Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №160/13616/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 рокуСправа №160/13616/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2026 року індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком з 25.07.2020, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням даних про страховий стаж та заробіток. Згідно з матеріалами пенсійної справи під час обчислення пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн.

Позивач наголошує, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а розміри коефіцієнтів збільшення на 2021-2026 роки визначено відповідними постановами Кабінету Міністрів України у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121. На переконання позивача, показник середньої заробітної плати, про який ідеться у статті 42 Закону № 1058-IV, не є сталим: у кожної пенсії, призначеної та обчисленої відповідно до цього Закону, є власний показник середньої заробітної плати, який залежить від року призначення пенсії, і саме він має збільшуватися під час індексації.

Позивач також зазначає, що абзац перший у сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124, повинні застосовуватися у відповідності до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації має застосовуватися той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення, а не умовно встановлений базовий показник станом на 01.10.2017. У разі суперечності норм підзаконного акта нормам закону, на думку позивача, застосуванню підлягають норми закону як акта вищої юридичної сили.

Позивач зазначив, що 30.03.2026 він через свого представника звернувся до відповідача із заявою про проведення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 і 1,121, однак листом від 23.04.2026 відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

На підтвердження наведених обставин позивач долучив до позовної заяви копію заяви від 30.03.2026, копію відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.04.2026, копію пенсійного посвідчення, копії документів пенсійної справи щодо розрахунку заробітку для обчислення пенсії.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі, її призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався (частина шоста статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України). Водночас неподання відзиву саме по собі не є підставою для задоволення позову, а тому суд самостійно перевірив наведену позивачем правову позицію на відповідність нормам чинного законодавства та оцінив наявні у справі докази.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Згідно з частиною п`ятою статті 262 цього Кодексу суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 25.07.2020 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1, призначену відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Під час обчислення пенсії позивача застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017, 2018 та 2019 роки у розмірі 7763,17 грн. Ця обставина підтверджується як доданими до позовної заяви документами пенсійної справи, так і листом відповідача від 23.04.2026 і між сторонами не є спірною.

30.03.2026 позивач через свого представника звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо перерахунку пенсії (зареєстрована за вх. № 33107/В-0400-26 від 30.03.2026), в якій просив здійснити перерахунок (індексацію) та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 і 1,121.

За результатами розгляду цієї заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 23.04.2026 № 49250-33107/В-01/8-0400/26 «Про розгляд звернення» повідомило позивача про те, що перерахунки (індексація) його пенсії з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.03.2026 проводилися шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 та 2016 роки у розмірі 3764,40 грн на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 і 1,121, унаслідок чого застосовуваний показник становив 5426,60 грн з 01.03.2021, 6186,32 грн з 01.03.2022, 7405,03 грн з 01.03.2023, 7994,47 грн з 01.03.2024, 8913,83 грн з 01.03.2025 та 9992,40 грн з 01.03.2026.

У цьому ж листі відповідач зазначив, що з огляду на призначення позивачу пенсії у 2020 році із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017, 2018 і 2019 роки у розмірі 7763,17 грн проведення з 01.03.2021 перерахунку (індексації) пенсії із середньої заробітної плати 5426,60 грн, з 01.03.2022 - із 6186,32 грн та з 01.03.2023 - із 7405,03 грн є недоцільним, оскільки призведе до зменшення розміру пенсії. Натомість позивачу встановлено щомісячні доплати до пенсії: з 01.07.2021 - у розмірі 100,00 грн на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127, з 01.03.2022 - у розмірі 135,00 грн на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 та з 01.03.2023 - у розмірі 100,00 грн на підставі пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168. Наведений відповідачем розрахунок у кожному з перелічених випадків виходить із показника 3764,40 грн, а не з показника 7763,17 грн, який фактично враховувався для обчислення пенсії позивача.

Не погоджуючись із відмовою у проведенні індексації пенсії у заявлений спосіб, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.04.2026 № 49250-33107/В-01/8-0400/26 за своєю формою і змістом є листом про розгляд звернення, тобто актом інформаційного характеру, який не є рішенням суб`єкта владних повноважень індивідуальної дії та самостійних правових наслідків для позивача не породжує. З огляду на це предметом судового контролю у цій справі є не скасування акта, а дії відповідача щодо непроведення індексації пенсії позивача у визначений законом спосіб, і саме в такий спосіб сформульовано позовні вимоги.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з приписами частини першої статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Частиною п`ятою статті 2 Закону № 1282-XII у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» від 15 лютого 2022 року № 2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Абзацом другим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV визначено, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Згідно з абзацом третім частини другої статті 42 Закону № 1058-IV у разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Абзацом четвертим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV передбачено, що розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Отже, наведена норма закону встановлює, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії. При цьому жодних винятків із цього правила закон не містить, а визначення розміру та порядку такого збільшення віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України. Таким чином, з урахуванням частини п`ятої статті 2 Закону № 1282-XII та абзацу четвертого частини другої статті 42 Закону № 1058-IV Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України визначати порядок здійснення індексації пенсій та розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

На виконання наведених приписів Кабінет Міністрів України постановою від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).

У пункті 1 Порядку № 124 зазначено, що ним відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 2 Порядку № 124 передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно до Закону № 1058-IV; відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків; з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З огляду на те, що позивачу призначено пенсію, розмір якої визначено відповідно до положень Закону № 1058-IV, його пенсія підлягає перерахунку під час проведення щорічної індексації пенсій.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV.

Пунктом 4 Порядку № 124 визначено формулу, за якою обчислюється коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а також установлено, що розмір цього коефіцієнта визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. Абзацом дев`ятим пункту 4 Порядку № 124 передбачено, що перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Згідно з абзацом першим пункту 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 встановлено, що кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням зазначеного показника проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі - Постанова № 127) установлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11. Пунктом 2 Постанови № 127 передбачено, що якщо пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058-IV за зверненнями, які надійшли по 31 грудня 2020 року включно, не підвищувалися відповідно до пункту 1 цієї постанови та з інших визначених у ньому підстав, з 1 липня 2021 року до таких пенсій установлюється щомісячна доплата в розмірі 100 гривень у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118) установлено, що з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,14. Пунктом 4 Постанови № 118 установлено з 1 березня 2022 року до пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2021 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2022 року згідно з Порядком № 124, щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 гривень.

Пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік зупинено дію Закону № 1282-XII, а пунктом 8 цього ж розділу встановлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону № 1058-IV застосовується у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова № 168), пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,197. Пунктом 6 Постанови № 168 установлено з 1 березня 2023 року до пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2023 року згідно з Порядком № 124, щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 гривень.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185), прийнятої відповідно до пункту 6 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», установлено, що з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,0796.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова № 209), прийнятої відповідно до пункту 6 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», установлено, що з 1 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,115. Пунктом 3 Постанови № 209 передбачено, зокрема, що у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, а розмір збільшення в результаті такого перерахунку не може перевищувати 1500 гривень.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі - Постанова № 236), прийнятої відповідно до пункту 5 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», установлено, що з 1 березня 2026 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови. Пунктом 3 Постанови № 236 передбачено, зокрема, що у разі, коли розмір підвищення пенсії в результаті її перерахунку не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, а розмір підвищення пенсії в результаті такого перерахунку не може перевищувати 2595 гривень.

Аналіз наведених норм свідчить, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії і про який ідеться у частині другій статті 42 Закону № 1058-IV, не є сталою величиною. У кожної пенсії, призначеної та обчисленої відповідно до цього Закону, є власний показник середньої заробітної плати, що залежить від року призначення пенсії, і саме цей показник підлягає збільшенню під час індексації.

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом № 1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески і який враховувався для обчислення пенсії, а також підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

Водночас положення Порядку № 124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону № 1058-IV);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами пункту 5 Порядку № 124).

Відповідно до статті 7 Закону № 1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Принцип законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України, що забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. Цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу, а також прозорість умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмірів внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов`язки.

Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості: розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу та від заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Отже, цей принцип забезпечує зв`язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці, а законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи.

Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувалися такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України правила, під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації, положення Порядку № 124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV, у зв`язку з чим під час такого перерахунку використовуватися має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення. У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124 є протиправним. З урахуванням наведеного абзац перший у сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24 (провадження № К/990/4755/25), в якій, серед іншого, зазначено, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124 є протиправним, та констатовано, що орган Пенсійного фонду України, який під час перерахунку пенсії встановив особі щомісячні доплати до пенсії замість застосування коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що безпосередньо враховувався для обчислення пенсії цієї особи, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства. У цій постанові Судова палата не знайшла підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи наведені норми права до встановлених обставин цієї справи, суд доходить висновку, що індексація пенсії позивача у 2021-2026 роках повинна була проводитися відповідно до Постанови № 127, Постанови № 118, Постанови № 168, Постанови № 185, Постанови № 209 і Постанови № 236, Порядку № 124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача (за 2017, 2018 і 2019 роки - 7763,17 грн), із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 і 1,121 відповідно.

Натомість відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивача, застосував коефіцієнти збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 і 1,121 не до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн, який фактично враховувався для обчислення пенсії позивача, а до показника за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн, а за 2021-2023 роки замість перерахунку встановив позивачу щомісячні доплати до пенсії. Такі дії відповідача не відповідають вимогам частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, а тому є протиправними.

З огляду на викладене позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо непроведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 і 1,121 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Належним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача здійснити з 01 березня 2026 року індексацію та перерахунок пенсії позивача у наведений вище спосіб, а тому підлягає задоволенню і друга позовна вимога.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач, на якого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок доказування правомірності своїх дій, відзиву на позовну заяву не подав та доказів на спростування доводів позивача суду не надав. При цьому висновок суду про обґрунтованість позовних вимог ґрунтується не на факті неподання відзиву, а на наведеному вище аналізі норм чинного законодавства та на оцінці наявних у справі доказів.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З огляду на задоволення позову в повному обсязі сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1065,00 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 і 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427; адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) здійснити з 01 березня 2026 року індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 (за 2017, 2018 і 2019 роки - 7763,17 грн), на такі коефіцієнти збільшення: 1,11 - установлений з 01 березня 2021 року пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127; 1,14 - установлений з 01 березня 2022 року пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118; 1,197 - установлений з 01 березня 2023 року пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168; 1,0796 - установлений з 01 березня 2024 року пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185; 1,115 - установлений з 01 березня 2025 року пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209; 1,121 - установлений з 01 березня 2026 року пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1065,00 грн (одна тисяча шістдесят п`ять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова