Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №120/1157/26 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 вересня 2026 р. Справа № 120/1157/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Вільчинського О. В.,

за участі секретаря судового засідання: Діденко К.Б.,

позивача: ОСОБА_1

відповідача: Кухрівського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство "

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" (далі – ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство", позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за результатами проведення відповідачем планової виїзної перевірки ТОВ ""АКВ Українське каолінове товариство" складено акт №26325/02-32-07-13/33697003 від 16.09.2025. На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, з якими позивач не погоджується, вважає їх неправомірними і такими, що підлягають скасуванню, а саме:

- податкове повідомлення-рішення № 0344560713 (форма "P") в частині безпідставного включення до складу інших операційних доходів та інших операційних витрат сум курсових різниць по тілу позики в іноземній валюті, отриманій від засновника-нерезидента, що призвело до заниження показника фінансового результату до оподаткування та в частині застосування штрафних санкцій;

- податкове повідомлення-рішення № 0344590713 (форма "P") щодо заниження податкового зобов`язання з рентної плати та в частині застосування штрафних санкцій;

- податкове повідомлення-рішення № 0344610713 (форма "B1") щодо безпідставного включення до податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній без зазначення коду товару згідно УКТ ЗЕД та в частині застосування штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 02.02.2026 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 02.03.2026.

18.02.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому ГУ ДПС у Вінницькій області позов заперечило та просило відмовити у його задоволенні.

23.02.2026 представник ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" подав до суду відповідь на відзив, у якій, зокрема зазначає, що відповідач не навів жодних послідовних і зрозумілих аргументів, які б спростовували доводи позивача, які зазначені в позовній заяві.

26.02.2026 до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, у яких заперечує проти викладених у відповіді на відзив тверджень, вважає їх такими, що не спростовують доводи відповідача, які викладені у відзиві.

В ході підготовчого провадження судом в підготовчому засіданні оголошено перерву на 23.03.2026.

23.03.2026 до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 03.11.2025 №0344560713 в частині донарахування податку на прибуток у сумі 2232720 грн та в частині застосування штрафних санкцій у сумі 629 801 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 03.11.2025 року №0344590713.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 03.11.2025 року №0344610713.

В ході підготовчого провадження судом неодноразово відкладалися підготовчі засідання та оголошувалися у них перерви.

Ухвалою суду від 26.05.2026 витребувано у ДПС України та зобов`язано надати суду до 15.06.2026 р. інформацію з підтверджуючими доказами, зазначивши в якій частині (вказати розмір) скасовано ППР №0344610713 від 3.11.2025 р. В підготовчому судовому засіданні оголошено перерву.

16.06.2026 до суду надійшла заява на виконання ухвали суду.

У зв`язку із тим, що суддя Воробйова Інна Анатоліївна відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду від 19.06.2026 за № 019-к виключена зі штату Вінницького окружного адміністративного суду, розпорядженням керівника апарату Вінницького окружного адміністративного суду №223 від 23.06.2026 року призначено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи №120/767/26.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану адміністративну справу передано для розгляду судді Вільчинському О.В.

Ухвалою суду від 07.07.2026 прийняти до свого провадження адміністративну справу № 120/1157/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство " до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень. Призначено справу до судового розгляду на 04.08.2026.

В ході підготовчого провадження судом неодноразово відкладалися підготовчі засідання та оголошувалися у них перерви.

Протокольною ухвалою від 22.09.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

У проведених судових засіданнях з розгляду справи по суті представники позивача підтримував заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити. В той же час, представники відповідача проти позову заперечували з підстав, викладених у відзиві, письмових запереченнях. Просили в позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заперечення відповідача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив таке.

На підставі ст.20, п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п.77.2 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-V1, п.2 частини 1 ст.13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI (зі змінами та доповненнями) та Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану", на виконання наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 10.07.2025 року №3180к, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2025 рік проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2018р. по 31.03.2025р., з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2015р. по 31.03.2025р.

За результатами перевірки складено акт від 16.09.2025р. №26325/02-32-07-13/36997003, відповідно до якого встановлено порушення:

1. п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.139.1.1 п.139.1, п.п.139.2.1 п.п. 139.2.2 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року N?2755-VI (із змінами та доповненнями), вимог статей 1, 2, 3, 4, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями), вимог параграфів 15, 17, 106, 109 МСБО 1 «Подання фінансової звітності» (із змінами та доповненнями), вимог параграфів 1.17, 2.12, 2.16, 2.4 розділу 2, параграфів 4.59, 4.62, 4.65, 4.68, 4.69, 4.70 розділу 4, параграфу 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5 розділу 5 Концептуальної основи фінансової звітності, ухваленою Радою МСБО (із змінами та доповненнями), вимог параграфу 7 МСБО 18 «Дохід», вимог параграфів 5 та 6 МСБО 23 «Витрати на позики» (із змінами та доповненнями), параграфу 22 МСБО 28 «Інвестиції в асоційовані підприємства» щодо порушень нарахування курсових різниць у бухгалтерському обліку, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за період з 01.10.2018р. по 31.03.2025р. на загальну суму 2868524 грн.;

2. п.187.1 ст. 187, п. 189.1 ст.189 . п.п.192.1.1, п.192, ст.192, п.198.5, п. 198.6 ст.198, п. 200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого підприємством завищено суму від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (ряд.20.2.1 Декларацій) за період з 01.10.2018р. по 31.03.2025р. на загальну суму 547803 грн. (ряд.20.2.1), яка відшкодована з бюджету;

3. п.252.1, п.п.252.3.3 п. 252.3, п. 252.5, п. 252.6, п.п. 252.7.1 пп. 252.7.2 п. 252.7, ст. 252 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), підприємством занижено податкове зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі на 241078,39 грн.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0344560713 від 03.11.2025 р., форма "Р", податок на прибуток на загальну суму 3498325 грн, в тому числі основний платіж 2868524 грн та штрафна санкція 629801 грн;

№ 0344610713 від 03.11.2025 р., форма "В1", щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що була відшкодована на дату складання даного повідомлення-рішення на суму 475209 грн та штрафна санкція 237605 грн;

№ 0344590713 від 03.11.2025 р.. форма "Р", рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин на загальну суму 193993,84 грн., в тому числі основний платіж 155195,07 грн та штрафна санкція 38798,77 грн.

Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, за результати якого ДПС прийнято рішення від 16.01.2026 №1412/6/99-00-06-01-01-06 яким, зокрема:

залишено без змін ППР ГУ ДПС у Вінницькій області від 03.11.2025 №0344560713, 0344590713;

скасовано ППР ГУ ДПС у Вінницькій області від 03.11.2025 № 0344610713 в частині висновків перевірки щодо використання аудиторських послуг не у господарській діяльності, а в іншій частині вказане ППР залишено без змін.

Відтак позивач за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із такого.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 03.11.2025 №0344560713 в частині донарахування податку на прибуток у сумі 2232720 грн та в частині застосування штрафних санкцій у сумі 629 801 грн, суд зазначає наступне.

Згідно приписів п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об`єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, відповідно до пп. 134.1.1 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно пп. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.

Великі платники податків зменшують фінансовий результат до оподаткування на частину суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років до повного його погашення у такому порядку.

Великі платники податків мають право зменшувати фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Так, спірним щодо даного повідомлення-рішення є віднесення позивачем курсової різниці по тілу позики до складу інших операційних доходів та інших операційних витрат.

Як слідує з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство " у Звіті про фінансові результати за період з 01.10.2018 по 31.03.2025 задекларовано переоцінку валютної заборгованості за позиками та нарахованими відсотками за позиками на загальну суму - (-) 12 972 215 грн, в тому числі: переоцінку валютної заборгованості за позиками (від`ємна курсова різниця) на загальну суму (-) 12 972 215 грн; та переоцінку валютної заборгованості за відсотками за позиками (від`ємна курсова різниця) на загальну суму (-) 568215 грн. У Звіті про фінансові результати за період з 01.10.2018р. по 31.03.2025р. задекларовану переоцінку валютної заборгованості за позиками відображено: по рядку 2120 Звіту «Інші операційні доходи".

Між Quarzwerke Minerals GmbH, Австрійська Республіка (Позикодавець) юридична особа та ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство " (Позичальник) було укладено договір позики від 20.01.2022 року.

Згідно з цим Договором, Позикодавець передає у власність Позичальнику, а Позичальник приймає у власність від Позикодавця грошові кошти в сумі 1 000 000 (один мільйон) Євро, надалі - Позика, та зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у термін до 15 грудня 2022 року. Позичальник зобов`язується використовувати позику за призначенням, повернути її в обумовлений цим Договором строк і сплатити відсотки. Позика надається Позикодавцем шляхом її перерахунку на банківський рахунок Позичальника. Всі комісії і витрати пов`язані з переказом грошових коштів Позичальнику, в тому числі банків - кореспондентів понесені в Україні, сплачуються за рахунок Позичальника. Інші комісії, податки, банківські та інші збори сплачуються Позикодавцем. Позика надається для фінансування господарської діяльності Позичальника.

За домовленістю Сторін надання позики мас бути здійснене до 31.01.2022 р. За користування позикою Позичальник сплачує Позикодавцю 3 (три) % річних. Використовується процентний метод 360/360. Відсотки нараховуються щомісяця та сплачуються один раз в квартал. Позика надається терміном до 15 грудня 2022 року. Позичальник має право повернути позику достроково у повному обсязі або частинами, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

Додатковими угодами вносились зміни до Даного договору.

