Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №160/14254/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокуСправа №160/14254/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2026 року представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) виключити з військового обліку як військовозобов`язаного громадянина іноземної держави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 та внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку громадянина іноземної держави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 .

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 19 травня 2025 року під час оповіщення населення на території міста Запоріжжя службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 було доставлено до приміщення такого ТЦК та СП іноземця ОСОБА_1 , де позивачем було надано документи, що підтверджують, що жодного відношення до громадянства України останній не має.

Натомість службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 було направлено на проходження ВЛК.

За результатами проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 його було визнано придатним для проходження військової служби та постановлено на військовий облік шляхом внесення відомостей до реєстру Оберіг за №220620231425310600125; військове звання - солдат, військово-облікова спеціальність №999097.

ОСОБА_1 вважає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо постановки на військовий облік, оскільки у нього наявні підстави для виключення його з військового обліку як військовозобов`язаного громадянина іноземної держави шляхом внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 травня 2026 року для розгляду адміністративної справи №160/14254/26 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Клопотання представника позивача про витребування доказів – задоволено частково та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 надати до суду копії усіх наявних у відповідача документів щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

01.06.2026 року на адресу відповідача направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.

12.06.2026 року відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № R 06810 937785 0, яке міститься в матеріалах справи.

20 червня 2026 року на суду надійшов відзив позивача, в якому представник відповідача зазначив, що частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

У відповідності до абзацу 1 частини 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

У позові ОСОБА_1 стверджує, що є громадянином іноземної держави та безпідставно взятий на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів АІТС «Оберіг» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , був взятий на облік 22.06.2023 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно інформації отриманої з Реєстру встановлено, що 18.06.2025 на адресу задекларованого / зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , а саме - АДРЕСА_1 засобами поштового зв`язку «Укрпошта» направлена повістка №3932219 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 на 09 годину 00 хвилин 28.06.2025.

У зв`язку з неявкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 08.07.2025 звернувся до відділення поліції №2 (с. Слобожанське) Дніпровського районного управління поліції №2 Дніпропетровській області (звернення Е2776979), з метою затримання та доставлення ОСОБА_1 до найближчого ТЦК та СП.

07.08.2025 року ОСОБА_1 , під час перебування у м. Запоріжжя був затриманий та доставлений працівниками поліції до ХАБу, як порушника військового обліку для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

07.08.2025 року оператором ІКС «Оберіг» ІНФОРМАЦІЯ_8 знято ОСОБА_1 з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 та взято на облік в ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою скасування статусу «Порушник військового обліку».

Факт перебування ОСОБА_1 на військовому обліку з 22.06.2023 у ІНФОРМАЦІЯ_9 підтверджується електронною обліковою карткою військовозобов`язаного ОСОБА_1 , а також військово-обліковим документом сформованим особисто ОСОБА_1 у мобільному застосунку «Резерв +», в якому вказано дату уточнення облікових даних, а саме 19.05.2024 року, тобто більше ніж за рік до взяття на облік до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Таким чином, на думку представника відповідача, твердження ОСОБА_1 про те, що він не перебуває на військовому обліку в жодному ІНФОРМАЦІЯ_10 , є хибним.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів АІТС «Оберіг» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 та перебував на військовому обліку з 22.06.2023 у ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується електронною обліковою карткою військовозобов`язаного № НОМЕР_3 *.

19.05.2025 року під час оповіщення населення на території міста Запоріжжя службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 було доставлено до приміщення ТЦК та СП ОСОБА_1 .

Службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 було направлено на проходження ВЛК.

За результатами проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача було визнано придатним для проходження військової служби та постановлено на військовий облік шляхом внесення відомостей до реєстру Оберіг за №220620231425310600125; військове звання - солдат, військово-облікова спеціальність №999097.

Згідно інформації отриманої з Реєстру встановлено, що 18.06.2025 на адресу задекларованого / зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , а саме - АДРЕСА_1 засобами поштового зв`язку «Укрпошта» направлена повістка №3932219 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 на 09 годину 00 хвилин 28.06.2025.

У зв`язку з неявкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 08.07.2025 звернувся до відділення поліції №2 (с. Слобожанське) Дніпровського районного управління поліції №2 Дніпропетровській області (звернення Е2776979) з метою затримання та доставлення ОСОБА_1 до найближчого ТЦК та СП.

07.08.2025 року ОСОБА_1 , під час перебування у м. Запоріжжі був затриманий та доставлений працівниками поліції, як порушник військового обліку, для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

07.08.2025 року оператором ІКС «Оберіг» ІНФОРМАЦІЯ_8 знято ОСОБА_1 з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 та взято на облік в ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою скасування статусу «Порушник військового обліку».

ОСОБА_1 вважає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо постановки на військовий облік, оскільки у нього наявні підстави для виключення його з військового обліку як військовозобов`язаного громадянина іноземної держави шляхом внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 106 Конституції України, Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє станом на сьогоднішній день.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII.

За змістом частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною 2 та 3 статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов`язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби, взяття громадян на військовий облік, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За нормами частини 2 статті 2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Відповідно до частини 10 статті 2 Закону №2232-ХІІ та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (із змінами та доповненнями).

Встановлення засад оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, обов`язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов`язки громадян України у сфері оборони здійснює Закон України «Про оборону України» від 6 грудня 1991 року №1932-XII .

Підпунктом 1.1 пункту 1 розділу І Положення №402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з пунктом 2.1 Розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Вказаним пунктом також визначено, що штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії) приймають постанови.

Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Суд звертає увагу, що згідно з абзацом 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, у тому числі, прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Приписами статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» закріплено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

У відповідності до абзаців 2 та 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно абзацу 8 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, а саме: нез`явлення за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Порядок визначає, зокрема, процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних, організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби, процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Згідно підпункту 1 пункту 27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

У відповідності до пункту 28 Порядку №560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

За приписами пункту 34 Порядку №560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Відповідно до підпункту 23 пункту 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Суд враховує, що факт перебування ОСОБА_1 на військовому обліку з 22.06.2023 у ІНФОРМАЦІЯ_9 підтверджується електронною обліковою карткою військовозобов`язаного ОСОБА_1 .

Однак, з матеріалів справи судом вбачається, що 07.08.2025 року оператором ІКС «Оберіг» ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_1 знято з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 та взято на облік в ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою скасування статусу «Порушник військового обліку».

Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України «Про військовий обов`язок військову службу» визначено, що взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України, які набули громадянство України і згідно з цим Законом та підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є громадянином російської федерації, що підтверджується паспортом НОМЕР_4 та посвідкою на постійне проживання № НОМЕР_5 зі строком дії до 28 квітня 2031 року.

А отже, ОСОБА_1 не є громадянином України, відтак на нього не поширюються положення Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та вимоги частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для виключення з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_11 , як військовозобов`язаного, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 2995,00 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ "Таскомбанк" від 19.03.2026 року.

А отже, суд приходить до висновку про необхідність стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2995,00 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) виключити з військового обліку як військовозобов`язаного громадянина іноземної держави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , та внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку громадянина іноземної держави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2995,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник