Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №140/10564/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/10564/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач), у якому просить:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні індексації її пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 та 1,121 з 01 березня 2026 року;

2) зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 та у зв`язку з цим провести перерахунок і виплату пенсії починаючи з 01 березня 2026 року;

3) зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121 з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 та у зв`язку з цим провести перерахунок і виплату пенсії починаючи з 01 березня 2026 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Позивач зазначає, що Кабінетом Міністрів України протягом 2020–2026 років прийнято постанови, якими передбачено проведення щорічної індексації пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, на відповідні коефіцієнти.

Проте, на думку позивача, відповідач під час проведення перерахунків пенсії не забезпечив належного застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався при обчисленні її пенсії.

З метою реалізації права на відповідний перерахунок представник позивача 09.07.2026 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про нарахування та виплату пенсії з урахуванням індексації за 2020– 2026 роки.

Листом від 04.08.2026 №19452-17884/Г-02/8-0300/26 відповідач повідомив про проведення перерахунків пенсії відповідно до вимог чинного законодавства та відсутність підстав для здійснення перерахунку в запропонований заявником спосіб.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відзив на позовну заяву до суду не надійшов.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Як убачається з листа відповідача від 04.08.2026 №19452-17884/Г-02/8-0300/26, з 02.05.2019 позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до зазначеного Закону.

За документами пенсійної справи страховий стаж позивача становив 42 роки 1 місяць 27 днів, коефіцієнт страхового стажу – 0,42083.

Для визначення розміру пенсії було враховано середньомісячний заробіток у розмірі 5294,78 грн, обчислений за період роботи з 01.07.2000 по 31.03.2019 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016–2018 роки у розмірі 6188,89 грн та індивідуального коефіцієнта заробітку 0,85553.

09.07.2026 представник позивача, адвокат Лукомська Вікторія Василівна, звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою №525, у якій просила здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу з урахуванням відповідних коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати за 2020– 2026 роки.

Листом від 04.08.2026 №19452-17884/Г-02/8-0300/26 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило представника позивача про те, що пенсійна виплата обчислена відповідно до вимог чинного законодавства.

У зазначеному листі відповідач навів відомості про проведені перерахунки пенсії.

Зокрема, пенсійний орган повідомив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 з 01.05.2020 передбачено проведення перерахунку пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,11 до показника середньої заробітної плати у розмірі 4404,35 грн, унаслідок чого він становив 4888,83 грн.

Водночас відповідач зазначив, що оскільки під час обчислення пенсії позивача застосовано показник середньої заробітної плати у розмірі 6188,89 грн, така пенсійна виплата осучасненню з 01.05.2020 не підлягала.

Щодо перерахунку пенсії у 2021 році відповідач повідомив про встановлення позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 100,00 грн.

З 01.03.2022 пенсію позивача перераховано відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 із встановленням щомісячної доплати у розмірі 135,00 грн.

З 01.03.2023 відповідач провів перерахунок пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати у розмірі 7405,03 грн (6186,32 грн Ч 1,197).

З 01.03.2024 під час перерахунку пенсії використано показник середньої заробітної плати у розмірі 7994,47 грн (7405,03 грн Ч 1,0796).

З 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати у розмірі 8913,83 грн (7994,47 грн Ч 1,115).

З 01.03.2026 проведено перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати у розмірі 9992,40 грн (8913,83 грн Ч 1,121).

Крім того, відповідач повідомив, що з 01.04.2026 проведено автоматизований перерахунок пенсії відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV з урахуванням набутого страхового стажу та заробітку після попереднього перерахунку пенсії.

За результатами такого перерахунку розмір пенсії позивача становить 4578,74 грн, з яких: 1) 4374,68 грн – розмір пенсії за віком; 2) 204,06 грн – доплата за 19 років понаднормового стажу.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснював перерахунки пенсії позивача, однак під час їх проведення не застосував до показника середньої заробітної плати за 2016–2018 роки у розмірі 6188,89 грн послідовно всі коефіцієнти збільшення, на застосуванні яких наполягає позивач.

Наведене стало підставою для виникнення спору щодо правомірності дій відповідача та наявності у позивача права на проведення перерахунку пенсії у заявлений спосіб.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-XII “Про індексацію грошових доходів населення” (далі – Закон №1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначено статтею 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-III “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, відповідно до якої законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 цього Закону).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон №1058-IV).

Преамбулою зазначеного Закону визначено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

З метою реалізації частини другої статті 42 Закону №1058-IV Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 20.02.2019 №124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”, якою затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Порядок №124).

Згідно з пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 “Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році” передбачено проведення з 01.05.2020 перерахунку пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,11.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році” передбачено проведення з 01.03.2021 перерахунку пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,11.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” передбачено проведення з 01.03.2022 перерахунку пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,14.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” передбачено проведення з 01.03.2023 перерахунку пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,197.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” передбачено проведення з 01.03.2024 перерахунку пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,0796.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році” передбачено проведення з 01.03.2025 перерахунку пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,115.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році” передбачено проведення з 01.03.2026 перерахунку пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,121.

Отже, наведеними нормативно-правовими актами встановлено механізм щорічної індексації пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії, на відповідні коефіцієнти.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Предметом спору у цій справі є правомірність дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення її пенсії, на коефіцієнти, встановлені Кабінетом Міністрів України на 2020– 2026 роки.

Як установлено судом, з 02.05.2019 позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2016– 2018 роки у розмірі 6188,89 грн.

Водночас під час проведення щорічних перерахунків пенсії відповідач застосовував інші показники середньої заробітної плати, збільшені на відповідні коефіцієнти, та встановлював передбачені законодавством щомісячні доплати до пенсії.

Отже, відповідач фактично здійснював перерахунки пенсії позивача, однак не забезпечив послідовного збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення її пенсії, на всі коефіцієнти, визначені Кабінетом Міністрів України на відповідні роки.

Суд зазначає, що частина друга статті 42 Закону №1058-IV передбачає збільшення саме показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.

Таким чином, положення зазначеної норми пов`язують проведення щорічного перерахунку раніше призначеної пенсії зі збільшенням показника середньої заробітної плати, який використано для обчислення відповідної пенсії.

При цьому застосування іншого показника середньої заробітної плати, який не враховувався під час обчислення пенсії позивача, не забезпечує реалізації передбаченого законом механізму її щорічної індексації.

Суд враховує, що Порядком №124 передбачено проведення відповідних перерахунків із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, з подальшим його збільшенням на відповідні коефіцієнти.

Водночас положення зазначеного Порядку як підзаконного нормативно-правового акта повинні застосовуватися відповідно до вимог Закону №1058-IV та не можуть змінювати встановленого законом механізму забезпечення щорічного підвищення раніше призначених пенсій.

Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, у разі суперечності між положеннями частини другої статті 42 Закону №1058-IV та пункту 5 Порядку №124 щодо визначення показника середньої заробітної плати, який підлягає збільшенню під час проведення перерахунку пенсії, пріоритетному застосуванню підлягають положення Закону №1058-IV.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24.

У зазначеній постанові Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що положення Порядку №124 у частині визначення показника середньої заробітної плати для проведення індексації не узгоджуються з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Верховний Суд зазначив, що під час проведення індексації пенсії повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення відповідної пенсії.

Отже, правове значення має не лише факт проведення пенсійним органом перерахунку пенсії, а й правильність визначення показника середньої заробітної плати, який підлягає збільшенню на відповідні коефіцієнти.

Суд також враховує, що відповідно до статті 7 Закону №1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за принципами законодавчого визначення умов і порядку його здійснення та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Зазначені принципи передбачають, що механізм обчислення та перерахунку пенсій повинен забезпечувати збереження зв`язку між розміром призначеної пенсії, страховим стажем особи та заробітною платою, яка враховувалася під час її обчислення.

Натомість застосування під час щорічної індексації іншого показника середньої заробітної плати, ніж той, який використовувався для обчислення пенсії, призводить до неврахування індивідуальних складових, які визначали її первісний розмір.

Стосовно доводів відповідача щодо проведення з 01.05.2020 перерахунку пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 суд зазначає таке.

З листа відповідача вбачається, що пенсійний орган не застосував до показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії позивача, коефіцієнт збільшення 1,11 з тих підстав, що зазначений показник у розмірі 6188,89 грн перевищував проіндексований показник середньої заробітної плати у розмірі 4888,83 грн.

Проте сама по собі обставина перевищення показником середньої заробітної плати, який використовувався для обчислення пенсії позивача, іншого показника, визначеного за правилами Порядку №124, не є підставою для позбавлення особи права на проведення індексації відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

При цьому суд враховує, що позивач набула право на пенсію за віком у 2019 році, а постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 передбачено проведення відповідного перерахунку пенсій у 2020 році із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,11.