За нормами Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» (МСБО 21):

Суб`єкт господарювання може здійснювати зовнішню діяльність двома шляхами - проводячи операції в іноземній валюті або маючи закордонні господарські одиниці. Крім того, суб`єкт господарювання може подавати свою фінансову звітність в іноземній валюті. Мета цього Стандарту - встановити, як включати операції в іноземній валюті і закордонні господарські одиниці у фінансову звітність суб`єкта господарювання та як переводити фінансову звітність у валюту подання.

Основні проблеми полягають у тому, який валютний курс (валютні курси) використовувати та як відображати вплив змін валютних курсів у фінансовій звітності.

Цей Стандарт слід застосовувати:

а) в обліку операцій та залишків в іноземних валютах, за винятком операцій з тими похідними інструментами та залишків за ними, на які поширюється сфера застосування МСФЗ 9 "Фінансові інструменти";

б) при переведенні результатів та фінансового стану закордонних господарських одиниць, включених до фінансової звітності суб`єкта господарювання шляхом консолідації, пропорційної консолідації або методом участі в капіталі;

в) при переведенні результатів та фінансового стану суб`єкта господарювання у валюту подання.

МСФЗ 9 застосовується до багатьох похідних інструментів в іноземній валюті, і, відповідно, вони не входять до сфери застосування цього Стандарту. Проте на похідні інструменти в іноземній валюті, що не входять до сфери застосування МСФЗ 9 (наприклад, деякі похідні інструменти в іноземній валюті, вбудовані в інші контракти), поширюється сфера застосування цього Стандарту. Крім того, цей Стандарт застосовується, коли суб`єкт господарювання переводить суми, пов`язані з похідними інструментами, зі своєї функціональної валюти у свою валюту подання.

Цей Стандарт не застосовується для обліку хеджування статей в іноземній валюті, у тому числі хеджування чистих інвестицій у закордонну господарську одиницю. До обліку хеджування застосовується МСБО 39.

Цей Стандарт застосовується для подання фінансової звітності суб`єкта господарювання в іноземній валюті та встановлює вимоги визначати кінцеву фінансову звітність як таку, що відповідає Міжнародним стандартам фінансової звітності (МСФЗ). Щодо переведення фінансової інформації в іноземну валюту, яке не відповідає цим вимогам, то Стандарт визначає, яку інформацію слід розкривати.

Цей Стандарт не застосовується для подання у звіті про рух грошових коштів тих грошових потоків, які виникають унаслідок операцій в іноземній валюті, або для переведення грошових потоків закордонної господарської одиниці (див. МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів").

Відповідно до п. 8 МСБО 21 Курсові різниці, що виникають при розрахунках за монетарними статтями або при переведенні монетарних статей за курсами, котрі відрізняються від тих, за якими вони переводилися при первісному визнанні протягом періоду або у попередній фінансовій звітності, визнаються в прибутку або збитку в тому періоді, у якому вони виникають, за винятком наведеного в параграфі 32.

Курсові різниці, що виникають за монетарною статтею, яка становить частину чистих інвестицій суб`єкта господарювання, що звітує, в закордонну господарську одиницю (див. параграф 15), визнаватимуться у прибутку або збитку в окремій фінансовій звітності суб`єкта господарювання, що звітує, або в індивідуальній фінансовій звітності закордонної господарської одиниці (якщо доречно). У фінансовій звітності, яка містить дані про закордонну господарську одиницю та суб`єкт господарювання, що звітує (наприклад, консолідована фінансова звітність, коли закордонна господарська одиниця є дочірнім підприємством), такі курсові різниці первісно визнаються в іншому сукупному прибутку та перекласифікуються з власного капіталу в прибуток або збиток від вибуття чистих інвестицій згідно з параграфом 48.

Закордонна господарська одиниця - це суб`єкт господарювання, який є дочірнім, асоційованим, спільним підприємством або відділенням суб`єкта господарювання, що звітує, діяльність якого базується або здійснюється в іншій країні або валюті, ніж країна та валюта суб`єкта господарювання, що звітує.

Статтею 126 Господарського кодексу України який був чинний на момент затвердження статуту позивача, було визначено, що асоційовані підприємства (господарські організації) - це група суб`єктів господарювання - юридичних осіб, пов`язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному капіталі та/або управлінні.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" та Quarzwerke Minerals GmbH пов`язані між собою відносинами організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та які є по відношенню один до одного асоційованими підприємствами, а тому курсові різниці по тілу вищезазначеної позики не підлягають обліку відповідно до вимог МСБО 21 у складі прибутків або збитків звітного періоду.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого Головним управлінням ДПС у Вінницькій області податкового повідомлення-рішення від 03.11.2025 №0344560713 в частині донарахування податку на прибуток у сумі 2232720 грн та в частині застосування штрафних санкцій у сумі 629 801 грн.

Щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що була відшкодована (№0344610713 від 03.11.2025 зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що була відшкодована на дату складання даного повідомлення-рішення на суму 475209 грн та штрафна санкція 237605 грн), суд зазначає наступне.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

3) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до п. 201.2. ст. 201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Під час перевірки встановлено, що між ТОВ «АКВ Українське каолінове товариство», як Покупцем та ТОВ «Українська каолінова компанія», як Продавцем укладено Договір поставки №1/19/УКК від 02.01.2019.

відповідно до п. 1.1 вказаного Договору Продавець зобов`язується здійснити поставку, а Покупець приймання (в тому числі у власність) нижченаведеної сировини: каолін-сирець Велико-Гадоминецького родовища (надалі - Товар).

Пунктом 1.3. Договору визначено, що Продавець зобов`язується протягом дії Договору передавати у власність Покупця Товар окремими партіями за цінами, в асортименті (за накладних. номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджується Сторонами у видаткових встановлених Договором умовах. Покупець зобов`язаний приймати Товар і оплачувати його вартість/

Згідно із п. 4.2. Договору Продавець зобов`язаний надіслати Покупцю податкову накладну в електронному вигляді і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 15 днів з дати здійснення господарської операції і виникнення податкових зобов`язань (згідно п.2011., п. 201.10. ПКУ).

Відповідно до видаткової накладної № ЦБ-35 від 31.05.2021 ТОВ «Українська каолінова компанія» здійснила поставку ТОВ «АКВ Українське каолінове товариство» каоліну сирцю у загальній кількості 29700,54 тон вартістю 2 851 251,84 грн в тому числі ПДВ 475 208,64 грн.

На виконання умов Договору та вимог законодавства, ТОВ «Українська каолінова компанія» зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.05.2021 № 7.

Податковим органом, під час перевірки зроблено висновок, що ТОВ «АКВ Українське каолінове товариство» завищено суму податкового кредиту у сумі 475 208,64 грн, оскільки при визначенні коду УКТЗЕД було вказано код послуги згідно з ДКПП « 09.90».

При цьому, суд погоджується з доводами позивача, що ТОВ «Українська каолінова компанія» при визначенні коду УКТЗЕД поставленого товару було допущено помилку.

Суд вважає, що помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПК України (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді (пункт 201.10 статті 201 статті 201 розділу V ПК України.

Крім того, податковий орган визнає та не заперечує факт господарської операції.

Таким чином, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 03.11.2025 року №0344610713 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо заниження рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (ППР №0344590713 від 03.11.2025 р. занижено рентну плату на загальну суму 193993,84 грн, в тому числі основний платіж 155195,07 грн та штрафна санкція 38798,77 грн.), суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 252.1.1 пункту 252.1 статті 252 ПК України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр.

Згідно з пунктом 252.3 статті 252 ПК України об`єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об`єкта (ділянки) надр, до якої належать, зокрема:

252.3.1. обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб`єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;

252.3.2. обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб`єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл.

Як визначено пунктом 252.6 статті 252 ПК України, базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

Судом встановлено, що на стор. 251 Акта перевірки перевіряючі наводять дані щодо видобутку корисних копалин з форми 5-ГР, які далі використовуються ними як база для розрахунку обсягу кожного виду товарної продукції Товариства.

При цьому, суд погоджується з доводами позивача, що звітність за формою 5-ГР має спеціальне призначення та адресата, а саме Держгеонадра.

Відповідно до п. 252.19 ст. 252 ПК України обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), згідно із видами продукції, які встановлені затвердженими кондиціями на мінеральну сировину об`єкта (ділянки) надр, визначається платником рентної плати самостійно у журналі обліку видобутих корисних копалин відповідно до вимог затверджених ним схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції і нормативних актів, що регламентують вимоги визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.

Таким чином, суд звертає увагу на самостійне визначення платником податку обсягу товарної продукції з урахуванням, серед іншого, умов виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції.

Враховуючи недоведення правильності розрахунку контролюючим органом рентної плати, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 03.11.2025 року №0344590713 є протиправним та підлягає скасуванню.

За змістом ч. 1 та ч. 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що відповідач не довів правомірності своїх рішень, а тому позов належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, з урахуванням вказаної норми КАС України, на користь позивача належить стягнути 4 352,45 грн судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 03.11.2025 року №0344590713.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 03.11.2025 року №0344610713.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство " судовий збір у сумі 4 352,45 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" (22130, Вінницька область, Хмільницький район, смт. Глухівці, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 33697003)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (21027, м. Вінниця, вул. Костянтина Василенка, 21, код ЄДРПОУ 44069150)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович