання правової допомоги по судовій справі № 160/24127/26 станом на 28.09.2026, звіт про надані послуги (роботи) за додатковою угодою № 16 від 21.07.2026 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 03.02.2020 №03-02/14, рахунок № 84-2 від 28.09.2026 щодо сплати за надану правничу допомогу на суму 30000,00 грн, платіжну інструкцію №18214 від 29.09.2026 щодо сплати за послуги згiдно рах. №84-2 вiд 28.09.2026 на суму 30000,00 грн.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Суд виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

У пункті 148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 зазначено таке: "Велика Палата Верховного Суду наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи".

Таким чином, вирішуючи заяву/клопотання сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно зі статтею 77 КАС України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 73-74 КАС України.

Також суд також враховує правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, у якій Велика Палата Верховного суду виснувала: "Особа, яка понесла судові витрати під час апеляційного чи касаційного перегляду додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, має право на відшкодування таких витрат, що відповідатиме принципу господарського судочинства, передбаченому у пункті 12 частини третьої статті 2 ГПК України. Під час вирішення цього питання суд має керуватися критеріями, визначеними у частині п`ятій статті 126 та частині п`ятій статті 129 ГПК України. Інакше розуміння позбавить особу права на відшкодування понесених нею судових витрат у разі необґрунтованого оскарження іншим учасником справи додаткового судового рішення, що нівелюватиме значення такої засади судочинства, як відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення".

Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд зазначає, що до акту виконаних робіт включено послугу "Подано позов із додатками до Дніпропетровського окружного адміністративного суду" - 2 години, які не є адвокатськими послугами у розуміні Законук України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"

На переконання суду, ураховуючи наведені вище критерії, зокрема, реальності адвокатських послуг (час написання позову), розумності їхнього розміру, а також фактичні обставини цієї справи, співрозмірність до предмета спору - розмір гонорару не є співрозмірним та у повній мірі не відповідає принципам справедливості, розумності та реальності.

Таким чином, керуючись критеріями, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, дослідив заяву та документи щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд, з огляду на міркування, викладені у цьому додатковому рішенні, дійшов висновку про не покладення всієї заявленої суми витрат на правничу допомогу в розмірі 30 000 грн на відповідача, та покладення витрат у розмірі 20 000 грн; в іншій частині слід відмовити.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Отже, враховуючи вищенаведене суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 20 000,00 грн.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 241, 243, 248, 252, 255, 257, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката адвоката Кандели Яни Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом адвоката Кандели Яни Володимирівни в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Енергетичної митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 коп).

У задоволенні решти вимоги відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ірметова