Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №140/5021/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року 14:54ЛуцькСправа № 140/5021/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смокович В.І.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,

за участі: представника позивача Карпука А.С.,

представника відповідача Зозулі К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фін ЮА» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІН ЮА» (далі – ТОВ «Фін ЮА», товариство, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі – митний орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р», прийнятих Волинською митницею відносно ТОВ «Фін ЮА» від 29.10.2025 № UA2050002025367, № UA2050002025368, № UA2050002025369.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що митницею проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Фін ЮА» з питань дотримання вимог законодавства України з питань митної справи проводилася на підставі документально підтвердженої інформації від уповноважених митних органів Республіки Польща від 28.05.2024 №0601-IGC.4331.33.2023.КD, від 07.02.2023 №1201-IOC.4331.14.2022, Словацької Республіки від 05.05.2025 №227393/2025-2000102/148He, Королівства Бельгії від 30.05.2024 №2022/N6A2N30/00025843/2, від 07.11.2024 № 30.05.2024 №2023/N6A2N30/00006022/2, 2024/N6A2N30/00005722/2, №2023/N6A2N30/00018617/2.

Якщо проаналізувати зміст листів і матеріали перевірок іноземних органів можна дійти висновку, що непідтвердження сертифікатів відбулось з формальних причин: не надали інформацію постачальники чи ті, хто видавали ці сертифікати, проігнорували запит уповноважених органів, не змогли зв`язатись з видавцями сертифікатів тощо.

Підставою для висновку про заниження суб`єктом господарювання податкових зобов`язань під час ввезення товарів на митну територію України може слугувати лише офіційна документально-підтверджена інформація від уповноважених органів іноземних держав щодо, зокрема, вартості ввезених товарів. Крім того, така інформація повинна підтверджувати або не підтверджувати автентичність поданих документів щодо ввезених товарів і стосуватись зовнішньоекономічних операцій, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

На переконання сторони позивача, листи, інформація про яких викладена в акті перевірки не є допустимими, достовірними та належними доказами, в розумінні статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не можуть бути взяті до уваги для формування висновку про порушення ТОВ «Фін ЮА» митних правил.

Зауважує, що Волинська митниця в акті перевірки не навела обставин, які могли б викликати сумніви щодо походження товару, ввезеного позивачем. Єдиною підставою для донарахування митних платежів слугувала інформація, отримана від уповноважених органів іноземних держав. Проте, інформація, яка зазначена в листах уповноважених органів іноземних держав, не може бути єдиним та беззаперечним доказом порушення позивачем митних правил.

У імпортера ТОВ «Фін ЮА» відсутній обов`язок чи необхідність перевіряти законність дій експортера в момент оформлення та видачі сертифікатів EUR.1 та декларації інвойс. Тобто, відповідальність за оформлення та видачу сертифікатів EUR.1 та декларації-інвойса і правдивість інформації, що в них зазначена, покладена на експортера (продавця).

Отже, застосовуючи преференцію при митному оформленні товарів за спірними митними деклараціями, позивач обґрунтовано сподівався на добросовісність дій свого контрагента-експортера та не мав підстав піддівати сумніву правомірність видачі декларацій-інвойсів на кожну партію такого товару.

Більше того, під час матеріалів перевірки, митним органом не встановлено доказів існування у позивача намірів фінансового характеру, спрямованих на ухиляння від сплати всіх необхідних платежів при митному оформленні.

В акті перевірки відсутня інформація, підтверджена відповідними первинними документами чи іншими матеріалами, яка б свідчила про вчинення ним інших протиправних дій, що призвели до заниження обов`язкових митних платежів. Крім того, відсутні дані про надання Держмитслужбою доручення на проведення вибіркової перевірки.

Повідомляє, що у митного органу наявні повноваження щодо здійснення зустрічної звірки, з метою підтвердження або спростування сумнівів щодо достовірності заявлених даних. На підставі отриманих від іноземних держав документів та враховуючи характер виявлених невідповідностей, митний орган міг провести зустрічні звірки із суб`єктами, зазначеними в експортних митних деклараціях, з метою встановлення фактичних умов поставки та вартості товарів. Крім того, в матеріалах перевірки відсутні будь-які докази звернення до зазначених у експортних деклараціях експортерів та імпортерів із офіційними запитами щодо надання документів, необхідних для підтвердження фактичних поставки та фактурної вартості товарів таким особам, або що такі експортери надавали відповіді на подібні звернення. Також в акті перевірки не наведено доказів того, що документи, які були надані позивачем під час митного оформлення спірного товару були визнані недійсними, а тому митним органом не доведено, що саме ТОВ «Фін ЮА» надавались документи, які містять неправдиві відомості, а не особами, які є покупцями, відповідно до експортних декларацій, наданих іноземними державами, а тому просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-10).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 81).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнала та просила відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування такої позиції вказала, що Волинською митницею проведено документальну невиїзну перевірку стосовно дотримання ТОВ «Фін ЮА» вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, у тому числі залежно від країни походження товарів, застосування знижених ставок ввізного мита, а саме правомірності застосування тарифної пільги (тарифної преференції) по сплаті ввізного мита за кодом митної преференції «410» в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VІІ, при митному оформленні товарів за митними деклараціями за результатами якої встановлено, що застосування преференційного режиму до товарів, оформлених товариством за митними деклараціями (далі – МД) здійснювалось у відповідності до Доповнення I до Конвенції.

Керуючись статтями 31 та 32 Доповнення 1 до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференції правил походження, на звернення Волинської митниці від 05.06.2023 №7.3-15/6461, Рівненської митниці від 20.12.2024 № 7.13-1/15-04/4-15/7835, Координаційно-моніторингової митниці від 27.10.2022 №7.9 1/27-3/4/1609 Державною митною службою України були направлені на перевірку до уповноваженого органу Республіки Польща, Словацької Республіки, Королівства Бельгія сертифікати з перевезення товару форми EUR.1, складені експортерами «Universal Foundation OU», «BALTIC Trade Union OU».

За результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, в тому числі залежно від країни походження товарів, застосування знижених ставок ввізного мита, а саме правомірності застосування тарифної пільги (тарифної преференції) по сплаті ввізного мита за кодом митної преференції «410» в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами, членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VІІ з урахуванням отриманої інформації від уповноваженого митного органу Словацької Республіки, Республіки Польща, Королівства Бельгії, відповідно до частини дванадцятої статті 354 Митного кодексу України (далі – МК України) встановлено факт неправомірного застосування режиму вільної торгівлі та застосування зменшеної ставки мита до товарів оформлених за МД згідно Додатку у розумінні Доповнення І до Конвенції в рамках Угоди.

Таким чином, документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Фін ЮА» вимог:

статті 15, 16 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, частини першої статті 257, частини п`ятої статті 280, частини першої статті 281 МК України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за МД згідно Додатку на суму - 20 053 147,41 грн (в т.ч.: код виду сплати 020 – 18 875 723,69 грн; 021 – 1 177 423,72 грн);

пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі – ПК України), в результаті чого занижене податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за МД згідно Додатку на суму- 4 010 629,44 грн.

Враховуючи вищевикладене, Волинською митницею було прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.10.2025 №UA2050002025367, № UA2050002025368, № UA2050002025369.

Звертає увагу суду, що у листах від уповноважених органів (організацій) Республіки Польща № 0601-IGC.4331.33.2023.KD від 28.05.2024; Королівства Бельгія № 2023/N6A2N30/00018617/2 від 30.05.2024; Республіки Польща № 1201 IOC.4331.14.2022 від 07.02.2023; Королівства Бельгія від 30.05.2024 №2022/N6A2N30/00025843/2, від 30.05.2024 №2023/N6A2N30/00006022/2, від 07.11.2024 №2024/N6A2N30/00005722/2; Словацької Республіки від 05.05.2025 №227393/2025-2000102/148Не чітко зазначені результати перевірки сертифікатів з перевезення, а саме вказано обґрунтування, а також висновки, що у кожному із випадків товари, на які поширюється дія сертифіката, який перевірився, не мають преференційного походження.

Документами, на підставі яких за результатами перевірки контролюючим органом не підтверджено застосування пільги зі сплати митних платежів за МД є не тільки листи уповноважених органів іноземних держав, а й, у тому числі, сертифікати з перевезення товару EUR.1, перевірені уповноваженим органом Договірної сторони з дотриманням процедур, визначених Конвенцією, та надіслані відповідним листом цього органу разом з інформацією щодо перевірки сертифікатів про походження.

Також зазначає, що у даних зовнішньоекономічних відносинах обов`язок з визначення, декларування і сплати мита та податків, згідно вимог українського законодавства і ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів України, має саме платник податків ТОВ «Фін ЮА», а тому саме він, а не продавець товару несе відповідальність за повноту виконання цього обов`язку (арк. спр. 84-100).

На адресу суду від представника позивача 15.05.2026 надійшла відповідь на відзив, у якій підтримано позицію, викладену в позові та додатково зазначено, що не може відповідати за інформацію, внесену до сертифікатів EUR.1, оскільки ними надавались ці сертифікати товариствами-продавцями. Наявність такого сертифікату та подання його є обов`язковою вимогою митницею для імпорту транспортних засобів та, зважаючи на, міжнародні договори.

Зауважив, що ряд додатків надано без перекладу на українську мову, а перекладені - не відповідають вимогам законодавства.

Водночас переконаний, що відповідач не надав доказів, які б підтверджували факт офіційного звернення уповноваженого органу іноземної держави саме до експортера за наданням належних документів на підтвердження статусу походження товару, чи відповіді експортера, що ставить під сумнів дотримання зазначеним органом приписів пункту 3 статі 32 Доповнення І до Регіональної конвенції стосовно проведення перевірки. Крім того, вказана відповідь не містить пояснень стосовно того, чому спірні товари (транспортні засоби) не мають преференційного походження, при тому, що транспортні засоби, ввезені згідно із зазначеними у акті митними деклараціями, було придбано у контрагентів, які зареєстровані в країнах ЄС, перебували на обліку в цих країнах, не виходили за межі країн ЄС до їх придбання товариством.

Посилання митного органу на непідтвердження преференційного походження товару у зв`язку з ненаданням бельгійськими митними агентами підтверджуючих доказів є необґрунтованим. Відсутність контакту саме з митними агентами, а не безпосередньо з експортером, свідчить лише про неможливість отримання додаткових відомостей, але не є встановленням факту недотримання правил походження або відсутності преференційного походження товару. Чинні сертифікати EUR.1, видані компетентним органом країни експорту, зберігають доказове значення до моменту їх анулювання або визнання недійсними. Перекладення негативних наслідків неможливості перевірки дій митних агентів на імпортера суперечить положенням міжнародного договору та принципу правової визначеності (арк. спр. 127-130).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено та судовий розгляд справи за позовом ТОВ «Фін ЮА» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень визначено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.07.2026 о 10:00 год (арк. спр. 133).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та судове засідання визначено здійснювати за допомогою власних технічних засобів через засоби відеоконференцзв`язку електронного кабінету з використанням підсистеми «Електронний суд» (арк. спр. 143-144).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.09.2026 на 13:20 год та постановлено здійснювати подальший розгляд (формування та зберігання) справи №140/5021/26 у змішаній (паперовій та електронній) формі. (арк. спр. 187-188).

Представник Волинської митниці у додаткових поясненнях від 29.09.2026 зауважила, що автентичні сертифікати EUR.1 не можуть бути підставою для застосування тарифної преференції, якщо за результатами їх перевірки уповноваженим органом не підтверджено, що товар відповідає правилам походження, встановленим Доповненням I (арк. спр. 200-201).

На адресу суд 29.09.2026 від представника товариства надійшли додаткові пояснення, у яких останній зазначив, що відповідальність за достовірність заповнення і видачі сертифікату EUR.1 лежить повністю на експортері, а митниці органи експортера мають право проводити широкий спектр перевірок. Проте, у матеріалах справи доказів проведення таких перевірок немає.

Також, звертає увагу суду, що у матеріалах справи відсутній зміст листів звернення до уповноважених органів країни експортера товарів, невідомий зміст таких звернень. Також, крім усіх документів, позивачем надавались копії контрактів, інвойсів, експортних декларації країни-експортера та інших документів, які, також, підтверджують преференційне походження товарів. Однак, митний орган, який має оригінали цих документів не аналізував їх в ході перевірки і не додавав до матеріалів справи. Таким чином, податкові повідомлення рішення уважає протиправними (арк. спр. 205-206).

Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.

В судових засіданнях 23.09.2026 та 29.09.20026 представник позивача позов підтримав та просив позовні вимоги задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві та додатково наданих усних та письмових пояснень.

Представник Волинської митниці просить у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Судом встановлено, що за ТОВ «Фін ЮА» відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано такі види економічної діяльності по КВЕД є: 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (основний); 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням.

Волинською митницею 09.09.2025 на підставі пункту 9 частини першої статті 336, абзацу 3 частини другої статті 344-1, абзаців 2, 5 частини першої, частини другої пункту 2 частини третьої статті 345, пункту 2 частини другої статті 351 МК України у зв`язку з надходженням документально підтвердженої інформації від уповноважених органів (організацій) Республіки Польща від 28.05.2024 №0601-IGC.4331.33.2023.КD, від 07.02.2023 №1201-IOC.4331.14.2022, Словацької Республіки від 05.05.2025 №227393/2025-2000102/148He, Королівства Бельгія від 30.05.2024 № 2022/N6A2N30/00025843/2, від 30.05.2024 № 2023/N6A2N30/00006022/2, від 07.11.2024 № 2024/N6A2N30/00005722/2, від 30.05.2024 №2023/N6A2N30/00018617/2 про непідтвердження преференційного походження товарів, митне оформлення яких завершено за 463 митними деклараціями, винесено наказ №431 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «ФІН ЮА» (ЄДРПОУ 43856915) вимог законодавства України з питань митної справи» (далі – наказ №431) тривалістю 3 робочих дні з 23.09.2025 у Волинській митниці.

Відповідачем 09.09.2025 разом із наказом оформлено та направлено лист-повідомлення про призначення документальної невиїзної перевірки 09.09.2025 №7.3-1/19/13/10584, яке повернулося на адресу Волинської митниці у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується повернутим конвертом листа із відповідною довідкою про причини повернення.

За результатами перевірки Волинською митницею складено акт від 09.10.2025 №124/25/7.3-19/17/43856915 «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ «ФІН ЮА» (код ЄДРПОУ 43856915) вимог законодавства України з питань митної плати в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування митному оформленні товарів за окремими митними деклараціями згідно Додатку» (далі – акт перевірки) (арк. спр. 25-32), яким встановлено порушення позивачем:

- статті 15, 16 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, частини першої статті 257, частини п`ятої статті 280, частини першої статті 281 МК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за МД згідно з Додатком на суму – 20 053 147,41 грн (в т.ч.: код виду сплати 020 – 18 875 723,69 грн; 021 – 1 177 423,72 грн);

- пункту 190.1 статті 190 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4 010 629,44 грн.

Вказаний акт був надісланий на юридичну адресу ТОВ «Фін ЮА» листом від 09.10.2025 №7.3-2/19-02/13/11802 (арк. спр. 77), однак поштове відправлення було повернуто Волинській митниці 25.10.2025 у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

На підставі висновків акту перевірки митним органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- від 29.10.2025 №UA2050002025367 (форми «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Мито на товари, що ввозиться на територію України суб`єктами господарювання» в розмірі 18 875 723,69 грн (арк. спр. 51-55);

- від 29.10.2025 №UA2050002025368 (форми «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності (крім мита, яке сплачується при поміщенні суден у митний режим тимчасового ввезення з умовами» в розмірі 1 177 423,72 грн (арк. спр. 62-63).

- від 29.10.2025 №UA2050002025369 (форми «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів» в розмірі 4 010 629,44 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 401 063,16 грн (арк. спр. 65-69);

Вказані податкові повідомлення-рішення були надіслані позивачу листом від 29.10.2025 №7.3-2/19/13/12559 (арк. спр. 78) поштове відправлення було повернуто Волинській митниці 04.12.2025 у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

ТОВ «Фін ЮА», уважаючи винесені податкові повідомлення-рішення 29.10.2025 №UA2050002025367, №UA2050002025368 та №UA2050002025369 протиправними, звернулося із даним позовом до суду.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 50 МК України передбачено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною першою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною п`ятою статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Частинами першою та другою статті 293 МК України передбачено, що особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант. Особою, на яку покладається обов`язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.

Відповідно до пункту 8-9 частини першої статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу та пост-митний контроль.

Згідно з абзацом 3 частини другої статті 344-1 МК України, пост-митний контроль здійснюється шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

За правилами, наведеними у статті 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи (частина перша).

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України (частина друга).

Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування знижених ставок ввізного мита;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або умовам процедури кінцевого використання, та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території (частина третя).

Згідно із частиною шостою статті 345 МК України результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Частиною другою статті 351 МК України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: виявлення фактів або отримання документів, інформації (відомостей), що свідчать про порушення законодавства України з питань митної справи, під час здійснення доперевірочного аналізу митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; надходження від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження дотримання критеріїв походження або автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до частини першої статті 352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Таким чином, митний орган вправі проводити документальні перевірки платників податків після проведення митного оформлення товару та його випуску у вільний обіг з підстав виявлення фактів або отримання документів, інформації (відомостей), що свідчать про порушення законодавства України з питань митної справи.

Як встановлено судом, документальна невиїзна перевірка дотримання ТОВ «Фін ЮА» вимог законодавства України з питань митної справи була проведена відповідачем на підставі наказу Волинської митниці від 09.09.2025 №431 у зв`язку з надходженням документально підтвердженої інформації від уповноважених органів (організацій) Республіки Польща від 28.05.2024 №0601-IGC.4331.33.2023.КD, від 07.02.2023 №1201-IOC.4331.14.2022, Словацької Республіки від 05.05.2025 №227393/2025-2000102/148He, Королівства Бельгія від 30.05.2024 № 2022/N6A2N30/00025843/2, від 30.05.2024 № 2023/N6A2N30/00006022/2, від 07.11.2024 № 2024/N6A2N30/00005722/2, від 30.05.2024 №2023/N6A2N30/00018617/2 про непідтвердження преференційного походження товарів, митне оформлення яких завершено за 463 митними деклараціями.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийнятого відповідачем за результатами проведеної перевірки податкових повідомлень-рішень від 29.10.2025 №UA2050002025367, №UA2050002025368 та №UA2050002025369, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений ПК України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Нормами підпункту «в» пункту 185.1. статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Згідно із пунктом 187.8. статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Згідно з пунктом 190.1 статті 190 ПК України базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті й включаються до ціни товарів.