Отже, під час проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до зазначеної постанови відповідач повинен був урахувати цей коефіцієнт до показника середньої заробітної плати, який використовувався для обчислення її пенсії.

Аналогічним чином під час проведення перерахунку пенсії у 2021 році відповідач повинен був забезпечити збільшення відповідного показника на коефіцієнт 1,11, установлений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127.

При цьому встановлення позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 100,00 грн саме по собі не підтверджує проведення індексації шляхом збільшення належного показника середньої заробітної плати відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Так само встановлення щомісячної доплати у розмірі 135,00 грн з 01.03.2022 не свідчить про застосування до належного показника середньої заробітної плати коефіцієнта збільшення 1,14.

Суд також установив, що під час проведення перерахунків пенсії у 2023– 2026 роках відповідач застосовував послідовно збільшені показники середньої заробітної плати у розмірах 7405,03 грн, 7994,47 грн, 8913,83 грн та 9992,40 грн відповідно.

Однак зазначені показники не є результатом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати за 2016– 2018 роки у розмірі 6188,89 грн, який враховувався для обчислення пенсії позивача, на всі встановлені Кабінетом Міністрів України коефіцієнти за 2020– 2026 роки.

З огляду на викладене суд відхиляє доводи відповідача про те, що проведення відповідних перерахунків пенсії та встановлення щомісячних доплат свідчать про належне виконання вимог частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Визначальним у спірних правовідносинах є дотримання відповідачем передбаченого законом механізму індексації, а саме послідовного збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії позивача.

При цьому проведений відповідачем з 01.04.2026 автоматизований перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV не спростовує наведених висновків суду.

Такий перерахунок пов`язаний із набуттям особою додаткового страхового стажу та заробітку після попереднього перерахунку пенсії, тоді як предметом цього спору є застосування механізму щорічної індексації пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Отже, здійснення перерахунку пенсії з 01.04.2026 за іншою правовою підставою не свідчить про відсутність у позивача права на проведення належної індексації пенсії з 01.03.2026.

Суд наголошує, що під час проведення перерахунку пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати за 2020– 2026 роки відповідач повинен виходити з показника середньої заробітної плати за 2016– 2018 роки у розмірі 6188,89 грн, який враховувався для обчислення її пенсії.

Зазначений показник підлягає послідовному збільшенню на коефіцієнти 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121, установлені Кабінетом Міністрів України на відповідні роки.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відмова ГУ ПФУ у Волинській області у проведенні перерахунку пенсії позивача у зазначений спосіб є протиправною, оскільки не відповідає вимогам частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Вирішуючи питання щодо належного способу захисту порушеного права позивача, суд зазначає таке.

Як убачається зі змісту позовних вимог, позивач просить провести перерахунок пенсії з 01.03.2026 із послідовним застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати, установлених на 2020– 2026 роки.

При цьому заявлені позовні вимоги, хоча й викладені окремо щодо коефіцієнтів за попередні роки та коефіцієнта за 2026 рік, спрямовані на досягнення єдиного правового результату – проведення належної індексації пенсії з 01.03.2026 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався для її обчислення.

Отже, зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок і виплату пенсії із застосуванням усіх зазначених коефіцієнтів забезпечить повне відновлення порушеного права позивача та відповідатиме змісту заявлених позовних вимог.

Оскільки позивач просить провести перерахунок пенсії саме з 01.03.2026, суд вважає за необхідне визначити зазначену дату початком перерахунку та виплати пенсії із застосуванням відповідних коефіцієнтів, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Ураховуючи встановлені обставини справи та зміст заявлених вимог, суд вважає належним способом захисту порушеного права позивача визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії із застосуванням належних коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати та зобов`язання здійснити відповідний перерахунок і виплату пенсії з 01.03.2026.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі відповідач не довів правомірності відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення її пенсії, на відповідні коефіцієнти.

Отже, оцінивши докази у їх сукупності, врахувавши наведені положення законодавства та висновки Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позову позивач сплатила судовий збір у сумі 1065,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 05.08.2026.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016– 2018 роки у розмірі 6188,89 грн, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення її пенсії, коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 березня 2026 року індексацію, перерахунок та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016– 2018 роки у розмірі 6188,89 грн, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення її пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1065,00 грн (одна тисяча шістдесят п`ять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).

Суддя Н. В. Стецик