Ввізне мито, відповідно до положень статті 272 МК України, встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори. У разі якщо імпорт товару є об`єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, тарифні пільги (тарифні преференції) не встановлюються або зупиняються чи припиняються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Верховна Рада Законом України №1678-VII від 16.09.2014 ратифікувала Угоду від 27.06.2014 про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, якою, серед іншого, передбачено поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.

Стаття 26 частини перша глави 1 розділу IV Угоди встановлює, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I «Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва» (далі - Протокол I, до цієї Угоди).

Стаття 29 частини перша глави 2 розділу IV Угоди визначає, що кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

Пункт 1 статті 2 розділу 2 Протоколу I встановлює, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:

1. товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;

2. товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Відповідно до пункту 1 статті 16 розділу 5 Протоколу I товари, що походять з Європейського Союзу, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або

(b) у випадках, вказаних у статті 22 (1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

За змістом пунктів 1-6 статті 22 розділу 5 Протоколу 1 декларація інвойс, зазначена в статті 16 (1) (b) цього Протоколу, може бути складена:

(a) затвердженим експортером у розумінні статті 23 цього Протоколу,

Або (b) експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

Декларація інвойс може бути складена, якщо розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Експортер, який складає декларацію інвойс, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Складання декларації інвойс здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі декларації, текст якої наведено у Додатку IV до цього Протоколу, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цьому Додатку, і згідно з чинним законодавством країни експорту. Якщо декларація складена від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Декларації інвойс мають бути власноручно підписані експортером, що їх склав. Проте затверджений експортер у розумінні статті 23 цього Протоколу не повинен підписувати такі декларації, якщо він надав митним органам країни експорту письмове зобов`язання нести повну відповідальність за всі декларації інвойс, у яких він зазначений, так, ніби вони підписані ним власноручно. Декларація інвойс може бути складена експортером тоді, коли товари, яких вона стосується, експортуються, або після експортування за умови подання цієї декларації в країні імпорту не пізніше ніж протягом двох років після імпортування товарів, яких вона стосується.

Статтею 32 Протоколу І регулюються питання щодо перевірки підтверджень походження. Так, пунктом 1 цієї статті встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку (пункт 2 статті 32 Протоколу I).

Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними (пункт 3 статті 32 Протоколу І).

Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та, чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України й відповідають іншим вимогам цього Протоколу (пункт 5 статті 32 Протоколу I).

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції (пункт 6 статті 32 Протоколу I).

Законом України №1100-IX від 16.12.2020 ратифіковано Угоду про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії (далі Угода2).

Статтею 26 Глави 1 Розділу IV Угоди визначено, що Положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами-2, що походять з територій Сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 29 Глави 1 Розділу IV Угоди сторони скасовують усі ввізні мита на продукцію походженням з іншої Сторони, за винятком передбачених Графіками, зазначених у Додатку I-A до цієї Угоди (далі - Графіки).

Для кожного товару базова ставка ввізного мита, стосовно якої повинно застосовуватися поступове зменшення відповідно до пункту 1 цієї статті, зазначається у Додатку I до цієї Угоди.

Пунктом 1 статті 2 Протоколу I «Щодо визначення концепції поняття «походження товарів» та методів адміністративного співробітництва» до Угоди (далі Протокол І) визначено, що з метою впровадження цієї Угоди перелічені далі товари мають вважатися як такі, що походять зі Сполученого Королівства:

(a) товари, цілком вироблені в Сполученому Королівстві, як це визначається в статті 5 цього Протоколу;

(b) товари, отримані в Сполученому Королівстві з матеріалів, які не були вироблені цілком на його території, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку чи переробку в Сполученому Королівстві відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Згідно із пунктом 3 статті 17 Протоколу I експортер, який подає заявку про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів Сполученого Королівства або України, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Згідно з частинами першою, другою, шостою статті 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частини першої статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Частина третя статті 43 МК України встановлює, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Відповідно до частини восьмої статті 43 МК України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені в документах, декларант має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Частиною дев`ятою цієї статті Кодексу передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Згідно з частинами першою, другою статті 44 МК України для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, обов`язково подається у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

За змістом частини першої статті 289 МК України обов`язок із сплати митних платежів виникає, зокрема, після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання; в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає, що основним спірним питанням наявності у платника податків права на митне оформлення товару, що імпортується за преференційною ставкою ввізного мита є підтвердження походження цих товарів.

Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених Митним кодексом України. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом.

У разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Угода про асоціацію з ЄС та, зокрема, Протокол I до цієї угоди передбачає чіткий алгоритм дій митного органу у випадку виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару. У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей, зокрема, щодо країни походження, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України товарів, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган самостійно визначає базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків на підставі відомостей, зазначених у таких документах. Податкове зобов`язання може визначатися контролюючим органом і після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, за результатами документальної перевірки.

Матеріалами справи підтверджується, що за митними деклараціями згідно з додатком 1 до акту перевірки «Пакур Транс» ввезено на митну територію України транспортні засоби, перелік яких також зазначається у додатку 1 до акту перевірки. Країна походження товару EU.

Як вбачається із акту перевірки митне оформлення товарів здійснено із застосуванням преференції за кодом «410» товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС (абзац перший частини першої статті 29 додатка І-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони)». Відповідно з нарахуванням та сплатою ввізного мита за преференційними ставками від митної вартості в рамках дії норм статті 1 Протоколу 1 «Щодо визнання концепції «Походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до економічної частини Угоди про асоціацію між Україною. з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII та в рамках дії норм статті 15 Доповнення 1 «Підтвердження походження» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференції правил походження.

Застосування вищезазначеної пільги зі сплати ввізного мита ТОВ «Фін ЮА» було здійснено на підставі наданих при митному оформленні сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1 виданих експортерами «Universal Foundation OU», «BALTIC Trade Union OU».

На звернення Волинської митниці від 05.06.2023 №7.3-15/6461, Рівненської митниці від 20.12.2024 № 7.13-1/15-04/4-15/7835, Координаційно-моніторингової митниці від 27.10.2022 №7.9 1/27-3/4/1609 Державною митною службою України були направлені на перевірку до уповноваженого органу Республіки Польща, Словацької Республіки, Королівства Бельгія, відповідно до статей 31 та 32 Доповнення 1 до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференції правил походження.

Державною митною службою України листом від 24.06.2024 №15/15-03 01/7/3377 надіслано лист уповноваженого митного органу Республіки Польща від 28.05.2024 № 0601-IGC.4331.33.2023.KD про результати перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.1 № PL/MF/AS 0486254, складеного експортером «Universal Foundation OU», за МД від 22.05.2023 № 23UA205140039510U5.

У відповіді уповноваженого митного органу Республіки Польща від 28.05.2024 № 0601-IGC.4331.33.2023.KD (зворот арк. спр. 164-166) зазначено, що сертифікати з перевезення товару EUR.1 №PL/MF/AS 0486254 є справжніми. Однак експортер не надав достатніх доказів, що підтверджують преференційне походження товарів, зазначених у сертифікаті. Таким чином, товари, на які поширюється дія сертифіката з перевезення EUR.1 № PL/MF/AS 0486254 від 13.05.2023, не мають преференційного походження з ЄС відповідно до Додатка I (Визначення поняття «походжені товари» та методи адміністративного співробітництва) до Регіональної конвенції про пан-євро середземноморські преференційні правила походження.

На запит Рівненської митниці від 20.12.2024 № 7.13-1/15-04/4-15/7835 Державною митною службою України листом від 06.05.2025 № 15/15-03-01/7/2666 надіслано лист уповноваженого митного органу Словацької Республіки від 05.05.2025 № 227393/2025-2000102/148Не (зворот арк. спр. 162-164) про непідтвердження преференційного походження товарів, зазначених у сертифікатах з перевезення товару EUR.1 №A752662 від 10.08.2022, № A752667 від 10.08.2022, № A752668 від 10.08.2022, № A752674 від 10.08.2022, № A752675 від 10.08.2022, складених експортером «BALTIC Trade Union OU», за МД №UA204080/2022/13602 від 11.08.2022, № UA204080/2022/13594 від 11.08.2022, № UA204080/2022/13606 від 11.08.2022, № UA204080/2022/13612 від 11.08.2022, № UA204080/2022/13611 від 11.08.2022.

Згідно з результатами проведеної перевірки митним органом Словацької Республіки документів, представлених експортером на підтвердження преференційного походження товарів, зазначених у даних сертифікатах, встановлено, що сертифікати EUR.1 є справжніми, були видані та завірені Митним постом Міхаловце для компанії/експортера ТОВ «Балтік Трейд Юніон», вул. Стаадіоні тн 4 31, Таллінн 10132, Естонія, проте вони не є дійсними доказами походження. Сертифікати EUR.1 були видані на підставі підтверджуючих документів (декларацій постачальника), виданих постачальником з іншої держави-члена ЄС (Литва). Результати подальшої перевірки декларацій постачальника показали, що вживані транспортні засоби були невірно вказані як продукти походження ЄС, отже вони не відповідають вимогам щодо походження згідно з Додатком І Регіональної конвенції про пан-євро середземноморські преференційні правила походження в межах Протоколу І до Угоди про асоціацію між ЄС та його державами-членами, з однієї сторони, та Україною, з іншої сторони. Вживані транспортні засоби, на які поширюються ці сертифікати EUR.1, не мають права на преференційний режим згідно з Угодою про асоціацію між ЄС та його державами-членами, з однієї сторони, та Україною, з іншої сторони.

Державною митною службою України листом від 20.11.2024 №15/15-03 01/7/6005 надіслано лист уповноваженого митного органу Королівства Бельгія від 30.05.2024 №2022/N6A2N30/00025843/2 (зворот арк. спр. 160-162) про непідтвердження автентичності сертифіката з перевезення товару EUR.1 № Е 6.103.146, а також непідтвердження преференційного походження товару, зазначеного у ньому. У відповіді уповноваженого митного органу Королівства Бельгія від 30.05.2024 №2022/N6A2N30/00025843/2 зазначено, що експортну декларацію вказану у графі 11 не вдалося знайти в системи, що означає, що вона не існує. Жодних фактичних експортних декларацій на ТОВ «БАЛТІК ТРЕЙД ЮНІОН» за 2022 рік у системі декларування знайти не вдалося. Митний штамп у графі 11 не відповідає зразку (і, таким чином, відхиляється від офіційного зразка). Вдалося зв`язатись із відповідною посадовою особою митниці, і вона заявила, що не підписувала цей сертифікат. Передбачуваний заявник у графі 12 відомий бельгійській митниці, але ця особа працює (або працювала) у відомій компанії зі зберігання резервуарів (зберігання хімічних продуктів, а не вантажівок чи вживаної техніки). Її ім`я, ймовірно, було взято з інших (справжніх) сертифікатів з перевезення EUR.1, але ця особа вийшла на пенсію у 2019 році. Отримувачем в Україні є ТОВ «Фін ЮА», щодо якого наявні кілька інших випадків підробки за ідентичних обставин.

Державною митною службою України листом від 25.11.2024 №15/15-03 01/7/6080 надіслано лист уповноваженого митного органу Королівства Бельгія від 30.05.2024 №2023/N6A2N30/00006022/2 (арк. спр. 158-160) , яким повідомлено, що 67 сертифікатів з перевезення товару EUR.1 не є справжніми.

Експортну декларацію вказану у графі 11 не вдалося знайти в системи, що означає, що вона не існує. Здається, що серійні номери були додані/змінені, оскільки шрифт відрізняється, і вони не є справжніми бельгійськими серійними номерами. Жодних фактичних експортних декларацій на ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ФАУНДЕЙШН» за 2023 рік у системі декларування знайти не вдалося. Митний штамп у графі 11 не відповідає зразку (і, таким чином, відхиляється від офіційного зразка). Імена посадових осіб митниці у графі 11 часто містять орфографічні помилки. Вдалося зв`язатись із відповідними посадовими особами митниці, які заявили, що не підписувала цей сертифікат. Передбачувані заявники у графі 12 відомі бельгійській митниці, але ці особи працюють у відомій компанії зі зберігання резервуарів (зберігання хімічних продуктів, а не вантажівок). Їх імена, ймовірно, було взято з інших (справжніх) сертифікатів з перевезення EUR.1. Ці особи також заяви, що вони ніколи не підписували ці сертифікати і що вони не мають жодного відношення до заявленого експортера ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ФАУНДЕЙШН». Таким чином, підтвердити, що товари відповідають правилам преференційного походження, як зазначено в положеннях Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, не є можливим.

Державною митною службою України листом від 25.11.2024 №15/15-03 01/7/6080 надіслано також лист уповноваженого митного органу Королівства Бельгія від 07.11.2024 №2024/N6A2N30/00005722/2 (арк. спр. 158-160) , яким повідомлено, що 388 сертифікатів з перевезення товару EUR.1 не є автентичними. Експортну декларацію вказану у графі 11 не вдалося знайти в системи, що означає, що вона не існує. Митний штамп у графі 11 є дуже нечітким і, ймовірно, відхиляється від офіційного зразка. Митники, чиї імена були використані у графі 11, усі заявили, що вони не підписували ці сертифікати. Більше того, у деяких випадках прізвище посадової особи митниці написане з помилками. Передбачуваний заявник у графі 12 – це відома компанія з експлуатації резервуарних парків (зберігання хімічних продуктів, а не вантажівок чи вживаної техніки). Ця назва компанії, ймовірно, була взята з інших (справжніх) сертифікатів з перевезення товару EUR.1. Таким чином, підтвердити, що товари відповідають правилам преференційного походження, як зазначено в положеннях Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, не є можливим. Відповідні товари не мають права на преференційний режим.

Державною митною службою України листом від 24.07.2024 №15/15-03 01/7/3963 надіслано лист уповноваженого митного органу Королівства Бельгія від 30.05.2024 № 2023/N6A2N30/00018617/2 (зворот арк. спр. 153-155) про результати перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1 № Е 7.106.466 та № Е 7.106.471, складених ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ФАУНДЕЙШН».

У відповіді уповноваженого митного органу (організації) Королівства Бельгія від 30.05.2024 № 2023/N6A2N30/00018617/2 зазначено, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 не є справжнім. Експортну декларацію у графі 11 не вдалося знайти в системі, що означає, що вона не існує. Здається, що серійні номери були додані/зміненні, оскільки шрифт відрізняється, і вони не є справжніми бельгійськими серійними номерами. Жодних фактичних експортних декларацій на ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ФАУНДЕЙШН» за 2023 рік у системі декларування знайти не вдалося. Митний штамп у графі 11 не відповідає зразку (і, таким чином, відхиляється від офіційного зразка). Імена посадових осіб митниці у графі 11 часто містять орфографічні помилки. Вдалось зв`язатись із відповідними посадовими особами митниці, які заявили, що вони не підписували ці сертифікати. Передбачувані заявники у графі 12 відомі бельгійській митниці, але ці особи працюють у відомій компанії зі зберігання резервуарів (зберігання хімічних продуктів, а не вантажівок). Їх імена, ймовірно, було взято з інших (справжніх) сертифікатів з перевезення EUR.1. Ці особи також заявили, що вони ніколи не підписували ці сертифікати і що вони не мають жодного відношення до заявленого експортера ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ФАУНДЕЙШН»). Таким чином, підтвердити, що товари відповідають правилам преференційного походження, як зазначено в положеннях Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, не є можливим. Відповідні товари не підлягають преференційному поводженню.

Державною митною службою України листом 14.02.2023 №15/15-03 01/7/670 надіслано лист уповноваженого митного органу Республіки Польща від 07.02.2023 №1201-IOC.4331.14.2022 (зворот арк. спр. 156-157) про результати перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.1 № PL/MF/AN 0014511, складеного експортером «GOSPODARSTWO ROLNE SPODZIEJA DAMIAN».

У відповіді уповноваженого митного органу (організації) Республіки Польща від 07.02.2023 №1201-IOC.4331.14.2022 зазначено, що вищевказаний сертифікат не видавався експортером і не був завірений зазначеною митною установою. Отже, підтверження походження не було видано в Польщі та не відповідає умовам автентичності та точності згідно з Угодою між ЄС та Україною.

Таким чином, спірні правовідносини виникли у зв`язку з наявністю відповідей компетентними органами, що видавали документи, або компетентних організацій країн, зазначених як країна походження товару, щодо проведення перевірки документів про походження товару.

Суд зазначає, що сертифікати з перевезення товарів EUR.1 видаються експортеру на декларативній основі шляхом повідомлення компетентних органів про заявлене походження товарів з території Європейського Союзу. Водночас сам факт їх видачі не є безумовним підтвердженням походження товарів, оскільки у разі проведення перевірки експортер зобов`язаний документально підтвердити заявлений статус походження.

Саме тому декларативне зазначення експортером у комерційних документах походження товарів з території Європейського Союзу не є достатнім саме по собі, а у разі проведення перевірки експортер зобов`язаний документально підтвердити заявлений статус походження товарів, у тому числі щодо походження матеріалів, використаних у їх виготовленні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.07.2024 у справі №260/6407/21, в якій суд виходив із того, що компанія-експортер, зазначивши декларативно в інвойсі про походження товарів з території Європейського Союзу повинна у подальшому в ході перевірки документально підтвердити походження вказаних товарів, в тому числі й обставини, що матеріали, використані при виготовленні товару, також здебільшого походять з Європейського Союзу.

За висновками, наведеними Верховним Судом у постановах від 31.07.2024 у справі №260/6407/21, від 01.03.2021 у справі №240/7093/19 та від 11.04.2022 у справі №260/2805/20 митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.

Верховний Суд в постанові від 11.02.2026 вирішуючи подібні правовідносини, виходив із того, що оскільки у відповідь на запит митного органу листом уповноваженого органу Республіки Польща не підтверджено преференційне походження товару, щодо якого виник спір, відтак у позивача були відсутні підстави для застосування права на преференції при його розмитненні.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача що відповідальність за оформлення та видачу сертифікатів EUR.1 і правдивість інформації, що в них зазначена, покладена виключно на експортера (продавця).

Як вбачається із матеріалів справи, у спірних правовідносинах контролюючим органом встановлено факт несплати митних платежів у належному розмірі внаслідок застосування тарифних преференцій за відсутності підтвердженого походження товарів з Європейського Союзу. За таких обставин контролюючий орган, діючи на підставі статті 54 ПК України, правомірно самостійно визначив суму податкових зобов`язань, що виникли після завершення митного оформлення.

Суд зазначає, що обов`язок зі сплати податків і зборів у встановлених законом розмірах є безумовним обов`язком платника податків та не залежить від встановлення його вини. Водночас посилання товариства на відсутність вини має правове значення лише у правовідносинах, пов`язаних із притягненням до відповідальності за порушення митних правил, зокрема за статтею 485 МК України, що не є предметом цього спору.

Факт того, що непідтвердження походження товарів зумовлено неналежними діями іноземного експортера, не спростовує встановленої обставини сплати митних платежів у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством, та не звільняє платника податків від обов`язку їх сплати разом із передбаченими ПК України штрафними санкціями.

Суд враховує, що відповідно до пункту 2.5. акту перевірки, ТОВ «Фін ЮА» інші документи, що свідчать про його діяльність (спростовуються викладені в акті перевірки факти), у ході перевірки не надавались.

Крім того, в судовому засіданні було з`ясовано, що у листі-повідомленні про проведення невиїзної документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з митної справи від 09.09.2025 №7.3-1/19/13/10584, товариству було запропоновано відповідно до вимог пункту 2 та 4 частини першої статті 350 МК України посадові особи підприємства, що перевіряються мають право: надавати посадовим особам митного органу, які проводять перевірку, письмові заяви, зауваження, пояснення з питань, що стосуються перевірки; надавати посадовим особам митного органу всі наявні у їх розпорядженні документи та відомості, що підтверджують процедури декларування та митного оформлення товарів до відповідного митного режиму, а також дотримання вимог законодавства з питань митної справи. Однак, жодних документів стороною позивача надано не було.

Відповідно до частини сьомої статті 354 МК України, у разі незгоди керівника підприємства або уповноваженої ним особи з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті або довідці про результати перевірки, він зобов`язаний підписати акт або довідку із запереченнями, які він має право подати протягом 10 робочих днів з дня отримання акта або довідки. До заперечення додаються документи та пояснення, зокрема документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта або довідки про результати перевірки. Заперечення розглядаються митним органом протягом 10 робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях). За результатами розгляду підприємству надсилається відповідь у спосіб, визначений частиною шостою статті 344-1 цього Кодексу.

Так, відповідно до матеріалів справи, заперечення до акту перевірки на адресу Волинської митниці не надсилались та жодних інших належних та допустимих доказів щодо походження товару ТОВ «Фін ЮА» до суду надано також не було.

Приписи пункту 6 статті 33 Протоколу І до Угоди та пункту 6 статті 32 Доповнення І до Регіональної конвенції чітко визначають межі повноважень митного органу щодо відмови у наданні преференцій: таке рішення може бути прийняте лише у разі, якщо відповідь на запит не надійшла протягом десяти місяців з дати його подання, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа чи справжнього походження товарів.

Отже, за умови, коли компетентний іноземний орган прямо підтвердив преференційне походження товару «поза розумним сумнівом», митний орган України не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд, ігнорувати цей результат або проводити додаткову перевірку документів, наданих декларантом.

Зазначений висновок повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 01.03.2021 у справі № 240/7093/19, від 11.04.2022 у справі № 260/2805/20 та від 11.02.2026 у справі № 380/25552/24. У цих рішеннях касаційний суд наголосив, що міжнародними договорами (зокрема статтею 33 Протоколу І до Угоди про асоціацію та статтею 32 Доповнення І до Регіональної конвенції) передбачено «чіткий алгоритм дій митного органу», який не наділяє національну митницю правом на власну дискрецію чи проведення будь-якої додаткової ревізії після того, як компетентний орган країни експорту вже надав офіційну відповідь щодо походження товару. Саме тому декларативне зазначення експортером у комерційних документах походження товарів з території Європейського Союзу не є достатнім саме по собі, а у разі проведення перевірки експортер зобов`язаний документально підтвердити заявлений статус походження товарів, у тому числі щодо походження матеріалів, використаних у їх виготовленні.

У спірних правовідносинах компанія-експортер не надала під час перевірки належних документів, які б підтверджували походження товарів з території Європейського Союзу, у зв`язку з чим у листі-відповіді Республіки Польща від 28.05.2024 № 0601-IGC.4331.33.2023.KD зазначено, що сертифікат товару EUR.1 PL/MF/AS 0486254 від 13.05.2023 є справжнім, однак екпортер не надав достатніх доказів, що підтверджуються преференційне походження товарів, а тому такий не має преференційного походження з ЄС.

Дана позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 24.12.2025 у справі №380/21022/24.

Листами уповноважених органів (організацій) іноземних держав Республіки Польща від 07.02.2023 від 28.05.2024 №1201-IOC.4331.14.2022, від 05.05.2025 №0601-IGC.4331.33.2023.КD, Словацької Республіки №227393/2025-2000102/148He, від 30.05.2024 Королівства Бельгія № 2022/N6A2N30/00025843/2, від 30.05.2024 № 2023/N6A2N30/00006022/2, від 07.11.2024 № 2024/N6A2N30/00005722/2, від 30.05.2024 №2023/N6A2N30/00018617/2 надано оцінку поданим ТОВ «Фін ЮА» до митного органу сертифікатам походження товару, які надають право щодо застосування тарифних пільг (тарифних преференцій) та однозначно встановлено, що товари, на які видані такі сертифікати, не мають права на преференційний режим згідно з Угодою про асоціацію.

Щодо перекладу зазначених листів суд зазначає, що такий був поданий під час судового розгляду, а його правильність позивачем не спростована.

Крім того, зі змісту як акта перевірки, так і документів з перекладом убачається ідентична та чітка інформація щодо неможливості підтвердження преференційного походження товарів, оформлених на адресу позивача, що свідчить про відсутність неправильного з`ясування обставин справи або помилкової інтерпретації контролюючим органом отриманих відомостей.

Також суд звертає увагу, що до кожного перекладеного документа долучено сертифікат перекладу, яким засвідчено його правильність, а також підтверджено перевірку кваліфікації та спеціалізації перекладача, залученого для надання відповідних послуг.

При цьому товариство, оспорюючи допустимість таких доказів виключно з формальних підстав, не навів жодних конкретних доводів щодо неправильності перекладу, наявності неточностей чи спотворення змісту перекладених документів.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.12.2025 у справі №380/21022/24.

Також, відповідно до статті 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Отже, використання митними органами в процесі здійснення їх повноважень документів складених іноземною мовою є законним та нормативно обґрунтованим.

Суд уважає безпідставним посилання представника позивача щодо необхідності проведення митним органом зустрічної звірки, оскільки, за змістом статті 348 МК України, вона проводиться під час документальної виїзної перевірки, тоді як у даному випадку проводилась документальна невиїзна перевірка.

На переконання суду, посилання ТОВ «Фін ЮА» на ненадання відповідачем доказів на підтвердження факту офіційного звернення уповноваженого органу іноземної держави безпосередньо до експортера з вимогою про надання документів, необхідних для підтвердження статусу походження товару, є безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи, відповідною інформацією щодо вчинення уповноваженим органом іноземної держави таких дій володіє саме зазначений орган, тоді як з листів, направлених ним до Державної митної служби України, не вбачається, що відповідні запити безпосередньо надсилалися митному органу. Відтак відповідач об`єктивно не може володіти доказами вчинення таких дій, оскільки вони перебувають у розпорядженні уповноваженого органу іноземної держави.

Крім того, суд враховує, що перевірка достовірності відомостей, зазначених у сертифікатах перевезення товару EUR.1, а також підтвердження статусу походження товару належать до компетенції уповноважених органів країни експорту. За таких обставин митний орган України не може ставити під сумнів відомості щодо вчинення відповідним іноземним органом певних перевірочних дій виключно з огляду на відсутність у нього документів, які підтверджують сам факт їх вчинення, якщо такі документи не були надані іноземним органом у відповідь на запит про перевірку.

Таким чином, покладення на Волинську митницю обов`язку надати докази щодо дій, вчинення яких належить до компетенції уповноваженого органу іноземної держави та інформацією про які відповідач об`єктивно не володіє, є необґрунтованим.

Щодо посилання на постанову Верховного Суду від 09.03.2026 у справі № 140/250/25 суд зазначає, що вказаною постановою рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2025 у справі № 140/250/25 скасовано, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 у справі № 140/250/25 в задоволенні адміністративного позову відмовлено та кінцевого рішення, яке б набрало законної сили, на момент розгляду даної справи, немає.

Водночас суд зауважує, що у справі № 140/250/25 зазначено: «відповідно до інформації, отриманої від уповноважених органів Словаччини, Бельгії та Республіки Польщі товари, охоплені вказаними інвойсами не мають преференційного походження, оскільки експортери не надали достатніх доказів на підтвердження їх преференційного походження. За результатами оцінки викладеної у цих листах інформації щодо не підтвердження преференційного походження товарів, придбаних позивачем у відповідних нерезидентів, відповідач вважав, що згідно надісланої відповіді уповноважених іноземних митних органів до задекларованого позивачем спірного товару, не може бути застосовано умови преференційного режиму оподаткування товарів у межах Угоди, та відповідно відсутні підстави для оподаткування ввезеного товару при здійсненні його митного оформлення в Україні за зниженим (тарифна преференція) рівнем ставок ввізного мита за преференцією.».

В даній справі судом встановлено, що листом уповноваженого митного органу Словацької Республіки від 05.05.2025 № 227393/2025-2000102/148Н визначено, що вживані транспортні засоби були невірно вказані як продукти походження ЄС; листом уповноваженого митного органу Королівства Бельгія від 30.05.2024 №2022/N6A2N30/00025843/2 вказано про непідтвердження автентичності сертифіката з перевезення товару EUR.1 № Е 6.103.146, а листом від 30.05.2024 №2023/N6A2N30/00006022/2 повідомлено, що 67 сертифікатів з перевезення товару EUR.1 не є справжніми; листом уповноваженого митного органу Королівства Бельгія від 07.11.2024 №2024/N6A2N30/00005722/2 зазначається, що 388 сертифікатів з перевезення товару EUR.1 не є автентичними; лист уповноваженого митного органу Королівства Бельгія від 30.05.2024 № 2023/N6A2N30/00018617/2 - що сертифікат з перевезення товару EUR.1 не є справжнім, тоді як листом уповноваженого митного органу Республіки Польща від 07.02.2023 №1201-IOC.4331.14.2022 повідомлено, що сертифікат не видавався експортером і не був завірений зазначеною митною установою.

Навіть враховуючи наведений висновок Верховного Суду, позивачем не надано доказів, що при митному оформленні товарів було надано достатній обсяг документів (у яких зазначено країну походження відповідного товару) на підтвердження походження товарів із країн Європейського Союзу.

Враховуючи наведене, такі висновки Верховного Суду викладені за інших умов, на підставі дослідження конкретних доказів та обставин справи, що не є подібними до даної справи.

Суд звертає увагу, що у разі самостійного визначення контролюючим органом суми податкових зобов`язань, контролюючий орган зобов`язаний був самостійно визначити суму грошових зобов`язань і донарахувати штрафні санкції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.12.2025 у справі № 380/21022/24.

При цьому, суд враховує, що постановою Любомльського районного суду Волинської області від 28.09.2023 у справі №163/1035/23, залишеною без змін постановою Волинського апеляційного суду від 12.12.2023, директора ТОВ «Фін ЮА» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 13515,77 грн (арк. спр. 172-173).

Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 30.04.2026 у справі №163/2474/24, залишеною без змін постановою Волинського апеляційного суду від 01.07.2026, директора ТОВ «Фін ЮА» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статті 485 МК України, і накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 96 355,80 грн (арк. спр. 174-175).

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 20.06.2025 у справі №569/8475/25, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 20.08.2025, директора ТОВ «Фін ЮА» визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 485МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 % несплачених митних платежів, що становить 19 943 576,99 грн.

Враховуючи вищезазначене, зокрема інформацію уповноважених органів Республіки Польща, Словацької Республіки та Королівства Бельгія, суд приходить висновку, що статус походження товару, зазначеного у спірних сертифікатах про походження товару форми EUR.1 не може бути застосований преференційний режим із застосуванням зменшеної ставки мита та оподаткування такого товару повинно здійснюватися зі сплатою ввізного мита за ставкою на дату здійснення митного оформлення, згідно із Законом України від 19.09.2013 №584-VIII «Про Митний тариф України».

Згідно із розрахунком сума заниження податкових зобов`язань ТОВ «Фін ЮА», які виникли через порушення умов преференційного режиму оподаткування товарів на умовах Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами з іншої сторони, становить 24 063 776,85 грн, в тому числі: ввізне мито на суму – 20 053 147,41 грн, та податок на додану вартість на суму 4 010 629,44 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин та проведеного аналізу чинного законодавства, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 29.10.2025 № UA2050002025367, № UA2050002025368, № UA2050002025369 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява №387/03, 20.09.2012, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Також суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фін ЮА» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 08 жовтня 2026 року.